Визначення метрологічних параметрів.

5.3.1. Для перевірки збігу вершини кута щупа крайкоміра з торцем ручки сполучити штрихи нульового положення шкали щупа й ручки, закріпити гвинт, ввести шаблон у отвір щупа крайкоміра до упору (рис. 21,а), величину зазору між вершиною шаблона й торцем ручки замірити щупом ГОСТ 882-75,

Рис. 15.2. 1 – шаблон Кр-4 004; 2 – прилад Кр-4; 3 – гладка калібр-пробка; 4 – прилад Кр-4.

 

При сполучених штрихах нульового положення на шкалі щупа крайкоміра й ручки вершина кута щупа повинна збігатися з торцем ручки. Зазор не повинен перевищувати 0,1мм.

5.3. 2. Для перевірки неплощинності площин зева щупа крайкоміра необхідно прикласти лекальну лінійку ЛД або ЛГ 1-го класу точності до робочих поверхонь зева й далі замірити щупом величину утвореного просвіту.

Неплощинність площин зева щупа крайкоміра не повинна перевищувати ±0,05 мм по всій довжині,

5.3.3. Перевірку кута розчину щупа робити за допомогою двох граничних шаблонів або на інструментальному мікроскопі БМИ с ціною розподілу I

5.3.4. Похибка вимірювання приладу визначається за допомогою гладких калібрів-пробок (рис. 15.2,б).

 

Оформлення результатів повірки.

6.1. Результати повірки крайкоміра КР-4 оформити протоколом, у якому відобразити стан крайкоміра при зовнішньому огляді й показники визначення метрологічних параметрів згідно п. 5.3.

6.2. Позитивні результати повірки оформити тавруванням, видачею свідчення.

6.3. Крайкомір, не задовольняючий вимогам дійсних вказівок, до експлуатації не допускається.

 

Допоміжні матеріали.

7.1. ДСТУ 166-2001 „Штангенциркулі”.

 

8. Контрольні питання.

8.1. Яке має призначення крайкомір?

8.2. Яким чином виконуються вимірювання крайкоміром?

8.3. Розповісти послідовність операцій повірки крайкоміра.

8.4. Які дефекти крайкоміра дозволяють далі експлуатувати прилад, а які ні?

 

Лабораторна робота № 16.

Відомча повірка кутомірів УА-1 та УА-2.

 

1. Мета роботи. Навчитись виконувати повірку кутомірів УА-1 та УА-2, оформляти результати, приймати рішення щодо подальшого використання або не використання приладу.

 

Зміст роботи.

2.1. Ознайомитись з методикою проведення відомчої повірки кутомірів УА-1 та УА-2.

2.2. Провести повірку приладів.

2.3. Результати перевірки оформити звітом.

 

Теоретичні відомості.

Дійсні методичні вказівки поширюються на кутоміри УА-1 й УА-2 і встановлюють методи й засоби їхньої відомчої повірки при випуску з ремонту, експлуатації й зберіганні.

Міжповірочний інтервал – 2 роки.

Призначення й будова.

3.1.1. Кутомір УА-1 призначений для вимірювання кута нахилу голок по ходу й проти ходу матеріалу й величини виступу голок над колосниковою решіткою на трясильних машинах з нижнім гребеневим полем марок ТГ-135, ТЛ-135 і Т-134П, а також на трясильних машинах агрегатів КПАЛ і КПЛС-1.

Кутомір УА-2 призначений для вимірювання кута нахилу голок по ходу й проти ходу матеріалу, а також величини заходження голок голчастого транспортера відносно голок верхнього гребеневого поля куделеприготу-вальних агрегатів марок КП-100 Л, КПМЛ-2М, КПАЛ і КПЛС-10

3.1.2. Кутоміри УА-1 й УА-2 (рис. 16.1, 16.2) виконані з листового металу і являють собою тверді пластинчасті фігури, на кожній з яких нанесені дві шкали: кутова й лінійна. Кутова шкала служить для визначення кута нахилу голок гребеневого поля.

 

Рис. 16.1. Загальний вигляд кутоміра УА-1.

Рис. 16.2. Загальний вигляд кутоміра УА-2.

 

Лінійна шкала кутоміра УА-1 служить для вимірювання величини виступу голок над колосниковими решітками, кутоміра УА-2 – для вимірювання величини заходження або розведення голок голчастого транспортера відносно голок гребеневого поля. У підставі кутомірів передбачені прямолінійні опорні поверхні й радіусна виїмка для базування приладів на валиках гребеневого поля при проведенні вимірювань.

3.1.3. Для визначення кута нахилу голок кутомір установлюють радіусною виїмкою на голчастий валик, кут нахилу голок якого треба замірити, а прямолінійними опорними поверхнями на два сусідніх валики (рис. 16.3, 16.4). Повертаючи від руки шків машини, відзначають по кутомірі крайні положення голок по ходу й проти ходу матеріалу. Одночасно по лінійній шкалі визначають величину виступу голок щодо колосникових решіток (кутомір УА-1) і величину заходження або розведення голок голчастого транспортера відносно голок гребеневого поля (кутомір УА-2). Замір здійснюють при сполученні положення голки гребеневого поля з лінійною шкалою.

Рис. 16.3. Схема вимірювання кутоміром УА-1 кута нахилу голок: 1 – голки гребеневого поля; 2 – валик трясильної машини.

Рис. 16.4. Схема вимірювання кутоміром УА-2 кута нахилу голок: 1 – валик; 2 – голки гребеневого поля; 3 – решітка.