Ринковий підхід до оцінювання вартості майна

Ринковий (або порівняльний) підхід ґрунтується на вра­хуванні принципів заміщення та попиту і пропозиції. Підхід пе­редбачає використання в процесі оцінювання ринкової інформації про купівлю-продаж аналогічних об'єктів ( comparable transactions) чи про ринковий курс корпоративних прав порівнюваних підпри­ємств. Для оцінювання необхідним є аналіз цін продажу та пропо­нування подібного майна (підприємств) з відповідним коригуван­ням відмінностей між об'єктом порівняння та об'єктом оцінювання.

Основними джерелами інформації при застосуванні цього під­ходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких здійснюють обіг права власності на подібний бізнес, дані фінан­сової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про по­передні трансакції з аналогічними об'єктами, яка наведена в за­собах інформації, звітах фонду держмайна тощо.

Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінювання із за­стосуванням порівняльного підходу інформація про подібний об'єкт має відповідати таким критеріям:

—умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

—продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

—умови на ринку подібного майна, що визначали формуван­ня цін продажу або пропонування, на дату оцінювання істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Основними елементами порівняння є характеристики подібно­го майна за місцем його розташування, фізичними та функціона­льними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється додаванням або вирахуванням грошової суми із застосуванням коефіцієнта (процента) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або через їх комбіну­вання.

У рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються:

— метод мультиплікаторів трансакцій (transaction multiples); У цьому випадку акцент робиться на аналізі порівняльних трансакцій (comparable transactions) і враховується брутто вартість підприємства.

— метод мультиплікаторів середньозваженої вартості продажу корпоративних прав (comparable transactions). За цього методу аналізу підлягають корпоративні права аналогічних підприємств (comparable companies), які пока­зують ринкову вартість власного капіталу (нетто вартість).

 

Методичний підхід ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. Алго­ритм розрахунку ринкової вартості підприємства за цим методом є таким:

де ВП_М — вартість підприємства, розрахована на основі зістав­лення мультиплікаторів;

П₀ — значення показника, що зіставляється (чиста виручка. прибуток, ЕВІТ, CF тощо) на оцінюваному підприємстві;

М — мультиплікатор (розраховується з використанням даних підприємств-аналогів).

Основним у межах порівняльного підходу вважається метод мультиплікаторів трансакцій. Якщо основний метод не може бу­ти використаний, застосовується розрахунок середньозваженої вартості продажу акцій за результатами укладених угод, укладе­них на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС, а також за ре­зультатами продажу на конкурсах за кошти з поправкою на кое­фіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Для забезпечення більшої об'єктивності оцінок у разі застосу­вання методів мультиплікаторів рекомендується розраховувати мультиплікатори по якомога більшій кількості підприємств-аналогів. Після розрахунку мультиплікаторів у розрізі окремих аналогів визначають їх медіанне значення, що дає змогу уникнути залежності оцінок від крайніх значень мультиплікаторів. За наявності значної кількості підприємств-аналогів розрахунок ме­діанних значень мультиплікаторів рекомендується здійснювати з допомогою програм Microsoft Excel.

Отримане медіанне значення мультиплікаторів підлягає кори­гуванню на спеціальний коефіцієнт адаптації. У літературі зазна­чений коефіцієнт позначається також як «дисконт», однак його не слід ототожнювати зі ставкою дисконтування грошових пото­ків. У коефіцієнті адаптації враховуються такі фактори:

— знижка за низьку мобільність корпоративних прав підпри­ємства—об'єкта оцінювання, оскільки зазначені права не мають обігу на організованому фондовому ринку. Величина цієї зниж­ки, як правило, сягає 30—40 %;

— премія за розмір підприємства (може досягати 10 %);

— премія за корпоративний контроль: у разі придбання конт­ролю над підприємством, що є об'єктом оцінювання інвестор до­сягає додаткових переваг, які можуть не відображатися у вартості корпоративних прав підприємств-аналогів. Премія за корпорати­вний контроль визначається експертним шляхом і може досягати 40 % від ринкової вартості.

Як засвідчує практика оцінки вітчизняних підприємств, зна­чення коефіцієнта адаптації здебільшого буде нарівні 20 %.

Метод ринкових мультиплікаторів (на базі аналізу транс­акцій) дає змогу оцінити вартість підприємств на основі зістав­лення значень окремих показників підприємств, щодо яких були здійснені подібні операції. Базовою величиною для оцінювання та розрахунку мультиплікаторів є брутто-вартість підприємства, що репрезентує ринкову вартість усього капіталу об'єкта оціню­вання (власного та позичкового) у поєднанні з вартістю опера­ційної діяльності. Для обчислення чистої вартості розрахована за формулою (9.16) брутто-вартість підприємств зменшується на суму його фінансової заборгованості. У табл. 9.5 наведена харак­теристика мультиплікаторів, що найчастіше використовуються у практиці оцінювання підприємств.

Таблиця 9.5

РИНКОВІ МУЛЬТИПЛІКАТОРИ

Під час оцінювання, у разі необхідності розраховують також мультиплікатори, що враховують специфіку діяльності підпри­ємств та вид їх діяльності, наприклад, для оцінювання готелів мо­же розраховуватися мультиплікатор відношення ринкової вартості підприємства до кількості ліжок; для підприємств телекомунікації — відношення ринкової вартості до кількості абонентів; для кон­салтингових фірм — відношення ринкової вартості до кількості професійних консультантів, що працюють на фірмі тощо.

Метод мультиплікаторів середньозваженої вартості про­дажу акцій. Цей метод репрезентує нетто підхід, оскільки базо­вою величиною для оцінювання та розрахунку мультиплікаторів є нетто-вартість підприємства, що характеризується ринковою вартістю його корпоративних прав. Як мультиплікатори здебіль­шого використовують такі показники:

— відношення ціни корпоративних прав до чистого прибутку підприємства (Price/ Earning Ratio);

— відношення ціни корпоративних прав до суми дивідендів (Price/ Dividend Ratio);

— відношення ринкового курсу корпоративних прав до їх ба­лансової вартості (Price/ Book Ratio).

Принциповим е використання повністю ідентичних методик розрахунку значень мультиплікаторів на оцінюваному підприєм­стві та об'єкті порівняння. Для оцінювання одного підприємства можуть бути використані кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчислюється у вигляді діапазону оціноч­них значень (між найбільшою та найменшою оціночною вартіс­тю) або як середньоарифметична вартість, розрахована за кож­ним мультиплікатором.

 

ПРИКЛАД 9.6

Перед фінансистом стоїть завдання оцінити ринкову вартість підприємства, корпоративні права якого не мають обігу на ринку. Коефіцієнт адаптації стано­вить 20 %. На основі проведеного аналізу статистичної та ринко­вої інформації вдалося з'ясувати, що на фондовій біржі здійсню­ється торгівля корпоративними правами ряду підприємств, за основними якісними та кількісними характеристиками схожих на об'єкт оцінювання. У результаті вивчення опублікованої в ЗМІ звітності підприємств-аналогів та інформації, одержаної за ре­зультатами біржових торгів, підібрали такі показники для порів­няння об'єкта оцінювання та пІдприємств-аналогів:

 

Для оцінювання вартості підприємства, що е об'єктом оціню­вання, розрахуємо значення окремих мультиплікаторів у розрізі підприємств-аналогів. Наприклад, розрахунок мультиплікаторів за аналоговим підприємством А здійснюється так:

— брутто-вартість підприємства: Ринкова капіталізація (800) + Фінансова заборгованість (700) = 1500;

— ВП/ Чиста виручка від реалізації продукції = 1500/ 1250= 1,2;

— ВП/ ЕВІТDА - 1500/ 100 = 15;

— РЕК. (Price / Earning Ratio) = 800 /40 = 20.

Так само розраховуються мультиплікатори і для інших під­приємств. Значення відповідних мультиплікаторів та їх медіани з урахуванням коефіцієнта адаптації наведено в таблиці.

 

Використовуючи дані оцінюваного підприємства та медіанні значення мультиплікаторів, знайдемо чисту ринкову вартість об'єкта оцінювання:

— за мультиплікатором чистої виручки: 1800 • 0,87 - 800 = 766;

— за мультиплікатором ЕВІТБА: 165 - 9,78 - 800 = 813;

— за мультиплікатором РЕК: 75 •10,5 = 788.

Отже, застосувавши ринковий підхід до оцінювання вартості підприємства на основі розрахунку ринкових мультиплікаторів, отримаємо діапазон чистої ринкової вартості оцінюваного під­приємства в межах від 766 млн. грн. до 813 млн. грн., або середньо­арифметичне значення вартості 789 млн. грн.

До переваг методів розрахунку ринкових мультиплікаторів слід віднести те, що вони дають можливість одержати реальну ринкову вартість оцінюваного майна, оскільки базуються на реа­льній ринковій інформації. Результати оцінок за ринковим підхо­дом можуть бути критерієм коректності і точності розрахунків, отриманих при використанні Інших методів оцінювання. Мето­дичний підхід також дає змогу визначити діапазон так званої стратегічної премії. Недоліки методів оцінювання за ринковим підходом зумовлені тим, що вони не враховують вартості потен­ційних доходів, які можна отримати, експлуатуючи об'єкт оці­нювання.