Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента.

Поиск

Істотні відмінності в характері та джерелах зростання капіталу, структурі авансованого капіталу спричинені умовами його функціо-нування. Розглянемо ці відмінності на прикладі підприємств аграр-ного сектора, торгівлі та грошово-кредитної сфери.

Капітали, що функціонують в аграрній сфері, мають суттєві особ-ливості порівняно з іншими капіталами виробничої сфери. По-пер-ше, основним об'єктом прикладання їх є такий невідтворюваний фактор, як земля; по-друге, чітко виражена сезонність виробницт-ва; по-третє, через обмеженість землі як виробничого фактора од-ним з елементів витрат може бути земельна рента.

Розглянемо послідовно кожну з названих особливостей.

Земля як фактор виробництва відіграє в сільському господарстві провідну роль. Здатність її відтворювати продукт залежно від ро-дючості є найважливішим чинником, що впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва. Проте інтенсивне викорис-тання землі може призвести до зниження родючості. Отже, запо-рукою успіху є проведення заходів щодо її підвищення. Незважаю-чи на технічний прогрес в аграрному секторі, тут застосовується, порівняно з іншими галузями економіки, більше живої праці внас-лідок досить високої трудомісткості виробничих процесів. Це зу-мовлює ефективність у цій галузі відносно невеликих підприємств. Розміри капіталів порівняно з промисловістю тут менші, тому в сільському господарстві країн ринкової економіки значну частину продукції виробляють сімейні фермерські господарства.

Оборотний капітал аграрного підприємства обертається лише один раз на рік. Отже, для безперервного фінансування виробни-чого процесу через сезонність виробництва ці підприємства вда-ються до кредиту.

На індивідуальну вартість продукту впливають різна родючість землі, а також близькість до ринків збуту. Це стає важливою перед-умовою появи специфічної частини чистого доходу - ренти (див. докладно розд. 26, § 2).

Ведення сільського господарства незначними за розміром ви-робничими ланками може змінити мотивації: підприємство може функціонувати не заради додаткової вартості, а лише для самоза-безпечення сім'ї. Тому збитковість підприємства не завжди буде означати, що його власник закриє його або скоротить обсяг вироб-ництва.

Капітал у сфері торгівлі зайнятий в основному лише купівлею-продажем (оптовим чи роздрібним) виготовлених товарів. Проте частина персоналу на торговому підприємстві виконує операції, що продовжують процес виробництва в сфері обігу: фасування, пере-везення, зберігання тощо. Капітал торгового підприємства склада-ється з трьох частин: а) капіталу для закупівлі товару; б) основного капіталу (будівлі, устаткування, торгове обладнання); в) оборотно-го капіталу (в основному заробітної плати працівників). В цілому капітал торгового підприємства складається переважно з капіталу обігу (а + b).

Природа торгової діяльності визначає також дуже швидкий обо-рот капіталу: один оборот торгового капіталу обслуговує оборот кількох промислових (тобто підприємців сфери виробництва).

Додаткова вартість, яку привласнює торгове підприємство, це, з одного боку, результат праці найманих працівників, а з іншого - частина додаткової вартості, створеної на підприємствах, продук-цію яких реалізує торгівля. Через торгових посередників у вироб-ничих підприємствах скорочується розмір капіталу, зайнятого у сфері обігу, а також зменшуються витрати живої та уречевленої праці на виконання функцій грошового і товарного капіталу. Вони зосереджуються на виробничій діяльності, сплачуючи послуги тор-гових підприємств, утворюючи у такий спосіб чистий доход для останніх.

У багатьох країнах реалізація товарів та послуг все більше зосе-реджується у самостійних або орендованих невеликих торгових підприємствах, що уклали договір франчайзингу (від фр. franchi-se - привілей) з великими промисловими або торговими компа-ніями.

Сутність франчайзингу полягає в тому, що велика компанія (франчайзер) надає невеликому підприємству (оператору) виключне право на реалізацію своєї продукції або послуг. Укладаючи договір франчайзингу, невелике підприємство бере на себе певні зобов'язан-ня, порушення хоча б одного'з яких призводить до розриву догово-ру з боку фірми-франчайзера. Фірми-оператори, що орендують торгову точку, отримують доход у вигляді відсотка від обороту.

Така форма функціонування торгового підприємства вигідна як суспільству, так і фірмам. Що ж до суспільства, то знання особли-востей первісного ринку збуту допомагає населенню повніше задо-вольняти свої потреби: фірмі-франчайзеру це дає можливість без зростання капіталу збільшувати оборот і отримувати додатковий прибуток; для фірми-оператора це гарантоване постачання і фі-нансова підтримка з боку франчайзера, а отже, більша стійкість у конкурентній боротьбі.

Сучасна економіка характеризується дуже високим рівнем роз-витку кредитних відносин.

--' Кредит - це система відносин, за якими капітал надається на позиковій основі. Надаючи кредит, власник капіталу обумовлює:

а) повернення капіталу через певний строк; б) отримання доходу на цей капітал у вигляді відсотка. Відповідно до суб'єктів та об'єк-тів кредитних відносин розрізняють такі види кредиту: комерцій-ний (між функціонуючими підприємствами, наприклад коли торго-ве підприємство купує в кредит товари у промислового підприєм-ства); банківський (коли банк надає позику своєму клієнту під певні гарантії або без них); іпотечний (коли кредит надається під заставу нерухомого майна - землі, будівель тощо); споживчий (для купівлі дорогих предметів споживання -земельної ділянки, будинку, авто-мобіля тощо); державний (державі для покриття витрат державного бюджету, що не покриваються його доходами).

Головна роль належить банківському кредиту, а банківська сис-тема є центром розвиненої ринкової економіки. В центрі банків-ської системи стоїть державний національний банк, що є емісій-ним, касовим і резервним центром. Проте кредитне обслуговуван-ня функціонуючих капіталів здійснюють комерційні банки.

Комерційні банки створюють свій капітал переважно за раху-нок депозитів (вкладів, позик клієнтів), а їхній капітал зростає зав-дяки наявності розбіжності між відсотком, що береться за наданий кредит, і відсотком, що сплачується за депозитами (маржа)

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

Розрізняють такі форми земельної ренти:

· диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

· диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;

· абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;

· монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Абсолютна земельна рента

Абсолютна земельна рента — форма земельної плати, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування. Економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю. Її джерело — надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення — значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Сплачується земельним орендарем за рахунок його прибутку (якщо інше не передбачено законодавством) земельному власнику за будь-яку землю.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 401; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.15.91 (0.007 с.)