За однією із тем «Природознавство» 2012, намітити різні типи уроків.

У початковій школі крім уроку з природознавства застосовуються й інші організаційні форми роботи: домашня навчальна робота, позаурочна робота, яка проводиться за завданням учителя і безпосередньо пов'язана з навчальним матеріалом (спостереження в природі, на географічному майданчику, в кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці), позакласна робота. Проте урок є основною організаційною формою навчання і виховання.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Освітні завдання курсу «Я і Україна».

Природознавство як навчальний предмет поєднує зміст, що має бути засвоєний, засоби його опанування учнями, їхній розвиток і виховання.В основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи відмічається, що школа повинна ростити, навчати і виховувати молоді покоління з максимальним врахуванням тих суспільних умов, у яких вони житимуть і працюватимуть.

Реформа школи покликана забезпечити учням глибокі й міцні знання основ наук, докорінно поліпшити трудове виховання і професійну орієнтацію молоді. Вона передбачає також посилення виховних функцій школи, підвищення її ролі у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, вироблення у молоді наукового світогляду. У розв'язанні цих завдань значна роль належить системі біологічних і географічних дисциплін, що вивчаються в школі, складовою частиною якої є курс «Я і Україна». Вивчення природознавства дає можливість розв'язати освітні, розвивальні і виховні завдання в єдиному процесі.

Освітні завдання курсу.

Освітні власне педагогічні завдання курсу передбачають:

а) формування конкретних елементів власне природничих знань: уявлень і понять про предмети і явища природи, взаємозв'язки і залежності між ними (наприклад, сформувати поняття: «дикорослі рослини», «культурні рослини», «органи рослин», уявлення про різноманітність рослин за формою, товщиною, висотою, величиною органів і т. ін.);

б)формування власне предметних умінь на основі засвоєних природничих знань (наприклад, уміння розрізняти дикорослі та культурні рослини, органи рослин і т. ін.);

в)формування уявлень чи понять та умінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формувати уявлення про дослід, уміння виконувати дослід...).

Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.

Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених,а об'єднаних провідною ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

17.Методика роботи з планом і картою в ІV кл.

Знайомство з планом і картою поч.. в ІV кл. (Р-та по підр.). Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків предметів на плані. Умовні знаки відмінність плану від мал.., читання плану, карта, її відмінність від плану, фіз. карта України, її читання, знаходження свого міста, району, області на карті.

При перевірці засвоєння матеріалу про план і карту не слід вимагати від дітей переказування відповідних статей підручника. Щоб карти частіше “працювали” потрібно частіше пропонувати дітям знаходити ті або інші об’єкти на карті, які подаються в підручнику.

Умовні знаки оживають в дитячій уяві, показують учням і бурні потоки ці спокійні ріки рівнин, розповідають про могутні лісові простори і широкі простори степу.

Географічна карта включає в себе стільки повідомлень про місцевість, скільки може дати тільки докладний опис. В початкових класах карта служить не тільки наочним посібником, але й джерелом знань. Заняття вчителя – допомогти зрозуміти мову карти.

Спочатку вчитель зупиняється на порівнянні плану: карти (масштаб. територ. знак). Далі знайомить з умовним зображенням суші і моря. (кольори).

Під час практичних робіт діти вимірюють невеликі відстані між окремими пунктами. Вимірювання протяжності Чорного моря з зх. на сх. дає дітям уявлення про відстань 1000 км. Ця робота розвиває просторові уявлення. Потрібно добитися, щоб діти вміли визначати не тільки осн. але проміжні стор. гориз. Тому слід виконувати вправи на вимір. відстані в якому напряму від Києва знаходиться Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ, Сімферополь. (вимір. відстані) Тому у ІV кл. вчитель знайомить учнів невеликою кількістю одиничних об’єктів: назв. мат. і окен., місце розташування Києва – столиці України, діти визначають Чорне море, гори і інші об’єкти.

Перш ніж показати об’єкт на карті. Вчитель розповідає про нього, показує на картині, виявляє характерні особливості, вияснює його значення. Наприклад показуючи Чорне море, вчитель говорить, що Чорне море не замерзає. Свою назву воно одержало за те, що під час бурі, особливо восени і взимку його поверхня здається зовсім чорною, хоч в спокійному стані воно яскраво-голубе, виблискує на сонці. Вчитель показує картину “Буря на морі” і для порівняння картину “Спокійне море”, “Пд. берег моря” з серії таблиць для ІV кл.

Повідомлення нових назв і показ їх на карті можуть бути різноманітними. Так при вивчення мат. і океанів 1. вчитель показує їх на карті, а діти знаходять у своїх атласах. 2.вчитель може сам не показувати, а тільки називати об’єкти (напр. океан або материк). Діти самостійно знаходять їх в атласах. 3.вчитель може заздалегідь написати н дошці наприклад назви материків, а діти, коли буде необхідно прочитають ці назви і знайдуть на глобусі карті півкуль.

Методика р-ти з конт. картами будується на порівнянні їх з фіз. картою і карт. півкуль. Після вивчення мат. і океан. вчитель проводить р-ту по конт.к. півкуль, пропонуючи покласти поруч конт. і фіз. к., а потім знайти початку на фіз. карті, а потім на конт. карті мат. Пн. А. і відповісти, який океан омиває береги Пн. А з Зх, Сх., пн. Знайшовши на конт. к. назви мат. і океани діти підписують їх печатними буквами. Недопустимо розфарбування конт.карти у кольори фіз..к. Це р-та важка і непотрібна, бо діти звикають до неправильного зображення поверхні на конт.карті. Кольором можна назв. Кордони, ум.зн. родовища к.к.

Види карт для поч. школи (атлас “Наша Батьківщина”)

1.Відрізняються карти для поч. шк. зображенням масштабу. Для поч.шк. дається лінійний масштаб і записують його так 1 см – 50 коп. (1 см заміняє 50 км).

2.К.мають більш яскраве забарвлення.

3.Навантаження на карту значно менше (це к-ть зображених об’єктів і назв. даних на ній).

Правила показу на карті. Стояти так, щоб не закривати собою карту і показувати указкою довж. Від 50 до 75 см. Показув. не підпис, а місцезнаходження об’єкта. Мова під час розповіді по карті повинна бути географічною “н уверху”, а на пн.

18.Скласти домашні завдання до уроків різних типів «Природознавство» 3 клас.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії. Домашнє завдання до предметного уроку: тема «Термометр»

1. Опрацювати статтю підручника «Термометр».

2. Вести «Щоденник спостережень за погодою».

3. У вихідний день виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері; порівняти її.

Домашнє завдання до екскурсії: тема «Золота осінь» Слід також запропонувати дітям простежити, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю. Назвати спостережуване явище «листопадом». Намалювати те, що вони бачили на екскурсії.

Домашнє завдання до уроку засвоєння нових знань: тема «твій рідний край» Домашнє завдання. (Учні мають право вибрати творче завдання)

1.Скласти кросворд «Рідний край».

2.Намалювати малюнок «Рідні краєвиди».

3.Написати віршик або оповідання «Люблю свій край». Домашнє завдання до комбінованого уроку: «Горизонт. Сторони горизонту» Опрацювати статті з підручника “Горизонт”, “Сторони горизонту”. Домашнє завдання до уроку узагальнення та систематизація: тема «сонце. Сонячні системи»

Вивчити §19, робочий зошит с. 31, задання 4.