Тема 3. Джерела земельного права

1. Поняття і особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права, їх кодифікація та систематизація.

2. Конституційні основи земельного законодавства України та їх значення для врегулювання земельних відносин.

3. Закони і постанови Верховної Ради та укази і розпорядження Президента України як джерела земельного права.

4. Постанови і декрети уряду, правові акти міністерств і відомств, нормативні акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування у системі джерел земельного права.

5. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх взаємозв'язок з джерелами земельного права.

6. Роль і значення судової (судово-господарської) практики у врегулюванні сучасних земельних відносин.

Нормативний матеріал:

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3.-4. – Ст. 27.

3. Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

4. Лісовий кодекс України в редакції Закону від 8 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006.– № 21. – Ст. 170.

5. Кодекс України про надра // ВВР України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.

6. Водний кодекс України // ВВР України. – 1995.– № 24. – Ст. 189.

7. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // ВВР України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.

8. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. //ВВР України. – 1991. – №16. – Ст. 198.

9. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

10. Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16 червня 1992 р. //ВВР України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.

11. Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. // ВВР України. – 2000. – №11. – Ст. 90.

12. Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.

13. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.

14. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.

15. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.

16. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350

17. Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.

18. Про використання земель оборони: Закон України від 27 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 14. – Ст. 209.

19. Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.

20. Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.

21. Про державну експертизу землевпорядної документації: Закон України від 17 червня 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 38. – Ст. 471.

22. Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон України від 20 січня 2005 р. // ВВР України. – 2005. – № 10. – Ст. 194.

23. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.

24. Про земельну реформу: постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 10. – Ст. 100; - 1994. – № 27. – Ст. 229.

25. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.

 

Література:

1. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007.

2. Бейкун А. Співвідношення Конституції України та нормативно-правових актів з питань регулювання аграрних і земельних відносин // Право України. – 2000. – № 3.

3. Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009. – 402с.

4. Ерофеев Б.В. Земельное право России. Общая часть. – М., 1994. – 560 с.

5. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга.. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.

6. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.

7. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

8. Крассов О.И. Земельное право: Учебник. – М., 2000. – 624 с.

9. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навчальний посібник. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.

10. Мірошниченко А.М. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. – № 5. – С. 24-28.

11. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. – К.: Правова єдність, 2009. – 496с.

12. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

13. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 554 с.

 

ТЕМА 4. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

1. Поняття, особливості, основні ознаки та форми права власності на землю.

2. Об'єкти права власності на землю: земельний фонд та його склад як об'єкт права власності; категорії земель (особливості їх цільового призначення); земельні ділянки і земельні частки (паї) як об'єкти права власності.

3. Суб'єкти права власності на землю: власність на землю Українського народу; право власності і право територіального верховенства держави; юридичні і фізичні особи як суб'єкти права власності на землю.

4. Засади виникнення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

5. Зміст права власності на землю і законодавчі обмеження права комунальної та приватної земельної власності.

6. Розмежування компетенції суб'єктів права власності на здійснення повноважень власності на землю.

7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.

8. Право спільної власності на землю.

9. Права та обов’язки власників земельних ділянок.

 

Задача №1.

Гр-ки В., Т. і C. звернулися 20 жовтня 2004 р. Дніпровського райсуду м. Києва з позовом до гр-н П. і Н.. – про поділ земельної ділянки і визначення порядку користування земельною ділянкою. Вони просять розділити земельну ділянку в м. Києві між ними і відповідачами і виділити кожному з них у користування по 1/6 частині земельної ділянки в м. Києві.

Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що вони є власниками 1/2 частини будинку в м. Києві на підставі рішення Харківського райсуду м. Києва від 20 квітня 2000 р., ухвали Харківського райсуду м. Києва від 24 листопаду 2000 р., ухвали Дніпровського райсуду м. Києва від 11 березня 2002 р. і реєстраційних посвідчень Київського міського бюро технічної інвентаризації (МБТІ). Інша 1/2 частина будинку належить відповідачам. Земельна ділянка, виділена під забудову в 1947 році, розміром 1000 м2, між ними розділений не був, як не був розділений і між попередніми власниками.

Відповідачі в судові засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 172 ЦПК України, суд розглянув справу за їх відсутності.

Додаткова інформація по справі:

1. 30 липня 2003 р., 18 березня 2002 р., 16 жовтня 2002 р. були видані реєстраційні посвідчення позивачам про право приватної власності на 1/6 частину житлового будинку в м. Києві.

2. Відповідно до повідомлення Київського ГБТИ, 1/4 частини будинку в м. Києві на праві приватної власності зареєстрована за гр-кой К. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторою 24 жовтня 1985 р. №5ДН-17230; 1/4 частини будинку в м. Києві на праві приватної власності зареєстрована за гр-кой К. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторой 24 жовтня 1985 р. № 5ДН-17228.

3. Гр-ка К. померла 19 грудня 1998 р.. 24 січня 2002 р. гр-н Н. звернувся до держнотконтори з заявою про прийняття спадщини, при цьому, відповідно до повідомлення держнотконтори, ним був пропущений шестимісячний термін, встановлений для прийняття спадщини і, згідно матеріалів спадкової справи, свідоцтво на право приватної власності на ім'я гр-на Н. не видавалося.

4. Відповідно до висновку № 3050 судової будівельно-технічної експертизи від 5 липня 2004 р., пропонується два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою за умови або об'єднання ідеальних часток трьох співвласників по 1/6 частині, або виділення в загальне користування трьох співвласників земельної ділянки.

Завдання: Яке рішення має прийняти суд? Вирішіть справу.

Задача № 2.

ТОВ „Карат” є юридичною особою, співзасновниками якої є два громадянина Польщі.

Метою створення ТОВ є будівництво швейної фабрики на території України. В даний час ТОВ орендує земельну ділянку, на якій ведеться будівництво після закінчення будівництва і набуття прав власності на майно керівництво ТОВ має намір викупити земельну ділянку у власність.

1. Чи може набути у власність земельну ділянку юридична особа України, заснована за участі іноземних громадян або іноземних юридичних осіб?

2. Якщо може, то який порядок і підстави набуття у власність земельної ділянки такої юридичної особи?

3. Чи мають іноземні громадяни та особи без громадянства набувати право власності на землю в Україні?

Завдання: Вирішіть справу.

 

Задача №3

Громадянину Іванову І.І. був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га в межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Згідно з ст.90 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки має право на цій ділянці спорудити житловий будинок, виробничі та інші будівлі та споруди. На думку громадянина Іванова І.І ця норма Земельного кодексу України не забороняє на ділянці, наданій у власність збудувати кіоск розміром 2 * 2 для комерційної діяльності. Проте, районний відділ земельних ресурсів поставив вимогу громадянинові Іванову І.І. змінити цільове використання частини земельної ділянки.

Завдання:Вирішить справу та надайте обґрунтовані відповід на такі питання: