Вихідні дані для розрахунку тривалості технологічного циклу обробки партії виробів

Курсова робота

з дисципліни “Операційний менеджмент”

 

 

Виконала: студентка 304 гр. ФМЛ

Троян Діана

Перевірила: Краковецька О.В.

№ залікової книжки 1209156

 

Київ – 2012

Зміст

Вступ. 3

1.Теоретична частина. 4

2.Практична частина. 10

2.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій. 10

2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі. 11

2.3 Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції 12

2.4 Обчислення скорочення тривалості обробки виробів. 13

2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу. 15

2.6 Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва. 15

2.7 Розрахунок середньорічної виробничої потужності 17

Висновки. 18

Список використаної літератури. 19

 

 

 

 

 

Вступ

 

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

Аналіз діяльності багатьох успішно працюючих у сучасних умовах підприємств промисловості, транспорту, зв’язку, сфери послуг приводить до висновку, що їх досягнення в значній мірі базуються на грамотному менеджменті в операційної системі.

Є багато визначень поняття “операційний менеджмент”. Традиційно прийнято вважати операційний менеджмент чимось пов’язаним головним чином з виробничою діяльністю чи фізичними змінами стану продуктів. Тому найчастіше його визначають так:

Операційний менеджмент – це діяльність з управління процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачання цього продукту покупцю. Отже операційний менеджмент – це, в принципі, синонім виробничого управління організацією.

На думку багатьох фахівців це визначення є відносно обмеженим, оскільки не допускає яких-небудь дій, не пов’язаних з матеріальними виробництвом.

В іноземній (американській) практиці поняття “Операційний менеджмент” трактується наступним чином: “Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії”.

У курсовій роботі необхідно:

1. Розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій.

2. Побудувати графіки технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.

3. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів.

4. Розрахувати тривалість виробничого циклу.

5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу.

 

Теоретична частина

 

Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого оброблювальний виріб або партія виробів проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються в завершений продукт. Тривалість виробничого циклу визначається в одиницях календарного часу.

Тривалість циклу складається з таких елементів: тривалості циклу виготовлення виробів, який включає заготівельну, механічну, термічну, гальванічну та інші стадії обробки; часу складання виробів у вузли та монтажу; часу випробування і приймання готових виробів; часу комплектування та упаковки.

Загалом виробничий цикл Т_Ц, складається з тривалості виробничих операцій (технологічних, контрольних, вантажо-розвантажувальних, транспортних, складських, природних та ін.) і часу перерв. Перерви в роботі поділяються на внутрішньозмінні і міжзмінні. Внутрішньозмінні (чи міжопераційні) складаються з перерв, зумовлених партіонністю роботи, комплектуванням та очікуванням. При виготовлені виробів партіями перерви виникають тому, що кожний виріб пролежує в очікуванні обробки та після обробки, поки не буде виготовлена вся партія. Перерви комплектування виникають через незакінченість окремих виробів іншої назви, що входять у комплект чи вузол завершеного продукту, тобто при переході виробів із заготівельної фази в обробку, з обробки в складальну. Перерви очікування пов’язані з неузгодженістю технологічних режимів на суміжних операціях, тобто якщо попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється наступне для виконання операції робоче місце. Міжзмінні перерви визначаються режимом роботи підприємства і включають обідні перерви, перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні.

Технологічний час становить найбільшу питому вагу у тривалості виробничого циклу. Його величина залежить від порядку передачі предметів праці з операції на операцію. Їх можна передавати партіями, транспортними частинами партій або поштучно. Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.

Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях. Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції і часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.

При паралельному виді руху цикл обробки партії виробів значно скорочується в порівнянні з послідовним видом руху, хоча тривалість обробки одного виробу не змінюється. Це стає можливим завдяки скороченню часу пролежування виробів, яке при паралельному виді руху дорівнює нулеві.

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій.

Уникнути цих простоїв можна шляхом уведення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. У разі меншої тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, оскільки устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Ще одна особливість послідовно-паралельного виду руху полягає в тому, що якщо цикл обробки партії виробів скоротився при переході від послідовного до послідовно-паралельного за рахунок часу пролежування (час обробки одного виробу залишився без змін), то “всередині” цього виду руху можна скоротити цикл за рахунок перерозподілу часу між більшими t _б та меншими t _м операціями, тому що віднесення операцій до більших чи менших не залежить від тривалості самих операцій, а від їхнього розташування в технологічному процесі (інакше кажучи, від того, яка за тривалістю операція розміщена до даної і після неї).

Якщо є варіанти зміни послідовності операцій, що в практиці трапляється, то вибирають такий варіант, при якому більших операцій буде менше, а менших більше. Це дає змогу різко скоротити тривалість циклу без скорочення тривалості самих операцій, а лише замінивши їх розташування у технологічному процесі.

ВИХІДНІ ДАНІ

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.
Введена виробнича потужність, тис.грн: - у жовтні - у червні - у липні	- -
Виведена виробнича потужність, тис.грн: - у травні - у серпні

 

Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків зробити висновки.

 

 

Практична частина

Послідовний вид руху

 

 

Паралельний вид руху

 

 

ВИХІДНІ ДАНІ

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.
Введена виробнича потужність, тис.грн: - у жовтні - у червні - у липні	- -
Виведена виробнича потужність, тис.грн: - у травні - у серпні

 

Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

 

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

(тис.грн)

 

 

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків зробити висновки.

 

 

(тис.грн)

 

 

 

Висновки

 

В ході виконання даної курсової роботи я поглибила свої знання з дисципліни «Операційний менеджмент» та детально дослідила три види руху предметів праці.

Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей в очікуванні подальшої обробки.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.(Т=4400 хв.)

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить як від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції, так і від часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.(Т=1635 хв.)

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість процесу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій. Уникнути цього можна шляхом введення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. При меншій тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.(Т=2425 хв.)

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Також, необхідно зазначити, що при організації виробничого процесу, незалежно від виду руху виробів, мають місце заходи, що скорочують тривалість циклу обробки виробів, до них відносять поділ операцій, організація паралельних робочих місць, впровадження технічних та технологічних заходів та об’єднання операцій.

Під час виконання розрахунків в даній роботі, ми визначили виробничу потужність та виробничу програму структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва і прийшли до висновків: при послідовному виді руху виробнича потужність дорівнює 250,5 одиниць/період, при паралельному виді руху 537,27 одиниць/період, а при послідовно-паралельному виді руху – 404,81, що відповідають вищезазначеним характеристикам видів руху.

 

Курсова робота

з дисципліни “Операційний менеджмент”

 

 

Виконала: студентка 304 гр. ФМЛ

Троян Діана

Перевірила: Краковецька О.В.

№ залікової книжки 1209156

 

Київ – 2012

Зміст

Вступ. 3

1.Теоретична частина. 4

2.Практична частина. 10

2.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій. 10

2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі. 11

2.3 Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції 12

2.4 Обчислення скорочення тривалості обробки виробів. 13

2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу. 15

2.6 Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва. 15

2.7 Розрахунок середньорічної виробничої потужності 17

Висновки. 18

Список використаної літератури. 19

 

 

 

 

 

Вступ

 

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

Аналіз діяльності багатьох успішно працюючих у сучасних умовах підприємств промисловості, транспорту, зв’язку, сфери послуг приводить до висновку, що їх досягнення в значній мірі базуються на грамотному менеджменті в операційної системі.

Є багато визначень поняття “операційний менеджмент”. Традиційно прийнято вважати операційний менеджмент чимось пов’язаним головним чином з виробничою діяльністю чи фізичними змінами стану продуктів. Тому найчастіше його визначають так:

Операційний менеджмент – це діяльність з управління процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачання цього продукту покупцю. Отже операційний менеджмент – це, в принципі, синонім виробничого управління організацією.

На думку багатьох фахівців це визначення є відносно обмеженим, оскільки не допускає яких-небудь дій, не пов’язаних з матеріальними виробництвом.

В іноземній (американській) практиці поняття “Операційний менеджмент” трактується наступним чином: “Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії”.

У курсовій роботі необхідно:

1. Розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій.

2. Побудувати графіки технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.

3. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів.

4. Розрахувати тривалість виробничого циклу.

5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу.

 

Теоретична частина

 

Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого оброблювальний виріб або партія виробів проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються в завершений продукт. Тривалість виробничого циклу визначається в одиницях календарного часу.

Тривалість циклу складається з таких елементів: тривалості циклу виготовлення виробів, який включає заготівельну, механічну, термічну, гальванічну та інші стадії обробки; часу складання виробів у вузли та монтажу; часу випробування і приймання готових виробів; часу комплектування та упаковки.

Загалом виробничий цикл Т_Ц, складається з тривалості виробничих операцій (технологічних, контрольних, вантажо-розвантажувальних, транспортних, складських, природних та ін.) і часу перерв. Перерви в роботі поділяються на внутрішньозмінні і міжзмінні. Внутрішньозмінні (чи міжопераційні) складаються з перерв, зумовлених партіонністю роботи, комплектуванням та очікуванням. При виготовлені виробів партіями перерви виникають тому, що кожний виріб пролежує в очікуванні обробки та після обробки, поки не буде виготовлена вся партія. Перерви комплектування виникають через незакінченість окремих виробів іншої назви, що входять у комплект чи вузол завершеного продукту, тобто при переході виробів із заготівельної фази в обробку, з обробки в складальну. Перерви очікування пов’язані з неузгодженістю технологічних режимів на суміжних операціях, тобто якщо попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється наступне для виконання операції робоче місце. Міжзмінні перерви визначаються режимом роботи підприємства і включають обідні перерви, перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні.

Технологічний час становить найбільшу питому вагу у тривалості виробничого циклу. Його величина залежить від порядку передачі предметів праці з операції на операцію. Їх можна передавати партіями, транспортними частинами партій або поштучно. Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.

Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях. Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції і часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.

При паралельному виді руху цикл обробки партії виробів значно скорочується в порівнянні з послідовним видом руху, хоча тривалість обробки одного виробу не змінюється. Це стає можливим завдяки скороченню часу пролежування виробів, яке при паралельному виді руху дорівнює нулеві.

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій.

Уникнути цих простоїв можна шляхом уведення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. У разі меншої тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, оскільки устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Ще одна особливість послідовно-паралельного виду руху полягає в тому, що якщо цикл обробки партії виробів скоротився при переході від послідовного до послідовно-паралельного за рахунок часу пролежування (час обробки одного виробу залишився без змін), то “всередині” цього виду руху можна скоротити цикл за рахунок перерозподілу часу між більшими t _б та меншими t _м операціями, тому що віднесення операцій до більших чи менших не залежить від тривалості самих операцій, а від їхнього розташування в технологічному процесі (інакше кажучи, від того, яка за тривалістю операція розміщена до даної і після неї).

Якщо є варіанти зміни послідовності операцій, що в практиці трапляється, то вибирають такий варіант, при якому більших операцій буде менше, а менших більше. Це дає змогу різко скоротити тривалість циклу без скорочення тривалості самих операцій, а лише замінивши їх розташування у технологічному процесі.

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ ОБРОБКИ ПАРТІЇ ВИРОБІВ

Показник	Операція
1. Норма часу на виконання операцій, хв.   2. Кількість верстатів, задіяних у процесі операційної обробки, одиниць