Шляхи уникнення банкрутства ПП «Арка»

В Україні в умовах економічної нестабільності, ринко­вих перетворень, проблем неплатежів в процесі госпо­дарської діяльності часто виникає не­обхідність порушення справи про банкрутство, адже ринкова економіка висуває високі вимоги до діючих суб'єктів ринку і неминуче усуває нежиттєздатні елементи, звільняючи дорогу, тим самим, найефективнішим суб’єктам.

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або нестачу у фірми потенціалу для успішного функціонування.

У будь-якому суспільстві як цілісній соціально-економічній системі, його окремих сферах час від часу відбуваються кризові явища, які загрожують існуванню самої системи. Кризовий стан виявляється в тому, що погіршуються фінансові результати діяльності підприємств, вони нездатні отримувати прибуток, в результаті це може привести до банкрутства. На сьогодні однією з найактуальніших в українській економіці є проблема банкрутства вітчизняних підприємств. Адже банкрутство окремого суб’єкта господарювання має суттєві негативні наслідки як для самого підприємства, так і для відповідної галузі й економіки країни в цілому. Основним засобом виживання підприємства в умовах нестабільності є антикризове управління, яке включає комплекс механізмів виходу із банкрутства і подолання неплатоспроможності.

Головними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути: спад кон’юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної спроможності населення, значний рівень інфляції, нестабільність господарського та податкового законодавства, посилення конкуренції в галузі, посилення монополізму на ринку та інші. [3, 145]

Проте, досвід показує, що існують і інші не менш важливі чинники фінансової кризи, а саме: низька якість менеджменту, низький рівень кваліфікації персоналу, низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції, брак інновацій, дефіцити у фінансуванні та інші.

Можна виділити такі основні наслідки впливу названих факторів на фінансово-господарський стан підприємства як:

• зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу меблів з ПП «Арка»;

• неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;

• зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці;

• виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та збільшення плинності кадрів

Проте, ми вважаємо, що основним негативним наслідком є можливість втрати клієнтів та покупців готової продукції, що згодом призводить до банкрутства підприємства.

Тому при загрозі банкрутства необхідно вибирати основні ме­ханізми антикризового фінансового управління підприємством відповідно до масшта­бів його кризового стану і з урахуванням прогнозу розвитку основних факторів, що визначають загрозу банкрутства.

В Україні з переходом до ринку об’єктивно склалися умови порушення діяльності підприємств. На основі досліджень ми виявили, що кризовий стан виявляється в погіршенні фінансових результатів їхньої діяльності, вони нездатні отримувати прибуток, наслідком чого може бути банкрутство. Основна причина настання банкрутства є криза на підприємстві. Для усунення кризових явищ на підприємстві необхідно проводити політику антикризового управління, яка передбачає виконання певної послідовності дій.

Можна виділити 5 основних етапів, які передбачають:

1) здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак його кризового розвитку;

2) визначення масштабів кризового стану підприємства;

3) дослідження основних чинників, які характеризують кризовий розвиток підприємства, формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабах;

4) формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам;

5) вибір ефективних форм санації підприємства.

Але, ми вважаємо, що ці заходи є недостатніми, оскільки необхідно також здійснювати постійне забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи, що також є важливим фактором усунення кризових явищ на підприємстві.

Таким чином, можна дійсно визнати банкрутство негативним феноменом у підприємницькій практиці української економіки, що не тільки є наслідком глибокої фінансової кризи, а й значно послаблює ґрунт для розвитку всієї економіки України в подальшому, а тому потребує серйозного ставлення і термінового викорінення цієї проблеми економічного життя України.[5, 78]

Можливі заходи для уникнення банкрутства:

· знайти шляхи додаткового фінансування підприємства тобто вкладення інвестицій в розвиток підприємства ПП «Арка";

· позбутися малоприбуткової продукції (крісло-ліжко; «Аделон» - круглий диван);

· звернути увагу на собівартість і ціну меблів;

· розробити заходи щодо покращення якості меблів та надати їм сучасний дизайн;

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу в прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і зверхкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз відповідно до Методичних рекомендацій по виявленню при знаків неплатоспроможності підприємства і признакою дії по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства, або доведення до банкрутства, затвердженні наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. №10 (далі – Методичні рекомендації) проводитися за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб.

Отже, зробимо висновок до третього розділу. Можна сказати, що існують різноманітні заходи щодо підвищення рентабельності ПП «Арка» та виявлення резервів рентабельності та платоспроможності.

Одним з найважливіших шляхів підвищення рентабельності даного підприємства є наступні:

1) підвищення якості продукції ПП «Арка» та її конкурентоспроможності. Це можна досягнути за рахунок зниження собівартості, покращення дизайну, зовнішнього вигляду продукції;

2) усунення каналів втрати прибутку (виплата різних штрафів, пені, неустойок);

3) чітке і своєчасне виконання угод з поставок сировини з різними підприємствами;

4) підвищення оптових або інших відпускних цін на продукцію, але так, щоб ці ціни відповідали якості продукції.

Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

Головними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути: спад кон’юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної спроможності населення, значний рівень інфляції, нестабільність господарського та податкового законодавства, посилення конкуренції в галузі, посилення монополізму на ринку та інші

Також підприємство «Арка» розробляє ряд заходів аби уникнути банкрутство:

· знайти шляхи додаткового фінансування підприємства тобто вкладення інвестицій в розвиток підприємства ПП «Арка ";

· позбутися малоприбуткової продукції (крісло-ліжко; «Аделон» - круглий диван);

· звернути увагу на собівартість і ціну меблів;

· розробити заходи щодо покращення якості меблів та надати їм сучасний дизайн;

Висновки

Перехід до ринкових відносин в економіці України по-новому ставить і розширює можливості діяльності підприємства, як основної її ланки. В нових умовах істотно змінилися правові, фінансово-економічні і соціальні співвідношення як всередині підприємства, так і в зовнішньому економічному середовищі. Зараз існує багатоманітність форм власності, істотно змінилися відносини підприємств з державою та іншими суб’єктами ринку. Економічна свобода, як умова і наслідок ринкових відносин, ставить більш високі вимоги до рівня господарювання й економічної діяльності підприємства. Основне завдання підприємства на сучасному етапі – виробництво високоякісної, конкурентоспроможної продукції, яка буде користуватися попитом серед споживачів, реалізація цієї продукції і отримання максимально можливого рівня прибутку.

Результат діяльності фірми оцінюється системою показників, основним з яких є рентабельність, яка визначається відношенням прибутку до одного з показників функціонування підприємства. Рентабельність дозволяє виявити економічну ефективність роботи підприємства.

Провівши певні розрахунки можна сказати, що ПП «Арка» є досить рентабельне і використовує свої ресурси досить доцільно. Найбільше зрісли: рентабельність виробничих фондів на 1,7 % з 15,7 до 17,4, це означає на 1,7 збільшився чистий прибуток на одиницю виробничих фондів; також на 1,7 збільшилася рентабельність реалізованої продукції за прибуток від операційної діяльності з 9,8% до 11,5% він показує на скільки збільшилась прибутковість від операційної діяльності.

Рентабельність активів становить 9,6% цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. При аналізі необхідно звернути увагу на те одержувало підприємство прибуток чи збиток, з кожної гривні вкладеного в активи?

Інші коефіцієнти незначно зросли, а саме рентабельність власного капіталу, який зовсім не змінився, за минулий і звітний період він становить 15%, він показує, що чистий прибуток на одиницю власного капіталу не зріс.

Розрахувавши період окупності капіталу, можна сказати, що інвестовані кошти в активи частково повертаються, це ми бачимо з розрахунку даного показника, який зменшився на 1,4% з 11,8% до 10,4%. А період окупності власного капіталу не змінився за минулий і звітний період і він становить 6,6%.

Провівши рівень банкрутності ПП «Арка» на основі моделі Альтмана ми бачимо, що імовірність банкрутства досить висока і становить 1,17 (нормативне значення цього показника можна побачити в табл. 2.3). Власник підприємства необхідно розробити ряд заходів аби покращити стан підприємства:

• знайти шляхи додаткового фінансування підприємства тобто вкладення інвестицій в розвиток підприємства ПП «Арка ";

• позбутися нерентабельної продукції підприємства;

• зверніть увагу на управління активами;

• розробіть здійснення програми скорочення затрат.

Підводячи підсумки даної роботи, можна сказати, що на сьогоднішній день існують ще певні неточності у визначенні показників рентабельності підприємства. Зокрема, науковцями ще точно не досліджено, за яким показником прибутку розраховувати коефіцієнти рентабельності: за чистим прибутком, за валовим прибутком чи за прибутком від операційної діяльності. Єдиної думки щодо цього питання не існує, тому потрібно ще значні доопрацювання в даній сфері.

Кожне підприємство, зокрема і досліджуване в даній роботі ПП “ Арка ” прагне збільшити рентабельність своєї продукції, ресурсів, що використовується. Адже підвищення рентабельності сприяє покращенню фінансового стану підприємства.