Динаміка очікуваної тривалості життя.

Найгострішою демографічною проблемою України є неухильне і поки що неподолане зростання смертності населення працездатного віку. Спостерігається майже подвійне зростання надлишкових смертей 40-річних чоловіків від нещасних випадків, отруєнь і травм, від хвороб системи кровообігу, органів дихання і травлення, які зазвичай асоціюються з фізіологічним старінням. Показники смертності цього контингенту є найрухливішими, і саме вони визначають динаміку середньої тривалості життя населення.

Для України характерні істотні розбіжності смертності населення, за якими регіони країни можна об'єднати у три групи:

Перша група(з найсприятливішими показниками) - Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області та м. Київ.

Друга група (характерні середні показники смертності та тривалості життя населення) – переважно з областе центральної частини України: Волинська, Вінницька, Полтавська, Сумська, Харківська, Київська, Запорізька, Рівненська, Черкаська. Також Автономна Республіка Крим.

Третя група(параметри режиму смертності є вкрай несприятливими) – більшість областей півдня і сходу України. Середня очікувана тривалість життя нижча, ніж загалом в Україні, зберігається тенденція до зниження тривалості життя при народженні.

Особливістю сучасної просторової динаміки тривалості життя в Україні є перерозподіл між традиційних демографічних зон у широтному напрямку: поступове нівелювання відмінностей у напрямку «схід-захід» та їхнє збільшення у напрямку «північ-південь».

Лекція 5. Шлюбність і розлучуваність.

1. Шлюб як соціологічна та демографічна категорія.

2. Шлюб і сім'я. Шлюбність.

3. Припинення шлюбу.

4. Показники шлюбності і припинення шлюбу.

5. Фактори розлучуваності.

 

1. Шлюб – форма відносин між чоловіком і жінкою, що визначає їх взаємні права і обов’язки стосовно одне одного та їхніх дітей.

Для демографії шлюб, насамперед, передумова створення родини і народження дітей, а також процесів народжуваності і смертності. При цьому демографія вивчає не стільки юридичну форму шлюбу як законного співжиття чоловіка і жінки, скільки наявність реальних і ефективних шлюбних (подружних) відносин незалежно від того, чи зареєстрований шлюб відповідно до існуючих в тій або іншій країні правил і законів чи ні, тобто фактичний шлюб.

Відомості про шлюби і розлучення демографія одержує:

- за результатами переписи населення,

- поточному обліку населення – враховує тільки укладання і припинення шлюбів оформлених юридично.

Шлюбний вік в Україні, установлений законом, - 17 років – для жінок і чоловіків. При наявності поважних причин – 16 років.

Види шлюби (форми):

- Моногамія (одношлюбність) – це шлюб одного чоловіка з однією жінкою.

- Полігамія (багатошлюбність) – це шлюб одного чоловіка з декількома жінками (полігінія, багатоженство) або шлюб однієї жінки з декількома чоловіками (поліандрія, багатомужжя, Індія, Тибет).

Нині усе більшого вияву одержує т.зв. серійна моногамія (послідовна моногамія), тобто повторні, головним чином шлюби чоловіків і жінок після розлучення.

Шлюб і сім'я. Шлюбність.

У демографії сім'єю називають ґрунтовану на шлюбі або кровній спорідненості спільноту, члени якої пов’язані спільними побутом і бюджетом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою.

Сім'я являє собою одну з найважливіших соціальних інституцій, яка забезпечує відновлення генерації людей. Водночас об’єктом вивчення є сам процес утворення й розвитку сімей, або демографічний розвиток сім'ї.

Розвиваючись, сім'я проходить ряд етапів, які називають життєвим циклом сім'ї, або моделлю розвитку сім'ї.

Життєвий цикл сім'ї має такі етапи:

- Утворення сім'ї – укладання першого шлюбу.

- Початок дітонародження – народження першої дитини.

- Завершення дітонародження – народження останньої дитини.

- Утворення «порожнього гнізда» - укладання шлюбу й виокремлення із сім'ї останньої дитини.

- Припинення існування сім'ї – смерть одного з членів подружжя.

Поняття брати шлюб (одружуватися) характеризує акт створення подружжя чоловіком і жінкою, то термін шлюбність означає масовий процес формування шлюбних пар у населенні як сукупності поколінь або в поколінні як сукупності людей.

Шлюбність перебуває в найтіснішому зв’язку з відтворенням населення, виступаючи як один з найважливіших факторів народжуваності і смертності.

 

Припинення шлюбу

Припинення шлюбу в демографії називають розпад шлюбного союзу внаслідок смерті одного з членів подружжя або розірвання шлюбу.

Причини припинення шлюбу:

1. Овдовіння – смерть одного з членів подружжя (залежить від структури смертності і знижується зі зростанням тривалості життя).

2. Розірвання шлюбу – це розірвання шлюбу в органах запису актів цивільного стану, або, в спеціально передбачених законодавством випадках, за рішенням суду за життя обох чоловіка і жінки.

В Україні виділяють такі законні підстави припинення шлюбу:

А) смерть одного з подружжя

Б) оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя

В) Розірвання шлюбу шляхом розлучення за заявою одного з подружжя або їх обох.

Демографія вивчає масовий процес розірвання шлюбів у населенні, або когорті, тобто розлучуваність, а також вплив розлучуваності на процес відтворення населення, окремі демографічні процеси і на формування шлюбно-сімейної структури населення. Розлучуваність цікавить як фактор, що поряд з овдовінням визначає число осіб, що можуть одружитися повторно, а також її вплив на народжуваність.

 

Показники шлюбності і припинення шлюбу

У демографії шлюбність вимірюють суцільною системою показників:

1. Абсолютний показник шлюбності – абсолютне число шлюбів, укладених (тобто зареєстрованих) за той або інший період часу, звичайно за рік. Характеризує валові обсяги шлюбності в країні або в регіоні.

2. Абсолютне число розлучень.

3. Абсолютне число овдовінь.

4. Загальний коефіцієнт шлюбності (розлучуваності).

5. Спеціальні коефіцієнти – розраховують окремо для всього населення в шлюбоздатному віці (15 років і більше), а також для шлюбоздатного населення окремо чоловіків і жінок, що не перебувають у шлюбі:

- Чистий спеціальний коефіцієнт шлюбності – співвіднесення чисельності осіб, що уклали шлюб до чисельності населення шлюбоздатного віку, яке не перебуває у шлюбі.

- Спеціальний повіковий коефіцієнт шлюбності – показує чисту інтенсивність цього процесу в окремих вікових групах.

- Спеціальний коефіцієнт розлучуваності.

- Спеціальні коефіцієнти зрозлучуваності за тривалістю шлюбу – показує скільки шлюбів з кожної 1000 або 100 шлюбів, укладених певне число років тому, закінчується розлученням протягом усього життя.

6. Часткові коефіцієнти:

- спеціальний повіковий коефіцієнт розлучуваності.

- індекс розлучуваності.

- Повікові індекси розлучуваності.

7. Сумарні коефіцієнти – розраховують кумулятивні (накопичені до визначеного віку) і сумарні (накопичені до 50 або 70 років) коефіцієнти:

- Сумарний коефіцієнт шлюбності.

- Сумарний коефіцієнт розлучуваності.

8. Таблиці шлюбності – дають кількісні характеристики шлюбності і безшлюб’я. Перша таблиця шлюбності була побудована швейцарським пастором І.Море у 1764 році.

Види таблиць шлюбності:

- Чисті таблиці – ймовірність одна - узяти шлюб.

- Комбіновані – містять імовірності вступити у шлюб та померти не узявши шлюб.

Таблиці припинення шлюбу є комбінованими таблицями, оскільки враховують одразу декілька можливих подій у шлюбі (смерть чоловіка або жінки, розлучення) і можуть бути:

- Повними (з однорічними віковими інтервалами).

- Короткими (де інтервал більше 1 року).

Фактори розлучуваності

Питання про причини розлучення і фактори розлучуваності досліджені недостатньо повно. Одним з важливіших факторів, що визначають рівень розлучуваності, зокрема є шлюбно-сімейне законодавство.

Фактори розлучуваності:

9. Демографічні – вік вступу в шлюб, різниця між дружиною і чоловіком.

10. Соціально-економічні

11. Тривалість шлюбу – максимум розлучуваності припадає на рубіж між першим і другим п’ятиліттями шлюбу.

12. Порядковий номер шлюбу – підвищена частота розлучень для повторних шлюбів.

13. Число дітей у сім'ї – ймовірність розлучення вища у бездітних сім'ях або з однією дитиною.

14. Суспільна думка про розлучення (мотиви).