Лекція 3. Народжуваність і репродуктивна сила.

План

Народжуваність та репродуктивна поведінка

Демографічне поняття народжуваності.

Народжуваність та плідність.

Фактори народжуваності.

Показники народжуваності.

 

Демографічне поняття народжуваності.

Народжуваність – масовий статистичний процес народження дітей у сукупності осіб, що складають покоління, або в сукупності поколінь – населенні.

Народжуваність є соціальним процесом, що підкоряється дії соціальних сил і закономірностей, але розгортається у визначених, історично-конкретних межах, що задаються дією біологічних, фізіологічних факторів.

Під природною народжуваністю розуміють шлюбну народжуваність за умови відсутності будь-якого прямого втручання в репродуктивний цикл.

Рівень народжуваності на тій або іншій території у той чи інший період часу залежить від низки факторів. Одним із них, що відіграє у сучасних умовах головну роль, є репродуктивна поведінка.

 

Репродуктивна поведінка.

Репродуктивна поведінка – це система дій і відносин, які призводять до народження визначеного числа дітей у родині, або поза шлюбом. (автор цього визначення є російський демограф і соціолог В.Борисов).

Розрізняють три головних типи репродуктивної поведінки:

1. Багатодітна (потреба у 5 і більше дітях) – зумовлена переважно біологічними чинниками.

2. Середньодітна (потреба у 3-4 дітях).

3. Малодітна (потреба у 1-2 дітях) – характерно попередження та переривання вагітності.

 

 

2. Народжуваність та плідність.

Біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (запліднення, зачаття, виношування плоду і народжування живої дитини) характеризує плідність.

Плідність залежить від наявних у певному суспільстві на відповідний момент часу соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більш стабільною характеристикою порівняно з числом народжень.

Число народжень являє собою реалізацію плідності, реалізацію біологічного потенціалу народжуваності і є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або родин, регульованої у свою чергу системою відповідних соціальних норм.

Поняття плідності містить у собі такі поняття:

- Стерильність:

· постійна (в старшому віці, після досягнення менопаузи);

· тимчасова (в період вагітності і відразу після її закінчення, або після аборту);

· природна (зумовлена нормальними фізіологічними причинами: годування віком, вагітністю, аменореєю та ін.);

· штучна (контрацептиви);

· патологічна (наслідок хвороб і травм);

· абсолютна (коли шанси на зачаття дорівнюють нулю);

· відносна (при збереженні певної ймовірності зачаття).

- Безплідність:

На противагу плідності, термін безплідність означає нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства.

Шлюб вважається безплідним, якщо на протязі 3-х років регулярного статевого життя і за умови незастосування контрацепції та штучних абортів, не відбувається народження живої дитини.

- Інфертильність – відсутність народжень (безплідність є одним із факторів інфертильності).

- Бездітність – відсутність дітей у родині.

 

3. Фактори народжуваності.

1) Репродуктивна поведінка - відіграє у сучасних умовах головну роль.

2) Фізіологічний фактор – зумовлений природою жінки, тобто скільки дітей вона може народити.

3) Шлюбно-сімейні фактори – вік вступу в шлюб, форми шлюбу і типи родин.

У більшості країн існують закони, які встановлюють мінімальний шлюбний вік: він варіює від 12 років (Іспанія, Греція, Латинська Америка) до 18 років (у більшості європейських країнах).

Офіційно дозволений ранній шлюбний вік ще не означає, що там переважають дуже ранні шлюби.

4) Релігійний фактор - вплив релігійної належності як фактор народжуваності.

Зі світових релігій найбільш аскетичним є буддизм: існує положення про ахімсе – нескоєння зла, що забороняє позбуватися не тільки від уже народженої дитини, але і від плоду.

Що до християнства, то тут двояке відношення: з одного боку, релігія закликає збільшувати потомство, а з іншого боку, віруючі повинні направляти усі свої помисли до Бога, а не до земних насолод.

Третя світова релігія – іслам – закликає якнайбільше і якомога швидше множити послідовників ісламу (найвища народжуваність у мусульманських країнах).

5) Традиції та звичаї як фактори народжуваності – раніше існувала традиція багатодітності. Це було пов’язано з високою смертністю і частими зіткненнями із сусідніми громадами.

6) Соціально-економічні фактори – освітній і загальнокультурний рівень, добробут, ступінь урбанізації, вид занять.

 

4. Показники народжуваності:

1) Показники, що належать до певного періоду часу (звичайно року).

2) Показники, що характеризують визначену когорту, або покоління (якщо мова йде про когорту за роком народження), або когортні показники.

1. Абсолютне число народжень – показує, скільки всього дітей народилося в того чи іншого населення за визначений період (за рік). Однак він малоінформативний показник, оскільки залежить від абсолютної чисельності населення.

2. Коефіцієнт (індекс) дітності – це відношення чисельності дітей у віці 0-14 років до чисельності жінок репродуктивного (15-49 років) віку. Використовують для порівняння народжуваності в різних країнах.

3. Загальний коефіцієнт народжуваності – перший, простий і широко вживаємий показник. Його розраховують як відношення абсолютного числа народжень до середньої чисельності населення за період, звичайно за рік.

4. Спеціальний коефіцієнт народжуваності – розраховують стосовно лише чисельності жінок репродуктивного віку(15-49 років, або, у деяких країнах, 15-44 років). Він дорівнює відношенню загального числа народжень за рік до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку.

5. Часткові коефіцієнти народжуваності – розраховують для усунення впливу інших демографічних і недемографічних структур. Зокрема, там, де знане місце займають народження позашлюбні, часто розраховують коефіцієнти шлюбної і позашлюбної народжуваності.

6. Повікові коефіцієнти народжуваності – вимірюють чисту інтенсивність народжуваності в конкретній віковій групі (для однорічних, або для п’ятирічних вікових інтервалів – дозволяють аналізувати рівень і динаміку інтенсивності в умовному поколінні, вільну від впливу вікової структури в цілому, так і жінок репродуктивного віку..

7. Таблиці народжуваності – дають змогу визначити кількісну закономірність народження дітей залежно від віку жінки або її перебування у шлюбі.

8. Сумарний коефіцієнт народжуваності – характеризує середнє число дітей, що народила жінка умовного покоління протягом усього репродуктивного періоду.

9. Індекси народжуваності – система показників, що характеризують рівень народжуваності порівняно з певним стандартом. А. Коул розробив індекси народжуваності, відомі нині як індекси Коула:

- Індекс загальної народжуваності;

- Індекс шлюбної народжуваності;

- Індекс позашлюбної народжуваності;

- Індекс шлюбної структури.

Ці індекси являють приклад непрямої стандартизації показників народжуваності. Вони виражають той рівень народжуваності (її загального коефіцієнта), який можна було б спостерігати в реальному населенні за умови, що повікові її показники були б такими, як у стандарті природної народжуваності.

А. Коул, запропонував узяти за стандарт показники повікової народжуваності гуттеритів. У гуттеритів унікально сполучаються гарні санітарні умови, високий рівень життя, низька смертність і не обмежувана народжуваність. Але через унікальність цього субнаселення, не може бути стандартом.

Тому, В. Борисов одержав свій стандарт природної народжуваності, названий їм «гіпотетичним мінімумом природної народжуваності», або ГМЕР. На думку В.Борисова, повікова народжуваність не може бути нижчою за ці значення, при відсутності екстремальних обставини.