Прийоми Результат Форми реалізації
Поняття
Порівняння
Продукти мислення
Судження
Узагальнення
Умовивід
Аглютинація
Невизначе- на проблемна
Уява
Гіперболізація
Продукти уяви
Система образів
Ситуація Схематизація
Типізація
Емоції Почуття
Мислення і мовлення
Мова й мовлення є одним із засобів мислення, розуміння. Роль мови велика навіть щодо осмислення й інтерпретації наочно даних об’єктів, коли результати роботи відчуттів та сприймання перекодовуються в мовні знаки.
Коли ж ідеться про розуміння складних об’єктів, абстрактного матеріалу, об’єкт мислення постає перед свідомістю в мовній формі.
Мова є носієм того, що пізнано, і водночас знаряддям пізнання нового, однак у мові як у знаковій системі відображені вже досить формалізовані, фіксовані значення, які можуть забезпечити занять та тісне спілкування. Особистісні смисли предметів та явищ, які завжди забарвлені індивідуальним життєвим досвідом, потребами й емоціями конкретної людини, можуть не збігатися з зафіксованими у словнику значеннями, а виражатися в мовленні.
Одним із видів мовлення є внутрішнє мовлення (без звуків). Воно є формою існування внутрішніх мисленнєвих дій, і саме тому процес інтеріоризації (перетворення зовнішніх дій у мисленнєві), проходячи ряд етапів, обов’язково завершується станом, коли він коментується й контролюється за допомогою мовлення не зовнішнього (промовлення вголос), а внутрішнього, часто скороченого й згорнутого.
Процес розуміння мовлення тісно пов’язаний з ширшою проблемою розуміння людиною, яка спілкується, не тільки слів, речень і фраз, а й того, що стоїть за ними: думок, намірів, мотивів, ставлень.
Висновки
Будучи процесом опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності, мислення має складну структуру, до якої входять розумові операції, форми, види та засоби мислення. Як у теоретичному, так і в практичному плані мислення, визріває з проблемної ситуації і полягає у вирішенні проблемних задач. Мислення тісно пов’язано з уявою, яка є підґрунтям творчої діяльності людини. Вивчення психології має
|
|
велике значення для розвитку критичного та творчого мислення, відіграє значну роль у формуванні нового економічного мислення майбутніх фахівців.
Список рекомендованої літератури
1. Бондарчук О. І., Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки. Курс лекцій. – К., 1999.
2. Гамезо М. В., Домашенко Н. А. Атлас по психологии. – М., 1996.
3. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів, 2001.
4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001.
5. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2000.
6. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – К., 2000.
7. Немов Р. С. Психология: Учебное пособие для студентов высш. пед. учебн. завед. В 3-х кн.. Кн. 1. Общие основы психологии. – М., 2000.
8. Петровский А. В. Введение в психологию. – М., 1995.
9. Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофімова. – К., 1999.
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., 2000 (Серия
«Мастера психологии»).
Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів
Підготуйтесь до співбесіди за темами:
1. Поняття про мислення та його значення.
2. Психологічні теорії мислення.
3. Психологічний аналіз розв’язання розумової задачі.
4. Засоби активізації мислення.
5. Психологія технічного мислення.
6. Уява в пізнавальній і практичній діяльності людини.
7. Характеристика художньої творчості.
8. Уява та творчість.
9. Психологія творчого мислення.
10. Евристичні методи у структурі рішень.
11. Особливості пам’яті та мислення молодших школярів.
12. Особливості пам’яті та мислення в юнацькому віці.
13. Фантазія та реальність.
|
|
14. Роль фантазії в розвитку особистості.
Поміркуйте!
1. Поясніть, чим мислення відрізняється від процесів чуттєвого пізнання.
2. Чому мислення має суспільну природу?
3. Чому фантазія краще розвинута у дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях?
4. Проілюструйте роль уяви у творчій діяльності людини.
Ключові поняття теми
Мислення, асоціації, міркування, розуміння, поняття, судження, умовивід, аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, абстрагування, конкретизація, індукція, дедукція, проблемна ситуація, проблемна задача, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення, уява, пасивна уява, активна уява, відтворювальна уява, творча уява, типізація, гіперболізація, схематизація, аглютинація, мовлення.
ТЕМА 10
