Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Навчання підлітків-лідерів та їх правопросвітницька робота серед однолітків (напрям — права дитини та захист її здоров’я):
• Державні установи, громадські організації, що забезпечують твій соціальний захист. Законодавство України про соціаль-ний захист дітей та молоді. • Коли у тебе виникла потреба у захисті? Як потрібно діяти? До кого звернутися? • Твої права. Як ними користуватися? Конституція України — основний Закон держави, за яким ти повинен жити.
Друкується за виданням: Гринчук Л. Є., Дєм’янюк Т. Д., Мель-ничук В. Ф. Цільова творча програма превентивного виховання школярів. — Вісник Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій. Випуск 8. Рівне, 2001. — 26 с.
«Доцільно, щоб учитель у відкритій бесіді та в доступній для дитини формі розкривав важливі риси своєї особистості, роз-повідав про шляхи свого духовного вдосконалення. Виховний потенціал таких дій зростатиме, якщо вихователь прямо заяв-ляє, що такий-то вихованець схожий у таких-то діях на нього».
І. Д. Бех. Дитина у виховному процесі міжособистісних взає-мин. — У кн.: Виховання особистості. — К.: Либідь, 2003. — т. 2. — с. 239.
504 Ч а с т и н а V
НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ: ПЛАНУВАННЯ, ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ ВИХОВАННЯ І ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
Методичні поради
Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціаль-но активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педа-гогів нових підходів до організації виховної роботи в загальноос-вітньому навчальному закладі.
Зрозуміло, що успіх виховного процесу залежить, в першу чергу, від вихователя, його високої культури, професійної ком-петентності. Але однією з важливих умов здійснення комплек-сного підходу до організації виховного процесу в загальноосвіт-ніх навчальних закладах є планування. Зараз важко уявити життєдіяльність навчального закладу без його перспективного і календарного плану роботи, плану підготовки і проведення за-гальношкільного заходу, робочого плану керівника закладу, його заступників, плану роботи з батьками та учнівським самовряду-ванням, плану виховної роботи у класі тощо.
Планування виховної роботи у класі дозволяє значно змен-шити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впоряд-кованість та ефективність виховної роботи.
Планування — це спільна діяльність класного керівника,учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів органі-зації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх прове-дення.
Щоб діяльність класного керівника та інших учасників пла-нування була цілеспрямованою, упорядкованою та ефективною,
505 необхідно спланувати спільну діяльність з розробки перспектив-ного плану виховної роботи. Для цього вчитель повинен володіти інформацією про те, як буде проходити загальношкільне плану-вання виховної роботи.
Основою для планування може і повинен стати аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік. Підхід до проведення такого аналізу може бути описовий, полярно-оцінювальний, системний, проблемний і особистісно зорієнтований.
При описовому підході описуються, аналізуються події та явища, які відбуваються у життєдіяльності класу.
При полярно-оцінювальному — перш за все виділяються, аналізуються позитивні та негативні моменти у життєдіяльності класу, результати навчально-виховного процесу, з’ясовуються принципи.
Системний підхід передбачає цілісний аналіз педагогічногопроцесу у сукупній єдності та взаємодії усіх його компонентів: суб’єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), ре-зультатів діяльності. При цьому робиться акцент на ключових моментах педагогічного процесу, які вважаються пріоритетними в період життєдіяльності класу, що аналізується.
При проблемному підході відбувається виокремлення, аналіз та структурування проблем і протиріч педагогічного процесу.
При особистісно орієнтованому підході акцент в аналітичній діяльності робиться на розвитку особистості дитини; становлен-ні та проявах індивідуальних особливостей учнів; особистісних досягненнях учнів; формуванні у класі та навчальному закладі сприятливого оточення для розвитку учнів; функціонуванні сис-теми медико-психологічного та соціально-педагогічного забезпе-чення процесу розвитку учнів.
Залежно від організаторської культури школи, традицій ви-ховної діяльності, особистісних якостей вчителя та принципів педагогічного аналізу доцільно застосовувати такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі:
1. Аналіз реалізації цілей та розв’язування завдань, де клас-ний керівник оцінює ступінь досягнення цільових установок, визначених у плані виховної роботи за минулий період.
2. Аналіз основних подій та педагогічних ситуацій (аналіз, оцінка, облік результатів). При цьому необхідно врахувати:
• позитивні аспекти проведеної діяльності: що особливо вдало-ся у визначенні змісту, форм та способів організації спільної діяльності, як проведений захід сприяв розвитку особистості учня, у вирішенні яких проблем удалося досягти резуль-татів;
506 • негативні аспекти здійснюваної діяльності: що не вдалося, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося вирішити до кінця; • що нового вдалося отримати у результаті підготовки, проведення та підведення підсумків спільної справи; які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу, які проблеми можуть заго-стритись у найближчий час, проявитися у перспективі; • як участь та позиція вчителів вплинули на результативність справи; • висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдоскона-лення спільної діяльності. Успішному проведенню такого аналізу сприяють колектив-
ний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі усіх суб’єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу.
Серед форм колективного аналізу можна виділити усне опи-тування, анкетування, заповнення відкритої сторінки думок, ви-пуск різноманітних інформаційних листів, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підведенню підсумків року.
3. Критеріально-орієнтований аналіз, який спрямований на виявлення змін показників результативності навчально-виховної роботи у відповідності з розробленими критеріями ефективності виховної діяльності. Серед критеріїв можуть бути вибрані такі: • гуманність виховних відносин; • залучення учнів до життєдіяльності класного колективу; • сформованість ділових та міжособистісних взаємовідносин; • розвиток самоврядування у класі; • наявність соціальних зв’язків класної спільноти; • ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів. Таким чином, в аналітичній діяльності класного керівника Можна виділити три періоди.
У перший період (підготовчий) відбувається підготовка само-го вчителя до здійснення аналітичної діяльності. Класний керів-ник визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі усіх суб’єктів виховного процесу.
507 У другий період (основний) вчитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз
і оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитив-них та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованос-ті учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулю-вання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі.
У третій період (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні ко-рективи.
Досвід роботи кращих класних керівників свідчить, що фор-ми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними (у вигляді щоденника класного керівника, тексту, аналізу анкету-вання або усної інформації, що оголошується на засіданнях мето-дичної ради, батьківських комітетів, зборах учнівського активу).
З метою визначення подальшої перспективи розвитку клас-ного колективу на певний проміжок часу формулюється модель його життєдіяльності, побудова у ньому діяльності, спілкуван-ня і відносин; уявлення про зовнішні зв’язки та відносини класу, його місце і роль у шкільному колективі.
Правильно визначити цілі та завдання виховної роботи педаго-гу допоможуть уявлення про найбільш важливі якості, які пови-нен виховати у себе кожен член класного колективу, щоб успішно справлятися з покладеними на нього соціальними функціями громадянина, сина або дочки, брата або сестри, учня або учениці, члена громадського об’єднання тощо, щоб впевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, соціумі, щоб реалізувати свої сили і здібності, стати дійсно щасливою людиною.
Класному керівнику необхідно визначити пріоритетний вид чи напрям спільної діяльності, шляхи, форми і способи вдоско-налення спілкування членів класного колективу. Підвищен-ню ефективності та збагаченню виховного процесу сприяють тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування
і розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури, де приді-ляється увага діловому та неформальному спілкуванню учнів, розвитку їх комунікативної культури.
Вчителю важливо чітко уявити реальний стан міжособистіс-них і ділових відносин у класі, можливості та способи їх по-кращення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класної спільноти, а особливо ті учні, які мають неблагополуч-не положення у дитячому колективі. Бажано, щоб вчитель зміг
508 знайти шляхи та способи створення більш комфортного та захи-щеного положення для кожного свого вихованця.
Педагог повинен пам’ятати, що не можна обмежувати вихов-ний вплив на розвиток особистості учня рамками класного ко-лективу, необхідно спрямувати свої зусилля на побудову макси-мально відкритої виховної системи. Потрібно передбачити участь вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах із однолітками з класів одної паралелі, у роботі з молодшими та старшими учнями.
Збагатити виховний потенціал допоможе зв’язок з друзями класу із найближчого соціального середовища. Це можуть бути батьки, бабусі та дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, на-родні умільці, ветерани війни та праці. Гарними друзями клас-них колективів бувають різні люди, які відрізняються за віком, характером, професією, політичним світоглядом і цікаві учням своїми захопленнями, життєвим досвідом, талантом. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію в учнів, які та-кож намагаються стати потрібними для оточуючих, і прагнення охопити своєю турботою тих, хто її потребує.
Щоб досягти бажаних результатів у колективному плануванні та оформленні плану виховної роботи варто використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану.
Колективне планування — це творча та організаторська спра-ва, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перс-пектив, у пошуку та виборі загальних справ на новий період, розробці конкретного плану таких справ. Воно включає в себе: загальний збір-старт; конкурс на кращу пропозицію до плану, на кращий проект справи; анкети пропозицій; розвідку справ; виготовлення газет-«блискавок» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; скарбничку (фонд, «банк», «поштову скриньку») ідей та пропозицій; журнал-естафету; дискусію, за-хист проектів плану тощо.
На даному етапі планування виховної роботи у класі можуть бути здійснені такі дії:
1. Попереднє планування життєдіяльності класного колек-тиву на новий період з учнівським та батьківським активом, під час якого важливо розширити коло розробників плану, захопити активістів із числа учнів та батьків перспективами справ, що від-будуться у новому році, і заручитися їхньою підтримкою.
2. Організація педагогічного супроводу колективного плану-вання, яка створює умови для його успішного здійснення. Дляцього необхідно:
509 а) попередньо домовитися з консультантами класу про час, місце та зміст консультації;
б) організувати своєчасне інформування і взаємодію організа-торів та учасників планування;
в) допомогти ведучим у підготовці до збору-старту і проведен-ню захисту ідей та пропозицій у план роботи;
г) провести інструктаж керівників мікрогруп про хід, терміни та передбачені результати колективного планування, прийоми і засоби організації роботи мікрогруп (як діяти, щоб досягти най-кращого результату); д) надати допомогу відповідальним за окремі напрями у роботі з планування.
3. Здійснення класним колективом перспективного плануван-ня життєдіяльності у класі, яке доцільно розділити на кілька пе-ріодів:
І період — збір-старт колективного планування; ІІ період — консультації зі знавцями; ІІІ період — розвідка справ;
ІV період — захист ідей та пропозицій у річний план; V період — складання плану життєдіяльності класу;
VІ період — обговорення підсумків колективного планування. 4. Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпечення реалізації плану життєдіяль- ності класу, що передбачає:
а) визначення у дорослому активі класу кураторів, основних напрямів спільної діяльності;
б) призначення з числа дорослих відповідальних за надання допо-моги учням у підготовці та проведенні окремих справ і заходів;
в) моделювання інформаційно-методичної підтримки органі-зації виховного процесу та життєдіяльності у класі;
г) планування фінансового і матеріально-технічного забезпе-чення діяльності класної громади;
д) проектування дій з надання допомоги учнівському колек-тиву у розширенні та укріпленні внутрішніх і зовнішніх соціаль-них зв’язків і відносин.
Класному керівникові після використання прийомів і методів колективного планування необхідно уточнити та відкоректувати свій первісний задум про побудову у новому навчальному році життєдіяльності та виховного процесу у класному колективі, максимально враховуючи пропозиції учнів і батьків. На основі цих пропозицій сформувати більш конкретні уявлення про ці-льовий, змістовний, організаційний та оцінювально-діагностич-ний компоненти майбутньої виховної діяльності.
510 Для оформлення плану виховної роботи вчителю необхідно вибрати найбільш раціональний варіант форми і структури пла-ну, а також дотримуватись при його складанні вимог, що став-ляться до документів педагогічного планування: • цілеспрямованість і конкретність освітніх завдань; • компактність плану; • різноманітність змісту, форм і методів, оптимальне поєднан-ня просвіти та організації діяльності дітей; • наступність, систематичність та послідовність; • поєднання перспективності та актуальності намічених видів роботи; • єдність педагогічного керівництва та активності вихованців; • реальність, врахування вікових та індивідуальних особливос-тей учнів, рівня їх підготовленості, умов життя; • зв’язок позакласної роботи з позашкільною; • узгодженість плану виховної роботи з планом роботи навчаль-ного закладу та діяльністю дитячих громадських організацій; • врахування традицій класу, школи, району, міста (села), культури і звичаїв місцевого населення; • передбачення знаменних дат і подій, державних і національ-них свят, які відзначатимуться у цьому навчальному році; • об’єднання зусиль вчителів школи, сім’ї, громадськості; • гнучкість плану. Це дозволить класному керівнику правильно та ефективно
здійснювати діяльність щодо складання та оформлення плану виховної роботи.
Зміст, форми і структура плану виховної роботи
При плануванні виховної роботи класному керівнику поряд із визначенням цілей, форм і засобів виховання учнів необхід-но знайти оптимальний варіант змісту, форми і структури пла-ну роботи на навчальний рік або півріччя. Вибір того чи іншого варіанту плану залежить від теоретичних уявлень вчителя про сутність, закономірності та роль виховання у розвитку особис-тості дитини, від досвіду та традицій педагогічного колективу у плануванні та організації виховної діяльності, від особистого педагогічного досвіду класного керівника.
Зміст плану повинен бути спрямований на формування у ді-тей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, мораль-ної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; вихо-вання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя.
511 У практиці зустрічаються різні види педагогічного плануван-ня. Робочим планом класного керівника є календарний або перс-пективний план виховної роботи, який охоплює відповідний про-міжок часу і містить таку інформацію, як перелік запланованих справ, терміни їх проведення, прізвища організаторів заходів. Структура плану може включати такі розділи: 1. Аналіз виховної роботи за минулий рік. 2. Цілі та завдання виховної діяльності. 3. Психолого-педагогічна характеристика класу. 4. Основні напрями та справи класного колективу. 5. Індивідуальна робота з учнями. 6. Робота з батьками. 7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.
Перший розділ плану традиційно називається «Аналіз вихов-ної роботи за минулий рік». Неможливо правильно намітити ці-льові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяль-ності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи без аналізу пере-житого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колек-тиві, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.
Оформлюючи розділ вчитель може скористатися одним із варіантів аналізу виховної роботи у класі (додаток 1).
Відображає цільові орієнтири виховної діяльності педагога
другий розділ плану « Цілі та завдання виховної діяльності». У даний час головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У виборі результативної мети класним керівникам варто спиратися на підсумки індивідуальної та ко-лективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня
і класу, а також дотримуватись вимог, які пред’являються до ці-льових орієнтирів виховної діяльності. Вони повинні бути:
1) спрямовані на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння уч-нями цілісною системою знань про оточуюче середовище, прак-тичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дій-сності;
2) сполучені з інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу
і умовам його життєдіяльності;
512 3) забезпечені необхідними ресурсами для їхньої реалізації; 4) конкретними, чітко і ясно сформульованими; 5) важкими, але такими, що реально досягаються; 6) гнучкими, тобто володіти здібністю до коректування; 7) діагностичними.
У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.
Загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, їх рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідаль-ності; розвиток самоврядування та інше доцільно відобразити у третьому розділі «Психолого-педагогічна характеристика кла-су», при складанні якого класний керівник може використати«Орієнтовні питання до складання характеристики класу» (до-даток 2).
Четвертий розділ плану — «Основні напрями і справи клас-ного колективу ».
Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності і відображених у першому розділі плану, та виходячи із сформульованих цілей і завдань виховної роботи, педагогу необхід-но визначити напрями, форми та способи організації життєдіяль-ності класного колективу. Допомогою у цьому стане сформований вчителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяль-ності, спілкування і відносин у класному колективі.
Сукупність форм і способів життєдіяльності класу не повин-на бути набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою справ. Щоб добір справ був дійсно системним і обґрунтованим, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоре-тичні та технологічні розробки проблем виховання учнів.
Також потрібно передбачити участь своїх вихованців у загаль-ношкільних і класних справах, у той же час вибрати пріоритетним той вид діяльності, який якнайкраще вплине на розвиток особис-тості учнів та формування неповторності класного колективу. При виборі форм і способів вчитель віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками під час колективного плану-вання життєдіяльності у класі. Ці справи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та впливають на їх розвиток.
Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання справ і відповідальних за їх підготовку та проведення. Опти-мальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дозволить підвищити ефективність виховної діяльності.
Наявність у плані п’ятого розділу « Індивідуальна робота з учнями» пов’язана з турботою класного керівника про створен-ня у класі сприятливого середовища для формування особистості
513 кожного учня, з педагогічним проектуванням та забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учня, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного ви-хованця.
До основних напрямів індивідуальної роботи класного керів-ника з учнями можна віднести: • вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їх розвитку; • встановлення міжособистісних контактів з кожною дитиною; • створення умов у класному колективі для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації со-ціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб уч-нів; • врахування стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів; • вирішення питання соціальної адаптації учнів в умовах дитя-чого та педагогічного колективу; • надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми у адаптації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у навчальному закладі та за його межами;
• профілактична робота з учнями групи «ризику» (що вихову-ються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини); • взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологіч-ною та іншими службами навчального закладу з метою проек-тування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогіч-ної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному ста-новленні їх особистостей; • сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизна-чення та саморозвитку; • діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кож-ного учня, облік їхніх особистих досягнень. При складанні плану класний керівник може використати такі
педагогічні засоби, як прийоми і методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їх батьків, ведення щоденника особистісних досягнень учнів, спіль-не визначення з вихованцем та його батьками перспектив зони ближнього розвитку, індивідуальні консультації і бесіди, педаго-гічний консиліум, створення ситуації успіху та вибору, розробка
514 та здійснення програми корекційної діяльності, проведення за-нять у гуртку «Пізнай себе» тощо. Шостий розділ плану виховної роботи — «Робота з батька- Ми».
Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпра-ця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя — зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені на-ступні напрями діяльності класного керівника з батьками:
• вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнатидітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайоми-тись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педа-гогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання; • педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідностіз віковими особливостями дітей, цілями та завданнями нав-чально-виховного процесу, конкретними проблемами, що ви-никають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Клас-ний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд попу-лярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо; • забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомо-гою залучення їх у такі види взаємодії, як спільне плануван-ня виховної роботи у класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, біб-ліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнан-ні кабінету, організації міні-гуртків і клубів; • педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу, що відображається у наступних пунктах плану: вибір бать-ківської ради, допомога у плануванні та організації її діяль-ності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомо-ги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;
515 • індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановитибезпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння у пошуці шляхів впливу на розвиток осо-бистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення; • інформування батьків про хід і результати навчання, вихо-вання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівникомза допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень. Сьомим компонентом плану роботи класного керівника є роз- діл «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».
Об’єктами дослідження стану та ефективності виховного про-цесу у класі можуть бути обрані:
а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;
в) наявність у учнів та їх батьків задоволеності життєдіяльніс-тю у класі.
При дослідженні процесів, що відбуваються у колективі, клас-ному керівнику варто звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як: • сформованість соціально цінної спільної діяльності; • наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності; • активність і самореалізація учнів у спільній діяльності; • стан емоційно-психологічних відносин; • стан ділових відносин; • наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами; • розвиток учнівського самоврядування. Добре, якщо у ході діагностичної діяльності вчитель буде
використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анке-тування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної і групової самооцінки, вивчен-ня продуктів творчої діяльності учнів тощо.
У технологічний арсенал класного керівника можна включи-ти такі діагностичні засоби: • ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»; • тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчаль-ного закладу»;
516 • анкету «Який у нас колектив?»; • конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо. Поряд з основними розділами у план можуть бути включені
різноманітні додатки. У відповідності з традиціями плануван-ня у конкретному навчальному закладі план виховної роботи може містити відомості про батьків, інформацію про участь бать-ків у життєдіяльності класу, відвідування батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення учнів, їх зайнятість у позаурочний час, результати педагогічних спосте-режень та психолого-педагогічної діагностики, інформацію про учнівське самоврядування.
Планування — це справа творча, тому класний керівник має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.
Підготувала завідувачка сектора відділу виховної роботи Науково-методичного центру середньої освіти МОН України Горлач Тетяна Анатоліївна
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-09-26; просмотров: 38; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.28.237 (0.159 с.) |