Обмінна та об'єднана сторінки

Для обміну досвідом чи з метою взаємної інформації газети друкують обмінні сторінки. Іноді така сторінка готується редакцією однієї газети на прохання іншої, яка потім публікує її під відповідною рубрикою. У деяких випадках редакції обмінюються сторінками, які потім з'являються в обох газетах.

Макет обмінної сторінки найчастіше розробляє та редакція, яка готує матеріал. На початку обмінної сторінки часто відтворюється клішована назва газети, яка її підготувала.

Різновидом обмінної сторінки є об'єднана чи сумісна сторінка. Вона присвячується темі, яка викликає інтерес у кількох газет і готується за планом, спільно розробленим редакціями. їх представники узгоджують єдиний макет такої сторінки, який визначає особливості її верстки та оформлення. Об'єднану сторінку друкують одночасно в усіх газетах, для яких вона готувалась.

 

Газета в газеті

Необхідність диференційованого підходу до читацької аудиторії обумовила виникнення так званої газети в газеті. Вона є подальшим розвитком спецвипусків. Але якщо спецвипуск — це спеціальна тематична сторінка, то газета в газеті займає в номері більше місця і відіграє тут значнішу роль.

Вона оформлюється як окрема, самостійна газета зі своєю заголовною частиною, особливостями верстки матеріалів і формату набору. Газету в газеті часто виділяють додатковим кольором. Про її вихід треба повідомити «свистком» на першій сторінці.

 

Тематичний номер газети

Досі мова йшла про форми подачі матеріалів, які складають лише частину газетного номера. На його сторінках можна водночас застосовувати декілька таких форм добірок, полос, спецвипусків тощо, присвячених різним темам і проблемам.

Однак можлива інша побудова номера, інша подача його матеріалів. Це стосується тематичного номера газети. Він повністю присвячується одній актуальній темі, його матеріали детально висвітлюють різні її аспекти.

Випуск тематичного номера потребує спеціальної підготовки. У редакції з цією метою, як правило, створюють бригаду з представників різних відділів для розробки плану номера. Потім до його підготовки залучається весь колектив.

Так само проходить підготовка і цільового номера, який є різновидом номера тематичного. Хоча матеріали цільового номера можуть бути присвячені різним темам, їх публікація спрямована на досягнення однієї мети, виконання певного завдання, поставленого редакцією.

Тематичний і цільовий номер — незвичні випуски газет. Частий їх вихід неможливий, бо кожного разу потребує ґрунтовної підготовки, і недоцільний, бо має бути присвячений тільки значній події чи проблемі.

 

Висновки

Вивчення питань цієї теми необхідне для правильного графічного оформлення полоси. Без ґрунтовного знання різновидів подачі матеріалів на газетній полосі, без правильного користування ними неможливо правильно, різноманітно, цікаво створювати макети й моделі газетних номерів.

Ми остаточно з'ясували поняття оформлення газети. Це, по-перше, розміщення текстових та ілюстративних матеріалів у номері, по-друге, виділення публікацій різними способами, методом подібності й контрасту, і, по-третє, оформлення заголовків, «шапок» і службових елементів. Усі ці операції виконуються відповідно до плану оформлення.

На одній сторінці газети розміщують найрізноманітніші матеріали. Правильно розмістити їх — справа нелегка. Вона потребує знання та досвіду. Оформлення має виходити зі змісту і сприяти вираженню ідеї з допомогою художніх і технічних засобів.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Чим викликана необхідність поєднання матеріалів у добірці?

2. Що таке «свічка» і вріз? Як вони оформлюються?

3. Чим відрізняється оформлення тематичної добірки від різно-темної?

4. Які особливості верстки «вікна»?

5. Чим відрізняється «фотовікно» від звичайної фотоілюстрації?

6. Що таке «підвал»? Які його види ви знаєте?

7. Які особливості верстки «горища»?

8. Як оформлюються великі матеріали на газетній полосі?

9. Коли застосовується підверстка?

10. Що таке «розгортка»?

11. Якою може бути мінімальна і максимальна висота «підвалу»?

12. Які є варіанти терміна «газетний розворот»?

13. Назвіть способи пожвавлення полоси суцільного тексту.

14. Чим відрізняються спецвипуск, газета в газеті й тематичнасторінка?

15. Які особливості оформлення тематичної полоси, газетногорозвороту?

16. Що таке обмінні та об'єднані сторінки? Які особливості їхоформлення?

17. Якими засобами виділяють газету в газеті від інших матеріалів основного видання?

18. Тематичний і цільовий номер, умови їх виходу та оформлення.

Література

1. БалашА. В. Техника оформления газетной полосы. — 2-е изд.,испр. и доп. — Минск: Изд-во БГУ, 1977. — С. 115—124.

2. Гуревич. С. М. Номер газеты: Лекция. — М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. —С. 38—45.

3. Гуревич С. М., Вычуб Г. С. Организация работы редакции итруда журналиста: Метод, указания для студентов веч. и заоч.отд-ний фак. и отд-ний журналистики гос. ун-тов // Теория ипрактика советской журналистики. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.— С. 36—38.

4. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб. пособие для студентов спец. «Журналистика». — 2-е изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1977. — С. 194—212.

5. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб.-метод, пособие. — 3-е изд., испр. — М.: Изд-во Моск.ун-та, 1977. — С. 52—57.

6. Цыганов О. В. Режиссура газетного номера. — М.: Мысль,1968. — С. 9—49.

7. Чичикина И. Д. Оформление газеты. — Ростов н/Д: Изд-воРост, ун-та, 1966. — С. 20—27.

8. ІЛЮСТРАЦІЙНЕ ОФОРМЛЕННЯ ГАЗЕТИ

Значення ілюстрацій.

Технічна підготовка зображальних матеріалів.

Види ілюстрацій.

Форма, розмір і розташування ілюстрацій в газеті.

 

Значення ілюстрацій

Газета говорить зі своїм читачем не тільки з допомогою друкованого слова, а й мовою зорових образів (ілюстрацій).

У наш час ілюстрації нерідко тіснять на газетних шпальтах текст, ведуть самостійну розмову в зорових образах. Часто правдивий і яскравий фотознімок здатний дати більше, ніж багато сторінок тексту.

Ілюстрації в газетах доповнюють зміст матеріалів, дають можливість побачити їх із нового, більш виразного боку. Існують ілюстрації і як самостійні жанри у вигляді окремих фотографій, нарисів, тематичних добірок. Тема і сюжет їх розглядаються самостійно, а текст відіграє роль пояснювального підпису.

Оцінка ілюстрацій як творів мистецтва дуже складна і не може зводитися до будь-яких раз і назавжди встановлених правил, рецептів. Ілюстрації до того чи іншого газетного матеріалу оцінюються, головним чином, щодо відповідності змісту матеріалу і формальних ознак — кольору, композиції, техніки виконання. Оцінка ця завжди має бути цілісною, конкретною. Тільки завдяки нерозривній єдності форми і змісту газетна ілюстрація впливає на читача переконливо та емоційно.

Фотографія пояснює явище більш стисло, а в ряді випадків більш зрозуміло, ніж текст, у якому розповідається про нього. Річ у тім, що фотографії дають нам готовий образ. Ось чому часто, взявши до рук газету, читач зосереджує увагу на ілюстраціях — на цьому сильному психологічному елементі. Ілюстрації значно розширюють межі газетних матеріалів.

Не слід забувати і ще про одну обставину. З допомогою ілюстрацій можна пожвавити газетні сторінки, зробити полоси привабливішими та зручнішими для читання.

Багато ілюстрацій спрямовано на розширення культурного кругозору читачів. Друкуючи фотографії та малюнки пізнавального характеру, газети сприяють поповненню знань читачів. Ілюстрації мають чудові якості — документальність і достовірність. Як і кожний газетний матеріал, ілюстрація має бути актуальною. Те, що цікавить сьогодні, завтра може втратити значення.

У кожній ілюстрації важливість її ідеї повинна бути підкреслена високою якістю фотографічного і поліграфічного виконання. Однак деякі газети, особливо районні, часто друкують ілюстрації недопустимо низької якості. Іноді важко розібрати, що ж надруковано на фотографії. Розповідаючи про дійсність, і малюнок, і фотографія мають конкретно і точно відображати факти й події життя. Слід, однак, підкреслити, що актуальність теми і точність її передачі ще не гарантують правильного сприйняття малюнка чи фотографії. Важлива ще й виразність ілюстрації.

Ілюстрація — один із елементів, які формують образ газети, її обличчя. Вона прикрашує газетну сторінку. При цьому завдяки своїй специфіці — наочності — ілюстрація справляє значний вплив на читачів.

Ці особливості газетної ілюстрації пояснюють той факт, що поступово вона посідає все більш важливе місце у номері. Зростає кількість ілюстрацій на полосах, урізноманітнюється їхня форма, підвищується відповідальність завдань, виконуваних ними.

Фотоілюстрація — невід'ємна частина газети. Вона відіграє різну роль на сторінках періодичної преси, у тому числі роль засобу художньо-технічного оформлення, причому їй відводиться особливе місце. Це обумовлено специфічністю фотографічного зображення: знімок є візуальною копією фрагментів дійсності. Некодована, графічно близька до дійсності мова знімка не просто виділяє фотоілюстрацію серед інших елементів художньо-технічного оформлення періодичних видань — вона ще й розширює можливості оформлення. Не менш важлива особливість фотоілюстрації — швидкість сприйняття інформації, яка в ній вміщена. Якщо в текстовому матеріалі об'єкт розгортається з кожним рядком і його образ відтворюється у свідомості читача поступово, то візуальна інформація знімка сприймається практично миттю.

Наочність, документальність і швидкість прочитання фотографій — усі ці особливості наділяють фотоілюстрацію великою магічною силою. Погляд читача затримується на фотографічних знімках.

Особливості фотоілюстрацій вимагають відповідного використання їх у періодичній пресі. Передовсім необхідно враховувати двоєдину роль ілюстрацій у газеті: вони формують графічне обличчя видання та змістовно його наповнюють. Це основне положення у фотоілюструванні. Як елемент оформлення, фотоілюстрація привертає увагу до матеріалу, що міститься на полосі, а змістовна її наповненість задовольняє потребу пізнання чи оцінки даного факту чи явища. У сукупності та практичній моментальності двох потоків — привертання уваги читача та пізнавальної функції — полягає перевага ілюстрацій над текстовими елементами.

Безперечно, можливості фотознімків і текстів розкривати дійсність не можуть бути рівнозначними. Слову властива універсальність. Можливості фотографії обмежені, вона поступається слову в понятійно-образній сфері, але найбільш повно виявляє свої можливості в конкретно-предметній. У названих межах ілюстрація впливає на читача ефективніше, ніж слово.

На цю обставину слід зважити, розробляючи номер газети чи журналу: відповідно мають плануватися тематика фотопублікацій та їхнє місце на полосі.

Як елемент художньо-технічного оформлення газети, фотоілюстрація виконує ряд функцій.

Вона використовується як засіб концентрації уваги читачів. Завдяки привабливості знімок відіграє роль зорового центру полоси. У композиційному плані фотоілюстрація начебто замикає на собі інші публікації та є вихідною точкою для знайомства зі змістом матеріалів полоси.

В останні роки у практиці оформлення періодичних видань ілюстрації дедалі частіше використовують як засіб орієнтування. Найбільш послідовно та успішно застосовуються фотознімки як засіб орієнтування в газетах. У журналах це трапляється значно рідше.

Ілюстрації як засіб художнього оформлення мають велике значення у формуванні естетичної привабливості газетних сторінок. По-перше, ілюстрації відіграють активну роль у конструюванні полоси, виступаючи в композиційній єдності з іншими елементами; завдяки зображувальним матеріалам газетні сторінки набувають вигляду завершеного, гармонійного цілого. По-друге, художні переваги періодичних видань залежать також від зображальної досконалості надрукованих фотознімків. Обидва моменти однаково важливі. Привабливість оформлення газети може знизити як композиційну незавершеність її графічної моделі, так і невиразність фотопублікацій. Ось чому газетні оформлювачі мають бути професіоналами не тільки з питань розташування на полосі ілюстрацій, а й оцінювання їхньої якості.

Слід зазначити, що ілюстрації як елемент оформлення мають іще одне значення: вони характеризують вид і тип періодичного видання. Так, молодіжні газети за характером зображальних публікацій відрізняються від газет, розрахованих на ширшу аудиторію. За тією ж ознакою можна знайти різницю між газетою та журналом.

Усі перелічені функції розкривають можливості ілюстрацій. Реалізація цих можливостей передбачає, з одного боку, неформальний підхід до вибору матеріалу, боротьбу зі штампом; а з іншого, — вміле використання їх як елемента оформлення полоси.

Основні вимоги до ілюстрації: актуальність, правдивість, точність, виразність і зрозумілість.

Центральною фігурою в розробці ілюстрацій газети є фоторепортер чи фотокореспондент газети. Фотоапарат у його руках — це перо, а фотознімок чи серія знімків — замітка, нарис, стаття; вони мають бути повноцінними за змістом і майстерно виконаними в технічному аспекті. Недосконала апаратура, погано оснащена фотолабораторія — все це, звісно, впливає на роботу фотокореспондента. Але, врешті-решт, якість виконання залежить від його майстерності й рівня культури. Вміння бачити, безперервний пошук теми, досконалі методи зйомки — запорука успіху.

Скільки ж фотознімків можна давати в одному номері, полосі? На одній полосі газети формату А3 вміщують, як правило, дві-три ілюстрації. Щоправда, на полосі можна дати 4—5 знімків, але тільки в тому випадку, якщо вони однотемні. На це слід зважати, визначаючи оптимальну площу для ілюстрацій у газетному номері. Площа — величина непостійна і може, звичайно, змінюватися. Вона залежить від ряду моментів: обсягу газети (її формату, кількості полос), а насамперед, — від її типу, характеру. Так, у молодіжних, а тим більше в дитячих, виданнях ілюстрації охоплюють більшу площу, ніж у газетах іншого типу. Те саме спостерігається, якщо порівнювати вечірні та ранкові газети. Матеріали вечірніх видань мають в основному інформаційний характер, тому тут частіше з'являються самостійні фоторепортажі, фотозамітки.

Виходячи з досвіду, накопиченого нашою пресою, можна рекомендувати редакціям газет відводити ілюстраціям 15% усієї площі номера газети. В особливих випадках і залежно від типу видання її можна збільшувати до 25%.