Види домашньої роботи учнів з курсу «Я і Україна»

Головним завданням початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.

Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати;

розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних

вимог до їх організації:

- розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

- формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне,використовувати попередньо вивчений

матеріал, застосовувати наявні знання тощо).Домашні завдання (самопідготовка) вдома та в групі продовженого дня слід виконувати в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам.

У початкових класах можливі як усні, так і письмові домашні завдання; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру. Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання;учитель не встигає пояснити суть завдання.Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо.Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.Важливими є домашні завдання, пов'язані з виконанням нескладних дослідів, а саме: перехід води з рідкого стану в твердий і навпаки, вимірювання температури, пророщування насіння, вирощування рослин і спостереження за ростом і розвитком їх, вивчення складу і властивостей ґрунту тощо.Домашні роботи експериментального типу підтверджують уявлення, одержані під час уроків, забезпечують повторення виконаного досліду в класі, виробляють впевненість в поводженні з матеріалом, приладами, обладнанням, зміцнюють досвід, підвищують культуру роботи. 12.Розробка макроструктури уроку узагальнення і систематизації знань «Природознавство» 4 клас. Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов'язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв'язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.

Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки. '» Структура уроку:
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
2. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв'язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.
3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем. Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.
4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному «Календарі природи і праці», вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень,розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами; встановити зв'язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.
Уроки узагальнення і систематизації спостережень бажано проводити в період фактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.

13. Предметний урок з демонстрацією досліду. Загальна характеристика. «Природознавство» 2012.

На предметних уроках найважливішим етапом — спостереження, експеримент, порівняння, зіставлення, висновок. На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші ознаки, обмірковувати, аналізувати, виокремлювати, підбивати підсумки, доводити правильність чи хибність того чи іншого висновку. Іноді ознаки предметів виділяють і вивчають за допомогою дослідів (сніг, лід, рослини, термометр,...). На цих уроках максимум часу відводиться на вивчення нового матеріалу (25-30 хвилин) та його закріплення (5-10 хвилин).Ефективність навчальної діяльності на предметних уроках досягається використанням таких методів, як демонстрація натуральних об'єктів, проведення спостережень, дослідів, виконання практичних завдань. У ході цієї діяльності необхідно систематично зацікавлювати дітей у самостійному пошуку знань, озброювати прийомами дослідницько-експериментальної роботи, вчити спостерігати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, удосконалювати, робити висновки...

Предметний урок вимагає від учителя великої підготовчої роботи.Складаючи конспект предметного уроку, вчитель повинен чітко визначити:

- навчальну, розвивальну та виховну мету уроку;

- якими вміннями і навичками повинні оволодівати учні;

- що треба записати і замалювати в зошиті;

- розподіл часу за видами роботи.

Одним із таких уроків є предметний урок у 3 класі чотирирічної початкової школи з теми «Термометр».
Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолоджуванні, використанням їх у термометрах; навчити користуватися різними видами термометрів: вимірювати та записувати температурі повітря, розвивати спостережливість, уміння аналізувати природні явища та приймати адекватні рішення щодо збереження свого життя і здоров'я: спонукати дітей до здорового способу життя. Обладнання: зразки термометрів (кімнатного, вуличного, медичного, водного); склянки з теплою і холодною водою; битий лід; моделі термометрів; «Щоденники спостережень за погодою» за другий клас.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Читацька розминка (опади, вітер,.).

2. Хвилинка аналізу сюжетних малюнків «Одягайся відповідно до погоди».

3. Календар дня (число, місяць, рік, день тижня, порядковий номер робочого дня; стан неба, вітер, опади,.).»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Огляд «Щоденників спостережені

за погодою» за 2 клас. — Як за хмарністю можна визначити погоду?

— Які види опадів спостерігалися?

— Як за опадами можна передбачити температуру повітря? Чи завжди вони правильні?

— Як слід одягатися залежно від погоди?

Слід допомогти дітям зробити висновок, що без знань про температуру повітря практично неможливо правильно зорієнтуватися в природних умовах та одягатися відповідно до погоди.

2. Розгадування кросворду — визначення теми уроку.

(КРОСВОРД)

1) Якщо на шляху сонячного променя трапиться непрозорий предмет, то від нього утвориться.

2) Джерело тепла і світла на Землі

3) Влітку сонячні промені падають на Землю.

4). прилад для вимірювання висоти Сонця на небосхилі.

5) Протягом доби найяскравіше Сонце.

6) Сонце найближче до Землі. (пора року).

7) Найдовший день року

8) Добери запитання самостійно.

9) Найкоротший день року (Правильні відповіді: тінь, Сонце, прямолінійно, гномон, опівдні, взимку, 22 червня, тіла, 22 грудня; ключ — термометр.)

IV. Організація вивчення нового матеріалу

1. Диференційована робота над проблемними запитаннями.

— Від чого змінюється температура тіла людини?.

— Як Сонце впливає на температуру тіл живої та неживої природи?

— Як ви розумієте вислів «одягайся відповідно до погоди»?

2. Пояснення нового матеріалу.

1) Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрацією термометрів (будова; поділки — градуси — умовне позначення «°»; «+» — тепло, вище нуля; «—» — холодно, нижче нуля; ртуть — запаяна колбочка — обережність — здоров'я). Гра «Домалюй» — будова термометра.

2) Практична робота з моделями термометрів — показ і запис різних температур.

Гра «Одягни ляльку відповідно до погоди».

3) Колективна робота над проблемними запитаннями.

— Чому ртуть у запаяній колбочці опускається чи піднімається?

4) Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватись при нагріванні і стискуватись при охолодженні.

Самостійний висновок учнів.

3) Робота з підручником.

1) Опрацювання статті «Термометр» (умовні позначки: + — відоме, ± частково відоме;.).

2) Порівняння висновків самостійної дослідницької роботи і підручника.

V. Фізкультхвилинка

Запитання від бабусі Плутанки — гра «Так чи ні?».

• Термометр — іграшка?

• Ртуть — дуже смачна і корисна для здоров'я рідина?

• Термометр — прилад для вимірювання температури?

• Ртуть — отруйна речовина?

VI. Закріплення вивченого

1. Робота в зошитах із друкованою основою.

2. Робота на планшетах.

• 9 градусів тепла;

• 5 градусів нижче (вище) нуля;

• 4 градуси морозу;

• 10° тепла;

• +11°.

3. Розв'язування задач

• Галинка занесла до кімнати закриту пляшку, в якій замерзла вода. Через деякий час пляшка тріснула. Чому?

• Морозного зимового дня мама принесла додому неповну пляшку олії. Через певний час пляшка стала повною. Чому?

4. Коригування правил користування вуличним термометром.

— Термометр слід укріплювати біля того вікна, що протягом дня (найбільше, найменше) нагрівається Сонцем.

— Термометр слід укріплювати на рівні (очей, шиї) людини, яка буде ним користуватись.

VII. Підсумок уроку

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які бувають термометри?

— Яка властивість рідини використана в термометрі?

14.Аналіз програми «Я і Україна» (одного колективу авторів, за завданням викладача).

(але за завданням вчителя не забувайте! Це так, щоб орієнтуватись) Принцип, сформований видатним українським філософом-просвітителем Григорієм Сковородою: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», якнайкраще відображає зміст навчального курсу «Я і Україна», визначає його особливе місце в сучасному навчально-виховному процесі початкової школи. Оскільки саме через курс «Я і Україна» формується система знань учнів про навколишній світ, рідний край, історико-культурне середовище.Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі — сприяє формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісних знань про людину та її життєвий світ — про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу тощо. Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про загальні зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереженні, рівноважного стану, повторюваності, періодичності процесів у природі). Саме через послідовне застосування уявлень про зміст названих закономірностей діти набувають особистісно значущих знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища, знань із духовної скарбниці свого народу.