Кафедра тeopiї та icтopiї держави i права

ГРУБІНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Л О Г І К А

ДЛЯ ЮРИСТІВ

Навчально-методичні матеріали

для студентів спеціальності “Правознавство”

Тернопіль, 2010

ББК 87.4я7

УДК 160.1+34.01

Навчально-методичне видання

Автор-упорядник: кандидат історичних наук, старший викладач

Кафедри теорії та історії держави і права

юридичного факультету ТНЕУ

Грубінко А.В.

 

Рекомендовано до друку

науково-методичною радою юридичного факультету ТНЕУ

Протокол № вiд 2010 р.

 

Рецензенти:

кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільного права і процесу

Тернопільського національного економічного університету

Паславська О.Я.

 

кандидат філософських наук,

доцент кафедри філософії та економічної теорії

Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Залюбовський П.М.

 

Грубiнко А.В. Логіка для юристів (навчально-методичні матеріали для студентiв спеціальності “Правознавство”). – Тернопiль: Вид. відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. - 60 с.

 

Навчально-методичні матеріали рекомендовані для підготовки студентів денної і заочної форм навчання спеціальності “Правознавство” юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету, є розширеним варіантом програми дисципліни та включають такі елементи: робочу програму; розгорнутий виклад основних питань лекційного курсу; рекомендовану літературу; питання для обговорення і завдання для підготовки до семінарських занять; тестові завдання; методичні вказівки і тематику самостійної роботи; тематику і вимоги до підготовки контрольних робіт; питання для підготовки до заліку; глосарій. Матеріали підготовлені у відповідності з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

ISBN 973-7794-57-1

© ТНЕУ, 2010

ПЕРЕДМОВА

“Логіка для юристів” є нормативною навчальною дисципліною в системі юридичної освіти, яка вивчає закони, форми і прийоми мислення, що забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування і пізнання.

Логіка є однією з найдавніших галузей наукового знання, суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки, яка своїми витоками сягає епохи Античності. Роль логіки в сучасному світі науки і практики важлива і багопланова. У всіх своїх проявах юридична діяльність пов’язана із вирішенням питань права. Ці рішення мають обов’язкову силу, якщо відповідають закону. Тому необхідно чітко уявляти місце і значення логіки, що забезпечує істинність юридичної діяльності. Порушення законів логіки веде до юридичних помилок і відповідно до негативних юридичних наслідків.

Забезпечення функціонування ефективної системи правового забезпечення різних сфер суспільного життя, підвищення якості нормотворчої, правоохоронної та правозастосовної діяльності ставить якісно нові вимоги до рівня підготовки юристів. Невід’ємним елементом адаптації юридичної освіти до вимог практики є знання та вміння застосовувати закони логіки у повсякденній фаховій діяльності.

Термін “логіка” у перекладі з давньогрецької мови означає “закономірність”, “розум”, “думка”, “слово”. У процесі спілкування ми часто говоримо про “логіку подій”, “логіку речей”, оцінюємо вчинки і рішення людей як логічні або нелогічні. Так ми намагаємося охарактеризувати певну закономірну послідовність подій і явищ об’єктивної дійсності (об’єктивна логіка) або надати оцінку мисленню тієї чи іншої людини (суб’єктивна логіка). Окрім наведених значень, термін “логіка” використовується також для позначення науки, яка вивчає закони і форми мислення, способи побудови правильних міркувань.

Мислення вивчає не лише логіка, але й ряд інших наук, як-то психологія, педагогіка, кібернетика, мовознавство, природничі науки тощо. Однак кожна з них досліджує мислення у специфічному для неї аспекті.

Логіка є одночасно теоретичною і практичною наукою, адже поєднує в собі вивчення проблем мисленнєвої діяльності людини із застосуванням отриманих знань на практиці, зокрема, в сфері практичної юриспруденції. Проблема підвищення культури аналітичного мислення не може бути розв’язана лише в межах предметного навчання правознавчими дисциплінами. У цьому значенні логіка виступає методологічною дисципліною для загальнотеоретичних (наприклад, судова риторика), галузевих (адміністративного, цивільного, кримінального права і процесу та ін.) та спеціально-прикладних юридичних дисциплін (криміналістика, судова психіатрія, ін.).

У чому ж проявляється специфіка дослідження мислення логікою? Насамперед її цікавить абстрактне, раціональне мислення як засіб пізнання об’єктивного світу, інструмент отримання істинних знань. Логіка бере ту чи іншу думку або сукупність думок і вивчає їх структуру, відволікаючись при цьому від процесу їх формування і розвитку. Мета логіки полягає у тому, щоб розкрити закони, яким підпорядковуються міркування, виробити певні схеми, правила та принципи, дотримання яких допомагає уникнути помилок у міркуванні, забезпечує правильність мислення.