Збір і обробка розвідувальних відомостей

Розвідувальні відомості, які добуваються підрозділами оптичної розвідки, мають різну вірогідність, точність і повноту, для цього вони повинні ретельно оброблятися.

Командир підрозділу розвідки безпосередньо збирає і обробляє розвідувальні відомості. Збір розвідувальних відомостей включає прийом доповідей про виявлені цілі, їх перелік (реєстрування) і попередню оцінку важливості відомостей.

Обробка розвідувальних відомостей включає аналіз і оцінку отриманих відомостей, висновки про кожен об'єкт (ціль), узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і висновки із оцінки противника підготовку доповіді (донесення) командиру (начальнику).

Перелік, (реєстрацію) отриманих розвідувальних відомостей проводиться в журналі розвідки і обслуговування стрільби. Запис в журналі ведуть в порядку отримання даних.

Попередню оцінку важливості розвідувальних відомостей проводять з метою виявлення об'єктів (цілей), враження яких необхідно провести негайно, або обстановка що склалася потребує негайного прийнятті рішення вищестоящим командиром (начальником).

Негайно (без обробки) доповідають старшому артилерійському командиру (начальнику) відомості про засоби ядерного і хімічного нападу, про підготовку противника до наступу (контратаки) і застосування ним нових засобів і способів боротьби, а також про всі різні зміни в характері дій противника.

Аналіз відомостей про кожен об'єкт (ціль) полягає в нанесенні його на великомасштабний планшет (карту) і в порівнянні відомостей про нього з отриманими раніше відомостями, за характером об'єкта, місцем і часом виявлення демаскуючих ознак з метою встановлення факту підтвердження вже відомого об'єкту (цілі) або виявлення нового (рис.41).

Оцінка відомостей про об'єкт (ціль) полягає в установленні:

- ступеня його вірогідності з урахуванням характеру виявлених демаскуючих ознак, а також відповідність розташування і характеру дії об'єкта з обстановкою що склалася реально;

- своєчасність відомостей з урахуванням часу виявлення об’єкту, характеру його дії і ступеня рухомості;

- точністю визначення координат об'єкту (цілі).

 

 

Рисунок 41 - Обробка розвідувальних відомостей на великомасштабному планшеті

 

Висновки із аналізу і оцінки відомостей зводяться до визначення вірогідності об'єкту (дійсний чи удаваний) і кінцевого значення його координат, а також установлення можливості залишення об'єктом (ціллю) зайнятої позиції (району) до моменту його ураження.

За кінцеве значення координат при визначенні їх різними засобами (способами) приймають координати найбільш точного засобу, а при визначенні їх однотипними засобами (способами) - середні координати.

Підрозділи оптичної розвідки визначають координати цілі з характеристикою "точно" чи "приблизно".

Координати цілей (вибухів, реперів) вважаються точними коли:

- топогеодезична прив'язка спостережних пунктів (позицій) проводилась за допомогою приладів, радіонавігаційною чи атомною апаратурою топогеодезичної прив'язки від пунктів геодезичної мережі чи від контурних точок карти масштабом не менше 1:50000 при довжині маршруту (ходу) не більше 3 км;

- орієнтування приладів розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним, геодезичним способами; передачею дирекційних кутів, кутовим ходом від пунктів геодезичної мережі, одночасним відмічанням по небесному світилу чи за допомогою гірокурсопоказчику автономної апаратури топоприв'язки (при початковому орієнтуванні з і часу роботи не більше 20 хв.), а у неаномалійних районах і за допомогою магнітної стрілки бусолі з урахуванням поправки бусолі, визначеної на відстані не більше 5 км від спостережного пункту;

- абсолютні висоти визначені по карті не менше 1:50000 при крутизні скату не більше 6° чи за допомогою приладів;

- засічка цілі проводилась за допомогою приладів, при цьому відстань засічки не перевищує 3 км - для ДС-1, 4 км - для ДС-1М-1, 5 км - для ДС- 2, 10 довжин баз - для спряженого спостереження, а для квантового далекоміру - в межах технічних можливостей далекоміру;

- засічка цілі проводилась безпосередньо по цілі або по блиску пострілу, при цьому кількість засічок по спалаху пострілу повинно бути не менше 2, а при засічці цілі за допомогою секундоміру не менше 3; при засічці цілі за допомогою секундоміру відстань обчислюється з урахуванням температури повітря при швидкості вітру не більше 5 м/сек.

Стрільба по цілях, засічених з характеристикою "точно" може проводитися без пристрілки.

Якщо при засічці цілі не виконалися вище перелічені вимоги, то координати цілі визначають з характеристикою "приблизно". Стрільба по таких цілях проводиться при обов'язковому коректуванні вогню.

Якщо отримані відомості не забезпечують достатніх підстав для кінцевого висновку про об'єкт (ціль), то проводять дорозвідку його в цілях перевірки сумнівних чи суперечливих відомостей, отримання недостатніх відомостей чи підтверджень розташування об'єкту (цілі) до моменту його ураження.

Узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і оцінка противника полягає в об'єднанні та групуванні об'єктів (цілей) по елементах бойових підрозділів противника з урахуванням їх організаційної структури і тактики бойових дій.

Розвідувальні дані узагальнюють:

- вогневі позиції - в угрупування артилерії і мінометів;

- протитанкові засоби в систему протитанкової оборони частин і підрозділів противника;

- живу силу і вогневі засоби мотопіхоти, танки на бойовій позиції інженерні споруди - в систему опорних пунктів;

- спостережні і командні пункти - в систему управління.

Розвідувальні дані про об'єкти (цілі), отримані в результаті обробки, повинні мати:

- номер, найменування об'єкту (цілі) і характер його діяльності;

- розмір об'єкту (цілі) або його елементів по фронту і глибині;

- ступінь інженерного обладнанні і захищеність об’єкту (цілі);

- час і засоби виявлення об'єкту (цілі), а також характеристику точності визначенім координат.

Про результати розвідки командир взводу розвідки (управління) доповідає старшому командиру усно з показом на місцевості чи на карті.

Результати розвідки у встановлений час доповідають старшому командиру (начальнику) по технічних засобах зв'язку чи подання схеми цілей.