Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

К.Д. Ушинський про моральне виховання

Поиск

К. Д. Ушинський писав, що виховання російського народу існує стільки віків, скільки існує сам народ. Він писав про мистецтво виховання, яке вимагає терпіння, здібностей, умінь і спеціальних знань. Він високо цінував виховання, побудоване на принципі народності, бо народ має глибоку мову, він — творець великої держави, яка має свою історію. Найважливішими моральними рисами він вважав любов до своєї вітчизни, до свого народу, чуйне та тепле ставлення до оточуючих, скромність, працьовитість, прагнення до корисної. діяльності. Найголовніші шляхи та методи морального виховання — це виховне навчання, переконання та роз'яснення, особистий приклад учителя і старших у школі та поза нею, заохочення і покарання, розумна організація праці, відпочинку і розваг у школі та вдома, обмін думками між учнем і вихователем з питань моральних та інше. Усіма цими методами повинен володіти вчитель, виявляючи розумну вимогливість до учнів, не застосовуючи методів фізичного впливу на них.

Мораль формується також у спілкування дитини з дорослими і товаришами. Велике значення має приклад дорослих, а також праця. Без особистої праці людина не може йти вперед, тіло, розум і серце вимагають праці. Дітям потрібно передати любов до праці та вміння працювати так, щоб праця приносила їм радість та щастя.

Інші фактори виховання — природа та життя. День, проведений серед гаїв і нив, вартий багатьох тижнів, проведених на шкільній лаві. "Природа є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини. Бідолашна дитина, якщо вона зросла, не зірвавши польової квітки, не прим'явши на привіллі трави" (Твори. Т.2, С.50.). Пияцтво, грубість, лихослів'я в побуті — це велике соціальне зло, яке завдає шкоди моральному вихованню підростаючої молоді.

Велике значення надавав К. Д. Ушинський естетичному вихованню, зокрема співу, музиці. Знання можна передати учням за 15—20 хв. без великих труднощів. Моральні переконання виникають не відразу, їх не вичитаєш у підручниках, вони формуються поступово. Знання повинні перетворюватися в переконання, переконання — у звичку, а звички — у нахили. Хороша звичка — моральний капітал, вкладений в нервову систему. Злочинець, убивця той, хто береться за виховання, не знаючи його, про це не раз писав і говорив К.Ушинський. Від викладача і вихователя він вимагає творчості, ініціативи, ентузіазму і великої вимогливості до себе, а це другий диплом, який потрібно захищати. К. Д. Ушинському належать слова: "Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер" (Твори. Т.1, С.41). Педагог повинен добре знати свій предмет, володіти методикою викладання, іти в ногу з життям і постійно вдосконалювати свою майстерність, добре володіти прийомами психологічного впливу на учнів, уміти викладати свій предмет, здійснювати виховні заходи переконливо, доступно, цікаво. Він вважав, що в правильно організованій школі не може бути покарань за лінощі чи пустощі. Можна застосовувати тільки найлегші покарання за неуважність, а також похвалити учня за сумлінність.

6. Підручники "Родное слово" і "Детский мир"

К. Д. Ушинський був автором чудових книг для початкового навчання під-назвами "Родное слово" і "Детский мир". Після їхньої появи пішли в архів десятки попередніх букварів із азбукою Золотова на чолі; у школі почулася жива мова, залунав бадьорий дитячий сміх. Перша частина "Родного слова" витримала 147 видань, а друга — 130. Книга була перекладена фінською та вірменською мовами. Успіх книг пояснювався тим, що їхню ефективність К. Ушинський перевірив на досвіді навчання власних дітей. У цих книгах багато картин із життя сім'ї самого К. Ушинського. Над ними педагог працював дуже напружено. Коли під час Сімферопольської вчительської конференції в 1870 р. вчитель гімназії І. П. Деркачов давав для її учасників урок, у класі несподівано з'явився К. Д. Ушинський, який їхав на лікування в Ялту. Він був і на обговоренні уроку, що проводився з "Рідного слова", вислухав уважно зауваження вчителів. Ця зустріч надихнула його на нові творчі задуми. Однак здійснити їх йому вже не довелося. Смерть зупинила серце видатного педагога, сповнене жадоби праці і прагнення бути корисним своїй вітчизні й народові.

7. К.Д. Ушинський про вчителя-вихователя К. Д. Ушинський, як і інші видатні діячі вітчизняної культури, високо цінував роль учителя. "Немає нічого легшого, — писав Л. М.Толстой, — як бути професором університету, і немає нічого важчого, ніж бути народним учителем". К. Ушинський порівнював вихователя, який не знає мети своєї діяльності, з архітектором, котрий не знає, що він хоче будувати. К.Ушинський вважав, що підготовка кадрів для школи є вирішальним фактором у поліпшенні справи навчання і виховання, він вимагав від педагога любові до своєї справи і дітей, творчих пошуків нових методів і прийомів у навчанні та вихованні, головною заслугою викладача він вважав уміння виховувати своїм предметом. Він радив учителям урізноманітнювати діяльність своїх вихованців на уроці, щоб вони менше стомлювалися. Якщо дитина відчуває труднощі в навчанні, то слід шукати причину в недостатній кількості та якості опрацьованого матеріалу. Перевірку засвоєння дитиною вивченого матеріалу він вважав як головне завдання дидактики. Немало мудрих порад і рекомендацій дав К. Ушинський у своїх працях щодо педагогічного такту. Без педагогічного такту вчитель ніколи не буде добрим вихователем-практиком. Він учив не докоряти учням за почуття, що відбилися на обличчі. К. Д. Ушинський дав глибоку і об'єктивну оцінку жіночій праці на освітянській ниві, вважаючи, що жінки здатні до цієї справи так само, як і чоловіки. Дуже важливою умовою піднесення всієї навчально-виховної роботи школи видатний педагог вважав вдалий добір директорів та завідувачів навчальних закладів — головних вихователів, у чиїх руках зосереджена вся влада — і виховна, і навчальна, і адміністративна. Директор повинен бути справжнім педагогом. К. Ушинський сам був зразком головного вихователя. Поруч із ним у Смольному інституті працювали такі видатні діячі народної освіти, як В. Водовозов, Д. Семенов, Л. Модзалевський, М. Семевський, А. Павловський та інші. Когорта видатних педагогів під керівництвом К. Ушинського докорінно змінила обличчя колись занедбаного навчального закладу. 8. Послідовники К. Д. Ушинського. Педагогічні погляди Л.М.Толстого Передові педагогічні ідеї К. Д. Ушинського мали великий вплив на розвиток педагогічної думки багатьох народів, їх втілювали в Україні, Білорусії, Закавказзі та Середній Азії. В Україні І.Я.Франко говорив, що найважливішою є наука про людину та людське життя, що це вона складна і найбільш заплутана. Одним із активних послідовників видатного педагога був близький приятель Т.Г.Шевченка В.Г.Варенцов, який працював у Самарі, Керчі, Одесі, організовував народні школи, училища для дочок бідних, пропонував прогресивні методи виховання, читав публічні лекції, широко залучав громадськість до роботи в школах. Послідовником К.Ушинського в Україні можна вважати І.П.Деркачова, який багато років працював учителем у Херсонській гімназії, був організатором з'їздів учителів Таврії, написав понад 50 праць для початкових шкіл, серед них "Азбуку", "Українську граматику", "Наглядную геометрию" та ін. Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського розвивали П. Грабовський, Леся Українка, І. Франко, М. Коцюбинський. П. Грабовський закликав до поширення освіти в народних масах. Великим шанувальником і послідовником К.Ушинського в Україні був відомий український письменник і педагог С. В. Васильченко, який у своїх творах пропагував ідеї інтернаціоналізму, дружби народів, солідарності трудящих. Високо цінував ідеї та практичну діяльність К. Ушинського А. С. Макаренко. Він прекрасно знав твори Костянтина Дмитровича, захоплювався ними. Погляди двох великих педагогів збігалися. У К. Д. Ушинського й сьогодні є чому повчитися педагогові сучасної української школи, школи, про яку міг тільки мріяти видатний педагог. Л. М. Толстой (1828—1910) — видатний російський педагог, знавець духовного світу дітей, сміливий експериментатор, новатор у галузі навчання і виховання, упорядкувальник азбук і книг для дитячого читання. У 1859 р. на свої кошти він відкрив у Ясній Поляні школу для селянських дітей. Вона була педагогічною лабораторією, у якій перевірялися різні методи виховання в процесі навчання. Пізніше в багатьох селах були відкриті початкові школи. У 1862 р. Л. Толстой видавав журнал "Ясная Поляна", у якому надрукував педагогічні статті, критикував відірвану від практики абстрактну педагогіку. Він стверджував, що педагогіка лише тоді стане наукою, коли буде спиратися На досвід учителів і будувати свої висновки на основі узагальнення педагогічної практики. У 60-х роках Л. Толстой відстоював думку, що школа повинна давати дітям широке коло знань, усебічно розвивати їхні творчі сили. Але він відкидав навчальні програми, стійкий розклад уроків і вимагав, щоб зміст навчання визначався інтересами і потребами дітей. Л. Толстой розробив методику шкільної розповіді й бесіди, дав зразки використання живого слова в роботі вчителя. Толстой, виходячи з ідеї вільного виховання, говорив, що школа повинна займатися лише освітою, а не вихованням. Пізніше він визнав помилковість цього судження. Вивчивши стан народної освіти в Німеччині, Франції, Бельгії, Англії та Італії, він різко критикував систему навчання і виховання в зарубіжних країнах, засуджував муштру, зубріння, формалізм, відсутність свободи учнів. Він був проти копіювання Росією освіти Західної Європи. Справа освіти, на його думку, "повинна знаходитися в руках народу". У 70-х рр. Л. Толстой знову повернувся до педагогічної діяльності. Він написав "Азбуку", "Нову азбуку", "Книгу для читання". У 1874 р. написав статтю "Про народну освіту" (про шляхи розвитку народної освіти, методи навчання дітей). Він високо цінував роль наочності в навчанні, закликав вивчати предмети і явища в природному оточенні, проводити екскурсії в поле, ліс, де діти можуть спостерігати життя рослин і тварин. Особливий внесок зробив Л. Толстой у методику написання дітьми робіт, які творчо розвивають дітей. Великої уваги Л. Толстой надавав проблемам сімейного виховання, він вимагав, щоб батьки виховували в дітей любов до праці, піклувалися про всебічний розвиток дітей. Толстой стверджував, що від природи в дітей немає негативних якостей і недоліків, що вони виникають під впливом зовнішнього середовища, неправильного виховання. Особистість дитини потрібно поважати і розвивати задатки і творчі сили. Розвиток дітей він розглядав як процес самовільного розкриття їхніх якостей при обережній допомозі вчителя. Педагогічні погляди Л. М. Толстого були в основному демократичні й мали великий вплив на передових російських і зарубіжних педагогів. Толстой брав участь у методичному керівництві вчителями, у відкритті народних шкіл у Тульській області, у підготовці вчителів з народу. У 80-х роках Л. М. Толстой намагався відновити педагогічну діяльність у Москві, у Ясній Поляні. У золотий фонд класичної педагогіки ввійшла розробка Л. Толстим таких проблем: вивчення масового вчительського досвіду, постановка шкільного експерименту, розробка питань педагогіки, експериментальна перевірка підручників у школах. Його заслуга в тому, що він кожне педагогічне питання ставив різко, у всій широті, у тісному зв'язку з довкіллям.


Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 324; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.82.221 (0.007 с.)