Тема 2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки

Соціологія: історія становлення та розвитку. Теоретичні та соціальні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Історія соціології як навчальна дисципліна. Теоретичні засади історії соціології. Предметна область історії соціології. Місце історії соціології в структурі соціологічного знання. Міждисциплінарні зв’язки історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспільства та культурними традиціями.Головні етапи розвитку соціологічної думки: критерії періодизації соціології. Визначення поняття наукової школи в соціології. Класифікація наукових шкіл та теорій соціології. Cоціологічна теорія, як система логічно взаємозв'язаних понять та принципів. Парадигмальний плюралізм соціологічного знання.Значення історії соціології для розвитку сучасних наук про суспільство.

Тема 3. Протосоціологічний період формування соціологічної думки

Становлення і розвиток протосоціологічного знання. Соціальне знання античності. Міф та епос як найдавніші форми відображення дійсності первісногота раннього класового суспільства.Соціальне знання в культурах Стародавнього Сходу. Протосоціологічне знання стародавнього Китаю, Індії, Вавілону, Єгипту.Зародження елементів наукового знання в межах античної культуриГреції та Риму. Соціально-економічна та політична обумовленість емпіричних досліджень в античних суспільствах. Значення праць логографівта істориків (Геродот, Фукідід, Полібій) для розвитку науковогознання.

Проблеми суспільства та людини у творчості Демокріта. Вчення Платона про суспільство. “Ідеальна держава” Платона. Аристотель про принципи ймовірного та достовірного знання. Система класифікації наук Аристотеля. Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя у творчості Аристотеля. Аристотель про походження, сутність і форми держави. Ототожнення суспільства з державою, проведення переписів населення, практичне вивчення результатів економічної діяльності. Соціальне знання епохи Середньовіччя. Теологія та теософії IV-XIII ст.: Аврелій Августин, Фома Аквінський. Обґрунтування виникнення і розвитку суспільства, як результатів Божої волі, відсутність чітких уявлень про суспільство, заборона практичних наукових досліджень. Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція “двох градів”.

Гуманізм кін. XIII - XV ст.: Данте Аліг'єрі, Ф. Петрарка, Л. Бруні, Л. Бокаччо. Боротьба з теологією, обґрунтування людини як найвищої цінності, її участі в управлінні суспільством та соціальних процесах нарівні з Богом. Соціальні утопії XVI - поч. ХVIІ ст.: Т. Мор, Т. Кампанелла. Обґрунтування ідеального суспільства, як суспільства соціальної справедливості, без приватної власності, з чітким розмежуванням прав і обов'язків громадян. Індивідуалістичні концепції XVI - поч. XVII ст.: Н. Макіавеллі, Ж. Боден. Дослідження проблеми місця особистості в соціальному середовищі, вивчення проблем політики та влади, детермінантів їх розвитку. Суспільні погляди Нового часу: друга пол. XVII - поч. XIX ст. Натуралізм XVII - поч. XIX ст.: Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш.-Л. Монтеск'є. Виникнення соціальних явищ як наслідок розвитку явищ природи. Філософія історії кін. XVII - XVIII ст.: Дж. Віко, А. Кондорсе. Філософське осмислення історії крізь призму розвитку соціальних явищ. Основні положення філософії історії Г. Гегеля. Розвиток емпіричних, демографічних і статистичних досліджень у XVII–XIX ст. Виявлення економічних законів суспільства представниками англійської політичної економії (В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо).

Тема 4. Витоки українського протосоціологічного знання

Протосоціологія епохи становлення, розвитку та розпаду Київської Русі (Київська держава, княжа доба, литовсько-польський період — V - кінець XV ст.); протосоціологічне знання козацької доби (від початків козацтва до зруйнування Січі — кінець XV - третя чверть XVIII ст.); протосоціологія доби відродження України (кінець XVIII - середина XIX ст.). Пам'ятки усної, писемної творчості й спроби пояснити суть соціального.

Київський князь Володимир Мономах (правив у 1113-1125 рр.) – «Повчання дітям». Головні соціальні ідеї «Повісті минулих літ» (Нестор). «Галицько-Волинський літопис» — важливе джерело інформації про соціальне життя на західноукраїнських теренах.

Вплив українського козацтва як соціального феномена на розвиток протосоціології. Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566). Місце творів І. Вишенського у розвитку протосоціології. Соціально-політичні концепції Києво-Могилянської академії. Петро Могила, Стефан Яворський, Павло Величковський, Юліан Кониський, Феофан Прокопович. Вплив творчості Г. Сковороди на становлення української суспільної думки. Внесок у розвиток пізнання соціального представниками Кирило-Мефодіївського товариства. Микола Костомаров, Михайло Гулак, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Володимир Білозерський, Олександр Маркевич.

Тема 5. Огюст Конт і виникнення позитивістської соціології

Криза методології традиційного суспільствознавства та проблема науковості соціального пізнання. Значення природничих наук для розвитку соціального знання. Зародження позитивізму та його характерні особливості. Ідеї К.-А. Сен-Сімона. Наукові праці О. Конта про необхідність вивчення суспільства як системи. Класифікація наук. Місце соціології в контівській системі позитивних наук. Предмет, структура і завдання соціології. Соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна стабільність і соціальний розвиток. Місце О. Конта в історії соціології.

Тема 6. Соціологічна теорія Г. Спенсера

Проблема органіцизму та еволюціонізму в соціології. Г. Спенсер – основоположник поміркованого органіцизму. Методологія соціології Г. Спенсера: елементи органіцизму, редукціонізму, аналогії. Еволюційна концепція Г. Спенсера: фактори і механізми соціальної еволюції. Вчення Г. Спенсера про соціальні інститути, їх типи і функції. Значення соціальних інститутів у житті суспільства.

Тема 7. Соціологічний натуралізм

Причини виникнення натуралістичної орієнтації в соціології. Особливості натуралістичного напряму в соціології. Аналогія і редукціонізм як основні принципи соціологічного натуралізму. Органіцистська соціологія П. Лілієнфельда, О. Строніна, А. Шеффле, А. Еспінаса, Р. Вормса. Форми соціологічного редукціонізму. Концепції соціального дарвінізму. Боротьба за існування і соціальні конфлікти. Соціал-дарвіністські концепції У. Беджгота, Л. Гумпловича, У. Самнера, Г. Ратценхофера, А. Смолла. Науково-теоретичні досягнення та недоліки соціал-дарвіністської парадигми. Расово-антропологічна школа: Ж. Гобіно, Х. Чемберлен, Ж. Ляпуж, О. Аммон. Антисоціологізм расово-антропологічної концепції. Географічна школа в соціології, її загальна характеристика та причини досягнень і помилок (Г. Бокль, Л. І. Мечников, С. М. Соловйов, В. С. Ключевський, Ф. Ратцель).

Тема 8. Наукові погляди К. Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки

Погляди К. Маркса на особливості розвитку історії суспільства. Визначення поняття “формація”. Марксистська концепція соціальної структури. К. Маркс про сутність та форми відчуження. Теорія класів і класового конфлікту. Дискусії щодо марксизму в сучасній соціології. Критика економічного детермінізму марксизму.

Тема 9. Психологічний напрям в соціології та його особливості

Психологічний еволюціонізм Ф. Гіддінгса. Психологія народів (М. Лацарус, Г. Штейнталь, В. Вундт). Психологія натовпу (С. Сігелє, Г. Лебон). Теорія наслідування Г. Тарда. Інтеракціонізм Ч. Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття (“дзеркальне Я”, “первинна група”, “соціальна організація”). Інстинктивізм У. Мак-Дугалла. Соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда. Модель особистості З. Фрейда. Теорія витіснення та сублімації як механізм діяльності та творчості в історико-культурному процесі.