Тема 20. Правове регулювання упраління в галузі використання і охорони земель

1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.

2. Планування використання і охорони земельних ресурсів

3. Землеустрій та землевпорядний процес.

4. Державний земельний кадастр та його складові частини.

5. Правове регулювання контролю за використанням та охороною земель.

6. Моніторинг за станом земельних ресурсів та його значення.

7. Загальна характеристика і зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

8. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

 

Задача № 1.

До міської податкової інспекції надійшли матеріали від АТ «О» про обчислення суми земельного податку за приміські землі, які знаходились у його власності. Так, за земельні ділянки, зайняті об'єктами виробничого та адміністративного призначення, нараховано плату за ставками, встановленими законодавством за землі у межах населених пунктів. За земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розташовані очисні споруди та об'єкти комунально-складського призначення, плату встановлено за ставками за використання лісових угідь згідно з лісовим законодавством. Начальник міської податкової інспекції повернув матеріали для обчислення земельного податку АТ «О».

Завдання: Вирішіть справу. Чи правомірно вчинив начальник податкової інспекції?

 

Задача № 2

У березні 2005 р. відкрите акціонерне товариство „Ялтинський рибокомбінат” (ВАТ) звернулося до суду зі скаргою на відмову приватного нотаріуса Т. Ялтинського нотаріального округу у вчиненні нотаріальних дій.

Заявник зазначив, що рішенням Ялтинської міської ради (міськрада) від 27 січня 2005 р. йому продано земельну ділянку в м. Ялті площею 23 тис. 627 м2, яка на підставі державного акта перебувала в його постійному користуванні й на якій розміщенні належні йому виробничі споруди та будівлі. Однак приватним нотаріусом Т. відмовлено у посвідченні договору купівлі – продажу на тій підставі, що міська рада не надала державного акту, який є єдиним документом, що посвідчує право на зазначену земельну ділянку. Вважаючи таку відмову неправомірною, заявник просив скаргу задовольнити.

Додаткова інформація по справі: 1. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Ялти, розмежування земель державної та комунальної власності на час вирішення спору не проведено.

Завдання: Вирішіть справу.

Задача № 3

Державному Союзному заводу а/с № 183 на підставі рішення виконкому Київської міськради депутатів трудящих від 25 серпня 1964 р. № 1222 була надана у користування земельна ділянка по проспекту Червоних Козаків, 6. Згодом завод був реорганізований у ВАТ державне підприємство Київський завод «Промзв’язок», а 12 вересня 1994 р. у ВАТ «Промзв’язок».

У 1997 році ВАТ «Промзв’язок» уклало договір про спільну діяльність із НПК «Мікрони», за умовами якого НПК «Мікрони» користувалося будинками, розташованими на земельній ділянці по проспекту Червоних Козаків, 6 і сплачувало ВАТ «Промзв’язок» орендну плату за дану ділянку.

28 січня 1999 р. на підставі проекту відводу земельної ділянки і керуючись статтями 19 і 27 ЗК, Київська міськрада (міськрада) своїм рішенням № 201/703 «Про надання і вилучення земельних ділянок» затвердила проект відводу земельної ділянки НПК «Мікрони» для експлуатації й обслуговування виробничо-адміністративного будинку по проспекту Червоних Козаків, 6, і надала йому цю ділянку в тимчасове довгострокове користування терміном на 24 роки.

У лютому 2000 р. ВАТ «Промзв’язок» звернулося до Вищого арбітражного суду України (ВАСУ) з позовом про зобов'язання міськради видати Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Але рішенням суду від 28 березня 2000 р. в справі № 8/41 у задоволенні позову відмовлено з огляду на ненадання позивачем документів, що можуть бути основою для видачі акта.

ВАТ «Промзв’язок» повторно звернулося у ВАСУ з позовом до міськради за участю третьої особи на стороні відповідача. – НПК «Мікрони» про визнання недійсним пункту 1 рішення міськради від 28 грудня 1999 р. № 201/703 про надання земельної ділянки НПК «Мікрони» для експлуатації й обслуговування виробничо-адміністративного будинку в тимчасове довгострокове користування терміном на 24 роки.

Рішенням ВАСУ від 28 вересня 2000 р. позов задоволений на тій підставі, що укладений між ВАТ «Промзв’язок» і НПК «Мікрони» договір про спільну діяльність не може вважатися відмовою землекористувача від наданої йому земельної ділянки. Крім того, відповідач порушив порядок вилучення земельних ділянок, передбачений ст. 31 ЗК.

Постановою судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. № 04-1/1-1/269 задоволений протест заступника Генпр.рора України. Рішення ВАСУ від 28 вересня 2000 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що ВАТ «Промзв’язок» не користувалося земельною ділянкою під будинками, у яких розташоване НПК «Мікрони», і незаконно одержувало плату за землю. Тобто позивач використовував земельну ділянку не за призначенням і перевищив права землекористувача. У зв'язку з цим відповідач правомірно припинив право ВАТ «Промзв’язок» на землекористування і передав земельну ділянку НПК «Мікрони».

Постановою ВАСУ від 2 жовтня 2001 р. № 6/24-1/87 постанова судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. скасовано, а рішення цього ж суду від 28 вересня 2000 р. залишено без змін. Обґрунтовуючи зроблені висновки, суд вказав, що надання позивачем у користування третій особі спірної земельної ділянки за договором про спільну діяльність не може розглядатися як відмова від наданої йому земельної ділянки. Такий висновок про невикористання земельної ділянки позивачем протягом двох років і про його нецільове використання не відповідає рішенню ВАСУ від 28 вересня 2000 р.. При цьому факти, встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів за участю тих же сторін.

Міськрада звернулася до Верховного Суду України (ВСУ) з касаційною скаргою, у якій піднімається питання про скасування постанови ВАСУ від 2 жовтня 2001 р. № 6/24-1/87 і залишенні без зміни постанови судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов ВАСУ від 18 січня 2001 р. №04-1/1-1/269. Посилання зроблені на порушення норм матеріального права і невідповідність оскаржуваної постанови рішенням ВСУ щодо захисту прав власників земельних ділянок і землекористувачів.

Додаткова інформація по справі: 1. Після реорганізації Державний акт на право землекористування ВАТ «Промзв’язок» у встановленому порядку не оформило.

Чи є реорганізація заводу підставою для припинення його права на користування земельною ділянкою? Чи є законним рішення Київміськради від 28 січня 1999 р. № 201/703 «Про надання і вилучення земельних ділянок»?

Завдання: Вирішіть справу.

Задача № 4

Державна податкова адміністрація звернулася з позовом до суду про стягнення з Одеського морського торгівельного порту боргу по сплаті податку за землю. В заяві зазначалось, що на балансі відповідача перебуває територія Карантинного молу, за яку підприємство не сплачує земельний податок. В результаті відповідач грубо порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України та Закону України „Про плату за землю” в редакції від 19 вересня 1996 р.

У запереченні на позовну заяву Одеський морський торгівельний порт вказав, що територія Карантинного молу є штучно насипаною в морі гідротехнічною спорудою, а отже дія приписів земельного законодавства на використання цієї споруди не розповсюджується.

Завдання: Вирішіть справу. Що є об’єктами оподаткування за земельним законодавством?

Задача № 5.

До міської податкової інспекції надійшли матеріали від АТ «О» про обчислення суми земельного податку за приміські землі, які знаходились у його власності. Так, за земельні ділянки, зайняті об'єктами виробничого та адмініс­тративного призначення, нараховано плату за ставками, встановленими зако­нодавством за землі у межах населених пунктів. За земельні ділянки на землях лісового фонду, на яких розташовані очисні споруди та об'єкти комунально-складського призначення, плату встановлено за ставками за використання лі­сових угідь згідно з лісовим законодавством. Начальник міської податкової інспекції повернув матеріали для обчислення земельного податку АТ «О».