Методичні рекомендації, вимоги і тематика для підготовки до семінарських занять

Обливість вивчення дисципліни “Логіка для юристів” полягає у тому, що засвоєння теоретично­го матеріалу ще не означає, що студент-юрист зможе застосовувати його на практиці. Знайти вихід з цієї ситуації можливо, поєднавши теорію з вирішенням практичних завдань. У зв’язку з цим після вивчення тієї чи іншої теми студентам рекомендується виконати відповідні практичні завдання, а також якомога частіше свідомо застосовувати набуті логічні навички у повсякденному житті, при засвоєнні матеріалу інших юридичних дисциплін, у дискусіях, суперечках тощо. Лише за цих умов студент зможе навчитися логічно правильно мислити, не припускаючись елементарних логічних помилок у своїх міркуваннях і розпізнаючи їх у міркуваннях інших людей.

Головна мета семінарських занять – поглиблення та систематизація знань студентів з найбільш важливих і складних тем курсу, опанування технологіями розв’язування логічних задач.

Завдання семінарського заняття: обговорення та аналіз конкретних питань відповідної теми курсу; вироблення у студентів досвіду самостійного критичного мислення щодо навчального матеріалу; логічна побудова і систематизація змісту та формування практичних навичок застосування теоретичних положень у практичній діяльності за допомогою розв’язування логічних вправ та задач відтворюючого і творчого характеру.

Основою для роботи на семінарі є самостійна робота студента над практичними завданнями.

Під час опанування дисципліни використовуються різні форми семiнарських занять: доповiдна система, спiвбесiда, розв’язання вправ і задач, вирішення творчих завдань, рольовi iгри, колоквіуми тощо.

На кожному семінарському занятті оцінюється точність виконання студентом практичних завдань, виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. Оцінка, отримана на семінарі, враховується при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

 

Рекомендований порядок підготовки студента до семінару

1. Актуалізація інформації, отриманої на лекційних заняттях.

2. Засвоєння матеріалу відповідних розділів навчальної літератури (підручників, посібників). Відповіді на теоретичні запитання до теми.

3. Безпосередня робота над практичними завданнями.

При підготовці до практичного заняття студент повинен: засвоїти поняття, винесені в підрозділ “Термінологічний словник”; відповісти на теоретичні питання для закріплення теоретичних знань; набути необхідні навички з практичного використання засвоєного теоретичного матеріалу при розв’язуванні логічних вправ і задач. Необхідним та невід’ємним елементом підготовки до семінарського заняття є виконання запропонованих домашніх завдань.

Тестові завдання спрямовані на перевірку знань студентів і мають на меті підготувати студента до розв’язання модульних і залікових завдань.

 

Пропуски семінарських занять та негативні оцінки, отримані під час семінарського заняття, перездаються студентом в обов’язковому індивідуальному порядку під час індивідуальних занять з викладачем, який веде семінарські заняття, або з керівником курсу (лектором) у позааудиторний час. Форма таких відпрацювань (усна або письмова), вид передбачених завдань встановлюються викладачем з погодженням зі студентами. Наявність невідпрацьованих пропусків та неуспішних оцінок має наслідком недопуск до складання заліку.

 

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Семінар 1. Предмет логіки для юристів (2 год.)

Питання для обговорення

1. Визначення логіки як науки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Міркування (мислення) і його структура.

4. Істинність і правильність міркування.

5. Значення логіки для юристів.

 

Мета заняття – сформувати розуміння логіки як частини сутності об’єктивного буття людини та як самостійної науки, пізнати загальну структуру міркування. Історія науки логіки розпочалася ще у Стародавній Греції і налічує дві з половиною тисячі років. Закони логіки лежать у площині нашого мислення. Головний її зміст формулюється особливою, створеною навмисно для власних цілей, штучною мовою. Щоб розкрити її предмет необхідно висвітлити, що таке пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності майбутнього юриста.

Термінологічний словник: логіка, традиційна логіка, сучасна логіка, відчуття, сприймання, уявлення, міркування, абстрактне мислення, засновки, висновки, логічна форма, закон мислення, штучні мови, мова логіки, метод формалізації.

Дайте відповідь на питання

1. Які значення має термін “логіка” у наш час?

2. Хто є засновником традиційної логіки? Що Ви можете про нього розповісти?

3. Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?

4. Що таке міркування? Яка його структура?

5. Чи може висновок одного міркування стати засновком іншого? Наведіть приклади.

6. Як можна відрізнити правильне міркування від неправильного?

7. Що таке логічна помилка?

8. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?

9. Що таке логічна форма міркування?

10. У чому полягає сутність методу формалізації в логіці?

Практичні завдання

Завдання 1. У якому значенні вживається термін “логіка” у наведених висловах:

· Логічно, що ремонтна майстерня зможе виконати план лише у тому випадку, якщо вчасно отримає сировину.

· “Вчора я дивився детективний фільм”. – “Сподобалося?” – “Та ні. В ньому було багато нелогічного!”.

· “Логіка є великим переслідувачем темного і заплутаного мислення, вона розганяє туман, який переховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет, у той час, коли ми його не розуміємо” (Дж.Ст. Міль).

Завдання 2. З’ясуйте засновки і висновки міркування.

- Іваненко брав участь у крадіжці, оскільки у момент її здійснення він знаходився на місці злочину.

- Доведення людини до самогубства є злочином проти життя. Власенко вчинив злочин проти життя.

- Отримання хабара є посяганням на нормальну роботу державного апарату, тому що отримання хабара – це службовий злочин.

- Це рішення суду не є виправдувальним, тому що воно вимагає звільнення з посади.

Завдання 3. З’ясуйте логічну форму таких міркувань:

Якщо правопорушення належить до цивільного права, то спір повинен розглядатись в суді. Це правопорушення належить до цивільного права, тому спір у цьому випадку повинен бути розв’язаний у судовому порядку. О. бачили на місці злочину приблизно у той час, коли злочин був вчинений. Якщо він вчинив його, то він знає, де знаходяться викрадені гроші. О. цього не знає. Отже, О. не вчиняв цього злочину.

Домашнє завдання

Придумати три типові приклади міркувань з юридичної практики і з’ясувати їх засновки і висновки.

Семінар 2. Логічний аналіз понять. Юридичні поняття (2 год.)

 

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.

2. Види понять за обсягом і змістом.

3. Типи відношень між сумісними поняттями.

4. Типи відношень між несумісними поняттями.

5. Поняття у правовій діяльності.

Мета заняття – засвоїти структуру, види і типи відношень між поняттями, навчитися застосовувати їх у юридичній практиці. Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним, він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення дійсності. Мислити – означає відображати світ через поняття, з їх допомогою та у їх формі, тобто вміти оперувати поняттями.

Термінологічний словник

Поняття, суттєві ознаки, несуттєві ознаки, відмітні ознаки, невідмітні ознаки, зміст поняття, обсяг поняття, логічний клас, одиничні поняття, загальні поняття, реєструючі поняття, нереєструючі поняття, нульові (пусті) поняття, збірні поняття, незбірні поняття, конкретні поняття, абстрактні поняття, позитивні поняття, негативні поняття, безвідносні поняття, співвідносні поняття, сумісні поняття, несумісні поняття.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке поняття? Яка його структура?

2. Що таке зміст і обсяг поняття?

3. Який закон регулює відносини між змістом і обсягом поняття? У чому його сутність?

4. Чи зміниться обсяг поняття “сніданок” після того, як його з’їдять?

5. Як можна визначити одиничні, загальні і пусті поняття?

6. Як можна визначити збірні й незбірні поняття?

7. Як можна визначити позитивні і негативні поняття?

8. Як можна визначити відносні і безвідносні поняття?

9. Що таке сумісні і несумісні поняття?

10. Які існують типи відношень між сумісними і несумісними поняттями?

Практичні завдання

Завдання 1. Дайте логічний аналіз структури понять:

- правова держава;

- громадянське суспільство;

- державна установа;

- кодекс;

- протиправна поведінка;

- дієздатність;

- необережність.

Завдання 2. Визначте тип відношення між суміснимипоняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:

- європейська держава, федеративна держава;

- покарання, штраф;

- родич, злочинець;

- студент, киянин, спортсмен, відмінник;

- художня література, література, дитяча художня література.

Завдання 3. Визначте тип відношень між несумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:

- винність, невинність;

- прокурор, слідчий, адвокат;

- обвинувальний вирок, виправдувальний вирок;

- революціонер, контрреволюціонер;

- адміністративний проступок, дисциплінарний проступок.

- суб’єкт права, фізична особа, юридична особа, громадянин;

- держава, республіка, парламентська республіка, президентська республіка, федерація, США;

- норма, корпоративна норма, звичай, правова норма, соціальна норма;

- джерело права, нормативно-правовий акт, правило поведінки, правовий звичай, закон, правовий прецедент, адміністративний прецедент;

- галузь права, кримінальне право, кримінально-процесуальне право, фінансове право, адміністративне право;

- право громадянина, громадянське право, політичне право, право на життя, право на охорону здоров’я.

Завдання 4. У яких відношеннях за обсягом перебувають такі поняття:

· суспільство, колектив, партія;

· письменник, політик, депутат;

· справедливість, несправедливість;

· республіка, федеративна республіка, демократична республіка, держава;

· джерело права, нормативно-правовий акт, нормативний договір, правовий звичай;

· сімейне право, трудове право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право.

Домашнє завдання

Наведіть приклади понять, які були б одночасно:

Ø абстрактними і пустими;

Ø негативними і загальними;

Ø конкретними і одиничними;

Ø конкретними і безвідносними;

Ø загальними, позитивними, відносними.

Підберіть юридичні поняття, які б відповідали таким коловим схемам: