Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підзаконні нормативно-правові актиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
—укази, розпорядження Президента України; —постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; —накази, інструкції, листи, методичні вказівки Міністерства —постанови і розпорядження голів місцевих державних ад —акти органів місцевого самоврядування (рішення, розпо Норми міжнародного права та міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана ВР України, що містять норми фінансового права. Сукупність нормативних актів, що містять норми фінансового права, прийнято визначати як фінансове законодавство. Як бачимо, норми фінансового права містяться в різних за своїм характером і значенням джерелах, що обумовлено широтою та розмаїттям предмета фінансового права, що складають різноманітні відносини публічного характеру. § 3. Бюджет і бюджетна система Для кожної країни державний бюджет є головною ланкою її фінансової системи, об'єднуючи головні доходи і витрати держави. Державний бюджет виражає економічні грошові відносини, що опосередковують процес формування, розподілу, перерозподілу та використання централізованого фонду коштів держави, і затверджується Верховною Радою України як закон. 20* 612 Глава 17 Основи фінансового права України 613
Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду Через бюджет мобілізуються кошти підприємств різних форм власності і частково доходи населення, які спрямовуються на фінансування народногосподарського комплексу, соціально-культурних заходів, зміцнення обороноздатності країни, утримання органів державного управління, фінансову підтримку бюджетів місцевого рівня, погашення державного боргу, створення державних матеріальних і фінансових резервів тощо. Як економічна категорія бюджет визначається сукупністю економічних відносин, що виникають при формуванні, розподілі, перерозподілі та використанні централізованого фонду коштів держав та органів місцевого самоврядування, для виконання ними конституційних функцій та поставлених завдань. Як правова категорія бюджет — це основний фінансовий план держави чи органу місцевого самоврядування на бюджетний період, що містить розпис його доходів та видатків і затверджений парламентом чи місцевою радою. Такий фінансовий план визначає і закріплює юридичні права та обов'язки учасників бюджетних правовідносин. Порядок формування бюджетів і використання їх коштів встановлюється бюджетним законодавством, основними актами якого є Конституція України (статті 95-98) та Бюджетний Кодекс України. Бюджетна система України — це сукупність державного та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Основою побудови бюджетної системи виступає адміністративно-територіальний поділ України. До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети областей, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування (територіальних громад сіл, селищ, міст та їхніх об'єднань). Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. З метою прогнозування й аналізу економічного та соціального розвитку держави, адміністративно-територіальних утво- рень, розрахунків соціальних і фінансових нормативів, аналізу ефективності бюджетних видатків в Україні складається зведений бюджет. Він включає в себе показники усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України. При цьому зведений бюджет затвердження Верховною Радою України чи іншим органом не потребує, оскільки кожна з його складових затверджується відповідним органом держави чи місцевого самоврядування. Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетна система України ґрунтується на принципах: а) єдності, що забезпечується єдиною правовою базою, єди б) збалансованості, зважаючи, що повноваження на здійснен в) самостійності, оскільки держава коштами державного бюд г) повноти, що передбачає включенню до складу бюджетів ґ) обґрунтованості, що полягає у формуванні бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил; д) ефективності, беручи до уваги, що при складанні та вико є) субсидіарності, оскільки розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими 614 Глава 17 Основи фінансового права України 615
бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача; є) цільового використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; ж) справедливості і неупередженості розподілу суспільного з) публічності та прозорості, оскільки Державний бюджет и) відповідальності учасників бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. З метою забезпечення єдності бюджетної системи України, Бюджетним кодексом передбачена бюджетна класифікація як єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Іншими словами, бюджетна класифікація забезпечує виконання функції контролю, регулювання, аналізу та планування. З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету, бюджетну класифікацію, а також зміни до неї затверджує міністр фінансів України та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України. Бюджетна класифікація має кілька основних складових. 1. Класифікація доходів бюджету, які класифікуються за та Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. До неподаткових надходжень належать: а) доходи від власності та підприємницької діяльності; б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; в) надходження від штрафів та фінансових санкцій; г) інші неподаткові надходження. Трансферти -це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. 2. Класифікація видатків (у тому числі кредитування за ви Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації: а) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій, зокрема держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; б) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій, зокрема держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування. За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України. Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. Поточні видатки складають також трансферти бюджетам місцевого самоврядування, транс- 616 Глава 17 Основи фінансового права України 617
ферти населенню або групам населення, трансферти підприємствам або іншим країнам. Капітальні видатки, або видатки розвитку - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. 3. Класифікація фінансування бюджету, яка визначає джере 4. Класифікація боргу, яка систематизує інформацію про всі Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України. Згідно з Бюджетним кодексом України виділяють такі стадії бюджетного процесу: а) складання проекту бюджету; б) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет Ук в) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності вне г) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прий Під стадією бюджетного процесу розуміють низку заходів, які охоплюють розробку, виконання та оцінку ефективності використаних фінансових ресурсів, при цьому на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів держави та органів місцевого самоврядування. Учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями, зокрема Президент України, органи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, Національний банк України та органи державного фінансового контролю. Бюджетний кодекс України визначає повноваження (права та обов'язки) учасників бюджетного процесу, а саме Президента України, Верховної Ради України, Комітету ВР України з питань бюджету, інших комітетів ВР України, Кабінету Міністрів України тощо. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року (бюджетний рік). Тоді як час початку розробки й складання проекту бюджету, його розгляду і затвердження, виконання, а також складання, розгляду і затвердження звіту про його виконання триває більше двох років і має назву бюджетний цикл. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект Закону України «Про Державний бюджет України» на наступний рік. Разом із проектом подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється згідно з їх компетен- 618 Глава 17 Основи фінансового права України 619
цією Верховною Радою України, Рахунковою палатою, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України, Державною контрольно-ревізійною службою України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами та місцевими державними адміністраціями. Регулярні звіти про доходи й видатки Державного бюджету України оприлюднюються в засобах масової інформації. § 4. Система оподаткування та її значення Система оподаткування - це сукупність податків, зборів і платежів, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку; принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни чи скасування; дій, що забезпечують повну та своєчасну їхню сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства1. Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податків, об'єкти оподаткування, ставки податків, види податків і порядок їх сплати. Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків і зборів (обов'язкових платежів): державного; комерційного; фінансового сектора; населення. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Зміни та доповнення до законодавчих актів про оподаткування стосовно пільг, ставок податків, механізму їх сплати вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року й набирають чинності з початком нового бюджетного року. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Ці питання регулюються Законом України «Про систему оподаткування». Згідно з цим законом встановлення і скасування податків і зборів ' Див. докладніше: Юридична енциклопедія. — Т. 5. — С. 281. (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять до їхніх бюджетів. Оподаткування здійснюється за принципами: — стимулювання науково-технічного прогресу, підприєм — обов'язковості — впровадження правових норм щодо спла — рівнозначності і пропорційності — справляння податків з — рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дис — соціальної справедливості — забезпечення соціальної — стабільності — забезпечення незмінності податків і зборів 620 Глава 17 Основи фінансового права України 621
— економічної обґрунтованості — встановлення податків і — рівномірності сплати — встановлення строків сплати по — компетенції — встановлення і скасування податків і зборів
— єдиного підходу — забезпечення єдиного підходу до роз — доступності — забезпечення дохідливості норм податко § 5. Поняття, функції та види податків Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в певному розмірі, у чітко визначені строки і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Податкам характерні такі риси: а) примусовість і обов'язковість, тобто відсутність у платника б) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до в) безумовність, тобто сплата податку без виконання будь- г) нецільовий характер, а саме відсутність чітких вказівок ґ) розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами; д) безповоротність, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, є) регулярність стягнення, що полягає у безперервності бюджетного процесу та необхідності наповнення фондів коштів. Функції податків: а) фіскальна (лат. fiscus — державна казна) — наповнення до- б) регулююча — як через регулювання галузей суспільного в) контрольна — шляхом регламентування державою фінан г) розподільча — є продовженням фіскальної: наповнення до- ґ) стимулююча — шляхом запровадження окремим платникам податків пільг щодо їх сплати, що стимулює розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу або здійснює підтримку незахищених верств населення країни. Податки, збори та мито складають обов'язкові платежі, які визначають як обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством. Законодавство України про оподаткування не визначає різниці між податком, збором (обов'язковим платежем) і митом, при цьому воно засноване на єдності їхніх основних ознак (обов'язковість сплати, примусовий характер, здійснення контролю за їх надходженням із боку єдиного органу державної податкової служби). 622 Глава 17 Основи фінансового права України 623
Проте, поряд зі спільними ознаками між ними існують і певні відмінності: а) податок — це узаконена форма відчуження власності юри б) збори — це платежі, які стягуються з платника державни в) мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснен Податки, на відміну від зборів та інших обов'язкових платежів, мають головне значення для формування бюджету, оскільки вони забезпечують 80% надходжень до його дохідної частини. Мета податків — задоволення потреб держави, тоді як збори й мито спрямовані на задоволення потреб або видатків окремих установ. Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори чи мито сплачуються у зв'язку з наданням платникові послуги з боку державної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори та мито здебільшого мають разовий характер, тоді як податки сплачуються з певною періодичністю. Залежно від ознак, які покладені в основу порівняння, усі податки класифікують на загальнодержавні та місцеві — залежно від органу державної влади та місцевого самоврядування, який приймає рішення про введення податкового платежу на відповідній території: До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать: —податок на додану вартість; —акцизний збір; —податок на прибуток підприємств; —податок на доходи фізичних осіб; —мито;
—державне мито; —податок на нерухоме майно (нерухомість); —плата (податок) за землю; —рентні платежі; —податок із власників транспортних засобів та інших само —податок на промисел; —збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок —збір за спеціальне використання природних ресурсів; —збір за забруднення навколишнього природного середовища; —збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації —збір на обов'язкове соціальне страхування; —фіксований сільськогосподарський податок; —збір за використання радіочастотного ресурсу України; —збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; —збір до Державного інноваційного фонду; —плата за торговий патент на деякі види підприємницької —збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмеляр —єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через —збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (по Загальнодержавні податки встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою республіки в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Спеціальний збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлюється у порядку, визначеному 624 Глава 17 Основи фінансового права України 625
Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20 вересня 2001 р. До місцевих податків та зборів (обов'язкових платежів) належать: —податок з реклами; —комунальний податок. —готельний збір; —збір за припаркування автотранспорту; —ринковий збір; —збір за видачу ордера на квартиру; —курортний збір; —збір за участь у бігах на іподромі; —збір за виграш на бігах на іподромі; —збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі; —збір за право використання місцевої символіки; —збір за право проведення кіно- і телезйомок; —збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного роз —збір за проїзд територією прикордонних областей автотран —збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та —збір з власників собак. Місцеві податки, механізм справляння та порядок їх сплати вводяться в дію сільськими, селищними, міськими радами відповідно до наведеного переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. Виняток становить збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, що встановлюється обласними радами. Суми місцевих податків (зборів) зараховуються до бюджетів місцевих рад. Пропорційні — податки, які розподіляються між державним і місцевими бюджетами у відповідному співвідношенні, зокрема: збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо. За формою обкладення податки поділяють на прямі та непрямі. До прямих, або прибутковомайнових, належать податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ресурсів. Вони визначаються розміром об'єкта оподаткування, включаються до ціни товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, у свою чергу, поділяються на: особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та з урахуванням його платоспроможності іреальні (англ. real estate — нерухомість), що сплачуються з окремих видів майна (землі, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачуваний прибуток. До особистих податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності тощо. Реальними податками є: податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. До непрямих податків (податки на споживання) належать податки, що стягуються в процесі реалізації товарів чи послуг, включаються у вигляді надбавки до їхньої ціни та сплачуються споживачем, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Непрямі податки зручні в застосуванні. Для них характерна простота вилучення, вони забезпечують регулярність надходжень до бюджету, їх стягнення не потребує досконалого, розвинутого податкового апарату. При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в яких беруть участь три суб'єкти: суб'єкт податку, носій податку і податковий орган, тоді як при сплаті прямих податків — носій податку і податковий орган. Суб'єкт податку — це виробник або продавець товару, який згідно із законом виступає як юридичний платник податку, тобто вносить до бюджету суму податку від реалізованого товару чи надання послуг. Носій податку — це юридична чи фізична особа, споживач товару, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючи товари, споживач фактично стає платником податку, а відтак відбувається перекладення податків із суб'єкта на носія податку. До непрямих податків належать: податок на додану вартість, акцизний збір, мито, державне мито тощо. Залежно від характеру платника розрізняють: 626 Глава 17 Основи фінансового права України 627
а) податки з юридичних осіб, зокрема податок на прибуток, б) податки з фізичних осіб, зокрема прибутковий податок, по в) податки змішаного типу, зокрема ті, що сплачуються як Залежно від характеру використання податки поділяються на податки загального призначення та спеціальні (цільові) податки. Податки загального призначення використовуються на загальнодержавні потреби без конкретизації заходів чи видатків. Спеціальні податки зараховуються до державних цільових фондів і використовуються виключно на фінансування конкретних видатків (збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду). За періодичністю стягнення податки бувають разові, тобто такі, що сплачуються один раз протягом певного відрізку часу (найчастіше податкового періоду) за здійснення певних дій (податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок з майна, що успадковується або дарується тощо) та систематичні (регулярні), тобто такі, що сплачуються періодично (щомісячно, щоквартально). § 6. Платники податків та об'єкти оподаткування Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки. Облік платників податків здійснюється державними податковими інспекціями та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків тільки за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік, і в триденний термін повідомляють про це державну податкову інспекцію. Платники податків поділяються за ставленням до держави на резидентів, які мають постійне місце проживання або місцеперебування в данір державі (183 дні в календарному році сумарно) та нерезидентів, які не мають постійного місця проживання або місцеперебування на даній державній території. За статусом вирізняють такі категорії платників, як юридичні та фізичні особи. Реалізація своїх обов'язків щодо сплати податку здійснюється особисто або через представника, при цьому представництво виступає в трьох формах — законне, уповноважене та офіційне. Законними представниками є юридичні та фізичні особи, уповноважені представляти інтереси платника податків, зокрема: а) для підприємства — його керівник та головний бухгалтер,
|
||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 361; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.73.150 (0.013 с.) |