Визначення коефіцієнту запасу

Характеристика об’єкта	Коефіцієнт запасу при люмінесцентних лампах	Коефіцієнт запасу при лампах розжарювання	Строк очистки світильників, не рідше
Приміщення з виділенням великої кількості пилу, диму, кіптяви	2,0	1,7	4 рази в місяць
Приміщення з середнім виділенням пилу, диму, кіптяви	1,8	1,5	3 рази в місяць
Приміщення з малим виділенням пилу, диму, кіптяви	1,5	1,3	2 рази на місяць
Відкриті простори	1,5	1,3	3 рази і місяць

 

Табл 2

Норми штучного (для люмінесцентних ламп)

Та природного освітлення виробничих приміщень (витяг із СНиП 11-4-79)

Характеристика зорових робіт	Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Під розряд зорової роботи	Штучне освітлення	Природне освітлення	Суміщене освітлення
Освітленість, лк	КПО, %
при комбінованому освітлені	при загальному освітленні	при верхньому чи комбінованому освітле-нні	при боково-му освітле-нні	при верхньому чи комбінованому освітле-нні	при боковому освітленні
Найвищої точності	Менше 0,15	I	а б в г				3,5
Дуже високої точності	0,15-0,3	II	а б в г				2,5	4,2	1,5
Високої точності	0,3-0,5	III	а б в г						1,2
Середньої точності	0,5-1	IV	а б в г				1,5	2,4	0,9
Малої точності	1-5	V	а б в г	-- --			1,0	1,8	0,6
Груба	Більше 5	VI	--	--			0,5	1,2	0,3
Робота із самосвітніми матеріала- ми	Більше 0,5	VII	--	--				1,8	0,6
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу: - постійне; - періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні; - періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні	--	VIII	а     б     в	--     --     --		0,7     0,5	0,3     0,2     0,1	0,7     0,5     0,3	0,2     0,2     0,1

Характеристика підрозрядів зорових робіт (розряди І—V)

 

Підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта розпізнавання з фоном	Характеристика фону
а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній

 

Табл. 3

Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з люмінісцентними лампами

Тип світильника	ПВЛМ-Р	ЛОУ	ШОД	ЛПО01	ЛСП01
ρ стелі, % ρ стін, %				50	50
і	Коефіцієнти використання, %
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,25 1,5 1,75 2,0 2,25 2,5 3,0 3,5 4,0 5,0

 

Табл. 4

 

Технічні дані деяких ламп розжарювання та люмінесцентних ламп

Лампи розжарювання	Люмінісцентні лампи загального призначення
загального призначення	місцевого освітлення
Потуж-ність, Вm	Тип лампи	Світловий потік, лм	Потуж-ність, Вm	Тип лампи	Напру-га, В	Світловий потік, лм	Потуж-ність, Вm	Тип лампи	Світловий потік, лм	Довжина лампи, м
	В Б БК Б БК Б БК Г Б Г Б Г			МО МО МО МО МО МО МО МО МОЗ МОЗ МОЗ МОЗ				ЛДЦ ЛД ЛБ ЛДЦ ЛД ЛБ ЛДЦ ЛД ЛБ ЛДЦ ЛД ЛБ		0,6 0,6 0,6 0,9 0,9 0,9 1,2 1,2 1,2 1,5 1,5 1,5

Розрахунок природного освітлення.

Точний розрахунок природного освітлення приміщень через вікна проводять за коефіцієнтом природної освітленості. За цим методом необхідну сумарну площу вікон та верхніх ліхтарів знаходять за формулами:

 

для бокового освітлення:

 

∑Sб = ((е _ІV · Кз · ŋ) / (100 · τ · r)) · Sп · R, м²;

 

для верхнього освітлення:

 

∑Sв = ((е ІV · Кз · ŋ) / (100 · τ · r)) · Sп, м²;

 

де ∑Sб – сумарна площа вікон та верхніх ліхтарів, м²; Sп – площа підлоги, м²; е _ІV – нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості для даного приміщення при боковому або верхньому освітленні (табл. 2); τ – загальний коефіцієнт світло пропускання вікна приймаеться τ=0,43; ŋ – світлова характеристика вікна (табл. 5); r – коефіцієнти, що враховують підвищення освітленості за рахунок світла відбитого від стіни і стелі r= 1,3; R – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять напроти R=1,2; Кз – коефіцієнт запасу приймається Кз = 1,2

Табл 5

Значення світлової характеристики ŋ світлових прорізів

при боковому освітленні

Відношення довжини приміщення А до його глибини В	Відношення світлової характеристики при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна h1
	1,5					7,5
4 і більше	6,5		7,5					12,5
	7,5		8,5	9,6			12,5
	8,5		9,5	10,5	11,5
1,5	9,5	10,5
							26,5
0,5								-

Примітка. Глибина приміщення В при боковому природному освітленні – це відстань між зовнішньою стіною зі світловими прорізами і найбільш віддаленою від неї стіною приміщення. Довжина приміщення А - цевідстань між стінами, перпендикулярними зовнішній стіні, в якій розміщені світлові отвори.

 

Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням.

Об"єм повітря необхідний для зниження відносної вологості до вимог ГОСТ 12.1.005-88:

L= __∑m_____, м³ /год

ρ·(d_вн ­- d_зов)

де ∑m – сумарна кількість водяних парів, яка потрапляє в приміщення, г/год.

ρ – густина повітря при температурі приміщення, (таблиця 1), кг/м³ ;

d_вн – вміст вологи у приміщенні при заданій температурі табл. 2.;

d_зов – вміст вологи у зовнішньому повітрі;

Кількість вологи, яка виділяється від перебування людей у приміщенні:

∑m =n*W

n – кількість працюючих; W - кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години (таблиця 3).

Таблиця 1.

Густина повітря при різних температурах і тисках

Температура в ºC	Густина сухого повітря кг/м³ при атмосферному тиску в мм.рт.ст.	Температура в ºC	Густина сухого повітря кг/м³ при атмосферному тиску в мм.рт.ст.
-25	1.424	+10	1.248
-20	1.396	+15	1.226
-15	1.368	+20	1.205
-10	1.342	+25	1.185
-5	1.317	+30	1.165
	1.293	+35	1.146
+5	1.270	+40	1.128

Табл. 2 Оптимальні величини температури, відносної вологостіта швидкості руху повітря в робочій зоні виробничихприміщень (Згідно Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99)------------------------------------------------------------------| Період | Категорія | Температура | Відносна | Швидкість || року | робіт | повітря | вологість | руху, || | | | | м/сек. ||----------+-------------+-------------+------------+------------|| Холодний | Легка Iа | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,1 || період |-------------+-------------+------------+------------|| року | Легка Iб | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,1 || |-------------+-------------+------------+------------|| | Середньої | 19 - 21 | 60 - 40 | 0,2 || | важкості | | | || | IIа | | | || |-------------+-------------+------------+------------|| | Середньої | 17 - 19 | 60 - 40 | 0,2 || | важкості | | | || | IIб | | | || |-------------+-------------+------------+------------|| | Важка III | 16 - 18 | 60 - 40 | 0,3 ||----------+-------------+-------------+------------+------------|| Теплий | Легка Iа | 23 - 25 | 60 - 40 | 0,1 || період |-------------+-------------+------------+------------|| року | Легка Iб | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,2 || |-------------+-------------+------------+------------|| | Середньої | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,3 || | важкості | | | || | IIа | | | || |-------------+-------------+------------+------------|| | Середньої | 20 - 22 | 60 - 40 | 0,3 || | важкості | | | || | IIб | | | || |-------------+-------------+------------+------------| | Важка III | 18 - 20 | 60 - 40 | 0,4

Таблиця 3

Виділення вологи та тепла людиною при виконанні роботи

Характер роботи	Температура ºC	Вологовиділення W, г/год
Стан спокою
Легка робота
Середньої важкості
Важкі роботи

 

Перелік посилань

1. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
2. ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу
3. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
4. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
5. ДСН 3.3.6.039-99.Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації1
6. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”
7. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок №272 від 21.06.01.
8. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою №822 від 03.12.2007р.
9. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» №88 від 03.12.2002р.
10. НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників №151 від02.04.2004р.
11. Закон України „Про охорону праці”. – К.,1993.

12. Законодавство України про охорону праці. У 4-х томах.-К.: Основа, 1995

13. Гогіташвілі Г.Г., В.М.Лапін. Основи охорони праці: навч. посібник. 3-тє видання. –Львів: «Новий світ-2000», 2006р.

14. В.Ц.Жидецький «Основи охорони праці». Підручник. Львів. Афіша, 2002р.

15. Охорона праці в навчально-виховних закладах, методичні рекомендації та нормативно-правові акти. Тернопіль СМП «Астон» 2002р.

16. Л.А.Катренко, Ю.В.Кіт, І.П.Пістун «Охорона праці» Навчальний посібник. Суми 2004 «Університетська книга».

17. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. «Охорона праці в галузі освіти» Навчальний посібник. Суми 2004 Університетська книга.

18. Р.С.Яким «Безпека життєдіяльності людини» Львів «Бескид Біт» 2005.

19. Організаційно-розпорядчі документи з пожежної безпеки.

1. http://normativ.com.ua/ot/book1.php

 

 

Додаток А

(Довідковий)

КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕНЬ ТА БУДИНКІВ ЩОДО ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ ТА ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
(Витяг з НАПБ Б. 07.005-86)

Категорія приміщення	Характеристика речовин та матеріалів, які знаходяться (обертаються) у приміщенні
А вибухопожежонебезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 С, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, які здатні до вибуху і горіння в разі взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Б вибухопожежонебезпечна	Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище за 28 С, горючі рідини в такій кількості, що здатні утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа.
В пожежонебезпечна	Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б.
Г	Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Д	Негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання, в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа; кабельні електропровідники до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.