Тема 19: зобов’язання з односторонніх правочинів і з дій у чужому інтересі

Основним джерелом виникнення цивільно-правових зобов'язань виступає договір. Водночас поряд з договорами підставами виникнення зобов'язань виступають і односторонні правочини,для юридичної завершеності і дійсності яких достатньо вираження волі однієї особи. До таких правочинів належить, зокрема, публічна обіцянка винагороди, зроблена особою за передання відповідного правового результату.

На відміну від ЦК УРСР, який передбачав лише один вид зобов'язання з публічної обіцянки винагороди, - публічний конкурс, ЦК України, крім того, також врегульовує право­відносини щодо публічної обіцянки винагороди, які не пов'язані з проведенням конкурсу. Таким чином, можна виділити два типи зобов'язань з публічної обіцянки винагороди: без оголошення конкурсу іза результатами конкурсу.

При вивченні даної теми студентам потрібно звернути увагу на спільні та відмінні риси цих видів публічної обіцянки винагороди.

Поряд із публічною обіцянкою винагороди до зобов’язань, які виникають із односторонніх дій належить інститут ведення чужих справ без доручення. Ці зобов’язання виникають у випадках коли існує нагальна потреба у вжитті заходів, спрямованих на попередження, усунення або зменшення негативних наслідків певних факторів для майна іншої особи, яка сама не в змозі охороняти свої інтереси через відсутність або знаходження в безпорадному стані.

Основною визначальною ознакою зобов'язань, що розгля­даються, є те, що дії однієї особи (гестора) здійснюються на користь іншої особи (домінуса) за власною ініціативою гестора, а не у зв'язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, а також взагалі без будь-якої попередньої вказівки домінуса.

З викладеного випливає, що норми глави 79 ЦК України не застосовуються до відносин за участю осіб, які здійснюють дії в чужому майновому інтересі не через власне бажання, а в силу прямої вказівки закону, який покладає на них відповідні обов'язки (охоронці спадкового майна, опікуни та піклувальники, пожеж­ники, працівники органів міліції, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2. Голубєва Н.Ю. Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – 19 с.

3. Зубар В.М. Зобов’язання що виникають з ведення чужих справ без доручення. Автореф. дис. … канд. юрид. наук.

4. Майданик Н. І. Цивільно-правове регулювання договорів гри та парі в Україні: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 2006. - 16 с.

5. Чернат В.А. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи: Автореф. дис. … канд.. юрид. наук.

6. Шапошніков Д. С. Відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та життю соби, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Одеса, 2005. - 25 с

Тема 22: Зобов’язання, що виникають унаслідок безпідставного збагачення

Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достат­ньої правової підстави є окремим самостійним видом недоговірних зобов'язань. Вони мають особливі підстави виникнення, а також специфічний зміст. Для їх виникнення важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Ним можуть бути будь-які юридичні факти, як встановлені, так і не встановлені законом. Таки­ми фактами можуть бути правомірні та неправомірні дії як самої без­підставно збагатілої особи, так і потерпілого або третіх осіб. Такою підставою може бути і судова ухвала. Тобто для визнання зобов'язання таким, що виникло внаслідок на­буття, збереження майна без достатньої підстави, вирішальне значен­ня має не характер поведінки набувача (правомірна чи неправомірна) і не юридичні факти, на підставі яких виникає це зобов'язання (правочини, події або вчинки), а відсутність встановлених законом або правочином підстав для набуття або збереження майна.

Суб'єктами зобов'язання є особа, яка безпідставно набула або зберегла майно (боржник), і особа, яка має право на отримання від боржника безпідставно набутого або збереженого (кредитор). Ними можуть бути як фізичні особи, в тому числі недієздатні, так і юридич­ні особи незалежно від характеру їх правосуб'єктності.

Об'єктом зобов'язання внаслідок безпідставно набутого майна є дії безпідставно збагатілої особи (боржника) щодо повернення поте­рпілому (кредитору) безпідставно набутого або збереженого.

Змістомданого зобов'язання є право потерпілого вимагати по­вернення безпідставного збагачення (в натурі або шляхом компенса­ції) від безпідставно збагатілої особи та обов'язок останньої поверну­ти отримане (збережене) майно потерпілому.

При вивченні цієї групи зобов’язань необхідно звернути увагу на їх відмінності із зобов’язаннями з відшкодування шкоди.

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2. Тімуш І.С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.

3. Шапошніков Д. С. Відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та життю соби, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Одеса, 2005. - 25 с

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗА ІI СЕМЕСТР

Завдання для контролю самостійної роботи студентів заочної форми навчання з курсу «Цивільне право України»студентам необхідно виконувати письмово в зошиті.

Вибір варіанту завдань студентом здійснюється відповідно до його порядкового номеру у журналі обліку академгрупи.

При вирішенні практичного завдання студенту необхідно обґрунтувати свою відповідь із посиланням на відповідні норми права. Вірно вирішене та обґрунтоване практичне завдання оцінюється максимально у 12 балів. У тестових завданнях слід обрати правильну відповідь, яка оцінюється у 1 бал (всього максимально 3 бали). Визначення понять дається відповідно до існуючих теоретичних концепцій та оцінюється максимально у 2 бали кожне. У четвертому завданні слід дати коротку відповідь на питання, яка оцінюється у 7 балів. Максимальна кількість балів за виконану домашню контрольну роботи становить 30 балів.

Виконані завдання здаються на кафедру цивільного права Юридичного інституту за 10 днів до початку заліково – екзаменаційної сесії і є не тільки складовою підсумкової оцінки за екзамен, а й умовою допуску студента заочної форми навчання до іспиту з курсу «Цивільне право України (ч.2)»

Варіант 1.

1. Дайте визначення понять: послуга, секвестр, страховий поліс, договір банківського вкладу (депозиту).

2. Розв’яжіть задачу:

Грищенко звернувся до з позовом про відшкодування вартості речей, які були передані йому на зберігання. На суді відповідач, не заперечуючи факту залишення у нього позивачем речей на зберігання, зазначив, що речі Грищенка були вкрадені у Іванова разом з речами Іванова, хоча він і застосував всі необхідні міри для забезпечення їх збереження.

Суд задовольнив позов Грищенка, зазначивши, що Грищенку була заподіяна позадоговірна шкода, оскільки Іванов прийняв речі на зберігання не на підставі договору, а в порядку добросусідських відносин.

Чи вірне рішення суду?

3.Оберіть правильні відповіді:

1. Договір перевезення багажу є договором:

а) реальним, відплатним;

б) приєднання, відплатним;

в) консенсуальним, відплатним;

г) реальним, безвідплатним.

2. Громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дору­ченням страховика і виконують частину його страхової діяльності є:

а) страховими агентами;

б) страховими брокерами;

в) перестраховими брокерами;

г) аварійними комісарами.

3. Кредитний договір укладається у формі:

а) усній;

б) простій письмовій;

в) письмовій нотаріально посвідченій;

г) письмовій і підлягає державній реєстрації.