Орієнтування приладів на спостережних пунктах

 

Для ведення розвідки, цілевказівки та засічки цілей (реперів) розвідувальні прилади повинні бути орієнтовані. Перископічні артилерійські бусолі та далекоміри орієнтують по дирекційному куту орієнтирного напрямку.

Для орієнтування приладів по дирекційному куту потрібно знати дирекційний кут з точки стояння приладу на орієнтир.

Для орієнтування перископічної артилерійської бусолі потрібно на бусольному кільці та барабані встановити відлік, рівний дирекційному куту орієнтирного напрямку, та, не збиваючи встановленого відліку, маховиком установочного черв’яку навести перехрестя монокуляру на орієнтир.

Для орієнтування далекоміру по дирекційному куту орієнтирного напрямку потрібно:

- навести центральну марку (перехрестя) далекоміра на орієнтир, дирекційний кут напрямку на який відомий;

- встановити на лімбі та барабані точних відліків (по шкалах дирекційних кутів) відлік рівний величині дирекційного кута.

Розвідувальні теодоліти (РТ) на пунктах спряженого спостереження орієнтують по дирекційних кутах та відліках,

Для орієнтування РТ на пунктах спряженого спостереження за дирекційним кутом при наявності взаємної видимості між пунктами (рис.3) прилад основного пункту орієнтують за дирекційним кутом, потім наводять його у прилад бокового пункту, знятий відлік змінюють на 30-00 і командують на боковий пункт. Наприклад, «Правому (лівому), 33-18, наводити у лівий (правий)».

 

Рисунок 3 - Орієнтування приладів на пунктах спряженого спостереження по дирекційних кутах при наявності взаємної видимості

Під час засічки цілі відліки на приладах (АС) = 54-09,2 і (ВС) = 49-20,3 відповідають дирекційним кутам з цих пунктів на ціль.

При відсутності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження для орієнтування приладів за дирекційним кутом на планшет наносять по координатах за допомогою поперечного масштабу лівий і правий СП (рис.4,а), а також орієнтир, який спостерігається з обох пунктів і знаходиться не ближче 3 км. З’єднують СП прямими лініями з орієнтиром і визначають дирекційні кути орієнтирних напрямків для кожного пункту (у нашому прикладі (АОр) = 3-27, (ВОр) = 58-64 і командують: «Для орієнтування по дирекційних кутах, лівому 3-27, правому 58-64, наводити у шпиль водонапірної башти Рибацькоє». Розвідники записують отримані за командою відліки, відшукують вказаний орієнтир, наводять на нього прилади, встановлюють відліки, які отримали за командою, і доповідають про готовність.

Якщо з пунктів спряженого спостереження не видно загального орієнтиру (рис.4,б), то вибирають для кожного пункту свій орієнтир, визначають на нього дирекційний кут орієнтирного напрямку і орієнтують прилади.

При орієнтуванні приладів по дирекційному кугу відліки по будь-якій цілі (орієнтиру, реперу) будуть відповідати дирекційному куту на ціль.

 

 

Рисунок 4 - Орієнтування приладів на пунктах спряженого спостереження по дирекційних кутах при відсутності взаємної видимості:
а - за загальним орієнтиром; б – по різних орієнтирах

Для орієнтування теодолітів по відліках (взаємним візируванням) (рис.5) при наявності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження необхідно:

- навести теодоліти, які знаходяться на кінцях баз спряженого спостереження один в одного у встановлені на теодолітах візирні вішці;

- натиснути маховички повороту лімбу і поворотом лімба встановити відмітки: на лівому - 30-00, на правому - 0-00;

- виключити маховички повороту лімба.

При відсутності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження орієнтування приладів проводять за загальним орієнтиром (рис.6).

Для орієнтуваня РТ за загальним орієнтиром (орієнтиру засічок) теодоліти наводять у загальний орієнтир, після чого за допомогою трібок поворотом лімбів теодолітів установлюють відліки по орієнтиру, які обчислюються за формулами, рис.5:

(1)

де і - відліки по орієнтиру з лівого (точка А) і правого (точка В) спостережних пунктів;

і - дирекційні кути напрямків на орієнтир з лівого і правого пунктів;

- дирекційний кут напрямку бази з правого СП на лівий.

Дирекційні кути орієнтирних напрямків отримують під час топогеодезичної прив'язки пунктів або вирішенням зворотної топогеодезичної задачі по координатах спостережного пункту і орієнтиру.

 

 

 

Рисунок 5 - Орієнтування приладів на пунктах спряженого

спостереження по відліках (взаємним візируванням – нулями вправо)

 

 

 

Рисунок 6 - Орієнтування приладів на пунктах спряженого

спостереження по відліках при відсутності взаємної видимості

 

Якщо на спостережному пункті зорієнтовано бусоль, то для орієнтування далекоміра (розвідувального теодоліта) вибирають орієнтир з боку якнайближче в створі бусоль - далекомір (теодоліт) і дирекційний кут на орієнтир визначають за допомогою бусолі.

При відсутності орієнтирів з боків, вибирають найбільш віддалений орієнтир перед фронтом. При цьому, якщо зміщення далекоміра (теодоліта) відносно бусолі більш 0,001 відстані до орієнтира, то в дирекційний кут, визначені за допомогою бусолі вводять поправку, розраховану за формулою

, (2)

де: - поправка в дирекційний кут по зміщенню далекоміра (теодоліта) відносно бусолі;

В - відстань між бусоллю та далекоміром (теодолітом), м;

Д - далина від спостережного пункту до орієнтиру, м.

Дирекційний кут, визначений за допомогою бусолі, зменшують на величину поправки, якщо далекомір (теодоліт) розміщений з права від бусолі і збільшують, якщо далекомір (теодоліт) розміщений зліва від бусолі.