Механізований млин замінив всі вітряні і водяні млини. В період непу на замості подібний млин збудував пасинок К. Т.

      

        

 

Червона школа – архітектурна пам’ятка

 20-х років ХХ ст.

 

На пагорбі Буряківки, звідки відкривається чудовий краєвид Великого Бурлука, неподалік дороги, що йде на Приколотне, в 20-х роках ХХ ст.. була збудована Червона школа.

Так називали її бур лучани, бо вона складена була з червоної цегли. Червона школа – це втілення задуму голови земської управи Вовчанського повіту Колокольцева Василя Григоровича. За роки його головування у Вовчанському повіті було збудовано 153 школи, в тому числі у Великому Бурлуку – двокласне єпархіальне училище (1909 р.) та Червону школу (1916 р.). Будували її в роки Першої світової війни, використовуючи працю військовополонених німців, австрійців, угорців. Робота йшла під пристрасним наглядом самого Колокольцева.

“Пам’ятаю розповідь батька. Коли зводили цю школу, сам Колокольцев перевіряв кладку цегли. Пробував розчин на язик. Одного разу сказав, що розчин не готовий, треба ще вбити 1000 штук яєць. Їх швидко доставили жителі Буряківки.” (Із спогадів О.М.Марченко).

В 1916 році будівництво було завершено. Перед поглядом бурлучан постала красива архітектурна будова. Школа була одноповерхова, цегляна, на шість класних кімнат, з залою на 500 місць і сценою. Особливої ошатності і привабливості надавала їй відкрита галерея з колонами. Біля школи було зроблено колодязь-водокачку з дугоподібною трубою і великим колесом.

“Крутнеш колесом, – згадує О.М.Марченко, – і біжить чиста, прохолодна вода”.

Перед школою висадили дерева, позад розкинувся сад і ділянки-городи для дослідних робіт учнів. Червона школа, будинок Захаржевських-Задонських, церква, єпархіальне училище (вище церкви) створювали своєрідний архітектурний ансамбль. То були найкращі будови Великого Бурлука того часу.

“Я навчалася в Червоній школі, - згадує О.М.Марченко. В 1930 році закінчила 7 класів цієї школи, тоді вона була ще семирічкою. Згодом я стала вчителем Червоної школи. В 1932 році її реорганізували в середню. Перший випуск з середньою освітою був 1936 році. В школі склався сильний і дружній педагогічний колектив. Кваліфікованими вчителями були Азаренко Серафим Гаврилович – учитель математики, Семенченко Єфросинія Максимівна, Біценко М.Г. та інші. В 1939 році першу Великобурлуцьку (Червону) школу закінчив Іван Опанасович Каліберда – Герой Радянського Союзу. Випускники 1941 року з-за парти пішли на фронт. Директором школи в 1941-1942 рр. був Гура Андрій Андрійович”.

В 1943 році, під час боїв за визволення Великого Бурлука, школа була зруйнована.