Як оформляти звіт до лабораторної роботи

Звіти і чернетки в лабораторіях електротехнічного циклу виконуються на листах формату А4. Нижче наведений приклад заповнення титульного листа звіту.

 

 

Міністерство освіти на науки України

Вінницький коледж НУХТ

 

Лабораторія ТОЕ

ЗВІТ

до лабораторних робіт

З предмету „Теоретичні основи електротехніки”

 

Виконав: студент гр.. 2 – Е – 1

Іванов Іван Іванович

Перевірив: викладач Рихлюк Н.Г.

 

 

200_ р.

 

 

ЯК КРЕСЛИТИ СХЕМИ

У звіті всі схеми повинні бути накреслені не від руки, а з застосуванням креслярських інструментів: лінійки, циркуля і т.д. — і знаходитися в строгій відповідності з ГОСТ 2.702—69; 2.747—68. Нижче приводиться вибірка з ЕСКД позначень найбільш уживаних елементів електричного ланцюга.

Дуже скорочує час, затрачуваний на креслення схем, і разом з тим забезпечує їх дуже якісне виконання застосування міліметрового паперу й особливо застосування трафарету. Міліметровий папір полегшує строге дотримання розмірів елементів. Схема, виконана на міліметровому папері, потім наклеюється на відповідне місце бланка звіту.

Креслити схему рекомендується в наступному порядку. Спершу зображуються всі елементи послідовної частини ланцюга. Потім вони з'єднуються лініями, що зображують з’єднувальні проводи.

 

Далі кресляться паралельні елементи кола і провідники, що з’єднують їх з іншими частинами схеми. Важливо не забути поставити крапки в місцях з’єднань трьох та більше з’єднаних проводів.

ЯК КРЕСЛИТИ ГРАФІКИ

Графік обов'язково повинен бути виконаний на міліметровому папері і підклеєний на відповідне місце звіту. Розмір будь-якого графіка не повинен перевищувати сторінку зошиту і бути не менше його половини. По осях графіка потрібно розбити рівномірний масштаб. Не можна на осях надписувати цифри, узяті з таблиць для побудови крапок. Якщо графік являє собою залежність декількох величин від однієї і тієї ж величини, то необхідно зробити кілька вертикальних осей (стільки, скільки величин, що виміряються в різних одиницях) і кожну вісь розбити у своєму масштабі.

Унаслідок погрішностей вимірів положення крапок на графіку може дещо відрізнятись від теоретичного

 

У цих випадках криву необхідно проводити так, щоб вона була плавною і з обох сторони лежало б приблизно однакова кількість крапок. Крапки, положення яких різко відрізняється від теоретичного, є наслідком промахів спостерігача. Вони також повинні бути обов'язково на графіку. Такі крапки варто виділити, найкраще обвести їх кружком. На малюнку приведений приклад виконання графіка.

При наявності декількох кривих на тому самому графіку бажано виділити їх різними кольорами.

 

 

Лабораторна робота №1

 

Тема: Ознайомлення з порядком виконання

Лабораторних робіт, електрообладнанням

Лабораторії та електровимірювальними Приладами.

Робоче місце: Лабораторія ТОЕ.

Тривалість заняття: 9Охв.

Мета: Ознайомитися з технікою безпеки при виконанні лабораторних робіт; влаштуванням лабораторних стендів; електровимірювальними приладами, їх технічними характеристиками та умовними позначеннями на схемах; правилами відліку показів на вимірювальних приладах; отримати загальну уяву про збирання електричних схем.

Прилади та обладнання

Назва	тип	кількість	технічні характеристики
Амперметр
Вольтметр
Ваттметр
Реостат
Ламповий реостат
Котушки		1

Теоретичні відомості

1. Електричний ланцюг являє собою сукупність пристроїв і об'єктів, що утворюють шлях для електричного струму. В електричному ланцюзі відбувається перетворення енергій: механічна і хімічна переходять в електричну, а електрична - у теплову, світлову, механічну й ін. До складу ланцюга можуть входити джерела електричної енергії, споживачі, з’єднувальні проводи, апарати керування, захисту і сигналізації, електровимірювальні прилади, що перетворять пристрої і т.д.

Електричні ланцюги можуть бути нерозгалуженими і розгалуженими. Розгалужені складаються з двох або декількох віток. Віткою називається ділянка електричного ланцюга, уздовж якого протікає один і той же струм, а вузлом — місце з'єднання трьох і більше віток електричного ланцюга. Всі елементи електричного ланцюга в схемах мають умовні позначення.

2. Електричні ланцюги обов'язково містять джерела електричної енергії. Часто на схемах самі джерела не зображують, а позначають затискачі електричної мережі, від якої живиться ланцюг. Електрична мережа має змінну напругу 220 В яка не завжди придатна для нормальної роботи досліджуваного ланцюга, тому іноді застосовують регулятори напруги. Звичайно це лабораторний автотрансформатор (ЛАТР). Переміщаючи движок по його обмотці, можна змінювати вихідну напругу від 0 до 250 В. Якщо в лабораторних умовах потрібна постійна напруга, то використовують випрямлячі.

Для лабораторних робіт застосовують також трифазну систему напруги.

3. Як споживачів електричної енергії можна використовувати лампи розжарювання та реостати, у яких електрична енергія переходить у теплову і світлову. Опір реостата регулюють від нуля до максимуму за допомогою движка. На табличці кожного реостата зазначені номінальний опір і номінальна сила струму. Варто мати на увазі, що дійсне значення опору може відрізнятися на 10—20 % від номінального в обидва боки. Номінальна потужність, зазначена на цоколі лампи, так­ само відрізняється від дійсної. З ламп розжарювання можна скласти реостат, якщо їх з'єднати паралельно. Чим більше ламп у такому реостаті, тим менше його опір. Очевидно, що регулювання опору можливо тільки східчасте, що є великим недоліком лампових реостатів. Конденсатори з'єднують у батарею паралельно і застосовують як навантаження. Чим більше конденсаторів у батареї, тим більше її ємність.

Важливим споживачем є індуктивна котушка. Індуктивність можна змінювати, переміщаючи котушку щодо феромагнітного сердечника. Чим менше витків у котушці і чим далі вона знаходиться від осердя, тим менше індуктивність.

4. Для захисту від перевантажень і коротких замикань застосовують автоматичні вимикачі або плавкі запобіжники (у схемах лабораторних робіт вони не зазначені). Запобіжники розривають ланцюг за соті частки секунди після виникнення короткого замикання. За цей час елементи ланцюга ще не встигають перегрітися.

5. Існує безліч електровимірювальних приладів, що допомагають контролювати і досліджувати роботу електричних ланцюгів. У навчальній лабораторії застосовують тільки деякі амперметри, міліамперметри, вольтметри, ватметри й ін. Прилади бувають щитові і переносні, призначені для вимірювання на постійному або змінному струмі. Вони можуть бути одно- і багатомежними і мати різні конструктивні особливості.

Мал.1 Схема ввімкнення електровимірювальних приладів – амперметра,

вольтметра, ватметра.

 

Порядок виконання роботи.

 

1. Вивчити правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт.

2. Ознайомитися з приладами лабораторного стенду. Записати їх технічні характеристики у таблицю.

3. Визначити ціну поділки вимірювальних приладів стенду.

Обробка результатів

 

По лабораторній роботі зробити висновки відносно: а) вимог правил техніки безпеки при роботі в лабораторії; б) призначення елементів електричного кола; в) послідовності дій при збиранні електричних кіл; г) технічних характеристик та ціни поділки вимірювальних приладів. Висновки записати у звіт.

 

Контрольні питання.

1. Сформулюйте мету лабораторної роботи.

2. З яких елементів складається електричне коло та яке їх призначення?

З. Що називають вузлом та віткою електричного кола?

4. Який порядок збирання електричного кола?

5. Які електровимірювальні прилади ви знаєте?

6. Накреслити схеми ввімкнення амперметра і вольтметра,

7. Накреслити електричне коло з послідовним з'єднанням елементів.

8. Накреслити електричне коло з паралельним з'єднанням елементів.

9. Накреслити схему ввімкнення ваттметра

Лабораторна робота № 2

Тема: РЕЖИМИ РОБОТИ ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ Постійного

Струму.

Робоче місце: Лабораторія ТОЕ.

Тривалість заняття: 9Охв.

Мета: вивчити режими роботи джерела електричної енергії постійного струму, визначити його внутрішній опір, проаналізувати співвідношення між Е.Р.С. і напругою на його затискачах.

 

ПРИЛАДИ ТА ОБЛАДНАННЯ

Вимірювальний прилад	т и п	Технічні характеристики
Дослідне джерело живлення
Амперметр
Вольтметр
Реостат
Вимикач

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Джерела електроенергії можуть працювати в режимі генератора та споживача. Межею між ними є режим холостого ходу. Коротке замикання генератора - це інша межа генераторного режиму.

Під час роботи у режимі генератора силу струму, відповідно закону Ома для

повного кола, визначають за формулою

 

Тому, Е = ІR + Іr = U + U_вн, тобто Е.Р.С. дорівнює сумі спадів напруг на споживачі і у джерелі живлення. Тоді внутрішній спад напруги у джерелі U_вн = Е – U

 

і внутрішній опір джерела: . Таким чином, для визначення внутрішнього опору джерела живлення необхідно виміряти Е.Р.С. в режимі холостого ходу, напругу та силу струму у будь-якому робочому режимі.

Напруга на затискачах меньша за Е.Р.С. на величину спаду напруги та, чим більша сила струму дим більша ця різниця: U= Е – Іr = Е – U_вн.

Якщо джерело живлення працює в режимі споживача, струм в електричному колі направлений проти Е.Р.С., тоді напруга на затискачах буде більшою за Е.Р.С. на цю ж величину U = Е + Іr = Е + U_вн.

Коефіцієнт корисної дії джерела живлення

 

де Р_сп - потужність споживача;

Р_дж- потужність джерела.

 

Потужність витрат у джерелі ΔР = Р_дж – Р_сп

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Виміряти Е.Р.С. досліджуваного джерела Е1.

2. Зібрати схему для генераторного режиму (мал. 1) і показати викладачу для
перевірки.

3. Ввімкнути коло. Виміряти силу струму та напругу на затискачах джерела при
4 - 5 значеннях опору реостату. Результати занести у табл. 1.

4. Регулятором другого джерела постійної напруги встановити на його
затискачах напругу вказану викладачем, вважати її за Е.Р.С. Е2, причому Е2
повинно бути більшою за Е1.

5. Зібрати схему для роботи джерела Е1 в режимі споживача (мал. 2.) і показати
викладачу для перевірки.

6. Ввімкнути коло. Виміряти силу струму та напруги на затискачах джерела при
4 - 5 значеннях опору реостату. Результати спостережень записати в табл.2.

 

Табл..2.1.

Е1(В)	U (В)	І (А)	Uвн(В)	r (Ом)	Рсп(Вт)	Рдж(Вт)	∆Р (Вт)	ŋ

 

Табл..2.2.

Е 1(В)	Е 2(В)	U (В)	І (А)	Uвн(В)	r (Ом)