Вихідні данні для індивідуального завдання з розрахунку ринкового потенціалу

№ варіанту	Номер і назва населених пунктів
	Кривий Ріг	Лозоватка	Жовті води	Пятихатки	Апостолово
	Кривий Ріг	Широке	Софієвка	Апостолово	Зеленодольск
	Кривий Ріг	Нікополь	Мар΄янівка	Христофорівка	Інгулець
	Дніпродзержинськ	Верхньодніпровськ	Дніпровське	Новомиколаївка	Курилівка
	Пятихатки	Вольногорськ	Вишневе	Железняков	Жовте
	Новомосковськ	Підгороднє	Пісчанка	Вільне	Олександрівка
	Павлоград	Терновка	Межеріч	Троїцьке	Богуслав
	Дніпропетровськ	Долинське	Старі Кодаки		Кринички
	Софієвка	Запорожське	Водяне	Новоюлієвка	Гуляйполе
	Пятихатки	Саксагань	Чистопіль	Вишневе	Вольнеогорськ
	Жовті води	Миролюбівка	Савро	Чумаки	Саєвка
	Павлоград	Майське	Зайцево	Кочережки	Приволчанське
	Кривий Ріг	Рахманівка	Гейковка	Мировське	Надєждовка
	Орджонікідзе	Горняцьке	Чертомлик	Капуловка	Чкалово
	Кривий Ріг	Недайвода	Чкаловка	Волове	Новопілля
	Дніпродзержинськ	Єлізаветовка	Дніпровське	Червоноіванівка	Кринички
	Кривий Ріг	Залізничне	Радушне	Нива Трудова	Рахманівка
	Новомосковськ	Меліоративне	Орловщина	Василівка	Дерезновате
	Першотравенск	Брагінівка	Словянка	Петрівка	Преображенка
	Павлоград	Межеріч	Поперечне	Богданівка	Дмитровка
	Новомосковськ	Петріківка	Булаховка	Магдалинівка	Спаське
	Дніпропетровськ	Сод	Кіровське	Миколаївка	Волоське
	Кривий Ріг	Широке	Веселе	Зелена Балка	Глєєватка
	Сінельнікове	Лубянка	Роздори	Діброва	Миролюбівка
	Марганець	Томаковка	Володимирівка	Новокиївка	Михайлівка
	Кривий Ріг	Златоустівка	Степове	Кіровка	Новоюлієвка
	Пятихатки	Щорск	Кудашевка	Покровка	Холодіевка
	Новомосковськ	Орловщина	Олександрівка	Очеретовате	Чумаки
	Кривий Ріг	Недайвода	Чкаловка	Мар΄янівка	Христофорівка
	Павлоград	Майське	Троїцьке	Кочережки	Терновка

Контрольні питання

1. Що таке центральні міста за В. Кристаллером та яка їх класифікація?

2. В чому сутність розміщення населених пунктів у моделі «Сітка –К3»?

3. Які особливості розміщення населених пунктів у моделях «Сітка –К4» та «Сітка –К7»?

4. Який показник характеризує Ктгп?

5. Яка послідовність визначення ринкового потенціалу населених пунктів?

Практична робота 4

Оцінка рівня комерційної (ринкової) взаємодії та купівельної спроможності (демографічного потенціалу) населених пунктів.

План

1. Теоретичні основи побудови математичних моделей розміщення населення та населених

пунктів.

2. Оцінка рівня комерційної взаємодії населених пунктів.

3. Методи оцінювання купівельної спроможності населення (населеного пункту) на основі

розрахунку демографічного потенціалу.

 

Мета роботи: навчитися оцінювати ринковий потенціал і прогнозувати купівельну спроможність населених пунктів, виходячи із кількості населення та просторових параметрів.

Теоретичне підґрунтя

Розміщення населення на будь-якій території щільно пов’язане з характером економічної діяльності. Населенні пункти створюються там і тоді, коли окремі види діяльності будуть найефективнішими при концентрації в одному місці. Послуги, що надаються окремими населеними пунктами можуть мати локальний або більш широкий спектр, тобто представляти інтерес не тільки для населення самого поселення, а і для мешканців навколишніх населених пунктів. Враховуючи те, що населенні пункти зазвичай знаходяться на визначеній відстані один від одного, вирішального значення набувають системи взаємозв’язків між такими поселеннями. Головну роль у цьому відіграють «центральні місця», які виконують утворюючі та обслуговуючі задачі: промислові, транспортні, економічні, адміністративні и таке інше, про що йшлося у попередній практичній роботі № 3, де було розглянуто теорію центральних місць В. Кристаллера. Однак вказані класичні моделі не дають відповіді на питання взаємодії та взаємовідносин конкретних населених пунктів з врахуванням відстані, чисельності мешканців тощо. Більш адекватно та наглядно це можна простежити за допомогою математичних моделей (зокрема гравітаційної моделі Райлі, 1929). Сутність гравітаційної моделі полягає у тому, що загальний обсяг взаємних переміщень між двома населеними пунктам завжди буде прямопропорційним кількості населення в кожному з них та зворотньопропорційним квадрату відстані між цими поселеннями. У вигляді формули це можна записати так:

М_ij = P_i × P_j (d_ij)^-2 (4.1)

де: М_ij – ступінь взаємодії і-го та j-го центральних місць тобто сила економічної

взаємодії між двома поселеннями.

P_i и P_j – відповідно кількість населення в і-му та j-му центральних місцях (поселеннях)

d_ij – відстань між двома поселеннями, км.

Гравітаційні моделі широко поширені в Європі та Америці та використовуються при розрахунках різних економічних, географічних та соціальних явищ (обсягу вантажних та пасажирських перевезень, обміну інформації тощо).

Ч. Стюарт провів модифікацію моделі Райлі, що дозволило визначати демографічний потенціал населення того чи іншого поселення за допомогою формули:

_iV_j = G b (4.2)

де: _iV_j – демографічний потенціал народонаселення пункту і відносно пункту j;

G – постійна, що характеризує зосередження населення в j - тому регіоні; розраховується шляхом ділення фактичної щільності населення в j - тому регіоні на середню щільність населення в країні. Якщо демографічний потенціал розраховується для населених пунктів одного і того ж регіону, то показник G можна не враховувати;

P_i – кількість населення в пункті і.

d_ij – відстань між населеними пунктами і та j;

b – множник, що враховує тип і – того поселення (для населених пунктів одного типу можна не враховувати). Значення b становить: для міського розселення -1; для сільського розселення – 0,5; для випадкових поселень (хуторів. тощо) - 0,1.

При наявності декількох пунктів (населених місць) сумарний демографічний потенціал у і-тому пункті визначається за формулою:

іVj = (4.3)

Вказану вище формулу можна спростити, якщо виключити постійні G і b, тоді:

Vi = (4.4)

де:Vi – демографічний потенціал і -го населеного пункту;

n - кількість населених пунктів в регіоні, для яких розраховується демографічний потенціал;

Pi – кількість населення у пункті і;

d_ij – вудстань між населенними пунктами j та і.

Приклад рішення задачі

Розрахувати демографічний потенціал для наступних населених пунктів Дніпропетровській області:

№ n/n	Назва населеного пункту	Чисельність населення	Відстань між містами, км   1 2 3 4 5	Vi
	Дніпропетровськ		-
	Кривий Ріг			-
	Нікополь				-
	Апостолово					-
	Павлоград						-

1. Проводиться розрахунок відносного та сумарного демографічного потенціалу між окремими містами області за формулами 4.2- 4.4.

№ n/n	Назва неселенного пункта	Значеня демогрфічних потенціалів	∑Vi
	Дніпропетровськ
	Кривий Ріг		-
	Нікополь			-
	Апостолово				-
	Павлоград					-

 

Висновок: Найбільший демографічний та відповідно ринковий потенціал мають Кривой Ріг та Дніпропентровськ (чим більше значення ∑Vi, тим більше демографічний потенціал, а відповідно і купівельна спроможність населених пунктів).

Приклад рішення задачі

Визначити найкраще місце для відкриття торгового намету з промисловими товарами для комерсанта, який мешкає в Київському районі м. Донецька (місце знаходження складу товарів), де мешкає 240 тис. чоловік. Вибір необхідно здійснити між мікрорайонами “Заперевальний” (40 тис. чол., відстань від складу 18 км) та “Хімік” (30 тис. чол., відстань від складу 12 км). Висновок зробити на підставі визначення ступеня комерційної взаємодії між районами.

Рішення

Задача розв’язується шляхом визначення показника економічної взаємодії районів м. Донецька.

Київський район – мікрорайон “Заперевальний”

 

Київський район – мікрорайон “Хімік”

Висновок: незважаючи на те, що в мікрорайоні “Заперевальний” мешкає більше людей, комерсанту з Київського району вигідніше розмістити торговий намет у мікрорайоні “Хімік”, що в першу чергу пов’язане з меншою відстанню від складу товарів до торгового намету.

Домашнє завдання

Розрахувати рівень комерційної взаємодії та демографічний потенціал населених пунктів по варіантам практичної роботи № 3 (таблиця 3.1). Відстань між населеними пунктами кожному студенту треба визначити за масштабом карти, на підставі якої будувався граф ринкового потенціалу населених пунктів у роботі № 3. Чисельність населення в окремих містах і селах наведена у таблиці 4.1 (цифри у дужках). Усі розрахунки провести у робочому зошиті для практичних робіт, а отримані результати розрахунків представити за формою таблиці 4.2. В кінці зробити детальний висновок.

Таблиця 4.1