Тернопiльський нацiональний економiчний унiверситет

Тернопiльський нацiональний економiчний унiверситет

Юридичний факультет

Кафедра тeopiї та icтopiї держави i права

ГРУБІНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Л О Г І К А

ДЛЯ ЮРИСТІВ

Навчально-методичні матеріали

для студентів спеціальності “Правознавство”

Тернопіль, 2010

ББК 87.4я7

УДК 160.1+34.01

Навчально-методичне видання

Автор-упорядник: кандидат історичних наук, старший викладач

Кафедри теорії та історії держави і права

юридичного факультету ТНЕУ

Грубінко А.В.

 

Рекомендовано до друку

науково-методичною радою юридичного факультету ТНЕУ

Протокол № вiд 2010 р.

 

Рецензенти:

кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільного права і процесу

Тернопільського національного економічного університету

Паславська О.Я.

 

кандидат філософських наук,

доцент кафедри філософії та економічної теорії

Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Залюбовський П.М.

 

Грубiнко А.В. Логіка для юристів (навчально-методичні матеріали для студентiв спеціальності “Правознавство”). – Тернопiль: Вид. відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. - 60 с.

 

Навчально-методичні матеріали рекомендовані для підготовки студентів денної і заочної форм навчання спеціальності “Правознавство” юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету, є розширеним варіантом програми дисципліни та включають такі елементи: робочу програму; розгорнутий виклад основних питань лекційного курсу; рекомендовану літературу; питання для обговорення і завдання для підготовки до семінарських занять; тестові завдання; методичні вказівки і тематику самостійної роботи; тематику і вимоги до підготовки контрольних робіт; питання для підготовки до заліку; глосарій. Матеріали підготовлені у відповідності з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

ISBN 973-7794-57-1

© ТНЕУ, 2010

ПЕРЕДМОВА

“Логіка для юристів” є нормативною навчальною дисципліною в системі юридичної освіти, яка вивчає закони, форми і прийоми мислення, що забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування і пізнання.

Логіка є однією з найдавніших галузей наукового знання, суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки, яка своїми витоками сягає епохи Античності. Роль логіки в сучасному світі науки і практики важлива і багопланова. У всіх своїх проявах юридична діяльність пов’язана із вирішенням питань права. Ці рішення мають обов’язкову силу, якщо відповідають закону. Тому необхідно чітко уявляти місце і значення логіки, що забезпечує істинність юридичної діяльності. Порушення законів логіки веде до юридичних помилок і відповідно до негативних юридичних наслідків.

Забезпечення функціонування ефективної системи правового забезпечення різних сфер суспільного життя, підвищення якості нормотворчої, правоохоронної та правозастосовної діяльності ставить якісно нові вимоги до рівня підготовки юристів. Невід’ємним елементом адаптації юридичної освіти до вимог практики є знання та вміння застосовувати закони логіки у повсякденній фаховій діяльності.

Термін “логіка” у перекладі з давньогрецької мови означає “закономірність”, “розум”, “думка”, “слово”. У процесі спілкування ми часто говоримо про “логіку подій”, “логіку речей”, оцінюємо вчинки і рішення людей як логічні або нелогічні. Так ми намагаємося охарактеризувати певну закономірну послідовність подій і явищ об’єктивної дійсності (об’єктивна логіка) або надати оцінку мисленню тієї чи іншої людини (суб’єктивна логіка). Окрім наведених значень, термін “логіка” використовується також для позначення науки, яка вивчає закони і форми мислення, способи побудови правильних міркувань.

Мислення вивчає не лише логіка, але й ряд інших наук, як-то психологія, педагогіка, кібернетика, мовознавство, природничі науки тощо. Однак кожна з них досліджує мислення у специфічному для неї аспекті.

Логіка є одночасно теоретичною і практичною наукою, адже поєднує в собі вивчення проблем мисленнєвої діяльності людини із застосуванням отриманих знань на практиці, зокрема, в сфері практичної юриспруденції. Проблема підвищення культури аналітичного мислення не може бути розв’язана лише в межах предметного навчання правознавчими дисциплінами. У цьому значенні логіка виступає методологічною дисципліною для загальнотеоретичних (наприклад, судова риторика), галузевих (адміністративного, цивільного, кримінального права і процесу та ін.) та спеціально-прикладних юридичних дисциплін (криміналістика, судова психіатрія, ін.).

У чому ж проявляється специфіка дослідження мислення логікою? Насамперед її цікавить абстрактне, раціональне мислення як засіб пізнання об’єктивного світу, інструмент отримання істинних знань. Логіка бере ту чи іншу думку або сукупність думок і вивчає їх структуру, відволікаючись при цьому від процесу їх формування і розвитку. Мета логіки полягає у тому, щоб розкрити закони, яким підпорядковуються міркування, виробити певні схеми, правила та принципи, дотримання яких допомагає уникнути помилок у міркуванні, забезпечує правильність мислення.

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

 

У процесі вивчення навчальної дисципліни “Логіка для юристів” використовуються такі методи оцінювання навчальної діяльності студента:

- поточне тестування та опитування;

- підсумкове тестування за змістовими модулями;

- виконання ректорської контрольної роботи;

- оцінювання виконання ІНДЗ;

- підсумковий залік.

 

Підсумковий бал (за 100-бальною шкалою) визначається як середньозважена величина в залежності від питомої ваги кожної складової залікового кредиту.

Заліковий модуль1	Заліковий модуль 2 (ректорська контрольна робота)	Заліковий модуль 3 (підсумкова оцінка за ІНДЗ)	Разом

Розрахунок загальної оцінки з дисципліни (зваженої)

Q = (75*0,3+75*0,3+75*0,4) = 100 балів

Шкала оцінювання:

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ЕСTS
90-100	відмінно	А (відмінно)
85-89	добре	В (дуже добре)
75-84	С (добре)
65-74	задовільно	Д (задовільно)
60-64	Е (достатньо)
35-59	незадовільно	FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1-34	F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

 

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ”

 

Денна форма навчання

	Кількість годин
Лекції	Семінарські заняття	Самост-на робота	Індив-на робота
Змістовий модуль 1. Предмет, методи, характер логіки. Логічний аналіз понять, операції над поняттями. Теми 1-4
Тема 1. Предмет, завдання, методи логіки. Міркування і його структура				-
Тема 2. Семіотичний характер логіки		-		-
Тема 3. Логічний аналіз понять				-
Тема 4. Логічні операції над поняттями
Змістовий модуль 2. Судження. Складні судження. Основні закони логіки. Умовиводи. Теми 5-13
Тема 5. Судження				-
Тема 6. Складні судження			-
Тема 7. Основні закони логіки				-
Тема 8. Умовивід. Безпосередні умовиводи		-		-
Тема 9. Дедуктивні умовиводи
Тема 10. Правдоподібні (індуктивні) умовиводи
Тема 11. Аналогія		-		-
Тема 12. Доведення і спростування				-
Тема 13. Гіпотеза			-
Всього

 

 

Заочна форма навчання

	Кількість годин
Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота
Тема 1. Предмет, завдання, методи логіки. Міркування і його структура		-
Тема 2. Семіотичний характер логіки	-	-
Тема 3. Логічний аналіз понять		-
Тема 4. Логічні операції над поняттями	-	-
Тема 5. Судження		-
Тема 6. Складні судження	-	-
Тема 7. Основні закони логіки	-	-
Тема 8. Умовивід. Безпосередні умовиводи	-	-
Тема 9. Дедуктивні умовиводи
Тема 10. Правдоподібні (індуктивні) умовиводи	-
Тема 11. Аналогія	-	-
Тема 12. Доведення і спростування	-	-
Тема 13. Гіпотеза	-	-
Всього

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 5. Судження

(2 год.)

Загальна характеристика судження. Структура судження. Терміни судження. Предмет думки у судженні або логічний підмет судження, або суб’єкт судження. Ознака предмета думки, логічний присудок судження або предикат судження. Логічна зв’язка. Судження і речення. Про роль запитання в судовому пізнанні. Просте судження, види і структура. Судження про належність (атрибутивне). Судження з відношенням (релятивне). Судження існування (екзистенційне). Категоричні судження і їх види. Види категоричних суджень за якістю: ствердні і заперечні. Види категоричних суджень за кількістю: одиничні, загальні і часткові (означені і неозначені) судження. Виділяючі і виключаючі судження. Загальностверджувальні, частковостверджувальні, загальнозаперечувальні, частковозаперечувальні судження. Розподіленість термінів у судженнях. Логічні змінні і логічні постійні. Розподілені і нерозподілені терміни.

Логічні відношення між категоричними судженнями. Порівнювальні і непорівнювальні судження. Сумісні і несумісні судження. Логічний квадрат. Відношення між сумісними судженнями: еквівалентність (повна сумісність), часткова сумісність (субконтрарність), підпорядкування. Відношення між несумісними судженнями: протилежність (контрарність), суперечність (контрадикторність).

 

Тема 6. Складні судження

(2 год.)

Загальна характеристика складних суджень. Види складних суджень. Складні судження за типом логічних сполучників. З’єднувальні і роз’єднувальні судження. Умовне (імплікативне) судження. Підстава і наслідок. Сполучники в складному судженні. Виділяючі та невиділяючі умовні судження. Істинність виділяючих умовних суджень. Єднальні (кон’юнктивні) судження. Сполучники в єднальних судженнях. Розподільні (диз’юнктивні) судження. Сполучники в розподільних судженнях. Розподільно-виключаючі судження. Єднально-розподільні судження. Логічна структура суджень і тлумачення норм права.

Тема 13. Гіпотеза

(2 год.)

Поняття гіпотези і її структура. Структура гіпотези. Склад гіпотези. Стадії процесу мислення. Висування гіпотези. Припущення. Доведення гіпотези. Критерій істинності гіпотези. Види гіпотез. Загальна гіпотеза. Часткова гіпотеза. Наукова гіпотеза. Робоча гіпотеза. Версія в судовому дослідженні. Логічна структура версій. Логічна структура гіпотези. Предмет версії. Побудова версії. Обгрунтування версії. Висування версій. Наявність фактів, пов’язаних зі злочином. Загальні і часткові версії. Логічні засоби висування версій. Перевірка версій. Структура перевірки версії. Дедуктивне виведення наслідків із висунутої версії. Співставлення наслідків із дійсністю. Логічне доведення істинності або хибності версії. Спростування версій. Доведення істинності версії. Непряме доведення версії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Бандурка В.Д. Курс логіки. – Харків: Консум, 2002. – 160 с.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 160с.

3. Билецкий И.П., Кузь О.Н., Черненко В.А. Логика. – М.: ЮРКНИГА, 2007. – 148 с.

4. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики. – М.: ЮРКНИГА, 2004. – 220 с.

5. Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега, 2007. – 424 с.

6. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 359 с.

7. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П., Сластенко Е.Ф. Логика: Учебное пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Н.П. Лукашевича. – К.: МАУП, 2003. – 216 с.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – 6-те вид., стереотипне. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 255 с.

9. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. – К.: Либідь, 2002. – 152 с.

10. Ивин А.А. Логика для юристов: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2005. – 288 с.

11. Каверин Б.И., Демидов И.В. Логика для юристов. Учебное пособие для вузов / Под ред. проф. Б.И. Каверина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 222 с.

12. Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів-правників. – Львів, 2000. – 252 с.

13. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика: Посібник для студентів та аспірантів. – Львів: Астролябія, 2002. – 352 с.

14. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика. Учебник для юридических вузов. – М.: Омега, 2006. – 255 с.

15. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.

16. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студ. юридичних ф-тів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.

17. Литвинов А.Н., Тагаев Н.Н., Лапта С.П. Логика в следственной и экспертной деятельности: проблемы применения и оценки: Учебное пособие. – М.: ЮРКНИГА, 2005. – 234 с.

18. Логіка для юристів / За заг. ред. В.І. Цимбалюка – Львів: Новий Світ, 2007. – 216с.

19. Мозгова Н.Г. Логіка. – К.: Каравелла, 2006. – 248 с.

20. Орендарчук Г.О. Основи логіки – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 187 с.

21. Ортинський В.Л. Логіка – правоохоронцям: Навчальний посібник. – Львів: Апріорі, 2004. – 248 с.

22. Повторєва С.М. Логіка: Навчальний посібник. – Львів: „Магнолія 2006”, 2007. – 188 с.

23. Повторєва С.М. Логіка. – Львів: Астролябія, 2007. – 188 с.

24. Поперечна Г.А. Основи логіки / Навчальний посібник. – Тернопіль: Вид. відділ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – 128 с.

25. Ряшко В.І. Логіка: навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.

26. Тер-Акопов А.А. Юридическая логика: Учеб. пособие. – 2-е изд., стер. – М.: Изд-во ОМЕГА. – Л.: 2006. – 256 с.

27. Титов В.Д. Логіка. Підручник студентам юристам. – К.: Пектораль, 2006. – 208 с.

28. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 368 с.

29. Хоменко І.В. Евристика: мистецтво полеміки: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 192 с.

30. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 335 с.

31. Цимбалюк В.І., Циганчук Л.А., Мітчук О.А. та ін. / За заг. Ред. В.І. Цимбалюка. Логіка для юристів. Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ, 2000. – 216 с.

32. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – Вид. 3-є. – К.: Юридична думка, 2007. – 264 с.

 

Збірники вправ і задач

1. Берков В.Ф. Логика: задачи и упражнения. Практикум: Учеб. пособие – 3-е изд., стер. – М.: ТетраСистемс, 2002. – 224 с.

2. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина. Тести. Задачі: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 208 с.

3. Брюшинкин В.Н. Логика: Практикум для студентов гуманит. вузов. – Калининград: Изд-во КГУ, 2002. – 37 с.

4. Гетманова А.Д. Логика. Учебник, словарь, практикум. – М.: Академический поект, 2009. – 720 с.

5. Ивин А.А. Практическая логика. – М.: Изд-во ОМЕГА, 1997. – 182 с.

6. Кириллов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. Упражнения по логике. – М.: Академия, 2000. – 68 с.

7. Кузина Е.Б. Практическая логика: упражнения и задачи с обьяснением способов решения. – М.: ЮРКНИГА, 1996. – 80 с.

8. Лихтарников Л. М., Сукачева Т. Г. Математическая логика. Курс лекций. Задачник-практикум и решения. – 4-е изд., стер. – М.: ЮРКНИГА, 2009. – 288с.

9. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. – М.: ЮРКНИГА, 2004. – 221 с.

10. Мейдер В.А. Практикум по логике: (Задачи и упражнения). – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. – 132 с.

11. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 240 с.

12. Цалин С.Д. Логика. Хрестоматия. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 862 с.

13. Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике. – М.: ЮРКНИГА, 1996. – 87 с.

Додаткова література

1. Алексеев А.П. Аргументація. Познание. Общение. – М.: Омега, 2001. – 267с.

2. Асмус В.Ф. Логика. – М.: ЮНИТИ, 2005. – 334 с.

3. Брюшкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. – М.: ЮНИТИ, 2006. – 145 с.

4. Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. – К.: Атіка, 2003. – 134 с.

5. Герасимова А.И., Новоселов М.М. Аргументация как методология убеждения // Вопросы философии. – 2003. - № 10. – С. 72-84.

6. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософії логіки. – К.: А.С.К., 1996. – 210 с.

7. Ивин А.А. Основы теории аргументации. – М.: Гардарики, 2008. – 123 с.

8. Ивин АЛ., Никифоров A. Словарь по логике. – М.: Изд-во ОМЕГА, 1998. – 254 с.

 

9. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації злочинів: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

10. Рассел Б. Искусство мыслить. – М.: Гардарики, 187 с.

11. Светлов В.А. Практическая логика. – СПб.: Консум, 2006. – 155 с.

12. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: А.С.К., 2004. – 1056 с.

13. Титов В.Д. Історичні взаємозв’язки між логікою і правом. – Х.: Консум, 1994. – 134 с.

14. Токарська А.С. Комунікація у праві та правоохоронній діяльності. – Львів, 2005. – 283 с.

15. Токарська А.С., Кочан І.М. Культура фахового мовлення правника: Навч. посіб. – Львів: Світ, 2003. – 312 с.

16. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 144 с.

17. Уемов А.И. Основы практической логики. – Одесса: Омега, 2007. – 185 с.

18. Фролова О.Г. Застосування методів математичного моделювання для аналізу ефективності кримінальних покарань // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей. – 1998. - № 1. – С. 64-75.

19. Халперн Л. Психология критического мышления. – СПб.: Каверн, 2000. – 235с.

20. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник – К.: Пектораль, 2006. – 400 с.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Питання для обговорення

1. Визначення логіки як науки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Міркування (мислення) і його структура.

4. Істинність і правильність міркування.

5. Значення логіки для юристів.

 

Мета заняття – сформувати розуміння логіки як частини сутності об’єктивного буття людини та як самостійної науки, пізнати загальну структуру міркування. Історія науки логіки розпочалася ще у Стародавній Греції і налічує дві з половиною тисячі років. Закони логіки лежать у площині нашого мислення. Головний її зміст формулюється особливою, створеною навмисно для власних цілей, штучною мовою. Щоб розкрити її предмет необхідно висвітлити, що таке пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності майбутнього юриста.

Термінологічний словник: логіка, традиційна логіка, сучасна логіка, відчуття, сприймання, уявлення, міркування, абстрактне мислення, засновки, висновки, логічна форма, закон мислення, штучні мови, мова логіки, метод формалізації.

Дайте відповідь на питання

1. Які значення має термін “логіка” у наш час?

2. Хто є засновником традиційної логіки? Що Ви можете про нього розповісти?

3. Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?

4. Що таке міркування? Яка його структура?

5. Чи може висновок одного міркування стати засновком іншого? Наведіть приклади.

6. Як можна відрізнити правильне міркування від неправильного?

7. Що таке логічна помилка?

8. Чи може правильне міркування мати хибний висновок?

9. Що таке логічна форма міркування?

10. У чому полягає сутність методу формалізації в логіці?

Практичні завдання

Завдання 1. У якому значенні вживається термін “логіка” у наведених висловах:

· Логічно, що ремонтна майстерня зможе виконати план лише у тому випадку, якщо вчасно отримає сировину.

· “Вчора я дивився детективний фільм”. – “Сподобалося?” – “Та ні. В ньому було багато нелогічного!”.

· “Логіка є великим переслідувачем темного і заплутаного мислення, вона розганяє туман, який переховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет, у той час, коли ми його не розуміємо” (Дж.Ст. Міль).

Завдання 2. З’ясуйте засновки і висновки міркування.

- Іваненко брав участь у крадіжці, оскільки у момент її здійснення він знаходився на місці злочину.

- Доведення людини до самогубства є злочином проти життя. Власенко вчинив злочин проти життя.

- Отримання хабара є посяганням на нормальну роботу державного апарату, тому що отримання хабара – це службовий злочин.

- Це рішення суду не є виправдувальним, тому що воно вимагає звільнення з посади.

Завдання 3. З’ясуйте логічну форму таких міркувань:

Якщо правопорушення належить до цивільного права, то спір повинен розглядатись в суді. Це правопорушення належить до цивільного права, тому спір у цьому випадку повинен бути розв’язаний у судовому порядку. О. бачили на місці злочину приблизно у той час, коли злочин був вчинений. Якщо він вчинив його, то він знає, де знаходяться викрадені гроші. О. цього не знає. Отже, О. не вчиняв цього злочину.

Домашнє завдання

Придумати три типові приклади міркувань з юридичної практики і з’ясувати їх засновки і висновки.

Термінологічний словник

Поняття, суттєві ознаки, несуттєві ознаки, відмітні ознаки, невідмітні ознаки, зміст поняття, обсяг поняття, логічний клас, одиничні поняття, загальні поняття, реєструючі поняття, нереєструючі поняття, нульові (пусті) поняття, збірні поняття, незбірні поняття, конкретні поняття, абстрактні поняття, позитивні поняття, негативні поняття, безвідносні поняття, співвідносні поняття, сумісні поняття, несумісні поняття.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке поняття? Яка його структура?

2. Що таке зміст і обсяг поняття?

3. Який закон регулює відносини між змістом і обсягом поняття? У чому його сутність?

4. Чи зміниться обсяг поняття “сніданок” після того, як його з’їдять?

5. Як можна визначити одиничні, загальні і пусті поняття?

6. Як можна визначити збірні й незбірні поняття?

7. Як можна визначити позитивні і негативні поняття?

8. Як можна визначити відносні і безвідносні поняття?

9. Що таке сумісні і несумісні поняття?

10. Які існують типи відношень між сумісними і несумісними поняттями?

Практичні завдання

Завдання 1. Дайте логічний аналіз структури понять:

- правова держава;

- громадянське суспільство;

- державна установа;

- кодекс;

- протиправна поведінка;

- дієздатність;

- необережність.

Завдання 2. Визначте тип відношення між суміснимипоняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:

- європейська держава, федеративна держава;

- покарання, штраф;

- родич, злочинець;

- студент, киянин, спортсмен, відмінник;

- художня література, література, дитяча художня література.

Завдання 3. Визначте тип відношень між несумісними поняттями, зобразіть його за допомогою колових схем:

- винність, невинність;

- прокурор, слідчий, адвокат;

- обвинувальний вирок, виправдувальний вирок;

- революціонер, контрреволюціонер;

- адміністративний проступок, дисциплінарний проступок.

- суб’єкт права, фізична особа, юридична особа, громадянин;

- держава, республіка, парламентська республіка, президентська республіка, федерація, США;

- норма, корпоративна норма, звичай, правова норма, соціальна норма;

- джерело права, нормативно-правовий акт, правило поведінки, правовий звичай, закон, правовий прецедент, адміністративний прецедент;

- галузь права, кримінальне право, кримінально-процесуальне право, фінансове право, адміністративне право;

- право громадянина, громадянське право, політичне право, право на життя, право на охорону здоров’я.

Завдання 4. У яких відношеннях за обсягом перебувають такі поняття:

· суспільство, колектив, партія;

· письменник, політик, депутат;

· справедливість, несправедливість;

· республіка, федеративна республіка, демократична республіка, держава;

· джерело права, нормативно-правовий акт, нормативний договір, правовий звичай;

· сімейне право, трудове право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право.

Домашнє завдання

Наведіть приклади понять, які були б одночасно:

Ø абстрактними і пустими;

Ø негативними і загальними;

Ø конкретними і одиничними;

Ø конкретними і безвідносними;

Ø загальними, позитивними, відносними.

Підберіть юридичні поняття, які б відповідали таким коловим схемам:

Термінологічний словник

Узагальнення понять, обмеження понять, одиничне поняття, поділ понять, поділюване, члени поділу, основа поділу, простий поділ, дихотомічний поділ, класифікація понять, допоміжна класифікація понять, природна класифікація понять, штучна класифікація понять, визначення понять (дефініція), номінальні визначення, реальні визначення, явні визначення, тавтологія.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке узагальнення? Наведіть приклади.

2. Чи існує межа узагальнення для певного поняття?

3. Що таке обмеження? Наведіть приклади.

4. Що таке поділ поняття і яка його структура?

5. У чому різниця між поділом і розчленуванням предмета на частини?

6. Що таке визначення?

7. Які види визначень Ви знаєте?

8. Що таке номінальне визначення? Наведіть приклади.

9. Що таке реальне визначення? Наведіть приклади.

10. Чи може реальне визначення перетворитися на номінальне і навпаки?

Практичні завдання

Завдання 1. Узагальніть такі поняття:

студент; слідчий; судоустрій; валютний рахунок; людина, яка вивчає логіку; теорія держави і права; конституція; меморандум; нотаріус; словник; приголосна буква; розум.

Завдання 2. Перевірте правильність узагальнення понять:

• кабінет міністрів — уряд;

• староста курсу — староста групи;

• літо — найтепліша пора року;

• Конституція України — джерело права;

• договір — угода;

• місяць — рік;

• підручник логіки — підручник — книга;

• клас — школа — середня школа;

• Київ — столиця України — столиця — головне місто держави — місто;

• злочинець — злочинна група — банда;

• Аристотель — давньогрецький філософ — філософ;

• наклеп — брехня — викривлення істини.

Завдання 3. Перевірте правильність обмеження понять:

• держава — республіка;

• злочин — крадіжка;

• олігархія — монархія;

• релігія — християнство;

• юрист — адвокат — адвокат, який веде справу громадянина К.;

• наука — логіка — вчення про дедуктивні міркування;

• вогнепальна зброя — пістолет “Беретта” — пістолет, з якого вбили С;

• ліки — мікстура — ліки в таблетках.

Завдання 4. Визначте логічну структуру поділів:

• суб’єктами правовідносин можуть бути: люди (громадяни, іноземці, особи без громадянства), об’єднання (держави, організації, громадські органи), соціальні спільноти (народ, колектив);

• нормативно-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти;

• вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним;

• політична діяльність може бути конструктивною або деструктивною;

• за державним устроєм держави поділяються на унітарні і федеративні;

• грошові знаки бувають металевими і паперовими.

Завдання 5. Замініть дихотомічний поділ на поділ за видотвірною ознакою:

Ø вузи поділяються на університети і неуніверситети;

Ø люди поділяються на блондинів і неблондинів;

Ø серед галузей права виділяють цивільне і нецивільне право;

Завдання 6. Побудуйте класифікацію, використовуючи такі поняття:

• католицизм, махаяна, християнство, іслам, хінаяна, протестантство, світова релігія, суннізм, православ’я, шиїзм, буддизм.

Завдання 7. З’ясуйте структуру наведених визначень:

• функції держави – це основні напрями діяльності держа­ви, що характеризують її призначення у суспільстві;

• федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності;

• бунт – стихійне повстання;

• сепаратизм – політичний рух за відокремлення частини держави й створення нового державного утворення;

• дієздатність – здатність особи набувати права та створювати для себе юридичні обов’язки, а також нести відповідальність за вчинені злочини.

Домашнє завдання

1. Наведіть п’ять прикладів неправильного поділу.

2. Наведіть приклади юридичних понять, вкажіть ділене, члени поділу та визначте основу поділу.

3. Складіть по три приклади узагальнення і обмеження понять.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Термінологічний словник

Істинні судження, хибні судження, суб’єкт, предикат, зв’язка, прості судження, атрибутивні судження, релятивні судження, судження існування, судження належності, складні судження, виділяючі судження, виключаючі судження, загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні судження, логічний квадрат, умовні, єднальні, розподільні судження.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке судження? Яка його структура?

2. Які види простих суджень Ви знаєте?

3. Які види атрибутивних суджень за кількістю і якістю Ви знаєте?

4. Що таке розподіл термінів в атрибутивному судженні?

5. Які види логічних відношень між атрибутивними судженнями Ви знаєте?

6. Що таке виділяючі і виключаючі судження? Наведіть приклади.

7. Що таке логічний квадрат? Яке його значення в логіці?

8. Які види складних суджень Ви знаєте?

9. Які сполучники використовують в розподільних судженнях?

10. Які сполучники використовують в умовних і єднальних судженнях?

Практичні завдання

Завдання 1. Визначте, вид судження і запишіть його структуру мовою арістотелівської і математичної логіки:

· недійсна угода, яка не відповідає вимогам закону;

· за обсягом тлумачення може бути обмежувальним і поширювальним;

· закон не має зворотньої сили, якщо в ньому немає спеціального застереження;

· потерпілою визнається особа, якій злочином спричинена моральна, фізична чи майнова шкода;

· рішення суду має бути законним і обґрунтованим;

· насильство під час розбою може бути фізичним або психічним;

· спадкування здійснюється за законом і за заповітом;

· недійсна угода, яка не відповідає вимогам законодавства;

· майно може перебувати у власності – громадянина, юридичної особи, держави;

· присуд може бути обвинувальним або виправдальним;

· “Крадіжка, скоєна повторно або за попереднім домовленням групи осіб, або із застосуванням технічних засобів, карається …”;

· “Власнику належать права володіння, користування і розпорядження майном у межах, визначених законом”;

· позичання може бути на перший строк або без визначення строку.

Завдання 2. Чи можуть у логіці стати предметом дослідження такі висловлювання: “Київ розташований на Дніпрі, або логіка — наука”, “Якщо на вулиці сяє сонце, тоді студенти складають іспити?” Відповідь обгрунтуйте.

Завдання 3. Яке з наведених висловлювань є істинним:

• Логіка висловлювань є розширенням логіки предикатів.

• Логіка предикатів є розширенням логіки висловлювань.

• Між логікою висловлювань і логікою предикатів не можна встановити жодних відносин.

Домашнє завдання

Складіть по п’ять прикладів простих і складних суджень. Для останніх запишіть формулу.

 

 

Термінологічний словник

Дедуктивний умовивід, силогізми, види силогізмів, суто умовні силогізми, аксіома, умовно-категоричний силогізм, розділово-категоричний силогізм, умовно-розділовий силогізм, дилема, безпосередні силогізми, категоричний силогізм, менший термін, більший термін, середній термін, фігури категоричного силогізму, скорочений силогізм, складний силогізм, складноскорочений силогізм, просилогізм, епісилогізм, полісилогізм.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке дедуктивний умовивід?

2. Які види дедуктивних міркувань Ви знаєте?

3. Чи гарантує істинність засновків у дедуктивному міркуванні істинність висновка?

4. Яка схема міркування за схемою “доведення до абсурду”?

5. Що таке суто умовні силогізми? Наведіть приклади.

6. Які види безпосередніх силогізмів Ви знаєте?

7. Що таке простий категоричний силогізм?

8. Що таке скорочений силогізм? Наведіть приклади.

9. Що таке полісилогізм? Наведіть приклади.

10. Яка різниця між прогресивним і регресивним просилогізмом?

Практичні завдання

Завдання 1. Побудуйте міркування у формі суто умовного міркування. Запишіть його у вигляді логічної формули.

У процесі розслідування обставин смерті К. було встановлено, що квартирні двері були зачинені на ключ. Інших ключів, що належали К., у квартирі не було. Пристрій замка не дозволяв зачинити двері без ключа. Отже, двері зачинили ззовні, у той час, коли К. залишився у квартирі. Це міг зробити тільки Р., який останнім виходив з квартири.

Завдання 2. Визначте, до якого виду належать наведені міркування. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні є помилка, з’ясуйте яка і чому виникла.

· Якщо людина не винна, то її виправдовують. Цю людину не виправдали. Отже ….

· Якщо підсудний не є винним, то його виправдовують. Підсудний не є винним. Отже ….

· Кримінальна справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли мають достатні дані, які вказують на наявність складу злочину. Дії М. мають такі ознаки. Отже, кримінальна справа проти М. може бути порушена.

· Якщо обвинувачений займався шахрайством, він повинен бути притягнений до кримінальної відповідальності. Обвинувачений А. займався шахрайством. Отже, він повинен бути притягнений до кримінальної відповідальності.

· До складу суду, який розглядає кримінальну справу, не можуть входити особи, які є родичами. Р. та М. не можуть увійти до складу суду, тому що вони є родичами.

· Кримінальна справа не може бути порушена, якщо відсутній склад злочину. Склад злочину відсутній. Отже, ….

· Суддя не може брати участі у розгляді справи, якщо він брав участь у даній справі як експерт. Суддя А. може брати участь у цій справі. Отже ….