Шляхи становлення держави та форми і типи ранньодержавних утворень.

Виникнення відтворюючої економіки, запровадження у виробництві металів, поліпшення технічного забезпечення виробництва(колесо) налагодження регулярного обміну, з одного боку. Підвищення продуктивності праці та індивідуалізація виробництва, виникнення експлуатації, та приватної власності з іншого боку – на пізніх етапах розвитку первісного суспільства потребували налагодженню кваліфікованої системи влади, й управління. Егалітарна система влади в нових умовах економічного і соціального піднесення, вже не спроможна була забезпечувати управління над виробничими соціальними, та культурними сферами суспільства. З ускладненням організаційно-управлінської сфери поступово виникли нові форми потестарної влади(таємні союзи, племінні союзи, військові вотчини зі своїми дружинами тощо) Почалась диференціація влади. Дослідники виділяють три основні напрями становлення політичної влади: військовий, аристократичний, плутократичний.

1. Військовий шлях становлення влади відбувався у два етапи.

-військово-демократичний(склалися лише основні організаційно-управлінські структури військових обєднань які продовжували існувати поряд із традиційними. Така структура влади – військова демократія.

- Під час другого етапу остаточно завершився процес формування політичної влади в суспільство «військової демократії»

2.Аристократичний спосіб – відбувався на основі переродження традиційних органів потестрної влади та організаційно-управлінськоїсистеми первісної общини, племені, союзу племен, очолюваною общинно родовою аристократією на владу політичну. Головним механізмом перетворення були висока спеціалізація общинно-родової аристократії в управлінні виробництвом і повний контроль за розподілом сукупного суспільного виробництва. В тих суспільствах де вона була військові були підпорядковані владі.

3 Плутократичний шлях становлення політичної влади пов'язаний з поступовою концентрацією влади у руках бігмена та його близького оточення. Бігмен мав владу але тільки за підтримки населення.

85. Дайте характеристику духовної творчості і мистецтва пізньопервісної общини.

З прискоренням економічного розвитку, насамперед запровадженням землеробства та скотарства в суспільстві зявилась можливість накопичувати надлишки продуктів і частину з них витрачати на розвиток духовної сфери.У людей стало більше вільного часу для відпочинку і творчості. В деяких суспільствах вправні майстри,досвідчені управителі, митці, бцдівничі навіть звільнялися від повсях денної праці й могли цілком присвятити себе творчості. Як, уже зазначалося головним джерелом розвитку духовної култури були практична діяльність і трудовий досвід. У ранній первісній общині досвід накопичувався у процесі мисливства і збиральництваЮ на стадії пізньоапервісної общини - в землеробстві та скотарстві, а також у нових засобох виробництва.Грунтовні знання землеробів та скотарів містили в собі віковий досвід їхніх попередників, новації (гончарство, металургія) базувалися на спостереженнях і раціональних знаннях нової епохи. В цей період особливо інтенсивно розвивались знання, повязані із сеоекцією рослин і тварин, що пояснювалося необхідністю підвищення урожайності рослин, іплодючостті тварин з метою піднесення ефективності землеробства і тваринництва. Так завдяки селекції була отримана культура маїсу, яка мексиканським індіанцям в умовах вирубно-вогневого землеробства давала змогу зберати близько 1.5 тон зерна з гектара. Шлибокі знання біології та екоглогії рослин і тварин давали можливість первісній общині забезпечити продуктами харчування значно бульше людей на одиницю площі ітим самим сприяли зростанню чисельності і густоти населення стабілізації життєдіяльності і розвитку духовної творчості.Удосконалення землеробства потребувало також підвищення рівня математики та астрономічних знань. Подальший розвиток відтворюючої економіки зростання кількості і густоти на селення спричинили прискорення розселення первісних людей на безмежних просторах ойкумени, що, у свою чергу, сприяло накопиченню знань про зоряне небо, вмінню досить надійно орієнтуватись у просторі і таке інше. Яскравим прикладом блискучого знання зоряного небьа, можуть сдлугувати ранньо-землеробські народи океанії, які знаходили шлях до віддалених на багато тисяч кілометрів островів Тихого океану, орієнтуючись лише по зорях, і напрямкаї океанських течій. Своєрідним був вимір часу в ранніх землеробів і скотарів. Так, у багатьох народів рік поділяли на сезони, повязуючи їх із чергувванням господарських циклів(обробка землі, посів). Тривалішші відрізки часу вимірювалися проміжками між обрядами(народження, ініціаціх або шлюби певної вікової групи). В образотворчому мистецтві тривала тенденція поступового переходу від реалістичної до умовної манери зображенн, що визначалась ще в мезоліті. В цей час неабиякого поширення наюбуває декоративне мистецтво: виготовлення худ виробів, які мали практичне призначення в господарстві і побуті; художнє прикрашення утилітарних предметів(посуду, знарядь праці, іграшок). Декоративне мистецтво на довго стало найпоширенішим видом народної творчості. Яскравим виявом художньої діяльності населення епохи неоліту енеоліту було масове виготовлення та орнаментація посуду і глиняної пластики. Саме завдяки своєрідньсті орнаментації і форми посуду археологи виділяють окремі культурно-історичні спільноти в суспільстві того часую Здебільшого комплекс елементів орнаменту, принципи його організації, і форми посуду в різних етнічних угрупувань мали свої особливості.Яскраві зразки декоративної орнаментації залишили трипільські племена ліслстепової смуги Українию Тривав розвиток і інших форм мистецтва -монументальної скульптури і малої пластикию На поселенняї землеробів та скотарів трапляються глиняні або камяні фігурки людей,тварин, моделі жител,, велетенські камяні скульптурию. Дослідники по-різному пояснюють перехід від реалістичної манери зображень палеоліту р до стилізованої, умовнох- неоліту. Одні вчені повязують це з появою кераміки, другі з розвитком абстрактного мислення, треті зі зміною релігійних уявлень, чеетверті зі зміною типу господарстваю.

86. Визначте основні напрями і особливості розвитку мистецтва в добу розпаду родоплемінних відносин.

В образотворчому мистецтві тривала тенденція поступового переходу від реалістичної до умовної манери зображенн, що визначалась ще в мезоліті. В цей час неабиякого поширення наюбуває декоративне мистецтво: виготовлення худ виробів, які мали практичне призначення в господарстві і побуті; художнє прикрашення утилітарних предметів(посуду, знарядь праці, іграшок). Декоративне мистецтво на довго стало найпоширенішим видом народної творчості. Яскравим виявом художньої діяльності населення епохи неоліту енеоліту було масове виготовлення та орнаментація посуду і глиняної пластики. Саме завдяки своєрідньсті орнаментації і форми посуду археологи виділяють окремі культурно-історичні спільноти в суспільстві того часую Здебільшого комплекс елементів орнаменту, принципи його організації, і форми посуду в різних етнічних угрупувань мали свої особливості.Яскраві зразки декоративної орнаментації залишили трипільські племена ліслстепової смуги Українию Тривав розвиток і інших форм мистецтва -монументальної скульптури і малої пластикию На поселенняї землеробів та скотарів трапляються глиняні або камяні фігурки людей,тварин, моделі жител,, велетенські камяні скульптурию. Дослідники по-різному пояснюють перехід від реалістичної манери зображень палеоліту р до стилізованої, умовнох- неоліту. Одні вчені повязують це з появою кераміки, другі з розвитком абстрактного мислення, треті зі зміною релігійних уявлень, чеетверті зі зміною типу господарстваю.