Банківські інвестиції: поняття та структура

Сутність залучених коштів.

Залучені та запозичені банківські ресурси становлять переважну частину банківських ресурсів (85–90%). Залучені ресурси банку – це тимчасово вільні кошти вкладників – фізичних та юридичних осіб, які мобілізовані банком на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Залучені ресурси банку охоплюють: ₁. кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів;2. залишки коштів на поточних рахунках клієнтів;3. кошти на рахунках банків-кореспондентів та ін. Основним джерелом залучення фінансових ресурсів банками є депозити. Депозит (вклад) – це грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі, у національній чи іноземній валюті, або в банківських металах, які банк прийняв від вкладника чи які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначеного такого строку і підлягає виплаті вкладнику згідно чинного законодавства. Депозитна операція – це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунка, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їхня сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту і закриття депозитного рахунка. Емітентом депозитного сертифікату може бути лише банк, а вкладником, тобто інвестором, можуть бути і фізичні і юридичні особи. Депозитні сертифікати видаються банками юридичним особам, а ощадні – фізичним особам.

 

Банківські інвестиції: поняття та структура

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Отже, банківські інвестиції можна розглядати як різновид банківських операцій.

Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та обігові кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестиції поділяються на:

1)капітальні (придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів);

2)фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів):

* прямі інвестиції -- внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

* портфельні інвестиції — придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;

3)інвестиції під реінвестиції — здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Характеристика сутності векселя.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму грошей. Переказний вексель містить письмовий наказ векселетримача (трасанта) адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.Абстрактність вексельного зобов'язання полягає в тому, що до тексту векселя не включаються причини його виникнення, тобто його видача юридично не прив'язується до конкретного договору. Вексель містить лише просте нічим не обумовлене зобов'язання або пропозицію сплатити певну суму.Векселі (прості або переказні), що мають однаковий склад первинних учасників, одного номіналу, видані на однаковий строк і з однаковою відсотковою ставкою, укладені в результаті реалізації торговельної угоди або на виконання кредитного договору, або просто з добрих спонукань векселедавця стосовно векселедержателя, не мають жодних юридичних відмінностей.

Характеристика різних видів рахунків.

Банківські рахунки: 1 ) кор. Рах – це рахунок для обліку розрах,що їх виконує одна банківська установа за дорученням і за рахунок іншої на підставі укладеного кор. договору. 2) поточний рахунок – це рах,що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій.3) контокорентний рахунок – це єдиний рахунок,на якому враховуються всі операції банку з клієнтом.4) вкладний рахунок – це рахунок,що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без під визначений% і підлягають поверненню.5) кредитний рахунок – це активний рахунок,який відкривається банком з метою обрахування виданих кредитів.6) аналітичний рахунок – рахунок,для обліку коштів з метою подальшого здійснення розрахункових операцій.

Етапи процесу банківського кредитування.

Найважливішими етапами кредитного процесу виступають:а) отримання та розгляд кредитної заявки;б) безпосередня співбесіда з потенційним позичальником;в) оцінка кредитоспроможності;

г) підготовка до складання кредитного договору;д) кредитна угода;ж) моніторинг і контроль якості виданих кредитів. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заявки, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:1) копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;2) копії установчих документів;з) фінансова звітність, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів за останні 3 роки.

 

Форми забезпечення повноти та своєчасності повернення позик.

всі форми забезпечення кредитних зобов’язань поділяються на дві групи:1. Традиційні форми.2. Нетрадиційні форми.До групи традиційних належать форми, закріплені Цивільним кодексом України: неустойка, поручительство, гарантія, застава, завдаток і страхування. За нинішніх умов саме ці форми є найбільш поширеними та законодавчо врегульованими.

Можливість застосування застави як форми забезпечення виконання зобов’язань передбачено ст. 178 Цивільного кодексу України та Законом України «Про заставу». Згідно зі ст. 1 останнього, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава, як й інші форми забезпечення виконання зобов’язань, має похідний характер від забезпеченого нею зобов’язання. Нею може бути забезпечена лише дійсна вимога, зокрема така, яка випливає з договору позики (банківської позички), купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу та ін.

Сутність залучених коштів.

Залучені та запозичені банківські ресурси становлять переважну частину банківських ресурсів (85–90%). Залучені ресурси банку – це тимчасово вільні кошти вкладників – фізичних та юридичних осіб, які мобілізовані банком на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Залучені ресурси банку охоплюють: ₁. кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів;2. залишки коштів на поточних рахунках клієнтів;3. кошти на рахунках банків-кореспондентів та ін. Основним джерелом залучення фінансових ресурсів банками є депозити. Депозит (вклад) – це грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі, у національній чи іноземній валюті, або в банківських металах, які банк прийняв від вкладника чи які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначеного такого строку і підлягає виплаті вкладнику згідно чинного законодавства. Депозитна операція – це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунка, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їхня сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту і закриття депозитного рахунка. Емітентом депозитного сертифікату може бути лише банк, а вкладником, тобто інвестором, можуть бути і фізичні і юридичні особи. Депозитні сертифікати видаються банками юридичним особам, а ощадні – фізичним особам.

 

Банківські інвестиції: поняття та структура

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Отже, банківські інвестиції можна розглядати як різновид банківських операцій.

Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та обігові кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестиції поділяються на:

1)капітальні (придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів);

2)фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів):

* прямі інвестиції -- внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

* портфельні інвестиції — придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;

3)інвестиції під реінвестиції — здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.