Тема 8. Цивільно-правові угоди. Придбання земельних ділянок та їх продаж на конкурентних засадах

1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.

2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.

4. Правове регулювання застави земельних ділянок.

5. Особливості спадкування земельних ділянок.

6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.

 

Задача № 1

У липні 1998 р. Т. звернулася в суд із позовом до Л. про визначення ідеальних часток співвласників будинку та порядку користування земельною ділянкою. Позивачка зазначала, що на праві спільної часткової власності їм із відповідачкою належить будинок у м. Ялті. Відповідачка займає квартиру у цьому ж будинку, і її частка на час виникнення спільної часткової власності становила 18/25 останньої. За час користування будинком вони, поліпшуючи свої житлові умови, провели його реконструкцію і добудову, внаслідок чого їхні частки змінились і становлять по 1/2 кожній. У зв'язку з цим Т. просила постановити рішення про зміну ідеальних часток і визнати за нею та відповідачкою право власності на 1/2 будинку за кожною, а також визначити порядок користування земельною ділянкою, оскільки відповідачка чинить їй перешкоди в цьому.

Рішенням Ялтинського міськсуду АРК від 1 червня 2000 р. позов задоволено. Визначені ідеальні частки співвласників будинку Т. і Л. – по 1/2 кожній, а також установлено порядок користування земельною ділянкою шляхом виділення в спільне користування обох співвласників 40 кв. метрів двору, відповідачці - земельної ділянки з двох частин загальною площею 570 кв. метрів, позивачці - земельної ділянки такої ж площі.

У касаційній скарзі Л. просила скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Завдання: вирішіть справу.

Задача № 2

8 червня 2004 р. Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Обласного госпрозрахункового об'єднання ринків Миколаївської облспоживспілки «Облкоопринкторг» (ОГОР «Облкоопринкторг») на постанову Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 17 лютого 2004 р. в справі за позовом ОГОР «Облкоопринкторг» до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення і спонукання до надання земельної ділянки, встановила наступне:

1. Миколаївська міська рада у встановленому порядку, передбаченому ст.ст. 141, 142, 143, 149 ЗК, прийняла рішення № 10/36 від 28 лютого 2003 р. «Про проведення конкурсу щодо продажу права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності по пр. Жовтневому кут з вул. Космонавтів».

2. У березні 2003 р. ОГОР «Облкоопринкторг» звернулося до Господарського суду Миколаївської області (ГС Миколаївської області) з позовом до Миколаївської міської ради, у якому просить визнати недійсним рішення від 28 лютого 2003 р. № 10/33 р., спонукати його укласти мирову угоду, виконати рішення Арбітражного суду Миколаївської області від 19 липня 2000 р. і надати земельну ділянку в оренду терміном на 50 років.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач, у порушення вимог статей 2, 4, 93 ЗК, пункту 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу», рішенням від 28 лютого 2003 р. № 10/33 призначив конкурс із продажу прав на оренду спірної земельної ділянки, що знаходиться у власності позивача.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у позивача правових підстав для оформлення права землекористування і відсутність доказів права власності на об'єкти, розташовані на спірній ділянці.

Останнім рішенням ГС Миколаївської області від 29 жовтня 2003 р. позов був задоволений на підставі невідповідності спірного рішення про продаж права оренди земельної ділянки вимогам постанови КМУ № 465 від 29 квітня 1996 р. «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків», відповідно до якого передбачене створення нових ринків, а також приватизація на конкурсній основі земельних ділянок, на яких розташовуються створені ринки. Суд також виходив з того, що оскільки майно ринку «Південний» було частиною внеску в статутний фонд ОГОР «Облкоопринкторг», то право власності позивача на споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, доведено, що є підставою для закріплення права користування ділянкою за позивачем.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (Одеського апеляційного ГС) від 2 грудня 2003 р. вищезазначене рішення залишено без змін на тих же підставах.

3. Господарськими судами першої й апеляційної інстанцій установлено, що, відповідно до рішень міськвиконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 11 листопаду 1983 р. № 111; 23 червня 1989 р. № 202; 28 січня 1994 р. № 20; 19 грудня 1995 р. № 316, протокольним рішенням 1991. –1995 років був створений ринок «Південний» і переданий на баланс Обласному об'єднанню дирекції колгоспних ринків (Дирекція). Виконуючи доручення, Дирекція провела проектно-пошукові роботи з тимчасового розміщення комплексу і благоустрою території. Проект відводу земельної ділянки був погоджений з управлінням земельних ресурсів, головним архітектором, міською СЕС і Мінекобезпеки, а 12 липня 1995 р. був погоджений проект тимчасового торговельного комплексу з містобудівною радою і почате будівництво на території скверу по вул. Космонавтів кут з пр. Жовтневим площею 3024 м2.

Створене в результаті реорганізації СП «Облкоопзаготторг» і засноване ОГОР «Облкоопринкторг» на виконання вимог п. 4 рішення міськвиконкому від 28 січня 1994 р. № 20 неодноразово зверталися з заявами і необхідним пакетом документів про відвід земельної ділянки в тимчасове користування. Останній лист № 630 до Миколаївської міськради був направлений 27 серпня 2001 р.

4. Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 17 лютого 2004 р. скасоване рішення ГС Миколаївської області від 29 жовтня 2003 р., постанова Одеського апеляційного ГС від 2 грудня 2003 р. і відмовлено в задоволенні позову. Скасовуючи судові рішення в справі, ВГСУ обґрунтовував свою постанову помилковим застосуванням господарськими судами постанови КМУ № 465 від 29 квітня 1996 р. «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків», статті 120 Земельного кодексу України.

ВГСУ обґрунтував свою позицію тим, що лист КП «Облкоопзаготторг» Миколаївській міськраді № 630 від 27 серпня 2001 р. не породжує юридичних наслідків щодо спірних правовідносин за участю «Облкоопринкторгу».

При винесенні рішення ВГСУ застосував постанову КМУ від 29 квітня 1996 р. № 456 «Про упорядкування роботи продовольчих і речових ринків» і п. 8 Указу Президента України від 12 липня 1995 р. № 608/95 «Про приватизацію й оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності». Зокрема, п. 5 Указу Президента № 608/95 передбачено, що земельні ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходяться під об'єктами, приватизуються відповідно до законодавства України.

29 квітня 2004 р. ВСУ за касаційною скаргою «Облкоопринкторг» порушене касаційне провадження з перегляду постанови ВГСУ від 17 лютого 2004 р.. Скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального права.

Додаткова інформація по справі: 1. СП «Облкоопзаготторг» стало землекористувачем спірної земельної ділянки по вул. Космонавтів кут пр. Жовтневий до набрання чинності ЗК України в редакції від 13.03.1992 р. і здійснило будівництво комплексу з дозволу міськвиконкому. 2. За установчими документами «Облкоопринкторг» заснований на власності споживчої кооперації, підприємств і організацій, підлеглих Миколаївській облспоживспілці, частка якої в статутному фонді «Облкоопринкторгу» складає 331724,43 грн, у тому числі основні кошти торговельного комплексу «Південний» (вул. Космонавтів кут пр. Жовтневий).

Завдання: Вирішіть справу та надайте відповіді на такі питання:

Чи є законним проведення конкурсу щодо продажу права на оренду спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення?

Чи зобов’язана Миколаївська міськрада надати право користування земельної ділянкою заявнику?

Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ОГОР «Облкоопринкторг»?

 

Задача № 3

Пан Лук’янчук придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок у пана Трохимчика. Будинок розміщувався на земельній ділянці, яка належала панові Трохимчику на праві приватної власності. Разом з тим, у договорі купівлі-продажу нічого на зазначалося про перехід права на земельну ділянку до Лук’янчука. Через деякий час, пан Трохимчик зажадав, щоб пан Лук’янчук платив йому за користування земельної ділянки, на якій розміщений проданий житловий будинок. Пан Лук’янчук відмовився це робити, посилаючись на те, що згідно з чинним законодавством, при купівлі будинку у власність покупця одночасно переходить і присадибна земельна ділянка. Пан Трохимчик подав позовну заяву до місцевого суду з вимогою стягнути з пана Лук’янчука плату за користування земельною ділянкою, а також змусити його оформити договір оренди зазначеної земельної ділянки.