Суто умовне міркування — це міркування, засновки і висновок якого є імплікативними висловлюваннями.

Схема 1

♦ Якщо свідчення А. є правдивими, то Б. не міг бути на місці зло чину о десятій годині.

Якщо Б. не міг бути на місці злочину о десятій годині, то він має алібі.

Якщо свідчення А. є правдивими, то Б. має алібі.

Умовно-категоричні міркування

Умовно-категоричне міркування — це міркування, один із засновків якого є імплікативним висловлюванням, а другий засновок і висновок — простими висловлюваннями або їх запереченнями.

Розрізняють два основні види (модуси) умовно-категоричних міркувань:

♦ «modus ponens», або «стверджувальний модус»;

♦ «modus tollens», або «заперечувальний модус».

1. «Modus ponens», або «стверджу вальний модус*.

Схема 2.

♦ Якщо поліпшується рівень життя населення, то рівень злочинності знижується.

Рівень життя населення поліпшується.

Рівень злочинності знижується.

Modus tollens», або «заперечувальний модус».

Схема 3.

♦ Якщо благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення, то можна позбавити людину життя, якщо вона смертельно хвора. Але не можна позбавляти людину життя, навіть якщо вона смертельно хвора.

Отже, невірно, що благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення.

Треба зазначити, що не є правильними такі схеми умовно-категоричних міркувань.

Схема 4.

Схема 5.

Розділово-категоричні міркування

Розділово-категоричне міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а другий засновок і висновок — прості висловлювання або їх заперечення.

Розрізняють два основні види (модуси) розділово-категоричних міркувань:

♦ modus tollendo ponens», або «заперечувально-стверджувальний» модус;

♦ «modus ponendo tollens», або «заперечувально-стверджувальний» модус.

Modus tollendo ponens, або заперечувалько-стверджувальний модус*.

Цьому модусу відповідають 4 схеми побудови розділово-категоричних міркувань.

Схема 6.

Схема 7.

Схема 8.

Схема 9.

♦ Цей злочин вчинив Іваненко або Сидоренко.

Сидоренко не вчиняв цього злочину.

Іваненко вчинив цей злочин.

Наведене міркування побудоване за схемою 7.

Для того, щоб у розділово-категоричних міркуваннях, які побудовані за «modus tollendo ponens», завжди з істинних засновків отримувати істинний висновок, необхідно додержуватися правила: у диз'юнктивному засновку повинні бути перераховані всі можливі альтернативи. ♦ Розглянемо таке міркування.

Угоди можуть бути двосторонніми або багатосторонніми.

Здійснена угода не є двосторонньою.

Здійснена угода є багатосторонньою.

У цьому прикладі отриманий висновок може виявитися як істин ним, так і хибним, тому що в диз'юнктивному засновку перераховані не всі альтернативи (угода може бути й односторонньою: для її здійснення достатньо волі однієї особи — видача доручення, складання заповіту, відмова від спадщини тощо).

Modus ponendo tollens», або «заперєчувально-стверджувальний модус».

Цьому модусу відповідають 2 схеми побудови розділово-категоричних міркувань.

Схема 10.

Схема 11.

♦ Цей злочин вчинений шляхом дії або шляхом бездіяльності. Цей злочин вчинений шляхом дії.

Цей злочин не вчинений шляхом бездіяльності. Наведене міркування побудоване за схемою 10.

Зверніть увагу на те, що у «modus tollendo ponens» завжди у розділовому засновку використовується логічний сполучник «строга (сильна) диз'юнкція». Якщо замінити у схемах цього модусу строгу (сильну) диз'юнкцію на нестрогу (слабку) диз'юнкцію, то отри мані схеми не будуть схемами правильних міркувань.

Схема 12.

Схема 13.

Ці схеми не є схемами дедуктивних міркувань.

Умовно-розділові міркування

Умовно-розділове міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а інші засновки — імплікативними висловлюваннями.

Розрізняють різні види умовно-розділових міркувань. Так, за кількістю альтернатив у диз'юнктивному засновку умов но-розділові міркування поділяються на:

♦ дилеми (дві альтернативи);

♦ трилеми (три альтернативи);

♦ полілеми (чотири і більше альтернатив).

На практиці найчастіше за все застосовують дилеми. Дилеми можна поділити за двома основами:

♦ за характером висновку;

♦ за складом висновку.

За характером висновку усі дилеми поділяються на:

♦ конструктивні;

♦ деструктивні.