Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сприйняття реклами: як це відбувається.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Класична модель поведінки рекламної аудиторії відображена на мал. Ваша реакція на те чи інше рекламне звернення залежатиме від досить великої кількості факторів (про найбільш важливі з них уже згадувалось). Задача рекламодавців спочатку полягає в тому, щоб передбачити характер вашої реакції. І чим точніше це буде зроблено, тобто чим привабливіше і впевненіше здаватиметься чергова реклама, тим повніше буде реалізована кінцева мета останньої – підштовхнути вас до певних дій (купівлі нової фотокамери, голосуванню за політика X, участі в суботнику і т. ін.). Разом із тим зрозуміло, що передбачити реакцію на рекламу в усіх її тонкощах дуже важко – щонайменше за трьома причинами: по-перше, цільова аудиторія украй неоднорідна за своїм складом (навіть у тих випадках, коли вона нараховує лише кілька тисяч осіб); по-друге; неймовірно широкий діапазон реакцій на рекламу і набір нюансів рекламного реагування; по-третє, найретельніше дослідження, що передує «вгадуванню» (хай навіть і на науковій основі), не застраховано від помилок. І все-таки кожного разу, коли виникає потреба в здійсненні реклами, методами «послідовних наближень» виявляються і сама цільова аудиторія, і найімовірніша її реакція на рекламу. З цією метою проводяться стандартні опитування і дослідження, що вимагають залучення висококваліфікованих фахівців-аналітиків, а також вкладення солідних грошових коштів. До уваги береться багато чого: стать, релігійні переконання, освітній рівень, професійна приналежність, матеріальний статус, сімейне положення, нарешті, ваше ставлення до навколишніх подій, соціально-економічних явищ і подій. Утім, і це не все. Враховуються також життєвий (у тому числі споживчий) досвід, залежність від впливу та досвіду інших людей, що складають оточення реципієнта, особливості внутрішньої мотивації у скоєнні вчинків (наприклад, тих же покупок) та інші характеристики, що дозволяють рекламодавцям найкраще зрозуміти вас насамперед як особистість і лише потім – як можливого покупця. Адже, по суті розуміння аудиторії і дозволяє в кінцевому рахунку створювати дієву рекламу – ту саму рекламу, яка продає! Уже відзначено, що досягти найбільш повного розуміння аудиторії вдається, якщо належним чином враховується соціально-культурне й особистісне вплив на споживача, який чиниться, з одного боку, оточенням і, іншого боку, що випливає зі змісту властивих йому індивідуальних особливостей. Соціально-культурний вплив на індивідуума в усій своїй сукупності складається під впливом рівня його культури, навколишнього соціального середовища (в особі родини і найближчого професійно-побутового оточення) і залежно від приналежності індивідуума до певного соціального прошарку або референтної групи і з урахуванням його схильності до впливу інших груп населення. Особистісний вплив на індивідуума урешті решт визначається значеннями його персональних демографічних і психографічних характеристик. Підкреслимо, що навіть перебуваючи «у владі» свого соціального середовища і власних звичок, людина реагує на рекламу і приймає відповідне рішення самостійно. Тож слід уважніше поставитися до сутності психологічного аспекту даного процесу. Чи так вже важлива психологія індивідуума X для здійснення рутинної процедури придбання продукції Y? Разом із тим заперечувати її вплив на поведінкову лінію споживача неможливо. Сприйняття – це процес отримання і первинного усвідомлення (осмислення) споживачем рекламної інформації ззовні відповідно до свого бачення навколишньої дійсності. Вивчення – процес подальшого, більш глибокого осмислення споживачем сутності частини рекламної інформації, яка була їм виділена і запам'ятатована як така, що представляє для нього безпосередній інтерес. Ставлення – сформоване у процесі сприйняття і вивчення внутрішнє сприйняття позитивного або негативного образу рекламованої продукції. Мотивація – психологічна переконаність споживача в необхідності здійснення певних вчинків щодо рекламованої продукції, яка становить у кінцевому рахунку основу внутрішньої готовності споживача до здійснення останніх (купівлі або відмови від неї). Життєва позиція – сукупність морально-етичних принципів, моральне кредо, якого індивідуум неухильно дотримується в типових життєвих ситуаціях. Образ життя – сукупність найбільш суттєвих поведінкових дій, вчинків індивідуума. Індивідуальність – неповторні особистісні якості індивідуума, що визначають його як останнього у власному й сторонньому сприйнятті. Купівельна поведінка – сукупність найбільш характерних учинків і дій індивідуума в процесі купівлі рекламованої продукції. Оцінка можливостей – врахуванняголовних факторів (життєві обставини, наявність необхідних грошових ресурсів, наявність достатнього часу і т. п.), які здатні вирішально вплинути на реалізацію (або, навпаки, нереалізацію) споживчого рішення. Оцінка потреб – урахування і визначення пріоритетності задоволення потреб залежно від ступеня їх важливості в розумінні споживача. Потреби особистості: Досягнення. Потреба оволодіти складними вміннями; вирішувативажкі задачі; залучати свої навички, здібності й таланти. Проява. Потреба показати себе, бути помітним для інших; завойовувати увагу та інтерес інших, бути відміченим. Домінування. Потреба мати владу або поширювати свою волю на інших: займати авторитетну і впливову позицію; спрямовувати або контролювати дії інших; демонструвати силу й доблесть, перемагаючи суперників. Розвага. Потреба грати; розважатися; вириватися із буденності; відпочитвати. Розуміння. Потреба дізнаватися і розуміти; розуміти зв’язки; встановлювати причинність; висувати ідеї, що підходять до умов; навчати, інструктувати або справляти враження своїми знаннями; слідувати інтелектуальним стремлінням. Турбота Потреба піклуватися, втішати, підтримувати інших; спостерігати за зростанням і процвітанням; допомагати досягати успіху й розвиватися іншим: захищати підопічних. Сексуальність. Потреба проявити свою сексуальну природу і привабливість; насолоджуватися сексуальними контактами; отримувати і давати сексуальне задоволення. Безпека. Потреба бути вільним від загрози насилля; бути в безпеці; захищати себе, родину і свою власність; мати все необхідне; зберігати і набувати майно; бути невразливим при нападі; уникати пригод і нещасть. Незалежність. Потреба бути вільним від повчань чи впливу інших; мати можливість і альтернативу робити власний вибір і приймати рішення: бути не таким, як усі. Визнання. Потреба в позитивному визнанні іншими; показувати свою перевагу або значимість; бути прикладом; отримувати нагороду або популярність. Спонукання. Потреба в подіях і діяльності, які стимулюють почуття чи сприйняття; рухатися і діяти вільно й активно, брати участь в активній динамічній діяльності; відчувати приємний смак; залучати оточення в нову чи незвичайну взаємодію. Новизна. Потреба в перемінах і розвагах; вирішувати нові завдання; навчатися новим навичкам: бути в новому оточенні; знаходити нові цікаві унікальні об'єкти; дивуватися. Приналежність. Потреба в об'єднання з іншими; завоювати приязнь; мати взаємно корисні стосунки. Допомога. Потреба допомоги, підтримки, утіхи, підбодрювання від інших; бути обєктом опіки. Узгодженість. Потреба в порядку, ясності або логічному зв'язку; контролі оточення, щоб уникнути невизначеності або неясності, потреба відповідності того, що відбувається, очікуваному. Як показують результати досліджень, купівельна поведінка типового споживача в більшості випадків укладається в якусь подібність схеми, один з найбільш поширених варіантів якої представлений на мал.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; просмотров: 486; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.70.69 (0.01 с.) |