Тематика практичних (семінарських) занять.

Тема	Назва і короткий зміст практичних робіт	Наочності	Література
МОДУЛЬ 1 Теоретичні основи та практична реалізація РПС в умовах України
1.	Практична робота № 1. Тема: Моделювання просторового розміщення сільськогосподарських об`єктів (з врахуванням класичної моделі І.Тюнена). Питання до розгляду. 1.1.Загальні принципи моделювання в регіональній економіці. 1.2.Сутність класичної моделі розміщення сiльськогосподарських об'єктiв І.Тюнена. 1.3 Застосування ідей І.Тюнена при рішенні організаційно – виробничих питань сучасними фермерськими господарствами 1.4.Математизація теорії просторового розміщення виробничих об’єктів, запропонована Вільгельмом Лаунхардтом.	Карта України	Л-1; Л-2; Л-4.
2.	Практична робота № 2. Тема: Моделювання просторового розміщення промислових об`єктів. (З врахуванням класичної моделі Альфреда Вебера). Питання до розгляду: 2.1.Загальні принципи и передумови, застосовані А. Вебером при моделюванні розміщення промислових об'єктів. 2.2.Сутність класичної моделі розміщення промислових об`єктів Альфреда Вебера. 2.3.Методи визначення місць положення (штандорту) виробничих об’єктів за критерієм транспортної, робочої та агломераційної орієнтацій. 2.4.Застосування положень теорії А. Вебера для рішення задач обґрунтування розміщення промислових об’єктів на території.	Калькулятор, географічний атлас	Л-1; Л-3; Л-22.
3.	Практична робота № 3. Тема: Моделювання розміщення населених пунктів. (З врахуванням класичної моделі центральних міст Кристаллєра). Оцінка ринкового потенціалу, рівня комерційної взаємодії населеного пункту. Питання до розгляду: 3.1. Особливості підходу Кристаллєра до розміщення населених пунктів. 3.2. Відмінні риси моделей розміщення населених пунктів «Сітка К – 3, К – 4, К – 7». 3.3Поняття коефіцієнту транспортно-географічного положення населеного пункту (КТГП) та методика його розрахунку. Критерій оцінки ринкового потенціалу. 3.4.Методика оцінки рівня комерційної взаємодії між населеними пунктами; 3.5.Методика визначення купівельної спроможності населеного пункту на підставі розрахунку демографічного потенціалу. 3.6. Рішення задач на визначення ринкового потенціалу населеного пункту.	Калькулятор, географічний атлас	Л-1; Л-3; Л-24.
4.	Практична робота № 4. Тема: Оцінка рівня комерційної (ринкової) взаємодії та купівельної спроможності (демографічного потенціалу) населених пунктів.Питання до розгляду: 4.1. Теоретичні основи побудови математичних моделей розміщення населення та населених пунктів. 4.2 Оцінка рівня комерційної взаємодії населених пунктів.. 4.3 Методи оцінювання купівельної спроможності населення (населеного пункту) на основі розрахунку демографічного потенціалу. 4.4. Рішення задач на визначення ринкового потенціалу населеного пункту.	1. Атласи географічних карт. 2. Карта Дніпропетровської області або Кривого рогу.	Л-1; Л-2; Л-4.
5.	Практична робота № 5. Тема:Методика техніко - економічного аналізу ефективності територіальної організації виробничих об’єктів Питання до розгляду: 5.1 Алгоритм розрахунку показників ефективності діяльності підриємств галузі. 5.2 Рішення задач по темі.	Географічні атласи	Л-1; Л-3.
6.	Практична робота № 6. Тема: Методика оцінки наявності економічної спеціалізації та ефективності діяльності економічних регіонів Питання до розгляду: 6.1. Критерії виділення економічних регіонів; 6.2. Методи визначення економічної спеціалізації та комплексності розвитку регіону; 6.3. Методи визначення економічного ефекту від спеціалізації економічних районів; 6.4.Рішення задач на обґрунтування доцільності виділення регіонів.	Калькулятори	Л-1; Л-2; Л-9; Л-24.
МОДУЛЬ 2 Економічні аспекти екології
7.	Практична робота № 7. Тема: Екологічна експертиза проектів промислових підприємств. Визначення екологічної оптимальності технологічних процесів виробництва Питання до розгляду: 7.1.Основні етапи екологічної експертизи проектів виробничих об’єктів; 7.2.Визначення екологічного допуску об’єкту для розміщення на території; 7.3.Визначення екологічної оптимальності проекту (об’єкту) виробництва; 7.4 Визначення ефективності заходів екологізацію виробничого об’єкту;	Зразки проектів на будівництво об’єктів.	Л-1; Л-5; Л-27.
8.	Практична робота № 8. Тема: Визначення суми збору за викиди в атмосферу, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів Питання до розгляду: 8.1.Алгоритм розрахункуеколого економічних збитків при забрудненні атмосфери, водойм та вилучення земель 8.2.Емпірична оцінка збитків від забруднення атмосфери. 8.3.Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів. 8.4Рішення задач на визначення екологоекономічних збитків та оцінки ефективності природоохоронних заходів.	Калькулятори	Л-5; Л-6; Л-9; Л-20.
9.	Практична робота № 9. Тема: Визначення економічних збитків від забруднення території та оцінки ефективності природоохоронних заходів. Питання до розгляду: 9.1Поняття відвернутого збитку 9.2Особливості розрахунку відвернутого збитку при забрудненні різних реципієнтів. 9.3 Методики визначення економічного ефекту та ефективності.

Практична робота 1

«Моделювання просторового розмiщення сiльськогосподарських об'єктiв»

(з урахування класичної моделі І.Тюнена)

План

1.Загальні принципи моделювання в регіональній економіці.

2.Сутність класичної моделі розміщення сiльськогосподарських об'єктiв І.Тюнена.

4. Застосування ідей І.Тюнена при рішенні організаційно – виробничих питань сучасними

фермерськими господарствами

3.Математизація теорії просторового розміщення виробничих об’єктів, запропонована

Вільгельмом Лаунхардтом.

 

Мета роботи. Освоєння методики обґрунтованого вибору перспективних напрямків виробничої спеціалізації сiльськогосподарських об'єктів та прогнозування (планування) успішності їх діяльності в умовах конкурентного ринку.

 

Теоретичне підгрунтя. Оптимальне розміщення виробничого об'єкту на шляху від місця виробництва до ринку збуту продукції є найважливішою умовою для успішності як кожного окремого виробника, так і в цілому для всієї ринкової економіки. Вибір варіанту розміщення об'єкту виробництва є достатньо складним завданням, яке найкраще реалізувати використовуючи методи просторового моделювання, основних з них два:

- Макетне моделювання (натуральне). Прикладом таких моделей є карта (мапа), план місцевості або населеного пункту і таке інше.

- Математичне моделювання або розрахункове статичне чи динамічне (наприклад, динамічна модель зростання населення, розрахункові моделі прибутковості виробництва).

Далі розглянемо основні класичні моделі розвитку окремих галузей економіки. Перша така модель була запропонована ще в першій половині XIX століття Иоганом Тюненом і не зважаючи на тривалу історію, ця модель не втратила актуальності і до наших днів, тому і вважається класичною.

Класична модель розміщення об’єктів сільського господарства Іогана Тюнена є зразком граничної територіальної моделі, що була розроблена на прикладі власного господарства (ферми Телов поблизу Макленбурга на Півночі Німеччини).

І.Тюнен був думаючим господарем і практиком - економістом, що не тільки постійно прагнув до підвищення ефективності свого власного виробництва, а і узагальнив свій досвід для нащадків, видавши книжку "Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства і національної економіки".

Перша модель І.Тюнена є прикладом абстрактної моделі, так як з метою виявлення взаємозалежностей доходу фермера від місця положення ферми відносно ринку збуту продукції він нехтував багатьма реальними факторами, а вибрав лише наступні припущення: існує ізольована держава, що має лише одне центральне місто з єдиним ринком збуту сільхозпродукції; місто оточено однорідної рівниною з землями однакової врожайності; у Державі існує лише одним видом транспорту; рівніну населяють фермери, які забезпечують місто сільхозпродукцією і прагнуть максимізувати свій прибуток при певному попиті на ринку.

Пізніше І.Тюнен додав в модель інші умови, які зробили її більш життєвою: він допустив наявність конкурентного транспорту (наприклад, гужового, водного, залізничного), наявність другого ринкового центру і відмінності в продуктивності сільгоспвиробництва окремих ферм.

У межах ізольованої держави І.Тюнен розглянув взаємодію 3-х чинників, що на його погляд найбільше впливають на доцільність (вигідність) діяльності фермерів, а саме:

- доходу від землі (земельної ренти);

- ринкової ціни реалізації продукції;

- віддаленості ферми від ринку збуту продукції.

Дохід, який отримує фермер за свою продукцію, при інших рівних умовах становитиме різницю ринкової ціни продукції (Цр) і транспортних витрат (Т) і цей дохід буде зменьшуватися пропорційно відстані ферми від ринку. Таким чином, чим ближче до споживача господарство фермера, тим більше буде його дохід (Д), а значить і прибуток: Д = Цр – Т.

Тоді повну земельну ренту або дохід від землі (L) І.Тюнен запропонував розраховувати як прибуток від капіталу, вкладеного в землю і у процес реалізації продукції, використовуючи наступну формулу (в сучасній українській інтерпритації): L = P (Цp - а) - РТ_тК,

де: L -діференціальна рента від землі ("рента положення") на одиницю земельної площі, грн.;

К – віддаленість від ферми до ринку збуту продукції, км;

Р – обсяг виробляємої продукції з площі ферми, ц або т;

Цр - ринкова ціна за одиницю продукції, грн.;

α - виробничи витрати на одиницю продукції (собівартість), грн.;

Т_т - ставка транспортного тарифу на одиницю відстані для кожного виду продукції, грн.т./км.

Головним результатом досліджень І.Тюнена стало виділення концентричних зон спеціальзаціі сільського господарства в межах яких фермерам найвигідніше займатися виробництвом того чи іншого виду сільхозпродукції (рис. 1.1).

 

Рис. 1.1. Зони спеціалізації сільськогосподарського На підставі свої досліджень І. Тюнензробив

виробництва за І. Тюненомвисновок: виробництво кожної

сільськогосподарської культури повинно

бути розміщено на такій відстані від ринку, щоб воно, давало найбільший прибуток.

Наприклад, поблизу міста (1 пояс) вигідніше буде розвивати овоче-молочну спеціалізацію, у 2-му поясі - лісове господарство для забезпечення міста паливом та будматеріалами, на 3- му зернові, на 4- му – кормові або сівооборотнi культури, на 5-му - екстенсивне тваринництво і таке інше.

Теорію І.Тюнена продовжив Вільгельм Лаунхардт - піонер математичного напряму в економіці. Він довів, що чим більше буде площа виробництва сільхозпродукції, тим більше будуть затрати на її транспортування до місця реалізації. В той же час зросте пропозиція продукції і впаде попит на неї. Попит та пропозиція будуть врівноваженими лише при певній територіальній зоні виробництва і пропозиції (Z₁), на самій віддаленій межі якої дохід фермера від сільхозвиробництва, а значить і від місцерозташування цього виробництва, становитиме ≤ 0, так як весь очікуємий дохід (прибуток) буде витрачено на транспортування продукції.

У міру наближення ферми до ринку збуту землевласник отримає за продукцію ту ж саму суму, що і віддалений фермер, але заплатить за транспортування меньше і, таким чином, отримає у вигляді ренти певний дохід, що становитиме (на одиницю продукціЇ):

L = Т_т (Z_k - Z₁),

де: Т_т - ставка транспортного тарифу (див вище);

Z_k – критична відстань ферми від ринку збуту (км) на межі якої, як вказувалося, дохід фермера буде становити 0. Радіус такої відстані В.Лаунхардт назвав нульовим або критичним

Z₁ -фактична відстань ферми від ринку збуту продукції, км.

Таким чином, В.Лаунхардт робить висновок, що дохід буде найбільший на тих ділянках, які розташовані ближче до ринку і буде падати по мірі віддалення від нього.

При цьому критичний радіус (Z_k) району виробництва тієї чи іншої сільхозпродукції можна визначити за формулою:

Z_k = (Цp - α) / Т_т ,

де: Цр - ринкова ціна за одиницю продукції, грн.;

α - виробничи витрати на одиницю продукції (собівартість), грн.;

Зменшення транспортних витрат (транспортного тарифу) у всіх випадках стирає відмінності в рівнях ренти, яку можна отримати при експлуатації земельних ділянок, розташованих у різних частинах регіону. Далі В. Лаунхардт провів аналіз конкурентоспроможності між окремими зонами (територіями) виробництва різних видів сільхозпродукції і дійшов висновків:

- ті продукти, що швидко псуються або громіздкі але відносно не дорогі, доцільно виробляти поблизу ринку (молочні продукти, овочі, ягоди тощо);

- ті продукти, на одиницю виробництва яких транспортні витрати (порівняно з витратами виробництва на одиницю земельної площі) не великі, можна перемістити на кордон регіона (тваринництво, вирощування зернових тощо).

Таким чином конкуренція між спеціалізованими виробниками сільхозпродукціі веде до формування такої моделі землекористування, в умовах якої максимізується земельна рента. На основі своїх розрахунків В. Лаунхардт зробив також висновок, що дешевий імпорт продукції в державу призведе до обвалу цін і земельних рент в межах регіону.

Моделі І. Тюнена та В. Лаунхардта працюють і зараз. Зони інтенсивного приміського сільського господарства овоче-молочного типу є практично навколо кожного міста. Схема Тюнена дозволяє пояснити не тільки розміщення сільськогосподарського виробництва, але і інші просторові явища. Наприклад, територіальні зони торгівлі на зразок кілець Тюнена створюються сьогодні навколо станцій метро, ​​автобусних зупинок, міст та сіл.

Хід роботи.

Розрахувати показники, що відмічені у таблиці 1.1 знаком запитання (?) за індивідуальним варіантом, номер якого визначається за номером у списку групи. У зошиті детально записати умову завдання, пояснити всі етапи розрахунків і зробити обґрунтовані висновки. Виконуючи завдання, треба використовувати формули, що приведені у роботі, проводячи їх необхідне перетворення. Треба також використовувати тільки ті данні, що необхідні для виконання конкретного завдання. Уважно враховувати одиниці вимірювання!

Таблиця 1.1