Лист К. М. Мерсену (15 квітня 1680 р.)

Я не настільки відлюдкуватий, щоб не радіти, коли про мене думають і коли стосовно мене дотримуються хорошої думки. Але я віддав би перевагу тому, щоб про мене не думали взагалі. Я швидше боюся репутації, ніж її не бажаю, бо, на мою думку, для тих, хто її здобуває, це завжди таїть у собі певне зменшення свободи і дозвілля - двох речей, яких жодному монархові в світі не купити у мене ні за які кошти.

 

Уважно прочитайте наведені фрагменти знаменитого фізика, математика і філософа Нового часу, виділіть основні теми, що в них фігурують: зв’язок істинного пізнання із методом, пошуки надійних його засад, звернення до вихідних властивостей як світу, так і людини, виділення основних світових субстанцій, визначення їх атрибутів та ін. Зверніть увагу на те, що хоча Р.Декарт звертається до поняття Бога, робить це він принципово інакше, ніж теологія і схоластика – відштовхуючись від можливостей та самоочевидних істин людського розуму. У зв’язку із цим варто звернути увагу й на особливості стилю творів Р.Декарта: він висловлюється чітко, коротко, зрозуміло. Варто також відзначити й те, що свої теоретичні міркування філософ пов’язує із правилами життя. Особливо уважно слід опрацювати ті положення, що започатковують в європейській філософській та науковій традиції так звану психо-фізіологічну проблему – проблему співвідношення душі і тіла, свідомості і організму людини, психіки та нейрофізіології.

 

Питання та завдання для опрацювання фрагментів творів

1. Виділіть та зафіксуйте основні аргументи Р.Декарта щодо необхідності і важливості пошуку єдиного методу істинного пізнання, подайте їх власний коментар, відзначаючи в них переваги та недоліки.

2. Опрацюйте визначення методу Р.Декартом. Як його підходи до розуміння методу співвідносяться із вимогами до методу істинного пізнання (правилами методу)?

3. Опрацюйте уважно зміст чотирьох вимог до методу істинного пізнання, спробуйте визначити їх сучасне значення для наукового пізнання.

4. Прослідкуйте за основними логічними кроками виведення Р.Декартом знаменитої тези „Мислю, отже існую” та дайте оцінку їх виправданості або сумнівності. Яку роль грає ця теза у подальших міркуваннях Р.Декарта та у подальшій європейській філософії?

5. Зафіксуйте основні аргументи Р.Декарта на користь того, що свідомість являє собою самостійну субстанцію. Що в них ви поділяєте?

6. З’ясуйте, яким чином Р.Декарт вирішує питання про взаємодію двох субстанцій – мислячої та протяжної.

7. Проясніть, яким чином у міркуваннях Р.Декарта з’являється проблема співвідношення душі і тіла та як він її вирішує.

8. З’ясуйте, чому філософ віддає перевагу у пізнанні дедукції, а не індукції чи інтуїції. Які характеристики дедукції Р.Декарт вважає її вирішальними перевагами?

9. Чому, на вашу думку, Р.Декарт обирає в якості начал буття геометрично-математичні характеристики речей?

10. В яких відношеннях між собою перебувають філософські пошуки Р.Декарта із його життям та тими принципами поведінки, які він проголошує?

 

Література до опрацювання розділу

1. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Декарт Рене. Пер. на укр., вступна стаття, примітки В.Андрушко, С.Гатальська. – К.: Тандем, 2001. – 104 с.

2. Декарт Р. Сочинения в 2 т. / Рене Декарт. Пер. с лат. и франц. Т.1. Сост., ред., вступ. ст. В.В.Соколова. – М.: Мысль, 1989. – 654, [2] с., 1 портр. – (Филос. наследие; Т.106).

3. Декарт Р. Сочинения в 2 т. / Рене Декарт. Пер. с лат. и франц. Т.2. Сост., ред. и примеч. В.В.Соколова. – М.: Мысль, 1994. – 633, [2] с., 1 портр., ил. – (Филос. наследие).

4. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст. / Гусєв Валентин Іванович. Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 368 с. – С.33 – 70.

БЕНЕДИКТ СПІНОЗА

(1632-1677)

Бенедикт (Барух) Спіноза жив і помер в Нідерландах. Народився в сім‘ї торгівця, який належав до єврейської громади. Початкову освіту отримав в духовному училищі, що готувало равинів. Через захоплення світськими науками і сучасною йому філософією в 1656 році на нього керівниками юдейської громади був накладений «херем» – велике відлучення і прокляття. З цієї причини він вимушений був залишити Амстердам. Рятуючись від переслідувань, Спіноза жив у селі і заробляв собі на життя шліфуванням скляних лінз. Згодом він переселився в м. Рейнсбург у передмісті Гааги, де і написав свої філософські праці. Основні твори Спінози: «Основи філософії Декарта, доведені геометричним способом»(1663), «Богословсько-політичний трактат» (1670), «Етика, доведена в геометричному порядку»(1677), «Трактат про вдосконалення розуму» (1677). Зазвичай філософію Б.Спінози характеризують як монізм, пантеїзм з відчутними матеріалістичними тенденціями, а також раціоналізм. За своїми політичними уподобаннями він був прибічником республіканського правління і противником монархії.

 

Фрагменти творів

№1. Онтологія