Визначення екологічної оптимальності технологічних процесів виробництва.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення екологічної оптимальності технологічних процесів виробництва.



 

Мета роботи. Навчитись давати оцінку екологічній оптимальності технологічних процесів та проводити екологічну експертизу проектів на створення і розміщення промислових об’єктів.

Теоретичне підґрунтя.

Екологічна експертиза проекту розміщення підприємства галузі виробництва за звичай включає чотири етапи:

1. Проводиться оцінка екологічного допуску виробництва. При цьому сумарні викиди шкідливих речовин не повинні перевищувати межі гранично допустимих концентрацій (ГДК) або гранично допустимих рівнів (ГДУ) шкідливих речовин у повітрі або у воді, що виражається рівнянням 7.1:

, (7.1)

де: Сi - концентрація конкретної шкідливої речовини у виробничих викидах;

(ГДК)i - допустимий рівень концентрації i - тої речовини за санітарними нормами;

пкількість шкідливих речовин.

Якщо відсутні дані щодо концентрації шкідливих речовин, то розрахунок допуску виробництва можна провести за паспортними даними на технологічне обладнання з використанням показників об’єму очікуваних викидів шкідливих речовин за формулою 7.2:

(7.2)

де: Vі - об’єм очікуваних викидів забруднюючої i - тої речовини за технічною характеристикою на устаткування.

2. Розраховуються і порівнюються витрати на охорону навколишнього середовища за проектним і базовим (вихідним) варіантами розміщення підприємства галузі (на підставі розрахунків зведених витрат на створення об’єктів екологізації виробництв), досягаючи рівняння 7.3:

(7.3)

де: Взп - зведені витрати на створення об’єктів для охорони навколишнього середовища згідно

проектному варіанту;

Взб - зведені витрати на створення об’єктів для охорони навколишнього середовища за

базовим варіантом підприємств галузі.

Зведені витрати у свою чергу розраховуються за формулою: Вз = α + Eн Кв , де: α – експлуатаційні витрати на роботу об’єктів для охорони навколишнього середовища (собівартість експлуатації очисних споруд); Eн нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (дисконт), коливається в межах 0.06 – 0.35 (для гірничих підприємств за звичай приймається на рівні 0.12 – 0.15); Кв – капітальні витрати на створення об’єктів для охорони навколишнього середовища.

3. Проводиться мінімізація можливого негативного впливу забруднюючих речовин майбутнього виробництва на навколишнє середовище, то б то визначається так звана екологічна оптимальність проекту (ЕОП). У загальному вигляді критерієм ЕОП є мінімум впливу об'єкта будівництва на природне середовище:

, (7.4)

де: Рм - ресурсоємність виробничого об'єкту;

Nз - коефіцієнт забруднюючого впливу виробничого об'єкту на навколишнє середовище.

У свою чергу ресурсоємність об'єкта визначається за формулою 7.5:

, (7.5)

де: Q - річний обсяг використання сировинного ресурсу;

R - економічна оцінка ресурсу, тобто його вартість;

Пр - річний обсяг виробництва готової продукції.

В той же час коефіцієнт забруднюючого впливу об'єкту будівництва обчислюється за формулою 7.6:

(7.6)

де: R1- економічна оцінка вартості одиниці умовних виробничих викидів очікуваного

виробництва (за рахунок вмісту в цих викидах корисних компонентів);

V1 - очікуваний обсяг викидів у повітря або у воду у продовж року.

З усіх варіантів вибирається варіант із мінімальним забруднюючим впливом на навколишнє середовище.

4. Проводиться оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів

(7.7)

де: αб; αП - поточні витрати на охорону навколишнього середовища відповідно для

базового і проектного підприємств;

Kб; KП - вартість капітальних вкладень на об'єкти екологізації виробництва на

базовому і планованому підприємствах;

УП Уб - річна економія ресурсів і платежів за забруднення навколишнього середовища

на одиницю виготовленої продукції відповідно на проектному і базовому

підприємствах ;

Еннормативний коефіцієнт капітальних вкладень (для об'єктів екологізації

приймається на рівні 0,12);

Пр- річний обсяг виробництва продукції на проектному підприємстві.

З усіх варіантів підлягаючих екологічній експертизі проектів вибирають найбільш ефективний (найбільш дешевий або економний) варіант .

Разом з екологічною оцінкою важливо проводити оцінку соціальної безпеки розміщення виробництва, тобто вплив цього виробництва на безробіття, на соціальну напругу в суспільстві, на національні і народні традиції і т.д. Методи врегулювання цих факторів можуть бути адміністративними або економічними. Наприклад, впровадження прогресивної податкової плати за залучення додаткових трудових ресурсів може бути гальмом розростання населення великих міст і таке інше.

В якості критерію екологічної оптимальності технологічних процесів виробництва застосовується показник мінімуму питомого впливу діючого виробництва або того об'єкту, що перебуває на стадії проектування, на оточуюче середовище (Пв.о.с) :

(7.8 )

де:Рм – ресурсоємність виробництва,

Nз – коефіцієнт забруднюючого впливу виробництва.

Для визначенняпоказників питомого впливу діючого виробництва або об'єкту на стадії проектування на оточуюче середовище потрібні наступні вихідні дані:обсяги виробництва і

споживаємих природних ресурсів, економічна оцінка природних ресурсів, види забруднюючих речовин, об’єми їх викидів та ГДК.

Алгоритм розрахунку очікуваного впливу об’єкту на довкілля включає наступні етапи:

1.Визначається ресурсоємність виробництва за формулою, що аналогічно формулі 7.5:

(7.9.)

де: Qi– обсяг і-го спожитого ресурсу в натуральних показниках;

Ri– економічна оцінка і-го спожитого природного ресурсу;

Пр – річний обсяг виготовленої продукції, тис.грн;

і – кількість видів спожитих природних ресурсів

2. Коефіцієнт забруднюючої дії, аналогічно формулі 7.6:

(7.10)

де: R' – економічна оцінка одиниці умовних викидів по j-му напрямку забруднення;

Vij– умовний об’єм викидів і-ої забруднюючої речовини по j-му напрямку

забруднення (атмосферне повітря, водні і земельні ресурси);

Z– кількість видів забруднюючих природних ресурсів;

К – число інгредієнтів забруднення.

3. Визначаються умовний об’єм викидів забруднюючих речовин (Vij) за напрямками

забруднення:

(7.11)

де: V'ij – об’єм викидів і-ої забруднюючої речовини по j-му напрямку забруднення, т/рік;

Еi– коефіцієнт приведення, розраховується як відношення ГДК для забруднюючої речовини, яка умовно прийнята за еталонну , до ГДК конкретної і-ої забруднюючої речовини.

В якості еталонного рекомендується приймати забруднюючу речовину, норматив ГДК якої найбільший з усієї сукупності ГДК забруднюючих речовин, які відходять до складу викидів досліджуваного джерела забруднення.

4. Знаходиться показник мінімуму питомого впливу підприємства на оточуюче середовище за формулою 7.8.

Хід роботи.

1. На підставі даних таблиць 7.1 і 7.2провести розрахунки ресурсоємності та коефіцієнту забруднюючої дії для двох варіантів задачі. Дані розрахунків записати у порожні клітини таблиці 7.2.

2.

Таблиця 7.1.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.005 с.)