Мета та завдання курсової роботи

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни

 

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ

для студентів денної форми навчання за спеціальністю

5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної

та образної інформації»

з напряму підготовки.051501 «Видавничо-поліграфічна справа»

з галузі знань 0515 «Видавничо-поліграфічна справа»

 

 

Дніпропетровськ

20____

Технологія формних процесів. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів денної форми навчання за спеціальністю 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації» з напряму «Видавничо-поліграфічна справа» ДНЗ Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій – Дніпропетровськ, 2015.

Укладачі: Баранець О.В. – викладач спецдисциплін

Шаршунович О.В. – викладач спецдисциплін

Методичні вказівки до виконання курсової роботи розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації».

Протокол №___ від _____________ 2015 р.

 

 

ЗМІСТ

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………4

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………….......5-8

3. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………..9-22

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………23-32

5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ І ОЦІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ……………33

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………….34

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..35

 

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота з дисципліни «Технологія формних процесів» виконується студентами спеціальності 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації».

Мета методичних вказівок – направити роботу студента на систематичне, послідовне вирішення задач виконання курсової роботи, підготувати студента до виконання дипломного проекту з тематики даного напрямку.

Задача курсової роботи – закріплення та поглиблення знань, отриманих студентом в результаті вивчення курсу «Технологія формних процесів», «Обробка текстової та образної інформації» набуття навичок самостійного вирішення поставленого завдання, оволодіння принципом розробки технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску продукції певного виду, розвиток вміння користуватися спеціальною літературою та шукати необхідну інформацію в мережі Інтернет.

 

 

СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота складається з пояснювальної записки, до якої включено два розділи: I-Технологічна частина і II-Технологічні розрахунки. Пояснювальна записка вміщує: титульний аркуш; завдання; зміст; вступ; розділи теоретичного та практичного напряму роботи; висновки; список використаної літератури; додатки. Пояснювальна записка повинна супроводжуватися посиланнями на відповідні пункти використаних джерел.

Титульний аркуш є першим аркушем пояснювальної записки і заповнюється відповідно до зразка (див. Додаток А).

В завданні вказана тема, вхідні дані до роботи, вихідні дані роботи, перелік питань для розробки, обсяг матеріалу, календарний графік виконання роботи, термін виконання (див. Додаток Б).

Для більшого приближення до конкретних завдань виробництва, що розв’язуються спеціалістами поліграфічних підприємств, для курсової роботи пропонується тематика розробки технологічного процесу виготовлення друкарських форм плоского друку на прикладі випуску книжкової продукції, як продукції, процес виробництва якої є найбільш об’ємним і включає в себе найбільшу кількість технологічних операцій.

Об’єктом розробки в курсовій роботі є технологічний процес виготовлення друкарських форм для випуску книжкової продукції.

Після закріплення теми студент отримує бланк-завдання і методичні вказівки для виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Технологія формних процесів», у відповідності з якими виконує курсову роботу.

Зміст включає назву всіх розділів, підрозділів та пунктів з указанням номерів сторінок, на яких знаходиться початок матеріалу розділів (підрозділів, пунктів). Приклад оформлення змісту наведений в (Додатку В).

 

Курсова робота складається з:

ВСТУП (2—4 ст.)

I. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1. Розробка технічної характеристики видань, що проектуються (2—3 ст.)

1.2. Виготовлення макетів книжкових видань (1-2 ст.)

1.3. Вибір і обґрунтування прийнятного технологічного процесу (15—20 ст.) 1.4. Вибір, обґрунтування і коротка характеристика запроектованого обладнання (3—4 ст.)

1.5. Вибір і обґрунтування матеріалів, що використовуються на дільницях

(3-4 ст.)

1.6. Розробка технологічного процесу за основними операціями (2—3 ст.)

1.7. Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку (2-3ст.)

1.8. Розробка заходів з організації технічного контролю (2-3ст.)

II-ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

Вступ повинен бути тісно пов'язаний зі змістом курсового проекту.

У вступі потрібно коротко охарактеризувати сучасний стан технологій, обладнання та матеріалів поліграфічного виробництва і для випуску книжкового видання, зокрема, сформулювати завдання, які стоять перед поліграфічними підприємствами, перспективи розвитку додру­карських процесів, завдання і мету курсового проекту.

Першим розділом пояснювальної записки є технологічна частина, в якій необхідно розробити технічну характеристику видання, розробити схему технологічного процесу виготовлення друкарських форм, описати технологію виготовлення друкарських форм для даного видання з вибраним обладнанням і матеріалами, скласти макет спусків полос, розробити заходи по впровадженню передових форм організації праці в цеху, вибрати норми часу і виробітку на додрукарські процеси, вказати засоби автоматичного контролю і регулювання технологічного процесу на всьому запроектованому обладнанні.

В другому розділі (технологічні розрахунки) необхідно виконати технологічні розрахунки річного завантаження на кожній операції технологічного процесу виготовлення офсетних друкарських форм для випуску книжкового видання:

− кількість знаків;

− сканування однофарбових зображень;

− сканування та обробки кольорових зображень;

− створення векторних елементів і зведення в оригінал-макет кольорових ілюстрацій;

− верстання книжкових видань;

− роздрукування на струменевому принтері та на операції правки коректури;

− виготовлення діапозитивів на лазерному принтері

− електронного монтажування, кольороподілу та растрування;

− роздрукування коректурного відбитка кольорових зображень та кольорокорекції;

− фотовиведення 4-х фарбових діапозитивів;

− монтажування спусків сторінок;

− виготовлення форм чорно-білих та кольорових сторінок;

Висновки вміщують короткі висновки з результатів роботи, пропозиції по їх використанню.

В списку використаної літератури необхідно перерахувати всі джерела, які використав студент при виконанні курсової роботи.

Джерела в списку використаної літератури необхідно розмістити в алфавітному порядку або в порядку появи посилань в тексті. Порядковий номер літературного джерела в тексті беруть у квадратні дужки. Бібліографічне описання мусить бути оформлене у відповідності з існуючими вимогами державного стандарту.

Додаток оформлюється як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини. На першій сторінці додатків пишеться слово «Додатки». Кожний додаток необхідно починати з нового аркуша, в правому верхньому кутку слід написати слово «Додаток» і його позначення (А, Б, В...). В додаток виносять проміжні математичні докази, таблиці допоміжних даних, інструкції і методики, опис алгоритмів і програм задач для ПК, копії рішень, актів про впровадження, дослідження.

 

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

В цьому розділі подаються методичні вказівки та рекомендації по розробці пояснювальної записки до курсової роботи.

Технічна характеристика запроектованого обладнання

Назва	Марка, модель	Призначення	Технічна характеристика

 

Технічна характеристика запроектованих матеріалів

Назва	Марка	Призначення	Технічна характеристика

Планові норми часу

 

Назва операції	Одиниці виміру	Група складності	Запланована норма часу хв

 

Мова і стиль

Мовностилістичне оформлення курсової роботи обумовлюється особливостями наукового стилю. Щоб уникнути суб’єктивності суджень і сконцентрувати основну увагу на предметі висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи, а також використовують безіменну форму подачі інформації («рекомендується», «було обрано», «зазначається», «як було сказано»).

Визначальною рисою наукового стилю є точність висловлювання, наявність спеціальної термінології (у даному випадку – видавничо-поліграфічних технологій). Завдяки спеціальним термінам досягається можливість в короткій економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Слід дуже уважно підходити до вибору наукових термінів і визначень, посилаючись при цьому на авторитетні опубліковані джерела (підручники, довідкові та нормативні видання тощо).

Окремі частини тексту можна з’єднувати в одне ціле за допомогою слів і словосполучень, що відображають послідовні етапи логічного розмірковування і є засобом зв’язку думок при виділенні основного (отже, відтак, загалом, зазначимо, у зв’язку з цим…). Однак використання подібних слів і словосполучень для механічного поєднання різнорідних за змістом структурних частин тексту (речень, абзаців) неприпустиме.

Виразність мови пов’язана також з чіткістю, місткістю, відсутністю повторень однакових слів, які слід замінювати синонімами.

Технічне оформлення тексту

Послідовність розміщення матеріалу повинна відповідати структурі курсової роботи. Текст поділяється на абзаци, кожний з яких містить самостійну думку. Абзац починається з нового рядка, при цьому з лівого боку залишається поле 1,25-1,5 см.

Друкарські помилки після друку пояснювальної записки дозволяється виправляти підчищуванням або зафарбовуванням білою фарбою в кількості не більше двох на одній сторінці.

Текст пояснювальної записки необхідно поділяти на розділи, підрозділи та пункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних частин записки, в тому числі – заголовки розділів, які відповідають темі і плану роботи (наприклад, «ВИСНОВКИ»), друкують великими літерами, кеглем 14 pt, з використанням напівжирного накреслення, по центру сторінки. Заголовки підрозділів – маленькими літерами з першою великою, кеглем 14 pt, з використанням напівжирного накреслення, з абзацного відступу. Крапку в кінці будь-якого заголовка не ставлять. Заголовки пунктів друкують таким же способом, але не використовуючи напівжирне накреслення. Відстань між заголовком і текстом повинна бути в 1 пустий рядок.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою, але в кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити в них слова не дозволяється.

Не дозволяється розміщувати заголовки окремо від наступного тексту. На сторінці, де подається заголовок, повинно біти не менше двох рядків наступного тексту.

Кожну структурну частину записки (кожен розділ) починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Підрозділи нумерують арабськими цифрами у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з цифри номера розділу і цифри номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад, «3.4» (четвертий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку друкується заголовок підрозділу. Пункти і підпункти нумерують за такими ж правилами, як і підрозділи.

Такі структурні частини записки як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаної літератури порядкового номера не мають.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, включаючи список використаної літератури та додатки. Якщо записка містить рисунки і таблиці, які розташовані на окремих аркушах, їх необхідно включати до загальної нумерації.

Першою сторінкою є титульний лист, далі – завдання на курсову роботу, зміст (проте номер сторінки на них не проставляється); потім – перелік умовних позначень, вступ і далі по змісту (починаючи з переліку умовних позначень номер сторінки вже проставляється). Номер сторінки проставляється посередині аркуша у нижній його частині.

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, схеми, малюнки, графіки, діаграми, фотознімки і т.п.) варто розміщувати в записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. Ілюстрацію розташовують так, щоб її було зручно розглядати без повороту записки або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок __», що разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних по центру сторінки, відстань між рисунком і його підписом, а також між підписом рисунку і текстом пояснювальної записки знизу повинна бути в 1 пустий рядок. Наприклад, якщо розміщують перший рисунок в третьому розділі, підпис оформлюється таким способом:

Рисунок 3.1 – Приклад вставки рисунка в тексті (дискети 3,5")

 

Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в рамках розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, Рисунок 3.2. Другий рисунок третього розділу.

Якщо в записці наведена тільки одна ілюстрація, то її не нумерують і слово «Рисунок __» не пишуть.

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається словом «Рисунок»;

– порядковий номер ілюстрації (нумерується в межах розділу);

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із стислою характеристикою зображеного;

– експлікацію, в якій деталі сюжету позначають цифрами, супроводжуючи їх текстом.

Ілюстрації при необхідності можуть бути перераховані в змісті із вказівкою їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони поміщені.

Закінчувати виклад розділу, пункту, підпункту ілюстрацією без наступного за нею пояснюючого тексту не допускається.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма, графік.

Фотографія – найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. У багатьох випадках – це і науковий документ (зображення об’єктів дослідження).

Схема – це зображення, яке передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею пристрою, процесу і показує взаємозв’язок їх головних елементів.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. Розрізняють діаграми лінійні, площинні та об'ємні.

Графіки – це умовне зображення величин та їх співвідношень через геометричні фігури, лінії, точки. Їх використовують як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Крім геометричного образу, графік містить допоміжні елементи:

– загальний заголовок;

– словесне пояснення умовних знаків;

– осі координат і числові сітки з масштабами;

– числові дані, що доповнюють або уточнюють величину нанесених на графік показників.

Осі координат креслять без стрілок, їх можна починати не з нуля, якщо крива, що зображена на графіку, займає невеликий простір.

Таблиці

Таблицю варто розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в рамках розділу, за винятком таблиць, що приводять у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують прописними буквами (крім першої заголовкової) і поміщують над таблицею. Номер таблиці та її назву розміщують в один рядок через тире, встановлюючи виключку з лівого краю сторінки, починаючи з абзацного відступу. Назва повинна бути короткою і відображувати зміст таблиці.

Таблиця ______ – __________________________________

^{номер назва таблиці}

Якщо в пояснювальній записці є лише одна таблиця, її не нумерують.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за границі сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її голівку й боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номерами граф або рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці. Слово «Таблиця __» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці __» із вказівкою номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають із великої букви, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть із великої букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки й підзаголовки граф указуються в однині.

Таблиці, при необхідності, можуть бути перераховані в змісті із вказівкою їх номерів, назв (якщо вони є) і номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Закінчувати виклад розділу, пункту, підпункту таблицею без наступного за нею пояснюючого тексту не допускається.

Переліки

Переліки, при необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Для позначення рівнів переліку можуть використовуватися спеціальні знаки: «–«, «•».

Перед кожною позицією переліку необхідно ставити арабську цифру з крапкою або дужкою, або, якщо список не нумерований, – дефіс (перший рівень деталізації). Після цифри з крапкою наступний текст необхідно починати з великої літери, в кінці переліку ставиться крапка. Після цифри з дужкою наступний текст необхідно починати з маленької літери, в кінці переліку ставиться крапка з комою.

Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати маленькі літери російського алфавіту з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації починають з абзацного відступу, другого рівня – з відступом щодо місця розміщення переліків першого рівня.

Скорочення слів

Всі слова в пояснювальній записці необхідно писати повністю. Допускаються лише загальноприйняті скорочення, довільні скорочення не допускаються.

Якщо в курсової роботі використовуються вузькоспеціалізовані скорочення, символи, терміни, їх перелік необхідно складати в тих випадках, коли загальна кількість скорочень становить більше 20 і кожне з таких скорочень повторюється в тексті не менше 3-5 разів. Загальноприйняті скорочення в перелік не включають.

Якщо загальна кількість вузькоспеціалізованих скорочень невелика, то при першому використанні їх необхідно дати повністю, а скорочення вказати в дужках, наприклад, автоматизовані робочі місця (АРМ) і потім в тексті використовувати лише скорочення АРМ.

Бібліографічні посилання

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу тієї чи іншої думки у пояснювальній записці слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту.

Всі цитати, перефразовані положення, цифрові та інші матеріали, які отримані іншими авторами або наведені з літературних джерел і використовуються в записці, повинні мати посилання на джерела. Посилання в записці можна давати всередині тексту або в підрядковому зауваженні. Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Посилання в тексті на джерела літератури варто позначати порядковим номером по переліку використаних джерел, відділеному двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботі В.Р. Копенковича [1] подається наступне...».

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Полянский Н.Н., Карташева О.А., Надирова Е.Б. Технология формных процессов: Учебник / Н.Н. Полянский, О.А. Карташева, Е.Б. Надирова: Моск. гос. ун-т печати. – М.: МГУП, 2007. – 366 с.

2. О.В. Мельников. Технологія плоского офсетного друку: Підручник. Львів: Афіша, 2003 р. – 384 с.

3. Мельнічук С.І., Ярема С.М. Офсетний друк: Навч. посіб.: У 2 кн.: Кн. 1. Технологія та обладнання додрукарських процесів. – К.: УкрНДІСВД:ХаГар, 2000. – 467 с.

4. Буковецкая О.А. Готовим в печать журнал, книгу, буклет, визитку / О.А. Буковецкая. — М.: Издательство «НТ Пресс», 2005. — 303, [1] с.: ил.

5. Сафонов А.В. Проектирование полиграфического производства: Учебник / А.В. Сафонов, Р.Г. Могинов; под общ. ред. проф. А.В. Сафонова. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2010. – 500 с.

6. Технология изготовления печатных форм. Под общ. ред. доктора техн. наук проф. В.И. Шеберстова. – М.: Книга, 1990. – 224 с.

7. Фрэнк Романо. Принт-медиа бизнес: Современные технологии издательско-полиграфической отрасли / Фрэнк Романо; Пер. с англ. М. Бредис, В. Вобленко, Н. Друзьева; Под ред. Б.А. Кузьмина. -М.: ПРИНТ-МЕДИА центр, 2006. - 456 с.

8. Допечатная подготовка. Учебный курс / Т. Иванова. – СПб.: Питер, 2004. – 304 с.: ил.

9. Н.Н. Полянський. Основы полиграфического производства: Издание 2-е, переработанное. М.: Книга, 1991 г. – 352 с.

10. ДСТУ 3003-95. Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення.

11. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення.

12. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення.

ДОДАТКИ

Додаток А

 

 

Міністерство освіти і науки України

 

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………

I. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1. Розробка технічної характеристики видань, що проектуються ………..

1.2. Виготовлення макетів книжкових видань…………………………………

1.3. Вибір і обґрунтування прийнятного технологічного процесу …………

1.4. Вибір, обґрунтування і коротка характеристика запроектованого обладнання ……………………………………………………………………….

1.5. Вибір і обґрунтування матеріалів, що використовуються на дільницях…

1.9. Розробка технологічного процесу за основними операціями ………....

1.10. Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку …………………

1.11. Розробка заходів з організації технічного контролю ………………….

II-ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ…………………………………………….

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни

 

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ

для студентів денної форми навчання за спеціальністю

5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної

та образної інформації»

з напряму підготовки.051501 «Видавничо-поліграфічна справа»

з галузі знань 0515 «Видавничо-поліграфічна справа»

 

 

Дніпропетровськ

20____

Технологія формних процесів. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів денної форми навчання за спеціальністю 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації» з напряму «Видавничо-поліграфічна справа» ДНЗ Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій – Дніпропетровськ, 2015.

Укладачі: Баранець О.В. – викладач спецдисциплін

Шаршунович О.В. – викладач спецдисциплін

Методичні вказівки до виконання курсової роботи розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації».

Протокол №___ від _____________ 2015 р.

 

 

ЗМІСТ

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………4

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………….......5-8

3. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………..9-22

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………23-32

5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ І ОЦІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ……………33

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………….34

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..35

 

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота з дисципліни «Технологія формних процесів» виконується студентами спеціальності 5.05150103 «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації».

Мета методичних вказівок – направити роботу студента на систематичне, послідовне вирішення задач виконання курсової роботи, підготувати студента до виконання дипломного проекту з тематики даного напрямку.

Задача курсової роботи – закріплення та поглиблення знань, отриманих студентом в результаті вивчення курсу «Технологія формних процесів», «Обробка текстової та образної інформації» набуття навичок самостійного вирішення поставленого завдання, оволодіння принципом розробки технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску продукції певного виду, розвиток вміння користуватися спеціальною літературою та шукати необхідну інформацію в мережі Інтернет.