Вихідні данні індивідуальних завдань з розрахунку рівня комерційної взаємодії та демографічного потенціалу населених пунктів

№	Номер і назва населених пунктів та чисельність населення (у дужках),тис. осіб
	Кривий Ріг (660 )	Лозоватка (17)	Жовті води (47)	Пятихатки (19)	Апостолово (14)
	Кривий Ріг ( 660)	Зеленодольск (14)	Софієвка (64)	Апостолово (14)	Широке (26)
	Кривий Ріг ( 660)	Христофорівка (5)	Мар΄янівка (3.2)	Інгулець ( 34)	Нікополь (120)
	Дніпродзержинськ (242)	Верхнєдніпровськ (17)	Дніпровське (64)	Новомиколаївка (12)	Курилівка (5.5)
	Пятихатки (19)	Вольногорськ (23)	Вишневе ( 4.8)	Железняков (6 4)	Жовте (4.3)
	Новомосковськ (72)	Олександрівка (8)	Пісчанка (4.9 )	Вільне (3.4)	Підгороднє (7.2 )
	Павлоград (110)	Тернівка (29)	Межеріч (12)	Троїцьке (7.4)	Богуслав (7.7 )
	Дніпропетровськ (999)	Старі Кодаки (3.4)	Долинське (6.4)	Підгороднє (19 )	Кринички (15)
	Софієвка (64)	Запорожське (826)	Водяне (11)	Новоюлієвка (4)	Гуляйполе (13)
	Пятихатки (19)	Вольногорськ (21)	Чистопіль (11.4)	Саксагань (7.3)	Вишневе (6.4)
	Жовті води (47)	Миролюбівка (12)	Савро (8.1)	Чумаки (3.8)	Саєвка (4.1)
	Павлоград (110)	Приволчанське (7)	Зайцево (5.6)	Кочережк (3.1)	Майське (7.1)
	Кривий Ріг ( 660)	Рахманівка (5.9)	Гейковка (3.1)	Мировське (2.3)	Надєждовка (5)
	Орджонікідзе (42)	Горняцьке (3.5 )	Чертомлик (2.9)	Капуловка (1.1)	Чкалово (3.2 )
	Кривий Ріг (660)	Недайвода (3.3)	Чкаловка (2.6)	Волове (2.7)	Новопілля (2.2)
	Дніпродзержинськ (242)	Єлізаветовка (4.2)	Дніпровське (4)	Червоноіванівка (5.7)	Кринички (7.1)
	Кривий Ріг (653)	Залізничне (1.9)	Радушне (2.3)	Нива Трудова (3.6 )	Рахманівка (5.9)
	Новомосковськ (72)	Меліоративне (4.1)	Орловщина (7.9)	Василівка (4.4)	Дерезновате(5)
	Першотравенск (29)	Преображенка(1.3)	Словянка (3.6)	Петрівка (6.6)	Брагінівка (2.6)
	Павлоград (218)	Межеріч (17)	Поперечне (1.6)	Богданівка (5.4)	Дмитровка (1.7)
	Новомосковськ (72)	Петріківка (3. 1)	Булаховка (3.8)	Магдалинівка (4.2)	Спаське (2.7)
	Дніпропетровськ (999)	Сод (1.6)	Кіровське (4.4)	Миколаївка( 2.2)	Волоське (1.8)
	Кривий Ріг (660)	Широке (6.6)	Веселе (5.8)	Зелена Балка (4.3)	Глєєватка (3.1)
	Сінельнікове (31.9)	Лубянка (2.4)	Роздори (1.6)	Діброва (2.5)	Миролюбівка (5)
	Марганець (48)	Воладимирівка (4.7)	Томаковка (5.9 )	Новокиївка (3.2)	Михайлівка (4.8)
	Кривий Ріг (660)	Златоустівка (4.2)	Степове (1.7)	Кіровка (2.3)	Новоюлієвка (4)
	Пятихатки (47)	Щорск (5.8)	Кудашевка (0.9)	Покровка (3.4)	Холодіевка (2.1 )
	Новомосковськ (72)	Олександрівка( 4.8)	Орловщина (7.2)	Очеретовате (5.1)	Чумаки (3.5)
	Кривий Ріг (660)	Христофорівка (5)	Чкаловка (2.6)	Мар΄янівка (3.2)	Недайвода (1.1 )
	Павлоград (110)	Майське (2.8)	Троїцьке (4.1)	Кочережки (3.5)	Терновка (2.2)

 

 

Контрольні питання:

1. Що відображає рівень комерційної взаємодії населених пунктів?

2. У чому сутність підходу Райлі у вирішенні питання комерційної взаємодії населених пунктів?

3.Як розраховується рівень купівельної спроможності населеного пункту?

4. Яка методика визначення демографічного потенціалу населеного пункту?

 

Практична робота 5

Методика техніко - економічного аналізу територіальної організації народно - господарського об’єкту.

 

План

1. Суть методики техніко-економічного аналізу.

2. Розрахунок основних показників діяльності підприємства.

3. Оцінка результатів вибір варіантів РПС.

 

Мета роботи: навчитися розраховувати основні техніко – економічні показники стану і діяльності підприємства при визначенні перспективи подальшого розвитку відповідної галузі.

Теоретичне підґрунтя

Техніко-економічні розрахунки за звичай використовуються на проектній стадії обґрунтування розміщення підприємства.

Порівняльна ефективність різних варіантів РПС визначається на основі розрахунків поточних витрат (наприклад, собівартості). При виборі місця розміщення об’єкту перш за все враховуються показники матеріалоємності, водоємності, енергоємності та трудоємності продукції. Особлива роль відводиться також показникам транспортабельності продукції.

Техніко-економічні показники при аналізі даних діяльності існуючих підприємств галузі і подальшого обґрунтування створення нових об’єктів відповідної галузі розраховуються визначенням розмірів річних витрат на одиницю продукції.

Витрати окремих ресурсів зазвичай визначають у кількісних показниках або у вартісній формі, для чого кількісні показники помножають на вартість одиниці ресурсу. Обов΄язковими до визначення є наступні показники:

• Матеріалоємність (М_м) чи ресурсоємність (Р_м) виробництва визначають за формулою:

М_м = В_м/П_р або Р_{м =} В_с/П_р

де В_м, В_с – відповідно витрати матеріалів або сировини

П_р – річний обсяг виробленої продукції.

• Енергоємність підприємства (Е_м):

Е_м = В_е/П_р, де: В_е – витрати енергоносіїв, квт/год.

• Трудоємність виробництва (Т_м):

Т_м = В_п/П_р, де: З_п – витрати праці (людиноднів або

людиногодин) за рік.

• Водоємність виробництва (В_м):

В_м = В_в/ П_р, де: В_в – витрати води, м³.

• Фондоємність виробництва (Ф_м):

Ф_м = В_оф/ П_р, де В_оф – вартість витрачених основних фондів (в певній

мірі адекватно сумі амортизації основних фондів за рік), грн.

• Фондовіддача виробництва (Ф_в):

Ф_в = П_р / В_оф

Цей показник протилежний фондоємності і відображає обсяг продукції, що створена з одиниці витрат (амортизації) основних фондів.

• Капіталоємність виробництва (К_м):

К_м = К_в / П_р, де К_в – вартість капіталовкладень на спорудження

виробничих об’єктів, грн.

• Транспортоємність продукції (Т_пм):

Т_пм = В_пер / П_р, де: В_пер – річні витрати на перевезення продукції, грн.

• Собівартість продукції (α):

α = В_с + В_м + Вп + Д_в, де: В_с – вартість сировини, включаючи вартість її довезення; В_м – вартість матеріалів (енергоносіїв, палива, амортизаційні відрахування та інше), грн. на одиницю виробленої продукції; Вп – витрати на оплату праці та реалізацію продукції, грн. на одиницю продукції; Д _в – додаткові витрати (екологічні платежі, штрафи).

• Рентабельність виробництва (R):

R = Р / α × 100%, де: Р - прибуток з одиниці продукції, грн.

При визначенні сумарного ефекту діяльності підприємства використовують систему вартісних показників: валові витрати на одиницю продукції, чисельність робітників, продуктивність праці, вартість основних виробничих фондів, матеріальних затрат та капітальні вкладення. Все ці показники попарно порівнюються (співвідносять) для кількох можливих варіантів РПС.

∑_з1=М_м1+Є_м1+Т_м1+В_м1+Ф_м1+К_м1+Т_п1+ α₁

∑_з2= М_м2+Є_м2+Т_м2+В_м2+Ф_м2+К_м2+Т_п2+ α₂

де ∑з1,з2 – сумарні витрати по всім показникам відповідно для І та ІІ варіанту РПС

На сам кінець обирається той варіант де ∑з – найменша.

 

Вибір оптимального варіанту розміщення підприємства галузі можна проводити також за економіко-математичною моделлю мінімізації транспортних витратабо зведених витрат:

∑(α _і +Е_н К_вi + Т_т)× П_рі à min,

∑(∑_зі + α _і) / П_рї à min

де α_і + Е_нК_і = ∑зі = В_зі à min – зведенні витрати на виготовлення одиниці продукції в і-тому пункті або районі розміщення виробництва.

Т_т – транспортний тариф (витрати на транспортування одиниці продукції на одиницю відстані при її перевезенні з пункту і розміщення підприємства в пункт f споживання продукції, грн. т / км. Е_н – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (коливається у межах 0,06-0,35)

П_рі – передбачуваний обсяг постачання продукції з пункту і в пункт f у продовж року.

При вирішенні цієї задачі необхідно враховувати наступні обмеження:

П_рі ≥ 0 – об’эм поставок з пункту виробництва і в пункт споживання f не може бути від΄ємною величиною;

∑ П_рі ≤ ∑ П_р – сума поставок з усіх пунктів розміщення виробництва в усі пункти споживання не повинна перевищувати обсяг виробництва, чи дорівнювати йому.

∑ П_рі = ∑ П_ріс – сума поставок з усіх пунктів розміщення виробництва, до пунктів споживання повинна бути рівною сумі спожитої продукції.

За результатами рішення цієї задачі обирається той пункт розміщення виробництва, де витрати на випуск продукції та доставку її до місця споживання будуть мінімальними.

Хід роботи

Приклад рішення задачі вибору оптимального варіанту розміщення підприємства:

Варіант 2 Варіант 1

В_м2 – 120000грн В_м1 – 100000грн

Пр₂ – 220000 грн (400т) Пр1 – 200000 грн. (450т)

Ве – 400000квт/год Ве – 500000квт/год

Вт – 8400 чел/год (30чел×240) Вт – 7200 чел/год (30чел×240)

Вв – 60000м3 Вв – 80000м³

Воф – 1300000грн. Воф – 1200000грн.

Кв2 – 2000000грн. Кв1 – 2000000грн.

Т_пм – 25 грн/тону Т_пм – 30 грн/тому

В_с – 7 грн/тону Вс – 7 грн/тому

Вм – 4 грн/тону Вм – 5 грн/тому

Вп – 25 грн/тону Вп – 20 грн/тому

Мм₂ =12000/22000=0,55 Мм₁ =

Тм₂ = 8400/220000=0,038 Тм₁ =

Фм₂ =1300000/220000=5,9 Фм₁ =

Тпр₂т=(25*450)/220000=0,05гр/т Тпр₁т =

Эм₂=(400000*0,04)/220000=16000/220000=0,07 Эм₁ =

Вм₂ = 60000/220000=0,27 Вм₁ =

Км₂ = 2000000/220000=9,1 Км₁ =

α ₂=7+4+2,5=(14гр/тону×400)/220000=0,027 грн./ т α ₁=7+5+2 =

 

∑з₂=0,55+1,82+0,038+0,27+5,9+9,1+0,05+0,027=17,755 ∑з₁=0,5+2,5+0,036+0,4+6+10+0,06+0,028=19,524

 

Висновок: другий варіант розміщення підприємства краще, так як сумарні витрати менші.

Розрахунок оптимального варіанту РПС за показниками мінімізації транспортних та зведених витрат при Е_н = 0,15.

 

Варіант 2 Варіант 1

Т_пм = 25грн/тону Т_пм = 30 грн/тону

Пр₂ = 400 т Пр₁ = 450 т

В_з2 = α ₂+Е_н К_в2 = 33,511 В_з1 = α ₁+Е_н К_в2 = 31,228

 

∑(33,511+30)×400 = = 1,41 ∑(31,228+25)×450 = = 1,43

 

Висновок: з двох варіантів розміщення виробництва за критерієм мінімізації транспортних витрат другий теж більш вигідний, ніж перший.

Використовуючи методи техніко-економічного аналізу територіальної організації народного господарства, можна вирішувати цілий комплекс задач з оцінки ефективності того або іншого виробництва. Задачі розв’язуються із застосуванням формул, які викладені вище.

Задача 5.1

Необхідно знайти трудоємність виробництва хлібо-булочних виробів, якщо на виготовлення 1 тони продукції витрачається праця 3 чоловік протягом двох робочих змін. За добу підприємство виробляє 5 тон готової продукції, режим праці цілодобовий у три зміни.

Рішення: Трудоємність (Т_м) визначається за формулою:

Для визначення трудоємності необхідно знати витрати праці (В_п) на виготовлення одиниці продукції (1 тони). Виходячи з умови задачі:

Таким чином трудоємність виробництва хлібо-булочних виробів становить:

Інші дані, що наведені в умові задачі не потрібні для її розв’язання.

Висновок: трудомісткість виробництва хлібобулочних виробів складає 6 чол·змін на виготовлення 1 тони продукції.

 

Задача 5.2

Необхідно визначити капіталомісткість (К_м) виробництва вантажних автомобілей, якщо капіталовкладення на будівництво заводу склали 3 млрд. грн., а за рік планується виготовляти по 20 тис. автомобілей. Проектний термін експлуатації заводу 75 років.

Ррішення: капіталоємність виробництва розраховуємо за формулою:

.

Висновок: капіталомісткість автомобільного заводу складає 2000 грн. на 1 автомобіль на рік.

 

Задача 5.3. Визначити собівартість продукції цукрового заводу, якщо на виробництво 1 кг цукру витрачається 2,3 цукрового буряка за ціною 0,4 грн/кг. На кожну тону готової продукції витрачається матеріалів на суму 15 грн. і нараховується заробітна плата робітникам 30 грн. Витрати на реалізацію 1 тони цукру складають 7 грн.

Рішення: собівартість продукції визначається за формулою α = В_с + В_м + Вп + Д_в,

де В_с - вартість сировини на 1 кг цукру (2.3 кг × 0.4 грн/кг = 0.92 грн);

В_м - ввартість матеріалів на 1 кг цукру (15 грн. /на 1000 кг = 0,015 грн./кг);

Вп - витрати на оплату праці і реалізацію одиниці продукції: 30грн +7грн./ 1000 кг = 0,037 грн./ кг

Д_в – додаткові витрати відсутні.

Тоді: α = 0.92 грн + 0,015 + 0,037 = 0,972 грн./кг = 972 грн./

Висновок: собівартість виробництва і реалізації 1 тони цукру складає 972 грн.

 

Задача 5.4

Визначити зведені витрати на виробництво 1 тонни цементу, собівартість якого 180 грн./т, капітальні витрати на будівництво цементного заводу склали 427 тис. грн. при коефіцієнті ефективності капітальних вкладень 0,15. За рік підприємство виробляє 50 тис. тонн цементу.

Ррішення: Зведені витрати визначаються за формулою: В_зі = α_і + Е_нК_ві

В_зі = 180 грн/т ×50000 + 0,15 ×427000 грн. = 9064050 грн./рік

 

Висновок: зведені витрати на виробництво 1 тони цементу при продуктивності 50 тис. тон на рік, складають 9064050 грн.

Домашнє завдання

Провести розрахунки енерго- і водоємності виробництва та визначити фондоємність фондовіддачу та капіталоємність підприємства за варіантом похідних даних, що наведені у таблиці 5,1. У кінці роботи провести порівняльну оцінку вигідності власного варіанту розміщення об’єкту галузі з сусіднім варіантом (за номером на один більше) шляхом розрахунку зведених витрат при Е_н = 0,12.

Таблиця 5.1