ТОП 10:

Позика. Кредит. Банківський вклад



За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'я­зується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того самого роду та такої самої якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений зако­ном розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. Позикодавець має право на одержання від позичаль ника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено до­говором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової став­ки Національного банку України. У разі відсутності іншої до­мовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня по­вернення позики.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової фор­ми, є нікчемним.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачува-


ти вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. Договір банківського вкладу укладаєть­ся на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого до­говором строку (строковий вклад). Договором може бути перед­бачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтвер­джуються ощадною книжкою.

Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкла­ду, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіка­та) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (во­лодільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, вико­нувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за ра­хунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджати­ся цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями ви­користання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права роз­поряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Факторинг

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зо­бов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язуєть­ся відступити факторові своє право грошової вимоги до тре­тьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою


478


Глава 12


Основи цивільного права України


479


 


       
   
 
 


грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконан­ня зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання факто­ра за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Комерційна концесія

За договором комерційної концесії одна сторона (правово-лоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплек­сом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг

Предметом договору комерційної концесії є право на вико­ристання об'єктів права інтелектуальної власності (торговель­них марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерцій­них таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено ви­користання предмета договору із зазначенням або без зазначен­ня території використання щодо певної сфери цивільного обо­роту.

§ 10. Недоговірні зобов'язання

Крім договірних зобов'язань, законодавство передбачає та­кож недоговірні зобов'язання, що виникають з інших підстав, ніж договір, тобто це може бути правочин, інші юридичні факти чи закон. Існують такі види недоговірних зобов'язань:

публічна обіцянка винагороди;

вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її дору­чення;

—рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізич­
ної або юридичної особи;

—створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи
або майну юридичної особи;

—відшкодування шкоди;

—набуття, збереження майна без достатньої правової
підстави.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.172.213 (0.004 с.)