Загальні риси та ознаки оформлення газет

Оформлення газети — важлива ділянка журналістської творчості. Від технічного оформлення газети залежить вплив матеріалів на читача. Протягом століть людство виробило прості й чіткі закони і принципи технічного оформлення, що відповідають демократичному характерові преси.

Ці загальні риси та ознаки оформлення властиві газетам і журналам різного типу, але разом з тим у кожній газеті поступово складається власний більш або менш сталий композиційно-графічний тип. Тому актуальною виявляється проблема індивідуалізації зовнішнього вигляду друкарських видань у межах оформлювальних норм. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє комплексне і раціональне використання всіх художньо-поліграфічних засобів.

Стійка композиція номера — один з основних компонентів довготривалої моделі газети. Стабільність в оформленні пов'язана зі змістом, тематикою і жанровою структурою газети.

Звісно, головне у газеті — це зміст матеріалів. Саме він визначає форму публікацій, характер і стиль верстки, способи й засоби технічного оформлення. Зміст матеріалів номера обумовлює як окремі елементи їх оформлення, так і взаємозв'язок, організацію в єдине ціле. Між змістом і формою газети й журналу існує постійний взаємозв'язок.

Стійкість тематичної та жанрової композиції видання виробляє в читача своєрідну модель очікування, тобто поліпшує ознайомлення з матеріалами номера, привчає шукати матеріали на звичному місті, виробляє готовність сприймати публікації номера в добре знайомих і звичних формах. Стійкість композиції газети ще не означає створення жорсткої, стандартної її схеми. Принцип тематичної та жанрової структури полягає в тому, що кожна полоса, розділ, добірка мають бути змістовними, композиційно завершеними. Матеріали номера слід розташовувати в точно продуманому, організованому порядку. Не тільки зміст окремих матеріалів, а й їх співвідношення, пропорції, розташування є важливими факторами і мають бути заздалегідь продуманими.

Макетуванням завершується формування випуску періодичного видання. Макет номера — це графічний план його верстки, який точно показує розміщення текстів та ілюстрацій, заголовків, рубрик, форми подачі публікацій, місця й конфігурації кожної з них, авторських підписів та інших службових деталей.

У структурі та графіці газети виявляються типові особливості оформлення. У сучасній практиці газетної періодики вироблено кілька загальних способів верстки: проста, ламана, вертикальна, горизонтальна, брускова та ін.

Верстка та оформлення є своєрідним коментарем до змісту номера, вони сприяють вираженню ідеї з допомогою технічних і художніх засобів. Завдяки оформленню повідомлення набуває здатності впливати на читача ще до прочитання, викликаючи в нього бажання ознайомитися з матеріалом, активізуючи читацький інтерес.

У сучасній практиці преси дедалі більшу роль відіграє заголовний комплекс. Різні його варіанти допомагають читачеві швидко отримати уявлення про зміст номера. Оформлення заголовного комплексу має ясно і чітко доносити зміст кожної публікації, кожного номера.

Вісниками новин також виступають ілюстрації — фотографічні та ін. Ілюстрації в пресі — це самостійний засіб інформації, причому як пізнавальної, так і емоційно-естетичної.

Велике значення в пошуках обличчя видання мають набірно-графічні засоби оформлення — лінійки, рамки, колонцифри і т. ін.

Рівень оформлювального мистецтва багато в чому залежить від стану і перспектив розвитку матеріальної бази друку. Розробка електронних способів верстки, значне поширення офсетного друку, фотонабору, автоматизації редакційно-видавничих процесів дозволили значно поліпшити оформлення періодичних видань.

Форма та оформлення газети — поняття, на перший погляд, тотожні, але це не так. Під оформленням ми розуміємо художньо-технічний процес, що включає вибір та застосування шрифтів, ілюстрацій, способи розміщення матеріалів, засновані на використанні законів контрасту, пропорції, ритму та ін. Це — найсуттєвіша ланка у формотворенні газети, але не єдина. Поєднання її з іншими формотворними процесами та явищами і складає газетну форму, тобто особливу фізичну конструкцію, зумовлену змістом газети та її призначенням у суспільстві.

Початкові елементи цієї конструкції — формат, обсяг, колонки. Вони відрізняють газетну форму від решти форм друкованої продукції, періодичної та неперіодичної. Ці елементи газетної форми — результат тривалої історичної еволюції, в процесі якої вони змінювалися. Видавців і читачів перших газет, мабуть, задовольняли книжковий формат і невеликий обсяг. Публікація декількох новин політичного чи економічного змісту не потребувала особливої конструкції, яка відрізнялася б від конструкції книги.

Необхідність збільшення формату, обсягу газети і поділу її полос на колонки з'явилася згодом, коли збільшився потік інформації, а газета стала більш масовою, коли вона почала наповнюватися повідомленнями найрізноманітнішого характеру — офіційними й розважальними, комерційними та белетристичними, текстовими та ілюстративними. Основною технічною межею і мірою для газетних матеріалів, рубрик, добірок стали полоси і колонки.

Підпорядкованість усіх елементів газети її змістові відіграє провідну роль на всіх етапах формотворення газети. Коли в минулому столітті американські видавці почали випускати газети «простирадлом», то читачі не прийняли їх тому, що було незручно тримати їх під час читання. І навпаки, газети-таблоїди набули значного поширення завдяки тому, що малоформатну газету зручно читати й перегортати не тільки вдома, а й у дорозі.

Критерій доцільності впливає і на такі формотворні елементи газети, як папір і фарба. Тимчасовість використання газети, оперативність її випуску, періодична зміна номерів від початку визначили нижчі, порівняно з книгою, поліграфічні якості цих елементів у газеті та зміни в її естетичному рівні.

Отже, форма газети — це форма просторової організації газетних матеріалів. Іншими словами, це розмірна модель, що склалася історично. Вона забезпечує газеті виконання її функцій. У головних ознаках ця модель універсальна, що відповідає характерові газети як засобу спілкування і технології її виробництва.

Розмірна модель так само задається оформлювачеві, як і зміст. Це означає, що суб'єктивний процес оформлення від початку спирається на дві об'єктивні посилки — зміст газети та її розмірну модель. Зміст відіграє провідну роль у визначенні характеру оформлення, але й розмірна модель не залишається осторонь. Навіть більше, формат і обсяг газети, зумовлені її специфікою, змістом і призначенням, диктують і змістові, і оформленню визначені розмірні норми, порушення яких призводить до порушення всієї конструкції газети. Народжений у секретаріатах редакцій афоризм про те, що полоса не гумова, якраз і виражає ту елементарну істину, що в газеті чи в її окремій частині не можна вмістити понад те, що дозволяють фізичні межі.

Отже, ми бачимо, що формат і обсяг газети, які разом із колонками складають форму просторової організації текстових та ілюстративних матеріалів, відіграють щодо цих матеріалів активну роль. Ця активність форми зростає чи зменшується залежно від того, з якою ланкою розмірної моделі верстальник має справу: верхня частина полоси швидше впаде в око читачеві, ніж нижня, перша полоса читається раніше від внутрішніх і т. д. Використовуючи ці особливості читацького сприйняття газетної форми, оформлювач відповідно розташовує матеріали, виносить головні з них на видні місця і посилює їх графічними акцентами. Оформлення газети пов'язане з її змістом як безпосередньо (з урахуванням значущості окремих матеріалів), так і опосередковано — через форму просторової організації матеріалів (з урахуванням різної значущості окремих частин цієї форми).

Але цим взаємодія між змістом і зовнішніми елементами газетної форми не обмежується. Тут слід сказати про внутрішню літературну форму газети. Зміст газети складають не якісь тексти та ілюстрації, а матеріали, що мають конкретні жанрові й стилістичні ознаки. Це — замітка, репортаж, кореспонденція, інтерв'ю, огляд, стаття, нарис, фейлетон та ін. А ще — документальні й художні фотоілюстрації, малюнки, карикатури, карти, схеми тощо.

Як і розмірна модель, жанр теж значною мірою обумовлює фізичні межі матеріалів (стаття — більша за кореспонденцію, кореспонденція — більша за замітку і т. д.) та їх розташування в газеті (передова — на початку номера, спорт і довідки — наприкінці, головні матеріали — на внутрішніх полосах). Ще більшою мірою літературна форма матеріалів впливає на їхнє індивідуальне графічне оформлення. Фейлетон чи вірші мають бути оформленими інакше, ніж стаття чи кореспонденція. На практиці трапляються різні випадки. У більшості газет серйозно ставляться до графічного оформлення. Але є газети, творці яких не замислюються над індивідуалізацією графічного оформлення матеріалів стосовно їх змісту і літературної форми. У таких газетах заголовок передової статті можуть набрати рукописним шрифтом, критичну кореспонденцію обрамити декоративною лінійкою, а ліричній добірці надати графічної чіткості.

Це свідчить про професійне невміння, поганий смак і зневажливе ставлення до зовнішнього вигляду газети.

Єдність змісту й газетної форми вимагає відповідності всіх її розмірних, графічних та інших елементів внутрішній, літературній формі окремих частин змісту. Тільки за цих умов зміст у газеті набуває потрібної форми. Взаємодія між змістом і формою у газеті — це складний процес, опосередкований як просторовою, так і внутрішньою організацією матеріалів. Оформлення і тут виступає в ролі активної творчої ланки, яка зв'язує всі елементи змісту і форми в єдиний газетний організм.