Люди пили, закусували та слухали берка, А берко неначе грав їм на цимбалах своїми облесливими словами.

 

 

Д`авні панщ`анники понаставл`яли в`уха та сл`ухали Б`ерка (бывшие крепостные развесили уши и слушали Берка). Йог`о слов`а, підсол`оджені гор`ілкою та припр`авлені осел`едцями (его слова, подслащённые горилкой и приправленные селёдкой), так і вл`азили в їх д`уші (так и влезали в их души). Вон`и не зн`али, що жид в`ибере ті с`орок карб`ованців (они не знали, что еврей заберёт те сорок рублей), і за осел`едці, і за ту гор`ілку, що вон`и в й`ого дурн`ички п'`ють, (и за ту селёдку, и за ту горилку, что они у него на дармовщинку пьют) з `їх-таки киш`ень (из их же карманов) — то нед`оливками, то вод`ою, підл`итою в гор`ілку, то б`ільшою пл`атою (то недоливом, то водой, подлитой в горилку, то большей платой).

Л`юди розт`али, як віск (люди растаяли, как воск), і почал`и хвал`ити ж`ида (и начали хвалить еврея). Д`екотрі вже бул`и з`овсім п'ян`енькі (некоторые уже были совсем пьяненькие).

— Так що ж, пан`ове (так что же, господа), та ще й як`і пан`ове (да ещё и какие господа)! Що теп`ер пан п`еред в`ами (что теперь барин против вас)! Ви, Гр`ицьку, теп`ер пан (вы, Грицько, теперь барин)! От хто пан (вот кто барин)! Що сх`очете в в`олості (что захотите в волости), те й зр`обите (то и сделаете)! Ви, П`етре, теп`ер госп`одар на все сел`о, н`іби князь (вы, Пётр, теперь хозяин на всё село, как князь)! Теп`ер ви пан`и, а пан`и вже перевел`ись на `Іцькову с`учку (теперь вы господа, а господа уже выродились; „перевест ` ися на Іцьк ` ову с ` учку ” – выродиться, стать никчёмн ы м; “ Іцьк ` о ” от “ Іцх ` ак ”— И c хак), — підл`ещувався Б`ерко до мужик`ів (подлизывался Берко к мужикам). — Та що ж, пан`ове, чи зг`одитесь гром`адою одд`ати мен`і й свій шинк (так что ж, господа, согласитесь ли обществом отдать мне и свою корчму), і б`удете пуск`ати люд`ей в мої шинк`и (и будете пускать людей в мои корчмы)? Я подар`ую с`орок карб`ованців на в`олость (я подарю сорок рублей на волость), а за ваш шинк з`араз поклад`у гр`оші на стіл (а за вашу корчму сейчас положу деньги на стол)!

 

Давні панщанники понаставляли вуха та слухали Берка. Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх душі. Вони не знали, що жид вибере ті сорок карбованців, і за оселедці, і за ту горілку, що вони в його дурнички п'ють, з їх-таки кишень — то недоливками, то водою, підлитою в горілку, то більшою платою.

Люди розтали, як віск, і почали хвалити жида. Декотрі вже були зовсім п'яненькі.

— Так що ж, панове, та ще й які панове! Що тепер пан перед вами! Ви, Грицьку, тепер пан! От хто пан! Що схочете в волості, те й зробите! Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! Тепер ви пани, а пани вже перевелись на Іцькову сучку, — підлещувався Берко до мужиків. — Та що ж, панове, чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк, і будете пускати людей в мої шинки? Я подарую сорок карбованців на волость, а за ваш шинк зараз покладу гроші на стіл!

 

 

— А д`обрий жид (а хороший еврей)! — гукн`ув од`ин п'ян`енький муж`ик (крикнул один пьяненький мужик). — Ще й гр`оші з`араз да`є (ещё и деньги сразу даёт). Б`удемо сто`яти на сх`оді за й`ого (будем стоять на сходке за него)!

Авж`еж б`удемо, бо ще й на ц`еркву поклад`е (конечно ж будем, ведь он ещё и на церковь положит = пожертвует)!

С`аме в той час Карп`о Кайдаш`енко `їхав з `ярмарку (как раз в это время Карп Кайдашенко ехал с ярмарки), вгл`ядів к`оло п`анського ш`инку к`упу люд`ей та й став (заметил у господской = частной корчмы кучу людей да и остановился). Б`ерко знав, що Карп`о гор`ілки не л`юбить (Берко знал, что Карп горилки не любит) і на сх`оді йде все пр`оти й`ого (и на сходке идёт всегда против него). Він схов`ався в кімн`ату (он спрятался в свою комнату).

— Здор`ов був, К`арпе (здорово, Карп)! — гукн`ув Грицьк`о і поч`ав обнім`ать та цілув`ать Карп`а (крикнул Грицько и начал обнимать и целовать Карпа). Г`остра нег`олена Грицьк`ова бород`а кол`ола Карп`ове лиц`е, нен`аче г`олками (острая небритая Грицькова борода колола Карпово лицо, будто иглами).

 

— А добрий жи д! — гукнув один п'яненький мужик. — Ще й гроші зараз дає. Будемо стояти на сході за його!

Авжеж будемо, бо ще й на церкву покладе!