Тема 6. Земельні сервітути та обмеження прав на землю

1. Поняття та види земельних сервітутів.

2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.

3. Поняття і види обмежень прав на землю.

4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.

Задача №1

Рішенням Яремчанського міського суду задоволено позов про встановлення постійного земельного сервітуту гр.-на Іванова у вигляді права гр.-на Іванова на прохід та проїзд на транспортному засобі.

На дане рішення гр.-н Петров подав апеляційну скаргу, в якій посилався на необґрунтованість висновків рішення суду. Зокрема, у Державному акті на право власності на землю не зазначено під’їзної дороги, крім того апелянт вважає, що встановлення земельного сервітуту створює низку незручностей в користуванні земельною ділянкою його сім’ї. Посилаючись на викладені обставини апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити строковий земельний сервітут.

Додаткова інформація по справі: судом не було витребувано план-схему на встановлення земельного сервітуту, щодо ширини та довжини проїзду.

Завдання: вирішіть справу.

Задача №2

Громадянин Васильєв звернувся із заявою до селищної ради з проханням вжити заходів до сусіда-землевласника Петрова у зв’язку з тим, що посаджені останнім на межі їхніх земельних ділянок дерева перешкоджають проникненню сонячного проміння та стримують ріст сільськогосподарських рослин.

Завдання: вирішіть справу.

 

Задача№ 3

Підприємство «Уголёк» (70% акцій якого належить іноземному підприємству), планує будівництво шахти для видобутку вугілля. Для забезпечення діяльності шахти необхідно провести залізничні шляхи та лінії електропередач. Проте на місці розташування зазначених об’єктів знаходяться землі сільськогосподарського призначення, через які необхідно прокладати комунікації.

Завдання: надайте консультацію підприємству, яким чином можливо оформити користування землею для вказаних потреб у даному випадку?

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

3. Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

4. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.

5. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 2024 від 18 грудня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51.

6. Про затвердження Порядку встановлення охоронних зон навколо об’єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, та режиму їх використання: Постанова Кабінету Міністрів України № 2262 від 11 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50.

7. Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд: Постанова Кабінету Міністрів України № 416 від 31 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 900.

 

Література:

1. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007.

2. Боголюбов С.А. Земельное право: учебник, 3-е издание, переработанное и дополненое. М –.: Юрайт-Издат, 2009.- 402с.

3. Ерофеев Б.В. Земельное право России. Общая часть. – М., 1994. – 560 с.

4. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.

5. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.

6. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

7. Земельні відносини в України: Зб.норматив.актів уклад. Д.В.Ковалський, Л.О. Панькова. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 720с.

8. Каракаш И.И. Право собственности на землю и землепользования в Украине: Научно-практич. пособие. – К.: Истина, 2004. – 216 с.

9. Копылов А.В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном российском гражданском праве. – М.: Статут, 2000. – 255 с.

10. Крассов О.И. Земельное право: Учебник. – М., 2000. – 624 с.

11. Кулинич П.Ф. Мораторій на відчуження сільськогосподарських земель: правові та соціально-економічні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 32-42.

12. Марусенко Р.І. Земельний сервітут: історія і сучасність // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2003. - Випуск 52. - С. 25 - 28.

13. Міняйлик І.Ю., Гунчак А.В. Поняття, види та порядок встановлення земельних сервітутів // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 11-12. – С. 25-31.

14. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навчальний посібник. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.

15. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. – К.: Правова єдність, 2009. – 496с.

16. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

17. Спори пов’язані з земельними правовідносинами // режим доступу http://www.zempravo.info/#/content/documents/&id=33.

18. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Харьков: Консум, 1998. – 224 с.

 

ТЕМА 7. ЗЕМЕЛЬНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПОРЯДОК НАБУТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ

 

1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами.

2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою.

3. Умови і порядок набуття та передачі земельних ділянок громадянам.

4. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.

5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку.

 

Задача №1.

До Державного комітету України по земельним ресурсах звернувся за роз’ясненням громадянин Росії П., який народився і проживав в Україні з 1950 р. по 1958 р., після чого 30 років служив у радянській армії, з такого питання: після смерті його матері, яка проживала в Україні, він став спадкоємцем садового будинку (дачі) та земельної ділянки, на якій розташований цей будинок. Право на спадщину будинку громадянин Росії П. оформив. Чи може він за таких умов мати у приватній власності земельну ділянку?

Завдання: Дайте юридичну консультацію громадянинові Росії П.

 

Задача №2.

Громадянин В. приватизував земельну ділянку площею 0,3 га, виділену для особистого селянського господарства. За рішенням сільської ради він додатково одержав в оренду земельну ділянку розміром 0,5 га також для ведення особистого селянського господарства.

Завдання: вирішіть справу та надайте обґрунтовані відповіді на такі питання:

Чи може громадянин В. приватизувати надану йому в оренду земельну ділянку?

У якому розмірі надається земельна ділянка на безоплатній основі для ведення особистого селянського господарства?

Які нормативні акти передбачають таку можливість і за яких умов?

Який існує механізм реалізацій прав на землю?

 

 

Задача № 3.

У березні 2004 р. ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" (ТОВ) подало до господарського суду (ГС) позов до Київської міської Ради (Міськрада) і Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (ГУЗР), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (ДП "Пуща-Водиця").У позові, з урахуванням доповнень, ставилось питання про зобов'язання Міськради вилучити з постійного користування ДП "Пуща-Водиця" земельну ділянку в м. Києві по вул. Маршала Гречка, 9-д, на якій розташований приватизований ТОВ цілісний майновий комплекс, закріпити вказану земельну ділянку за позивачем; зобов'язати Міськраду передати земельну ділянку в м. Києві по вул. Маршала Гречка, 9-д в оренду ТОВ на умовах, передбачених проектом договору оренди землі від 12 березня 2005 р. N 29. Свої вимоги позивач обґрунтовував посилаючись на ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 30 ЗК УРСР, відповідно до яких він має переважне право на довгострокову оренду земельної ділянки, розташованої під належними йому нежилими будівлями.Останнім рішенням ГС міста Києва від 7 квітня 2005 р. у задоволенні позову відмовлено. Посилання зроблено на п. 2 ст. 149 ЗК, згідно якого вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень КМУ, Ради міністрів АРК, місцевих держадміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Суд зазначив, що відповідно до п. 10 ст. 149 ЗК у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку, а оскільки спір між сторонами щодо надання згоди останнього на вилучення земельної ділянки з метою її надання в оренду позивачу не вирішувався, то відсутні підстави для прийняття Київською міськрадою рішення про вилучення спірної земельної ділянки або її частини з постійного користування агрокомбінату.Постановою Київського апеляційного господарського суду (АГС) від 21 червня 2005 р. вищевказане рішення суду змінено. Позов задоволено частково. Зобов'язано Київську міськраду передати в оренду позивачу земельну ділянку по вул. Маршала Гречка, 9-д у м. Києві на умовах, передбачених проектом договору оренди землі від 12 березня 2005 р. N 29, строком на 10 років. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.Постановою ВГСУ від 22 грудня 2005 р. N 7/192-3/167 постанову Київського АГС від 21 червня 2005 р. залишено без змін. Посилання зроблено на такі обставини. Спірна земельна ділянка не передана в оренду позивачу у зв'язку з відсутністю згоди третьої особи, в постійному користуванні якої знаходиться дана ділянка, на її вилучення.Київська міськрада, відмовивши в передачі земельної ділянки в оренду на підставі відсутності згоди постійного землекористувача на її вилучення, не здійснила дій, передбачених ст. 149 ЗК по вилученню ділянки з постійного користування ДП "Пуща-Водиця", оскільки нею не ставилось питання про вилучення даної земельної ділянки.Обов'язок відповідної ради відвести земельну ділянку у власність, або користування необхідно відрізняти від обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод, а також коли земельну ділянку було надано підприємству чи організації до введення в дію чинного ЗК.Ухвалою ВСУ від 16 лютого 2006 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови ВГСУ від 22 грудня 2005 р. за касаційною скаргою ДП "Пуща-Водиця", де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Київського АГС від 21 червня 2005 р. та залишення без змін рішення ГС міста Києва від 7 квітня 2005 р.. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції. Додаткова інформація по справі: 1. ДП "Пуща-Водиця" засноване на державній власності і підпорядковане Мінагрополітики. 2. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого 15 липня 1998 р., агрокомбінату "Пуща-Водиця" надано у постійне користування 335,0951 га землі в межах згідно з планом землекористування. Зазначений Державний акт виданий відповідно до розпорядження від 21 квітня 1998 р. Київської міськдержадміністрації, не визнавався судом недійсним і не скасовувався. 3. 1 квітня 1999 р. між регіональним відділенням ФДМ України по місту Києву та ТОВ Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" укладено договір N 624 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд", відповідно до пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу (ЦМК) державного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації "Київсільспецбуд" корпорації "Украгропромбуд", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д, та включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, інше майно та нежитлові будівлі загальною площею 784,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 9-д. Завдання: вирішити справу.

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Земельний кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

3. Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

4. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.

5. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 р. // ВВР України. – 1996. – № 41. – Ст. 188.

6. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – Ст. 1014.

7. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 38. – Ст. 314.

8. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // Офіційний вісник України.– 2003.– № 28.– Ст. 1362.

9. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.

10. Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 листопада 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.

11. Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р. // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.

12. Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р. // ВВР України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.

13. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України в редакції від 11 лютого 2010 р. // ВВР. – 2010. - № 18. – Ст. 141.

14. Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України № 213/95 від 23 березня 1995 р. // Урядовий кур'єр. – 1995. – 4 квітня.

15. Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1997. – 26 червня.

16. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України № 1531 від 11 жовтня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 жовтня.

17. Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 № 439 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 33. – Ст.1153.

18. Про деякі питання реалізації положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують прав на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок: Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 326 // http://dkzr.gov.ua.

19. Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою Наказ Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 325 // http://dkzr.gov.ua.

 

Література:

1. Гуревський В.К. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 1. – С. 5-14.

2. Земельне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга.. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2008. – 600 с.

3. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 600 с.

4. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

5. Земельні відносини в України: Зб.норматив.актів уклад. Д.В.Ковалський, Л.О. Панькова. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 720с.

6. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Учеб.-науч. изд. / ОНЮА. – Одесса: ФЕНІКС, 2003. – 256 с

7. Коваленко Т.О. Правочин із земельними частками (паями): теорія і практика // Земельне право України: теорія і практика. – 2007. – № 2. – С. 22-31.

8. Кулинич П. Ф. Підстави припинення прав на землю: деякі теоретичні та практичні проблеми // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 2. – С. 31-36.

9. Кулинич П. Ф. Правочини щодо земельних ділянок: деякі теоретичні та практичні аспекти // Земельне право України: теорія і практика. – 2006. – № 4. – С. 28-38.

10. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навчальний посібник. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.

11. Мірошніченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. – К.: Правова єдність, 2009. – 496с.

12. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За заг. ред. А.П Гетьмана. Видання шосте доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 624 с.

13. Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 9. – С. 81-85.

14. Носік В. Оформлення і переоформлення прав на землю: юридичний факт, право чи обов’язок? // Право України. – 2004. – № 5. – С. 127-131.

15. Сидор В.Д. Правове регулювання застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні. – Одеса, 2005. – 220 с.

16. Спори пов’язані з земельними правовідносинами // режим доступу http://www.zempravo.info/#/content/documents/&id=33.