Психологія як наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки і поведінки

 

 

Сучасний стан розвитку психологічної науки (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Г.С.Костюк, К.К.Платонов, Г.Айзенк, Е.Еріксон та ін.)

Роком народження психології як самостійної науки звичайно вважають 1879 рік – час відкриття видатним німецьким психологом В. Вундтом у Лейпцигу першої психологічної лабораторії, тобто початок використання експерименту як методу отримання психологічного знання. У 1885 році видатний російський вчений В. М. Бєхтерєв організував лабораторію експериментальної психології в клініці Казанського університету, а в 1908 році

– Психоневрологічний інститут в Санкт-Петербурзькому університеті.

 

Сучасний етап розвитку психологічної науки характеризується різноманітністю підходів і шкіл, проте найбільш потужними та впливовими є такі:

Основні напрямки психології у ХХ столітті

 

 

Назва напрямку	Представники	Час виник- нення	Характерні риси
Психофізіо- логія	І. М. Сеченов, В. М. Бехтєрев, І. П. Павлов, О. Ф. Лазурський, М. М. Ланге та ін.	Кінець Х1Х – початок ХХ ст.	Наукові  дослідження  ролі біологічних особливостей людини,            передусім властивостей      нервової системи в детермінації психічної діяльності особистості.
Психоаналіз	З. Фрейд, К. Юнг, А. Адлер, Е. Берн та ін.	Початок ХХ ст.	Психіка людини включає в себе не лише свідомість, а й підсвідомість. Джерело психічної енергії, рушійні сили поведінки, причини неврозів та психічних травм знаходяться                     у підсвідомості.
Біхевіоризм	Дж. Уотсон, Е. Торндайк, Б. Скіннер та ін.	20-ті роки ХХ ст.	Психологія  як  наука повинна займатися не психічними явищами, недоступними для науко- вого спостереження, а поведінкою. Основна формула класичного біхе- віоризму: S→R, де S – стимул (ситуація), R – реакція          (поведінка).

 

			Завдання  психології  – наперед передбачити, якою буде поведінка людини за певної стимуляції.
Діяльнісний підхід	С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Л. С. Виготський Г. С. Костюк та ін.	20-ті роки ХХ ст.	Психіка і свідомість, їх розвиток та             формування досліджуються в різних формах        предметної діяльності особистості. Підкреслюється              принцип нерозривної                   єдності свідомості та              діяльності людини.
Гуманістична психологія	К. Роджерс, Г. Олпорт, А. Маслоу, Ф. Перлз та ін.	Середина ХХ ст.	Людина     народжується доброю, з тенденцією           до максимальної               реалізації своїх         можливостей. Основний          предмет дослідження  психології             – особистість як             унікальна цілісна система,            яка становить              «відкриту можливість» самоактуалізації,           властиву тільки          людині.           Людина володіє             певною           мірою свободи           від зовнішньої детермінації                завдяки цінностям,     якими           вона керується у виборі.
Когнітивна психологія	Ж. Піаже, У. Найссер, Дж. Келлі, В. П. Дружинін О. Р. Лурія та ін.	Середина ХХ ст.	Завдання        когнітивної психології – дослідження вирішальної ролі знання і організації когнітивних процесів у поведінці суб’єкта. Основне поняття когнітивної  психології  – «когнітивна схема» – являє собою існуючий у голові людини план збору і програму         переробки інформації щодо об’єктів і подій.  Сприймання, пам’ять, мислення визначаються    схемами.

 

			Неправильні       когніції спричиняють непродуктивну                   поведінку, змінюючи  їх,                    можна поліпшити поведінку.
Культурно- історичний підхід	Л. С. Виготський, К. Горні, С. В. Лур’є та ін.	Середина ХХ ст.	Основне  ядро  особистості формується передусім в процесі культурно- історичного розвитку психологічних функцій.

 

Принципи сучасної психології

 

 

Принцип - це підхід дослідника до об’єкта пізнання. Принципи психології відкривають можливість наукового вивчення психіки за умови використання спеціальних методів пізнання та формування складної психічної діяльності.

 

 

Принцип детермінізму

Принцип єдності психіки та діяльності

 

 

Принцип відображення

 

Принципи сучасної психології

 

 

Принцип розвитку психіки в діяльності