ТОП 10:

Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.



Природокористування - це використання власти­востей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини.

Людство активно використовує біля 55 відсотків суші, 12 відсотків річної води, половини щорічного приросту лісу. Кожного року у світі вилучається з надр біля 100 млрд. тонн руди і спалюється 7 млрд. тонн умовного палива. За останні 100 років в атмос­феру було викинуто 360 млрд. тонн вуглекислого газу. В Україні сільськогосподарські угіддя займають 41,84 млн. гектарів (69,3 відсотки території України), розораність земель досягла 56 відсотків території краї­ни і є найвищою у світі. Площа земель, зайнята різного роду відходами, становить близько 160 тис. гектарів, збудовано 1087 водосховищ загальним об'ємом понад 55 млрд. м3, 7 великих каналів довжиною близько 2000 км з подачею на них понад 1000 м3 води за секун­ду, виробляється близько 5 відсотків світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів, загальний обсяг лісо­користування становить 14,4 млн. м3.

Суспільні відносини, що виникають у зв'язку із природокористуванням, регулюються правовими нор­мами, які визначають порядок споживання об'єктів природи з метою використання їх корисних властиво­стей. Ці норми містяться в нормативно-правових ак­тах різного рівня (Конституції України, Законі Укра­їни "Про охорону навколишнього природного середо­вища", земельному, водному, лісовому кодексах, коде­ксі про надра, законах про охорону атмосферного по­вітря, про тваринний світ, про рослинний світ, про природно-заповідний фонд, а також в Указах Прези­дента України, постановах Кабінету Міністрів Украї­ни, актах спеціально уповноважених центральних ор­ганів виконавчої влади), які у своїй сукупності утво­рюють інститут права природокористування.

Суб'єктами права природокористування є: органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи й особи без громадянства. Об'єктами права природоко­ристування є: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в ме­жах території держави, природні ресурси її континен­тального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

Існують різні класифікації природокористування. Так, залежно від об'єкта природокористування, розрі­зняють: землекористування, водокористування, лісо­користування, надрокористування, а також користу­вання тваринним світом, рослинним світом, атмосфе­рним повітрям.

Залежно від мети природокористування, розрізня­ють наукове, рекреаційне, виробниче природокорис­тування.

Залежно від віднесення природних ресурсів до ка­тегорії загальнодержавних чи місцевих, розрізняють користування загальнодержавними і місцевими при­родними ресурсами.

Основним же є поділ природокористування на за­гальне й спеціальне. -

Загальне використання природних ресурсів здійс­нюється громадянами для задоволення життєво необ­хідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо). За загальне природокористуван­ня (купання у водоймах, плавання на човнах, аматор­ське та спортивне рибальство у водоймах загального користування, водопій тварин, збирання в лісах грибів тощо) не стягується плата. Воно здійснюється без за­кріплення природних ресурсів за окремими особами та без отримання на те відповідних дозволів (ліцензій).

Право загального природокористування обумовле­но природним процесом обміну речовин і енергії між природою та людиною. Воно має природний характер і здійснюється людиною незалежно від її право-дієздатності.

Об'єктами права загального природокористування є екологічні ресурси природи, тобто такі, що забезпе­чують людині певні екологічні умови існування. Це - атмосферне повітря, питна вода, водойми загального користування, приміські зелені зони, ліси, зони рекре­ації, курортні місцевості тощо.

Об'єктами права загального природокористування можуть бути також і деякі види економічних ресур­сів - гриби, ягоди, горіхи в лісах, риба у водоймах тощо.

До сфери загального природокористування можна віднести й певні види громадських прав особи - сво­боду пересування (зокрема, з метою туризму, ознайом­лення з пам'ятками природи, відпочинку у певних місцевостях тощо), вільний вибір місця проживання (з урахуванням стану навколишнього природного сере­довища, його впливу на здоров'я) тощо.

В інтересах держави і суспільства право громадян на користування загальнодоступними благами приро­ди можуть бути обмежені або заборонені. Як правило, юридичні обмеження природокористування мають за мету забезпечити ефективну охорону навколишнього середовища, раціональне використання природних ре­сурсів. Наприклад, відповідно до ст. 45 Водного коде­ксу в разі маловоддя, загрози виникнення епідемії та епізоотії, а також в інших передбачених законодавст­вом випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або умови водокористування змінені з метою забезпечення охорони здоров'я людей і в державних інтересах.

Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється громадянами, підприємствами, устано­вами й організаціями за плату на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), порядок видачі яких визначається Кабінетом Міністрів України. Таке природокористу­вання, як правило, пов'язане із закріпленням природ­них ресурсів за конкретними користувачами і з ви­користанням технічних пристроїв чи споруд.

Право спеціального природокористування є похід­ним від значення природних ресурсів як засобів ви­робництва, джерел матеріальних благ і засноване на споживанні економічних ресурсів природи.

Право спеціального природокористування встано­влюється з метою раціонального використання приро­дних ресурсів, збереження репродуктивних властивос­тей природи.

Єдиною підставою виникнення права спеціального природокористування є дозвіл спеціально уповноваженого органу держави на використання відповідного природного ресурсу в певних цілях.

Порядок надання зазначених дозволів визначаєть­ся Положенням про порядок видачі дозволів на спеці­альне використання природних ресурсів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 (із наступними змінами), Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378, Правилами видачі дозволів на спеціа­льне використання диких тварин та інших об'єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженими нака­зом Мінекобезпеки від 26.05.1999 р. № 115, Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водоко­ристування, затвердженого постановою Кабінету Міні­стрів України від 13.03.2002 р. № 321, а також інши­ми нормативно-правовими актами.

Дозвіл на спеціальне використання природних ре­сурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на вико­ристання конкретних природних ресурсів у межах за­тверджених лімітів. У дозволі зазначаються: 1) на­йменування органу, що його видав; 2) найменування та реквізити природокористувача - юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові, адреса водокористува­ча - фізичної особи); 3) термін, на який видано дозвіл; 4) ліміти використання природного ресурсу, скиди (викиду) забруднюючих речовин; 5) умови спеціально­го природокористування; 6) інші відомості (у разі по­треби). Форма дозволів, їх реквізити визначаються у законодавстві. Наприклад, добування мисливських тварин здійснюється за ліцензією або відстріляною ка­рткою. На користування ділянками надр слід отрима­ти ліцензії (спеціальні дозволи). Лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток надає право на спеціальне ви­користання лісових ресурсів.

Право спеціального природокористування припи­няється в разі: закінчення строку, на який було нада­но дозвіл на використання; відпадання потреби у ви­користанні або добровільної відмови від нього; при­пинення діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, які використовували природні ресурси; по­рушення умов спеціального використання природних ресурсів, визначених у дозволах (ліцензіях), система­тичного невиконання фізичними та юридичними осо­бами встановлених правил, норм та інших вимог щодо охорони, використання і відтворення природних ре­сурсів, встановлених екологічним законодавством. Припинення права спеціального природокористуван­ня здійснюється шляхом анулювання спеціального до­зволу (ліцензії).

Право природокористування як комплексний правовий інститут поділяється на види, що відповідно до норм екологічного законодавства здійснюється за різними класифікаційними ознаками. Так, за типом природного об'єкта, який використовується, право природокористування поділяється на:

-- право землекористування;

-- право водокористування;

-- право надрокористування;

-- право лісокористування;

-- право користування об'єктами тваринного світу;

-- право користування об'єктами рослинного світу (нелісовою рослинністю);

-- право користування територіями та об'єктами природно-заповідного фонду.

26.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.182.81 (0.004 с.)