Процес ний підхід в адміністративному менеджменті

Сьогодні в Україні популярний так званий “процесний підхід”. Ця новація прийшла із Заходу. Сутність процесного підходу полягає в тому, що управління діяльністю підприємства реалізується через управління процесами, а не через класичні підрозділи (департаменти, управління, відділи, служби тощо), сформованих за функціональним принципом. Багато підприємств на Заході дуже розширилися, і система адміністративного управління на них дуже ускладнилася. Це виявляється в тому, що в рамках підприємства з’являється багато різних напрямів виробництва, якими стає складно централізовано управляти. Підприємства при цьому втрачають гнучкість, їм все важче стає пристосовуватися до змін на ринку, у результаті знижується їхня ефективність. Прихильники „м’якого” впровадження процесного підходу вважають, що немає необхідності порушувати існуючу організаційну структуру. Необхідно окреслити принципи визначення процесів і їх прив’язування до існуючої організаційної структури. З цією метою функції, які виконуються у підрозділах розподіляються по процесам.

Керівники структурних підрозділів (власники ресурсів) стають ще й власниками процесів, за якими закріплюється відповідальність за результативність і ефективність процесу. Крім цього прив’язування процесів до функціональних підрозділів дає визначення їх границь та взаємодії в межах системи процесів підприємства, при цьому забезпечується чітка та регламентована взаємодія між процесами різноманітних підрозділів на входах/виходах, що забезпечує умови для ефективності всієї організації. 

Даний підхід забезпечує дотримання принципів процесного управління: в підрозділи на опрацювання надходять матеріали та інформація (входи), які є результатами діяльностями (виходами) процесів інших підрозділів. Опрацювання „входів” здійснюється при допомозі виконання процесів в межах даного підрозділу і т.д. Керівники підрозділів управляють процесами своїх підрозділів і забезпечують їх результативність та ефективність. Однак в цьому випадку виникає складність локалізації процесів в межах функціональних границь структурних підрозділів, оскільки існуюча організаційна структура, як правило, не співпадає з процесами діяльності (по суті „розриває” їх). Можливим виходом із такої ситуації є зміна границь структурних підрозділів таким чином, щоб вони співпадали із процесами та не „розривали” їх. Фактично це означає реорганізацію компанії з орієнтацією функціональної структури на процеси, створюючи додаткову цінність для клієнтів.

Прихильники „жорсткого” впровадження процесного підходу головним недоліком вважають функціональну ієрархію, при якій верхній рівень, керівництво володіє всією повнотою влади, а нижній рівень, виконавець, позбавлений будь-якої влади і можливості прийняття рішень. При цьому в ієрархічній структурі прийнято вважати, що найважливішим споживачем діяльності компанії є керівник окремого робітника чи групи робітників. Насправді найбільш важливим споживачем повинен бути той хто сприймає результати діяльності робітника чи групи – внутрішній чи зовнішній клієнт. 

Крім цього до недоліків ієрархії належать: замкнутість (функціональні барєри), зміщення пріоритетів (фокус на вартості процесу, а не на цінності, що їм додається), надлишкові інформаційні потоки (у вертикальному напрямку через накази, розпорядження, службові записки, звіти тощо).

В реальній організації процеси, як правило, наскрізні (міжфункціональні) і охоплюють діяльність, що виконується різними функціональними підрозділами. При такому підході зовсім необов’язково всі види діяльності визначати та описувати як процеси з ціллю управління ними.

Достатньо виділити ключові компетенції, які приносять додаткову цінність бізнесу і управляти ними як процесами.

 Для повноцінного впровадження процесного підходу до управління необхідно провести зміни по трьом напрямам:

· Організаційному: від функціонально-ієрархічної до процесно-орієнтованої структури;

· Командному: від функціональних підрозділів до команди міжфункціонального процесу;

· Особистісному: від менеджера функціонального підрозділу до власника процесу.

Процесний підхід спрямований на ревізію існуючої на підприємствах адміністративної системи управління для того, щоб розмежувати всі процеси виробництва товарів і послуг. По суті, мова йде про необхідність розукрупнення компаній з метою створення вузькоспеціалізованих бізнес-одиниць. Процесний підхід доцільно використовувати при створенні й впровадженні на українських підприємствах сучасної адміністративної системи управління з метою усунення причин, які можуть знизити ефективність цієї системи.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Подольчак Н.Ю. Стратегічний менеджментю – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2006. – 235с.

2. Ансофф Й. Новая корпоративная стратегия. - СПб: Пнтер Ком, 1999. - 416 с.

3. Дойль П. Менеджмент-маркетинг и стратегии. - СПб: Издательство «Питер», 2002. - 544с.

4. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. Учебник для вузов. - М.: Русская Деловая Литература, 1998.

5.  Минцберг Г., Альстревд Б., Лсмпєл Дж. Школьї стратегий. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. -. - СПб: Издательство «Питер», 2000.

6. Минцберг Г., Куиин дж.б., Гошал С. Стратегический процесе. / Пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского. -. - СПб: Издательство «Питер», 2001.

7. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки й реализации стратегий: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. - М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

8. Томпсон А.А., Стриклеид А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов/ Пер. с 9-го англ. изд. - М.: ИІЇФРА-М, 2000.

9. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. – К.:КНЕУ, 2004. – 699 с.

10. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. Навч. Пос. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 396 с.

11. Керівництво організацією: навч. посіб. / О.Є. Кузьмін, Н.Т. Мала, О.Г. Мельник, І.С. Процик. -Л.: Вид-во над. ун-ту «Львів, політехніка», 2008. - 244 с.

12. Мартиненко Н. Технология менеджмента: учебник [для студ. вузов] / Н. Мартиненко. - К.: МИ «Леся», 1997.-800 с.

13. Райченко А.В. Администрат вньій менеджмент: учебник / А.В. Райченко. - М.: ИНФРА-М,2007.-416с.

14. Фомичев А.Н. Админисгративньй менеджмент / А.Н. Фомичев. - М.: Издат. Дом Дашков и К°, 2006. - 228 с.¹

15. Баринов В.А. Оргапизациоииос проектирование: учебник / В.А.Баринов. - М.: Инфра-М, 2005. - 399 с.

16. Веснин В.Р. Менеджмент: учебник / В.Р. Веснин. - 3-є изд., перераб. и доп. - М.:ТК Велби; Изд-во Проспект, 2006. - 504 с.

17. Виханский О.С. Менеджмент / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - М., 2003. - 528 с.

18. Менеджмент: теорія і практика: навч. посіб. / А.А. Мазаракі, Г.Є. Мошек, Л.А. Гомба та Ін.-К.: Атіка, 2007. - 564 с.

19. Новіков Б.В. Основи адміністративного менеджменту: навч. посіб. / Б.В. Новіков, Г.Ф. Сініок, II.В. Крупі. - К.: Центр навч. л-ри, 2004. - 560 с.

20. Yarmolinsky A. Institutional Paralysis // Daedalus. – 1975. - №104. – P. 61-67.

21. Negandhi A., Reimann B. Correlates of Decentralization: Closed and Open System Perspectives // Academy of Management Journal. – 1972. - №16. – P. 570-582.

22. Negandhi A., Reimann B. Task Environment, Decentralization and Organizational Effectiveness // Human Relations. - 1972. - №26. – P. 203-214.

23. Pfeffer J., Leblebeci H. The Effect of Competition on Some Dimensions of Organizational Structure // Social Forces. – 1973. - №52.- P. 268-279.

24. Холл Р.Х. Организации: структуры, процессы, результаты. – СПб: Питер, 2001. – 512 с.

25. Гончаров В.В. В поисках совершенста управления: руководство для высшего управленчиского персонала: В 2 т. – М.:МПИИПУ, 1998. – Т. 1. – 815 с.

26. Роговець В. Лобіювання в регіонах: різні підходи і різні інтереси // Український регіональний вісник. - 2000. - №3. - С. 4-5.

27. Завадський Й.С. Менеджмент. – Т.1. – Вид.2-е. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

28. Хил Лафуенте А.М. Финансовый анализ в условиях неопределенности: Пер. с исп. под ред. Е.И. Велесько, В.В. Краснопрошина, Н.А. Лепешинского. – Мн.: Тэхналогія, 1998. – 150 с.

29. Кандинская О.А. Управление финансовыми рисками: поиск оптимальной стратегии. – М.: Консалтбанкир, 2000. – 272 с.

30. Бойко С.І. Концепція виміру ефективності системи менеджменту підприємства // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Вип. 4. Ч. 2. – К.: УАЗТ, 2000. – 314 с.

31. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства: Короткий курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 128 с.: рис, табл.

32. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие / Под ред. А.П. Градова. – СПб: Специальная литература, 1995. – 416 с.

33. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – М.: Дашков и К., 2000. – 308 с.

34. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. СПб.: Питер Ком., 1999. – 416 с.

35. Виханский Я.Д. Стратегическое управление: Учебник. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1995. – 252 с.

36. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

37. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 302 с.

38. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искуство разработки и реализации стратеги: Учебник для вузов: Пер. с англ./ Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. – М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

39. Друкер П. Задачи менеджмента в 21 веке: Учебное пособие/ Пер. с англ. Н.М. Макаровой. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. – 270 с.

 

 

Навчальне видання

 

 

Подольчак Назар Юрійович

Петришин Наталія Ярославівна

Харчук Вікторія Юріївна

Жежуха Володимир Йосипович

 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів напрямку підготовки 6.030601 „Менеджмент”

Усіх форм навчання

 

Редактор:

Петришин Наталія Ярославівна

Комп ’ ютерне верстання:

Петришин Наталія Ярославівна Жежуха Володимир Йосипович

 

 

Формат 60*84/16. Папір ксероксний. Друк на принтері.

Наклад 15 примірників.

Замовлення №______.

 

Видавничий центр кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності

Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту

Національного університету «Львівська політехніка»

 

ІНЕМ, кафедра ЗМД, 4 корпус, 529 ау.

79013, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 5.

 

[1] Новиков Б.В. Основи адміністративного менеджменту [навч.пос.]/ЇБ.В. Новиков, Г.Ф. Сініок, П.В. Круш. - К. „Центр навчальної літератури”, 2004. - 560с.

[2] Цуруль О. А. Менеджмент у державних організаціях: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 108 с.