Лаврін трохи прохолов, зірвавши півсотні куликів, і зліз додолу. Волосний з писарем пішли в хату: в Лавріновій і в Карповій хаті валялись купами черепки.

 

 

З х`ати повибіг`али д`іти (из хаты повыбегали дети), вгляд`іли страшн`е закрив`авлене б`абине лиц`е й піднял`и ґвалт (увидели страшное окровавленное бабушкино лицо и подняли шум). Соб`аки г`авкали на п`исаря та на г`олову, аж ск`иглили (собаки гавкали на писаря и на председателя, аж скулили). З сел`а почал`и збіг`атись л`юди (с села начали сбегаться люди). Волосн`ий з п`исарем та з кільком`а громад`янами повел`и в в`олость Кайдаш`енків (волостной с писарем и с несколькими гражданами повели в волость Кайдашенков), їх жін`ок та Кайдаш`иху (их жён и Кайдашиху). Вон`и нас`илу розпл`утали їх спр`аву (они с трудом распутали их дело) і присуд`или Карп`ові одірв`ати х`ату й пост`авити окр`оме на сво`єму гор`оді (и присудили Карпу оторвать хату и поставить отдельно на своём огороде), бо Лаврін, як м`енший син, мав пр`аво зост`аться в б`атьковій х`аті (потому что Лаврин, как младший сын, имел право остаться в отцовской хате) і за те був пов`инен дод`ержать м`атір до см`ерті (и за то был обязан содержать мать до смерти). Гром`ада присуд`ила розділ`ити ґрунт між Кайдаш`енками пополов`ині (сходка присудила разделить землю межу Кайдашенками пополам).

 

З хати повибігали діти, вгляділи страшне закривавлене бабине лице й підняли ґвалт. Собаки гавкали на писаря та на голову, аж скиглили. З села почали збігатись люди. Волосний з писарем та з кількома громадянами повели в волость Кайдашенків, їх жінок та Кайдашиху. Вони насилу розплутали їх справу і присудили Карпові одірвати хату й поставити окром е на своєму городі, бо Лаврін, як менший син, мав право зостаться в батьковій хаті і за те був повинен додержать матір до смерті. Громада присудила розділити ґрунт між Кайдашенками пополовині.

 

 

Волосн`ий так`и посад`ив Мотрю за б`абине `око в хол`одну на два дні (волостной всё же посадил Мотрю за бабушкин глаз в холодную на два дня).

П`ісля так`ої колотн`ечі стар`а Кайдаш`иха засл`абла (после такой передряги старая Кайдашиха заболела). В н`еї нагн`ало `око, як к`уряче яйц`е (у неё распух глаз, как куриное яйцо). `Око ст`ухло (опухоль спала), ал`е од т`ого ч`асу вон`а осл`іпла на пр`аве `око (но с того времени она ослепла на правый глаз).

— Г`осподи (Господи)! Од ч`ого це в нас почал`ася колотн`еча в сім’`ї (из-за чего это у нас началась ругань в семье)? — каз`ала Кайдаш`иха (говорила Кайдашиха). — Це вон`о не д`урно (это оно не просто так): це, м`абуть, майстр`и заклад`али х`ату не на смерть, а на колотн`ечу (это, наверное, мастера закладывали хату не на смерть, а на ругань).

Кайдаш`иха над`умалась піт`и до свящ`еника й прос`ити йог`о, щоб він освят`ив хат`и (Кайдашиха надумала пойти к священнику и просить его, чтобы освятил хаты). Не сказ`авши ніч`ого Лавр`інові й Карп`ові (не сказав ничего Лаврину и Карпу), щоб вон`и час`ом том`у не спрот`ивились (чтобы они случайно не воспротивились), Кайдаш`иха поб`ігла до свящ`еника й попрос`ила йог`о освят`ить хат`и (Кайдашиха побежала к священнику и попросила его освятить хаты).

 

Волосний таки посадив Мотрю за бабине око в холодну на два дні.

Після такої колотнечі стара Кайдашиха заслабла. В неї нагнало око, як куряче яйце. Око стухло, але од того часу вона осліпла на праве око.

— Господи! Од чого це в нас почалася колотнеча в сім’ї? — казала Кайдашиха. — Це воно не дурно: це, мабуть, майстри закладали хату не на смерть, а на колотнечу.

Кайдашиха надумалась піти до священика й просити його, щоб він освятив хати. Не сказавши нічого Лаврінові й Карпові, щоб вони часом тому не спротивились, Кайдашиха побігла до священика й попросила його освятить хати.

 

 

Наступ`ав храм в семиг`орській ц`еркві (наступал храм в семигорской церкви; “ храм ” — праздник дня освящения местной церкви или дня святого покровителя этой церкви), і молод`иці на сел`і почал`и м`азати хат`и (и молодицы в селе начали белить хаты). Мотря якр`аз тог`о дня пол`ізла в піч (Мотря как раз в тот день полезла в печь), щоб ї`ї в`имазать (чтобы её повымазывать).

Кайдаш`иха прийшл`а дод`ому з свящ`еником (Кайдашиха пришла домой со священником), з ним`и прийш`ов і дяк з паламар`ем (с ними пришёл и дьяк с пономарём).

Свящ`еник покроп`ив свяч`еною вод`ою х`ату й с`іни (священник окропил святой водой хату и сени). Кайдаш`иха прос`ила йог`о посвят`ить і Карп`ову х`ату (Кайдашиха просила его освятить и Карпову хату): їй ус`е-таки шк`ода бул`о с`ина (ей всё-таки жаль было сына).

Кайдаш`иха одчин`ила дв`ері в Карп`ову х`ату (Кайдашиха отворила дверь в Карпову хату), а там з пр`ипічка теліпал`ись н`оги п'`ятами догор`и (а там из шестка болтались ноги пятками вверх), п`альцями вниз (пальцами вниз). Товст`і литк`и стрим`іли, н`аче дві дерев`ини (толстые икры торчали, как два бревна). В печ`і леж`ала Мотря (в печи лежала Мотря).

Свящ`еник покроп`ив Карп`ову х`ату (священник окропил Карпову хату).

— Н`ащо ви, м`амо, св`ятите мо`ю х`ату (зачем вы, мама, освящаете мою хату)? Хіб`а я вас прос`ив, чи що (разве я вас просил, или что)? — сказ`ав м`атері Карп`о (сказал матери Карп).