Запишіть текст фонетичною та фонематичною транскрипціями. Визначте позиційні та комбінаторні варіанти фонем.

Зразок: фонетична транскрипція: [ на^|д˚умк˚у та^|раса ше^иў^|ченка / ^|б’іла ^|хата / наĭви^езнач^|н'іша ^|риса укра^|йінс'кого се^и|ла //]; фонематична транскрипція: / на ^|думку та^|раса шев^|ченка / ^|біла ^|хата / найвизнач^|н'іша ^|риса укра^|йінс'кого се^|ла // /.

На думку Тараса Шевченка, біла хата – найвизначніша риса українського села. В інтер’єрі хати, у всій організації внутрішнього її простору відбиваються численні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї і обряди. Хата дає селянину надійний захист, оберігає від незгод, дарує світ, який бажає собі господаря. Ці властивості дому відбиваються в ряді прислів’їв та повір’їв (З журналу).

Запишіть тексти фонематичною транскрипцією. Визначте, які фонеми служать для розрізнення слів чи форм слів у наведеному тексті.

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі – мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама тепер, коли я знаю інше життя? (Леся Українка).

Практичне заняття № 5 – 6

Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській літературній мові

Контрольні питання:

1. Позиційні та комбінаторні голосні в українській мові.

2. Гармонійна асиміляція голосних.

3. Палаталізація приголосних.

4. Асиміляція приголосних, її різновиди.

5. Дисиміляція приголосних, її різновиди.

6. Спрощення в групах приголосних.

7. Подовження приголосних в українській мові.

Література:

1. Блик О. П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. / О. П. Блик. ‒ К.: Рад. шк., 1988.‒ 128 с.

2. Німчук В. В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові / В. В. Німчук // Мовознавство. – 1992. – № 2.

3. Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. − К.: Вища шк., 1993. − 336 с.

4. Сучасна українська літературна мова / О. Д. Пономарів, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко / за ред. О. Д. Пономарева. − К.: Либідь, 1997. − 400 с.

Завдання для самостійної роботи:

Схарактеризуйте явища в кожному слові. Знайдіть зайве слово (за асиміляцією, дисиміляцією, спрощенням).

Варіант І. Кігті, вокзал, рибка, просьба, вогко.

Варіант 2. Натхненний, абихто, лицар, вести, соняшник.

Варіант 3. Легко, вокзал, бджола, боротьба, сьогодні.

Варіант 4. В’ється, розписка, книжка, пісня, сніг.

Варіант 5. Сніг, Ґандзя, свято, сієшся, у книжці.

Варіант 6. Щастя, щирість, радість, тхнути, пісня, кузня.

Варіант 7. Рушник, абихто, лицар, зітхнути, перевести.

Варіант 8. Проїзний, радісний, чеський, ніжинський, президентський.

Варіант 9. Безпечний, розкидати, розхитати, розривати, безсоння.

Варіант 10. Граб, в’яз, книжка, молотьба, рибка, дід.

15. Затранскрибуйте слова. Поясніть явище асиміляції. Визначте тип асиміляції у словах кожного рядка:

1) боротьба, вокзал, футбол, анекдот, просьба;

2) без жартів, з джерела, милуєшся, відзначити, коротший;

3) нігті, кігті, дьогтю, вогко, легко;

4) сніг, щастя, повість, радістю, сьогодні.

Установіть, які фонетичні процеси (асиміляція, дисиміляція, спрощення груп приголосних) закріпилися на письмі.

1. Як би, хоч би; схоронитися, спадати, столочити, зцідити, зсунути; книжка, казка, розповідь, відпочити; стерегти, вогкий; двадцять, розширити, дивуєшся, у бочці; на дні, могутній, світ, повість, священний.

2. Вужчий, вищий, хто, відповісти, сердешний.

3. Кожний, борозна, ченці, гончар, шістдесят, багатство.

Практичне заняття № 7 – 8

Морфонологія. Чергування голосних фонем при словозміні та словотворенні

Контрольні питання:

1. Морфонологія як учення про регулярні фонологічні чергування у складі морфем, пов’язані із словотвором і словозміною в українській мові.

2. Взаємозв’язок фонем і морфем. Морфеми та варіанти однієї морфеми.

3. Виникнення закритих складів. Історична доля давніх / о/, /е/ у відкритих і закритих складах.

4. Головні випадки чергування / о/–/і/, / е/– /і/ у різних формах одного й того ж слова і в словах одного кореня. Відхилення від правил чергування.

5. Чергування / о/, /е/ з нульовою фонемою (вставні і випадні фонеми).

6. Чергування / е/ з / о/ після шиплячих та / й/.

7. Чергування / и/ з /о/, / е/ у звукосполученнях ри, ли, ро, ло.

8. Чергування голосних у коренях слів як засіб розрізнення семантичних відтінків та граматичних значень: / о/ з / а/; / е/ з / і/; / і/ з / а/; / і/ з / и/; / а/ з / у/; нульової фонеми з / о/, /е/, /и/, нульової фонеми з /о/, /и/, /у/.

9. Чергування /а/ з /у /.

10. Звуки и та і в історичному освітленні їх розвитку.

Література:

1. Залеський А. М. Прослідки зредукованих голосних у слабкій позиції в українській мові / А. М. Залеський // Мовознавство. – 1986. – № 6. – С. 51 – 62.

2. Кравченко М. В. Морфологічні явища і словотвірна структура слова / М. В. Кравченко // Укр. мова і літ. в шк. – 1984. – № 6. − С. 51 − 55.

3. Півторак Г. П. Занепад зредукованих Ъ і Ь та його вплив на формування фонологічної системи української мови / Г. П. Півторак // Мовознавство. – 1998. – № 2–3. − С. 3 − 13.

Завдання для самостійної роботи:

До кожного з наведених слів запишіть таку його форму (або утворіть споріднене слово), щоб у кожній парі простежувалося чергування фонем /о/, /е/ з /і/. Установіть, коли ці чергування відбуваються при словозміні, а коли – при словотворенні. Визначте, у кореневих морфемах чи афіксальних відбувається чергування.

Звільнення, ходити, збоку, ввічливість, шість, весільний, відомість, постіль, загін, ліг, ременя, дозори, двірник, поклін, обабіч, надвечір’я, спекти, поле, перешіптуватися, отвір.

18. Доберіть до наведених слів такі їх форми або споріднені слова, щоб у кожній парі було представлене чергування / о /, / е / з нулем фонеми. За якою ознакою розрізняються випадні й вставні /о/, /е/?

Зразок. Хлопець – хлопця (фонема /е/ – випадна).

Стежка, вишня, сорочка, по землі, зерно, по пісочку, віночок, овес, хмаринки, крижинки, вітер, згадки, весна, вихор, зернина, сонце, хлопця, кожен.

Знайдіть зайве слово (за чергуванням голосних). Поясніть свій вибір.

1. Лоб, мох, сон, рот, горб. 2. Радість, осінь, біль, кінь, зірка. 3. День, пень, лев, пес, орел. 4. Сік, тік, рік, вік, бік. 5. Брести, вести, веліти, летіти, нести.

Практичне завдання № 9 – 10

Чергування приголосних при словотворенні й словозміні

Контрольні питання:

1. Чергування приголосних, пов’язані з першим перехідним пом’якшенням (г, к, х ‒ ж, ч, ш).

2. Чергування приголосних, пов’язане з другим і третім перехідним пом’якшенням (г, к, х ‒ з, ц, с).

3. Чергування приголосних при сполученні з / й /.

4. Чергування приголосних /г/, /к/, /х/ – /ж/, /ч/, /ш/ – /з′/, /ц′/, /с′/ перед суфіксами -ськ-, -ств-.

5. Зміни приголосних перед суфіксом -ин-.

6. Чергування голосних і приголосних фонем, які становлять специфіку української мови.

Література:

1. Залеський А. М. Прослідки зредукованих голосних у слабкій позиції в українській / А. М. Залеський // Мовознавство. – 1986. – № 6. – С. 51 – 62.

2. Кравченко М. В. Морфологічні явища і словотвірна структура слова / М. В. Кравченко // Укр. мова і літ. в шк. – 1984. – № 6. − С. 51 − 55.

3. Півторак Г. П. Занепад зредукованих Ъ і Ь та його вплив на формування фонологічної системи української мови / Г. П. Півторак // Мовознавство. – 1998. – № 2 – 3. − С. 3 − 13.

Завдання для самостійної роботи:

Подані нижче іменники поставте у формі давального й місцевого відмінків однини й запишіть. Поясніть, із чим пов’язані такі морфонологічні чергування.

Рука, нога, аптека, бік, тік, поріг, лука, мачуха, муха, рік, напруга, річ, круг, бак, чумак, рух, дорога, стріха, луг, берег, кулак, вухо, техніка, крига, річка, віз, стежка, вага, око, птах.

До поданих слів доберіть інші словоформи або споріднені слова, у яких наявні чергування приголосних фонем, і запишіть. Підкресліть приголосні, які чергуються. Дайте історичне пояснення кожній зміні.

Дружба, гуркіт, зробити, душно, чистий, око, любити, сміх, вік, ознака, затока, мазати, славити, птах, нагорода, книга, небезпека, почистити, графити, сидіти, дорога, ліпити, загроза, літати.

22. Утворіть від запропонованих іменників прикметники за допомогою суфікса -ськ-(ий), а від них (де це можливо) – іменники із суфіксом -ин-(а). Поясніть, як відбувалися зміни приголосних.

Луганськ, Кременець, Калуга, Вінниця, Буг, Карпати, Черемош, Кривий Ріг, Прилуки, Сиваш, Канада, Черкаси, Галич, Херсонес, Умань, половець, боягуз, люд.

Практичне заняття № 11 – 12

Склад. Наголос

Контрольні питання:

1. Поняття складу. Фонетичний і орфографічний склад. Морфемне членування слова та складоподіл.

2. Закономірності складоподілу в українській мові.

3. Типи складів.

4. Морфемне членування слова та складоподіл.

5. Наголос в українській мові, його функції.

6. Головний та побічний наголоси слова.

7. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Проклітики та енклітики.

8. Логічний та емфатичний наголоси.

9. Інтонація.

Література:

1. Винницький В. М. Деякі теоретичні питання акцентології / В. М. Винницький // Мовознавство. – 2003. – № 5. – С. 14 – 25.

2. Винницький В.М. Наголос в сучасній українській мові / В. М. Винницький. – К.: Рад. шк., 1984.

3. Погрібний М.І. Орфоепічний словник / М. І. Погрібний. – К.: Рад. шк., 1984.

4. Ткаченко О. Б. Українська фонетика на історико-типологічному тлі / О. Б. Ткаченко // Мовознавство. – 1998. – № 2 – 3.

Завдання для самостійної роботи: