Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методи контролю якості харчової продукції↑ Стр 1 из 12Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
для студентів напрямку підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» під напрям «Технологія харчування»
Харків Лабораторний практикум затверджено на засіданні кафедри технології харчування, протокол засідання № від «» 2011р.
Завідувач кафедри технології харчування д.т.н., проф. ________________ О.О. Гринченко
Лабораторний практикум схвалено науково-методичною НН ІХТБ ХДУХТ, протокол засідання № від «» 2011р.
Голова науково-методичної комісії д.т.н., проф. _________________ О.О. Гринченко
Рецензент: д.т.н., професор Ф.В. Перцевой
ПЕРЕДМОВА
Представленийлабораторний практикум є обов’язковою складовою вивчення дисципліни «Методи контролю якості харчової продукції» У зв’язку з бурхливим розвитком технології харчових продуктів за останнє десятиліття виникає необхідність збільшення розширення та поглиблення аналізу технологій виробництва харчової продукції. Роль лабораторного експерименту, його навчальне значення у зв’язку з цим зростає. З числа лабораторних виключили такі, що вимагають складних установок, довгого часу проведення, що ускладнює сприйняття матеріалу, проте в рамках науково-дослідних робіт такі лабораторні роботи можуть бути проведені. Вибираючи матеріал, автори базувалися на тих методах», що цікавлять сучасного фахівця харчових виробництв, та таких методів контролю якості з якими стикаються технологи у своїй повсякденній практиці. Під час складання практикуму використовувалися ДСТУ, ГОСТи, які регламентують показники якості на момент складання лабораторного практикуму. Це дає змогу навчити студентів працювати з нормативною документацією, що підкріплюються практичними навиками в проведенні лабораторних відпрацювань. Під час опису робіт нами відмічено необхідні заходи безпеки, проте використовування матеріалів лабораторного практикуму вимагає і від студентів і від викладачів попереднього ознайомлення з правилами техніки безпеки. Вважаємо приємним обов’язком виразити глибоку вдячність колегам за постановку робіт, зауваження, корисні вказівки та пропозиції щодо їх вдосконалення.
Автори будуть вдячні всім, хто, користуючись даним лабораторним практикумом, побажає повідомити свої зауваження.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ Лабораторна робота1.1. Методи контролю якості ковбаси вареної» За фізико-хімічними показниками дана продукція має відповідати нормам табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Основні показники якостіварених ковбас (витяг з ГОСТ Р 52196-2003)
Примітка: 1. допускається збільшення масової частки повареної солі в готовому продукту на 0,3% в теплий період року (травень-вересень); 2. відхилення в розмірах окремих шматочків шпику не більше ніж у 1,5 рази. Метод визначення вмісту крохмалю (витяг з ГОСТ 10574-91) Мета роботи: визначити наявність крохмалю у ковбасах варених І ґатунку («Докторская», «Любительская»). Реактиви та матеріали: - р-нЛюголя - чашка Петрі - ваги лабораторні 2-го класу точності з похибкою ± 0,01г за ГОСТ 24104−2001 - ковбаси варені 1.Підготовка проб для аналізу (ГОСТ 9792-73) Проводять виборку проб у кількості 10% від усієї партії. Від ковбасних виробів відбирають точечні проби масою 200…250г для фізико-хімічних аналізу, зрізи від продукту у поперечному направленні на відстані не менше 5 см від краю. З двох точених проб від різних одиниць продукції створюють об’єднані проби масою 400…500г.
2. Проведення аналізу Зразок продукту кладуть у чашку Петрі. На поверхню свіжого зрізу продукту нанести по краплинам розчин Люголя. Поява синього або чорно-синього забарвлення свідчить про наявність крохмалю у випробуваному зразку.
Таблиця 1.2– Порівняльна характеристика одержаних результатів аналізу та нормативних показників ковбас варених І ґатуноку
За результатами досліджень зробити висновки щодо відповідності показників якості, які визначаються нормативним документом – ГОСТ Р 52196-2003 «Колбасныеизделиявареные». Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Лабораторна робота 1.3. Методи контролю виробів з цілісною м’язовою структурою сиро-копчених Лабораторна робота 1.4. Методи контролю м'ясаяловичини в напівтушах та четвертинах Метод визначення свіжості м'яса (ГОСТ 7269-79) Мета роботи: Визначити свіжість м'яса Реактиви та матеріали: - ваги лабораторні 2-го класу точності з похибкою ± 0,01г за ГОСТ 24104-2001 - м’ясорубка механічна або електрична за ГОСТ 4025 або ГОСТ 20469 - піч електрична - баня водяна - ножиці за ГОСТ 21239 - циліндри мірні на 25мл за ГОСТ 1770 - палички скляні - колба конічна Кн 100мл за ГОСТ 25336 - вода дистильована за ГОСТ 6709 - папір фільтрувальний за ГОСТ 12026
1. Підготовка пробдля аналізу (ГОСТ 9792-73)
Зразки відбирають від кожної туші або її частини цілим шматком масою не менше 200г з наступних місць: - біля зарізу навпроти 4 та 5-го шийних хребтів; - біля лопатки; - біля стегна із товстих частин м'язів; Відібрані зразки фасують у пергамент або харчову плівку, кладуть у металевий ящик та відправляють до лабораторії з документом з наступними позначеннями: - дата та місце відбору проб; - вид скота; - номер туші, присвоєному при прийомі туші; - причина та цілі аналізу; - підпис відправника 2. Проведення аналізу
Визначення консистенції На свіжому зрізі туші роблять легким натисканням пальцю ямку та слідкують за її вирівнюванням. Визначення запаху Органолептично встановлюють запах поверхневого шару туші, після чого роблять розріз і відразу встановлюють запах в глині шарів зразку. При цьому особливу увагу приділяють запаху м'яса, що міцно прилігає до кісток. Визначення стану жиру Визначення стану жиру проводять встановлюючи колір, запах та консистенцію жиру. Визначення стану сухожилля Методом пульпації встановлюють пружність, міцність та стан суглобних поверхонь. Методи контролю молочної продукції
Лабораторна робота 2.1. Методи контролю сиру кисломолочного За фізико-хімічними показниками дана продукція має відповідати нормам табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Основні фізико-хімічні показники якостісиру кисломолочного (витяг з ДСТУ 4554:2006)
Метод визначення вмісту вологи (експрес метод ГОСТ 9793-74)
Мета роботи: визначити вміст вологи в сирі кисломолочному Реактиви та матеріали: - ваги лабораторні 2-го класу точності з похибкою ± 0,01г ГОСТ 24104−2001; - папір фільтрувальний ГОСТ 12026; - сушильний апарат ім. Чижовой; - ступка та пестик ГОСТ 9147; - випробуваний продукт. 1. Підготовка проб для аналізу(ДСТУ 4554:2006) Проводять виборку проб у кількості 10% від усієї партії. Від виробів відбирають точечні проби масою 200…250г для фізико-хімічних аналізу, зрізи від продукту у поперечному направленні на відстані не менше 5см від краю. З двох точених проб від різних одиниць продукції створюють об’єднані проби масою 400…500г. Методика проведення роботи Пробу подрібнюють у ступці та ретельно перемішують. Відбирають середню пробу масою 2…3г, кладуть рівним шаром на фільтрувальний папір та накривають ще одним листом фільтрувального паперу. Підготовлений зразок зважують, чітко фіксують масу паперу та масу зразку з папером. Зразок фіксують на пластині нагрітого до температури 100…105°С апарату, закривають та висушують. Зразок зважують кожні 20хв. доки маса не стане постійною, що свідчить про відсутність вологи в зразку. 3. Обробка результатів Масову частку вологи (W) у відсотках розраховують за формулою:
, (2.1) , (2.2) де Х – масова частка сухих речовин, % m0 – маса фільтрувального паперу, г; m1 – маса зразку з папером до висушування, г; m2 – маса зразку з папером після висушування, г.
УВАГА: експеримент проводять паралельно в 2-х випробуваннях та приймають за результат середнє значення. Різниця між паралельними випробуваннями не повинна перевищувати 0,5%. Кінцевий результат розраховують з похибкою 0,1%.
Таблиця 2.2– Порівняльна характеристика одержаних результатів аналізу та нормативних показників якості сиру кисломолочного
За результатами досліджень зробити висновки щодо відповідності показників якості, які визначаються нормативним документом – ДСТУ 4554:2006«Творог»
Висновки: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Методика проведення роботи 1. Підготовка проби для аналізу 1.1. Для перевірки показників якості продукту перед проведенням випробувань складають об'єднану пробу з точкових проб, у якості яких використовують вміст споживчої тари, відібраної за п. 1.2. Маса об'єднаної проби повинна бути не менше 0,5 кг (або о, 5 л). 1.2. Для перевірки фізико-хімічних показників якості продукту повинна бути відібрана випадковим чином вибірка, обсяг якої зазначено в табл. 4.1. Таблиця 4.1. – Кількість одиниць фасованої продукції, що відбираються для аналізу
Результати випробувань вважаються задоволеними, якщо кількісно споживчої тари у вибірці, що не відповідає встановленим вимогам по кожному з показників, менше або дорівнює приймальному числу, та партія не підлягає прийманню, якщо воно більше або дорівнює бракувальному числу. Для проведення фізико-хімічних показників випробувань допускається використовувати споживчу тару, після перевірки маси нетто та масової частки складових частин продукту, якщо це допускається умовами аналізу. 1.3. Якщо маса продукту, що міститься у відібраній споживчій тарі, менше необхідної, то число її має бути збільшено. Якщо маса продукту більше необхідної, то з кожної відібраної одиниці споживчої тари беруть точкові проби однакової маси, ретельно перемішавши продукт перед відбором.
2.Проведення аналізу 2.1. З підготовленої проби продукту в хімічну склянку беруть наважку масою від 10 до 25 г кількісно переносять її 100 см3 гарячої води в мірну колбу місткістю 250 см3. Суміш, періодично збовтуючи, нагрівають протягом 15 хв. на водяній бані. Після охолодження до кімнатної температури об'єм вмісту колби доводять водою до мітки і фільтрують через паперовий складчастий фільтр. Можливе також використання водної витяжки, отриманої при визначенні титрованої кислотності досліджуваних продуктів. 2.2. 20 см3 отриманого фільтрату відбирають піпеткою в конічну колбу і залежно від рН середовища нейтралізують або розчином гідроксиду натрію, або розчином сірчаної кислоти в присутності фенолфталеїну. Відзначають обсяги реактивів, необхідні для нейтралізації фільтрату. В іншу конічну колбу також вносять піпеткою 20 см3 отриманого фільтрату і, не додаючи фенолфталеїну, вносять піпеткою необхідні обсяги розчинів гідроксиду натрію або сірчаної кислоти та 1 см3 розчину хромово-кислого калію, потім титрують розчином азотно-кислого срібла до появи цегляно-червоного забарвлення. Нейтралізацію фільтрату можна проводити й таким чином: у приготований та відміряний в конічну колбу розчин опускають невеликий шматочок лакмусового паперу, потім додають на кінчику шпателя кілька кристалів кислого вуглекислого калію до появи синього забарвлення лакмусового паперу. Надлишок кислого вуглекислого калію не впливає на результати аналізу. Після припинення виділення бульбашок у розчині в витяжку додають 1 см3 розчину хромово-кислого калію та титрують розчином азотно-кислого срібла до появи цегляно-червоного забарвлення.
2.3. Пробу продуктів, у яких інтенсивне забарвлення водної витяжки ускладнює титрування, рекомендується попередньо обвуглювати. Для цього беруть в тигель наважку продукту масою 25 г, підсушують її, витримуючи на водяній бані, а потім обережно обвуглюють. Обвуглювання закінчують у той момент, коли вміст тигля легко розпадається від натискання скляною паличкою. Потім вміст тигля кількісно переносять у склянку, змиваючи тигель кілька разів водою в кількості близько 100 см3. Вміст склянки обережно нагрівають до кипіння, кип'ятять на слабкому вогні протягом 1-3 хв., переносять кількісно в мірну колбу місткістю 250 см3 водою, витримують до охолодження при кімнатній температурі, доводять об’єм до позначки та фільтрують через складчастий фільтр. Далі випробування проводять за п. 2.2.
3. Обробка результатів 3.1. Масову частку хлоридів (Х1) в у перерахунку на хлористий натрій, у відсотках, обчислюють за формулою:
, (4.1)
де V – об’єм титрованого розчину азотно-кислого срібла, витрачений на титрування, см3; с – молярна концентрація титрованого розчину азотно-кислого срібла, моль/дм3; М – молярна маса хлористого натрію М (NaCl)=58,45 г/моль; m – маса наважки продукту, г; V1 – об’єм, до якого доведена водна витяжка наважки продукту, см3; V2 – об’єм фільтрату, взятий для визначення, см3. 3.2. За остаточний результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, якщо абсолютна розбіжність між ними не перевищує 0,1 % (r=0,95). При розбіжності, що перевищує зазначене значення, випробування необхідно повторити.
За органолептичними показниками овочеві маринади повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 4.2.
Таблиця 4.2 – Органолептичні показники овочевих маринадів
За фізико-хімічними показниками овочеві маринади повинні відповідати нормам, зазначених у табл. 4.3.
Таблиця 4.3 – Фізико-хімічні показники овочевих маринадів
Таблиця 4.4 – Порівняльна характеристика одержаних результатів аналsзу та нормативних показників огірків маринованих (витяг з (ГОСТ 1633-73)
Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Методика проведення роботи 1. Підготовка проби для аналізу 1.1. Для перевірки показників якості продукту перед проведенням випробувань складають об'єднану пробу з точкових проб, у якості яких використовують вміст споживчої тари, відібраної за п. 1.2. Маса об'єднаної проби повинна бути не менше 0,5 кг (або о, 5 л). 1.2. Для перевірки фізико-хімічних показників якості продукту повинна бути відібрана випадковим чином вибірка, обсяг якої зазначено в табл. 4.5.
Таблиця 4.5. – Кількість одиниць фасованої продукції, що відбираються для аналізу
Результати випробувань вважаються задоволеними, якщо кількісно споживчої тари у вибірці, що не відповідає встановленим вимогам по кожному з показників, менше або дорівнює приймальному числу, та партія не підлягає прийманню, якщо воно більше або дорівнює бракувальному числу. Для проведення фізико-хімічних показників випробувань допускається використовувати споживчу тару, після перевірки маси нетто та масової частки складових частин продукту, якщо це допускається умовами аналізу. 1.3. Якщо маса продукту, що міститься у відібраній споживчій тарі, менше необхідної, то число її має бути збільшено. Якщо маса продукту більше необхідної, то з кожної відібраної одиниці споживчої тари беруть точкові проби однакової маси, ретельно перемішавши продукт перед відбором.
2.Проведення аназізу 2.1. У конічну колбу місткістю 250 см3 переносять кількісно гарячою водою, через воронку, наважку продукту масою від 5,0 до 50,0 г залежно від запропонованої кислотності. Потім у колбу до половини її об'єму доливають воду температурою (80±5) °С, ретельно струшують та витримують протягом 30 хв., періодично струшуючи. Після охолодження вміст колби кількісно переносять в мірну колбу місткістю 250 см3 та доливають водою до позначки. Закривши пробкою, ретельно перемішують вміст і фільтрують через фільтр. Якщо продукт рідкий, наважку масою 50,0 г, взяту з похибкою не більше ±0,1 г, кількісно переносять водою кімнатної температури в мірну колбу місткістю 250 см3, доводять до мітки водою, перемішують і фільтрують. 2.2. У конічну колбу відбирають піпеткою від 25 до 100 см3 фільтрату, виготовленого за п. 2.1. Підбирають кількість фільтрату так, щоб на титрування витрачалося не менше 6 см3 розчину гідроокису натрію. У колбу з фільтратом додають 3 краплі розчину фенолфталеїну та титрують розчином гідроксиду натрію при безперервному перемішуванні до отримання рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 с.
3. Обробка результатів 3.1. Титровану кислотність (Х) у розрахунку на переважну кислоту у відсотках обчислюють за формулою:
, (4.2)
де V – об’єм титрованого розчину гідроокису натрію, витрачений на титрування, см3; с – молярна концентрація титрованого розчину гідроокиду натрію, моль/дм3; М – молярна маса, г/моль, рівна для: яблучної кислоти М=67; винної кислоти М=75; лимонної кислоты моногідрату М=70; оцтової кислоти М=60; щавлевої кислоти М=45; молочної кислоти М=90,1; m – маса наважки, г; V0 – об’єм, до якого доведена наважка, см3; V1 – об’єм фільтрату, взятого для титрування, см3.
3.2. За остаточний результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, відносне розходження між якими не повинно перевищувати 5 % (r =0,95).
За органолептичними показниками капуста квашена повинна відповідати вимогам, зазначеним у табл. 4.6.
Таблиця 4.6 – Органолептичні показники капусти квашеної
За фізико-хімічними показниками капуста квашена повинна відповідати нормам, зазначених у табл. 4.7.
Таблиця 4.7 – Фізико-хімічні показники капусти квашеної
Результати округлюють до першого десятинного знака. Таблиця 4.8 – Порівняльна характеристика одержаних результатів аналізу та нормативних показників капусти квашеної (витяг з ГОСТ 3858-73)
Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Методика проведення роботи 1. Підготовка проби для аналізу 1.1. Підготовлену тару з продуктом, призначену для випробування, очищають, знімають етикетку та при необхідності миють водою та підсушують. 1.2. Підготовлену до випробувань тару з продуктом зважують, розкривають та переносять вміст у чисту посудину. Тару, яка звільнилась миють, підсушують і зважують. Якщо всередині тари використовувався пергаментний папір, то його очищають від продукту та зважують разом з тарою. Зважування здійснюють з похибкою, в грамах, не більше: ±0,1 – при визначенні маси до 100 г включно; ±0,5 – при визначенні маси понад 100 до 500 г включно; ±1,0 – при визначенні маси понад 500 до 1000 г включно; ±2,0 – при визначенні маси понад 1000 до 2000 г включно; ±10 – при визначенні маси понад 2000 до 5000 г включно; ±20 – при визначенні маси 5000 г. Зважування тари та тари з продуктом виробляють на одних й тих же вагах. При визначенні масової частки складових частин продукту в підігрітому стані тару з вмістом перед розкриттям підігрівають на водяній бані або в сушильній шафі: – м'ясні та м'ясо-рослинні консерви масою нетто до 0,5 кг протягом 20 хв., масою нетто понад 0,5 кг – протягом 30 хв. при температурі (80 ± 2) ºС; – варення, джем, конфітюри – протягом 60–90 хв. при температурі (80 ± 2) ºС; – рибні консерви – до температури 35–40 ºС. Перед підігріванням в сушильній шафі в кришці банки роблять прокол. При підігріванні на водяній бані консервів у скляній тарі рівень води має бути нижче рівня кришки на 2 см.
2.Проведення аналізу 2.1. Масову частку складових частин визначають окремо для кожної пакувальної одиниці. Допускається визначення маси нетто та масової частки складових частин продукту з однієї і тієї ж пакувальної одиниці. 2.2. Підготовлену до випробування тару з продуктом зважують, потім розкривають, переносять вміст на сито, поставлене над попередньо зваженою посудиною. Продукт розподіляють рівномірно на поверхні сита шаром до 50 мм і дають стікати рідини не менше 5 хв. Потім визначають масу окремих компонентів. При необхідності поділу твердих складових частин окремі компоненти продукту обережно витягують пінцетом або ложкою та визначають їх масу. 2.3. Масу нетто складових частин продукту визначають з похибкою, що не перевищує зазначену в п. 1.2. Допускається масу твердої частини консервів визначати за різницею між масою нетто і масою рідкої частини.
3. Обробка результатів 3.1. Масову частку складових частин продукту (Х1) виражають відповідно до вимог нормативно-технічної документації на продукт у відсотках від фактичної або зазначеної на етикетці маси нетто та обчислюють за формулою:
, (4.3)
де m2 – маса нетто продукту фактична або зазначена на етикетці, г або кг; m3 – маса складової частини продукту, г або кг.
За органолептичними показниками консерви повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 4.9.
Таблиця 4.9 – Органолептичні показники консерв
|