Соціально-психологічна характеристика особистості. Характер

 

 

План

 

1. Поняття про характер та його структуру.

 

2. Риси характеру.

 

3. Типи акцентуалізації характеру.

 

4. Формування характеру.

 

Поняття про характер та його структуру

 

Характер – це сукупність стійких індивідуальних рис і особливостей особистості, яких людина набуває у процесі діяльності та спілкування, що обумовлює типові для індивіда способи поведінки.

Структурність характеру – це закономірна залежність між його окремими рисами, яку можна розглядати у загальнопсихологічному, типологічному аспектах, а також в аспекті індивідуальних особливостей.

 

до праці

 

 

Структурність характеру виявляється у ставленні

до інших людей, колективу, суспільства

 

до справ

 

до речей

 

 

до самого себе

Структуру і зміст характеру людини визначають:

 

а) динаміка волі;

 

б) специфіка виявлення емоцій людини та емоційний фон; в) інтелектуальні особливості людини;

г) взаємозв’язок усіх цих компонентів.

 

Риси характеру

 

 

Основні групи рис характеру людини як вираження її ставлення до

Моральні якості особистості - чуйність, тактовність - ввічливість, щирість - самокритичність, скромність   Вольові якості особистості - рішучість, стійкість - наполегливість, цілеспрямованість - самостійність

дійсності

Інтелектуальні якості особистості

Перша група	Ставлення до суспільства, колективу, інших людей
	- комунікативність - відлюдність
Друга група	Ставлення до праці (справи)
	- активність, працелюбство - безініціативність - творче ставлення - безвідповідальність
				Емоційні особисті якості
				- запальність - байдужість - вразливість, тривожність - ніжність тощо
Третя група	Ставлення до себе
	- альтруїзм, скромність - егоїзм, зарозумілість - некритичність - гордість, хвацтво
Четвер -та група	Ставлення до речей
- охайність, бережливість - неохайність, марнотрацтво, скупість	- кмітливість - винахідливість - допитливість

Деякі риси характеру можуть бути розвинуті надміру, що призводить до формування так званих акцентуацій характеру.

Акцентуація характеру – це крайні варіанти норми характеру як результат підсилення його окремих рис.

Класифікація типів акцентуації характеру достатньо складна і не співпадає за найменуванням у різних авторів (К. Леонгард, А. Лічко). Узагальнена класифікація подана в цій схемі.

 

 

Типи акцентуації характеру

 

 

 

Інтровертний тип

 

Ектравертний тип

Замкненість, утруднення у спілкуванні, налагодженні стосунків з іншими

 

Жага спілкування і діяльності, емоційна збудженість

 

Некерований тип

Імпульсивність, конфліктність, категоричність, підозрілість

 

Неврастенічний тип

Подразливість, підвищена втомлюваність

 

Сензитивний тип

Надмірна чутливість, лякливість, вразливість, сором’язливість

 

Демонстративний тип

Егоцентризм,   потреба   в постійній увазі до себе, співчуття

 

 

Характер  тісно  пов’язаний  з  темпераментом,  який  може  сприяти  або протидіяти розвиткові певних рис характеру.

Формування характеру

 

Характер формується з перших днів життя людини до останніх його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стають дорослі. У молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання. З підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання.

Характер може свідомо, цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціальної поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими людьми протягом усього життєвого шляху.

 

 

Висновки

 

Характер, на відміну від темпераменту, не є природженим, він формується у процесі соціалізації індивіда.

Характер – це сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що формуються та виявляються в діяльності та спілкуванні, яка обумовлює типові для цієї особистості способи поведінки та систему відносин.

 

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Кон И. С. Открытие «Я». – М., 1978.

 

2. Костюк В. С. Навчально-виховний процес  і психічний розвиток особистості.

 

– К., 1989.

 

3. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К., 1989.

 

4. Максименко  С. Д.,  Соловієнко  В. О. Загальна  психологія:  навчальний посібник. – К, 2000.

5. Мерлин В. С. Структура личности: характер, способности, самосознание. –

 

Пермь, 1990.

 

6. Психология развивающейся личности /Под ред. А. В. Петровского – М., 1987.

 

7. Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофімова. – К., 1999.

8. Симонов П. В., Ерисев П. М. Темперамент. Характер. Личность. – М., 1987.

 

9. Столяренко А. М. Психология и педагогіка. – М., 2001.

 

10. Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000.

 

 

Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів

 

Підготуйтеся до співбесіди за темами:

 

1. Характер як сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, яких людина набуває в суспільстві.

2. Структурність  характеру  як  закономірна  залежність  між  його  окремими рисами.

3. Акцентуація характеру. Класифікація основних типів акцентуації характеру.

 

4. Вплив властивостей темпераменту на  виявлення характеру.

 

5. Форми і методи самовиховання як фактор самовдосконалення особистості.

 

6. Диференційний підхід у дослідженні індивідуальних властивостей особистості.

7. Види суперечностей та їх роль у становленні характеру.

 

Поміркуйте!

 

1. Як співвідносяться в характері людини біологічне і соціальне?

 

2. Чому самовиховання характеру є ефективнішим, ніж виховання?

 

3. Чи можна за зовнішніми рисами обличчя людини визначити її характер?

 

4. У прислів’ї сказано: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Про яку закономірність характеру йдеться?

Ключові поняття теми

 

Характер, риси характеру, риса особистості, провідні та другорядні риси характеру, акцентуація характеру, інтровертний тип, екстравертний тип, сензитивний тип, некерований тип, неврастенічний тип, демонстративний тип.

ТЕМА 7