Аналіз коефіцієнтів рентабельності ПП «Арка»

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Основним показником ефективності будь-якої фі­нансової операції є її прибутковість, яку визначають відношенням прибутку, отриманого в результаті проведення операції, до витрат, пов'язаних із її про­веденням, або до інвестованого в цю операцію капіта­лу. Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства також значною мірою визначається її прибутковістю, іншими словами, рівнем прибутку, який отримує підприємство за рік на одну грошову оди­ницю вкладених у виробництво коштів.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти ізтаблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів.[11, 254-256]

Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають найзначніший вплив на його отримання. Безумовно, одним з таких чинників є витрати. Адже від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку, який нам надходить у ціні реалізації разом з компенсацією понесених витрат.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• рентабельність продажів;
• рентабельність активів;
• рентабельність капіталу;
• рентабельність чистої реалізації продукції;
• рентабельність власного капіталу;
• рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності;
• рентабельність виробничих фондів;
• рентабельність реалізованої продукції за прибуток від реалізації;
• рентабельність продукції за прибуток від операційної діяльності;
• рентабельність реалізованої продукції;
• період окупності капіталу;
• період окупності власного капіталу.

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції. Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність активів - це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства.

Цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. Будучи найважливішим показником ефективності її діяльності, він поєднує весь набір елементів, що описують різні сторони роботи підприємства. Аналізуючи взаємозв'язки, можна виділити елементи, що справляють найбільш сильний негативний вплив, і зосередити увагу на них.

При аналізі необхідно звернути увагу на те одержувало підприємство прибуток чи збиток, з кожної гривні вкладеного в активи? Яка ступінь прибутковості вкладень у майно й ефективність використання активів підприємства?

Рентабельність капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу визначає прибуток, отриманий на одиницю капіталу власників підприємства. Він відображає прибутковість всього капіталу

Рентабельність чистої реалізації розраховується як відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації:

Даний показник показує прибутковість підприємства від реалізації продукції протягом певного періоду.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку до власного капіталу.

Даний показник показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу.

Рентабельність активів за прибуток від звичайної діяльності розраховується як співвідношення прибутку від звичайної діяльності до активів.

Даний показник показує скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів інвестованих в активи.

Рентабельність виробничих фондів розраховується як співвідношення чистого прибутку до виробничих фондів.

Даний показник показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів.

Рентабельність реалізованої продукції за прибуток від реалізації розраховується як відношення прибутку від реалізації до виручки.

Даний показник показує скільки припадає прибутку від реалізації на одиницю виручки.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності він розраховується як відношення прибутку від операційної діяльності до виручки.

Даний показник показує скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручки.

Рентабельність реалізованої продукції розраховується як відношення чистий прибуток до виручки.

Даний показник показує припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

Період окупності капіталу розраховується як відношення активу до чистого прибутку.

Даний показник показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

Період окупності власного капіталу розраховується як відношення власного капіталу до чистого прибутку.

Даний показник показує за який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком.[2, 321-325]

Проведемо співставлення коефіцієнтів рентабельності на початок звітного і на кінець звітного періодів (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз коефіцієнтів рентабельності ПП «Арка»

№ П/П	Показники	Нормати-вне значення	Напрямок зміни	На поч. року %	На кін.рок%	Відхилення (+,-)
1.	Рентабельність продажу	k>0	збільшення	7,4	8,4
2.	Рентабельність активів	k>0	збільшення	9,6	-
3.	Рентабельність капіталу	k>0	збільшення	16,6	-
4.	Рентабельність чистої реалізації	k>0	збільшення	6,2		0,8
5.	Рентабельн. власного капіталу	k>0	збільшення
6.	Рентабельність активів за прибуток від звичайної діяльності	k>0	збільшення	8,5	9,6	1,1
7.	Рентабельн. виробничих фондів	k>0	збільшення	15,7	17,4	1,7
8.	Рентабельність реалізованої продукції за прибуток від реалізації	k>0	збільшення	8,5		1,5
9.	Рентабельність реалізованої продукції за прибуток від операційної діяльності	k>0	збільшення	9,8	11,5	1,7
10.	Рентабельність реалізованої продукції	k>0	збільшення	7,4	8,4
11.	Період окупності капіталу	-	зменшення	11,8	10,4	-1,4
12.	Період окупності власного капіталу	-	зменшення	6,6	6,6

 

Проаналізувавши таблицю 2.1, можна сказати, що підприємство використовує свої ресурси досить доцільно. Наприклад коефіцієнти рентабельності показують прибутковість підприємства та ефективність виробництва.

Рентабельність продажу зріс порівняно з минулим періодом на 1% (8,4%-7,4%), а це означає, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції.

Рентабельність активів становить 9,6 %,цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. При аналізі необхідно звернути увагу на те одержувало підприємство прибуток чи збиток, з кожної гривні вкладеного в активи?

При аналізі всіх коефіцієнтів рентабельності, всі вони зросли порівняно з минулим періодом. Найбільшими зросли це: рентабельність виробничих фондів на 1,7% з 15,7% до 17,4%, це означає на 1,7% збільшилвся чистий прибуток на одиницю виробничих фондів; також на 1,7% збільшилась рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності з 9,8% до 11,5%, він показує на скільки збільшилась прибутковість від операційної діяльності.

Інші коефіцієнти незначно зросли, а саме рентабельність власного капіталу який зовсім не змінився, за минулий і звітний період він становить 15% він показує, що чистий прибуток на одиницю власного капіталу не зріс. Також рентабельність чистої реалізації продукції не суттєво змінилася на 0,8%, з 6,2% до 7% це показує прибутковість підприємства від реалізації продукції протягом певного періоду.

Розрахувавши період окупності капіталу, можна сказати, що інвестовані кошти в активи частково повертаються це ми бачимо з розрахунку даного показника, який зменшився на 1,4 з 11,8% до 10,4%. А період окупності власного капіталу трохи в гіршому стані, адже він не змінний за минулий і звітний період і становить 6,6%, це означає, що підприємство компенсує власний капітал чистим прибутком нескоро і для цього знадобиться більше зусиль аніж для позикового.

 

 

2.3 Розрахунок рівня банкрутства ПП «Арка» (на основі моделі Альтмана)

Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження та методом прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Під дискримінантним аналізом здебільшого розуміють комплекс методів математичної статистики, за допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої метричної шкали. Така шкала будується на основі емпіричного дослідження фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких опинились у фінансовій кризі, а інші успішно продовжують свою діяльність.

У процесі аналізу підбирається певна система показників, дослідивши значення яких, можна віднести підприємство до того чи іншого класу та з високим рівнем ймовірності спрогнозувати його майбутній фінансовий стан. У теорії і практиці здебільшого розрізняють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз.

В основі однофакторного (одновимірного) аналізу покладено сепаратне дослідження окремих показників (які є складовою певної системи показників) та класифікацію підприємств за принципом дихотомії. Віднесення підприємства до категорії «хворих» чи «здорових» здійснюється у розрізі окремих показників відповідно до емпірично побудованої шкали граничних значень досліджуваного показника. Наприклад, згідно зі шкалою значень показника рентабельності активів граничне значення цього показника становить 2 %. Це означає, що підприємства, в яких рентабельність активів > 2 %, за цим критерієм вважаються «здоровими»; якщо ж значення цього показника < 2 %, то підприємство належить до групи суб’єк­тів господарювання, яким загрожує фінансова криза. Так як нашого підприємства рівень рентабельності становить 9,6 %, то ми можемо сказати, що воно належить до «здорових».

Головним суперечливим моментом однофакторного дискримінантного аналізу є те, що значення окремих показників може свідчити про позитивний розвиток підприємства, а інших — про незадовільний. Така ситуація унеможливлює об’єктивне прогнозування банкрутства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.

Найвідомішими моделями прогнозування банкрутства на основі багатофакторного дискримінантного аналізу є тест на банкрутство Тамарі (1964), модель Альтмана (1968), модель Беермана (1976), система показників Бетге-Хуса-Ніхауса (1987), модель Краузе (1993).

Модель прогнозування банкрутства, розроблена американським економістом Е. Альтманом, має також назву «розрахунок Z-показника» і є класичною в своїй сфері (вона включена до більшості західних підручників, присвячених фінансовому прогнозуванню та оцінці кредитоспроможності підприємств). Побудована Альтманом дискримінантна функція має такий вигляд:

Z = 0,012X1 + 0,014X2 + 0,033X3 + 0,006X4 + 0,999X5.

Це п’ятифакторна модель, де чинниками виступають окремі показники фінансового стану підприємства. Адаптовано до вітчизняних стандартів фінансової звітності окремі змінні дискримінантної функції мають такий вигляд:

X1 — робочий капітал / валюта балансу;

X2 — сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та резервного капіталу / валюта балансу;

X3 — звичайний прибуток до оподаткування + проценти за кредит / валюта балансу;

X4 — ринкова вартість підприємств (ринкова вартість корпоративних прав) / позичковий капітал;

X5 — чиста виручка від реалізації продукції / валюта балансу.

Провівши аналіз 33 пар промислових підприємств з обсягом валюти балансу від 1 до 25 млн дол. США, Альтман дійшов такого висновку щодо інтерпретації значень Z-показника у табл.2.3:

Таблиця 2.3

Інтерпретація значень Z-показника

Значення «Z»	Імовірність банкрутства
До 1,8	висока
1,8—2,67	не можна однозначно визначити
2,67 і вище	низька

Цікавим є те, що в дослідженнях Альтмана середнє значення показника Z для фінансово неспроможних підприємств становить –0,29, а для групи успішно працюючих підприємств — +5,02. За деякими джерелами, точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить: за п’ять років до банкрутства — 36 %; чотири роки — 29; три роки — 48; два роки — 83; один рік — 95 %.

Методологія багатофакторного дискримінантного аналізу може використовуватися як службами контролінгу підприємства для своєчасного виявлення симптомів фінансової кризи, так і банками при оцінці кредитоспроможності позичальника. Про актуальність і значимість розглянутого методу прогнозування фінансового стану підприємств свідчить вже те, що Європейський центральний банк для полегшення класифікації позичальників на надійних та проблемних рекомендує своїм підрозділам, а також комерційним банкам використовувати в роботі галузевий

дискримінантний аналіз. При цьому пропонується застосовувати три різні дискримінантні функції: для промислових підприємств, підприємств торгівлі та громадського харчування, для інших підприємств.

У той же час в Україні використовуються численні методики однофакторного дискримінантного аналізу, однак вони безсистемні, не враховують галузевих особливостей і не містять відповідних «ключів» інтерпретації.[11]

Проведемо рівень банкрутства ПП «Арка» на основі моделі Альтмана у табл. 2.4:

Таблиця 2.4

Параметри дискримінативного аналізу

Зміні функції Альтмана	Розрахунок	Значення показника
Х1	2155/8365	0,258
Х2	1300/8365	0,155
Х3	1084/8365	0,129
Х4	8365/3275	2,5
Х5	9584/8365	1,144

 

Z = 0,012*0,258+0,014*0,155+0,033*0,129+0,006*2,5+0,999*1,144=1,17

Можна сказати, імовірність банкрутства нашого підприємства дуже висока адже 1,17<1.8. (нормативне значення цього показника ми можемо побачити в табл.2.3.).

Шляхи уникненя банкрутства ми будемо розглядати в розділі 3.2.

 

Отже,зробивши певні розрахунки у другому розділі можна сказати, що дане підприємство є прибутковим, тобто рентабельним. За свою діяльність ПП «Арка» отримуємо чистий прибуток у 2008р. 840 тис.грн, що на 163 тис.грн більший ніж у 2007р. який становив 677 тис.грн. це значить, що підприємство є прибутковим, а чистим прибутком власник підприємства розподіляється самостійно на свою користь, або на користь підприємства.

Розрахувавши коефіцієнти рентабельності можна сказати, що вони зростають і показують ефективність і прибутковість нашого підприємства.

Рентабельність активів становить 9,6 %, цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. При аналізі необхідно звернути увагу на те одержувало підприємство прибуток чи збиток, з кожної гривні вкладеного в активи?

Розрахувавши період окупності капіталу, можна сказати, що інвестовані кошти в активи частково повертаються це ми бачимо з розрахунку даного показника, який зменшився на 1,4 з 11,8% до 10,4%. А період окупності власного капіталу трохи в гіршому стані, адже він не змінний за минулий і звітний період і становить 6,6%, це означає, що підприємство компенсує власний капітал чистим прибутком нескоро і для цього знадобиться більше зусиль аніж для позикового.

Модель Альтмана нам показує, що підприємству «Арка» загрожує викова імовірність банкрутства. І керівнику необхідно розробити ряд заходів аби покращити стан підприємства.