Тема 7. Відчуття та сприйняття.

Поняття про відчуття. Будова і функції аналізаторів.

Відчуття тварин і людини. Будова аналізатора (орган чуття, провідні шляхи, корковий відділ). Латентний поріг відчуттів. Експерименти із сенсорної депривації..

Класифікація відчуттів.

Систематична класифікація І.Шеррінгтона (інтероцептивні, пропріоцептивні, екстероцептивні відчуття). Структурно-генетична класифікація Х.Хеда (протопатичні і епікритичні відчуття). Досліди Х.Хеда над собою.

Зорові відчуття: роль в пізнанні, функції світлочутливих елементів (палички і колбочки), порушення відчуття кольору, вплив кольору на самопочуття і працездатність.

Слухові відчуття: орган чуття, межі реагування, характеристики слухових відчуттів (висота, сила, тембр), види слухових відчуттів, фонетичний слух; вплив на організм людини.

Шкіряні відчуття: види шкіряних відчуттів, чутливість різних ділянків тіла, больова чутливість.

Вібраційні почуття, природа чутливості, роль в житті, вплив на організм людини.

Нюхові, смакові, кінестетичні, дотикові, статичні, органічні відчуття.

Закономірність відчуттів.

Загальні властивості відчуттів (якість, інтенсивність, тривалість і просторова локалізація). Чутливість, її види. Пороги чутливості. Проблема вимірювання відчуттів (прямий і непрямий методи). Нижній абсолютний поріг чутливості, одиниці його вимірювання. Верхній поріг. Відносна (різнісна) чутливість. Дослідження Вебера-Фехнера. Адаптація. Сенсибілізація, вплив віку, типу нарвової системи суб’єкта, ендокринного балансу, стомлення, фармакологічних речовин. Взаємодія відчуттів. Контраст. Синестезія.

Чинники, які впливають на розвиток чутливості.

 

Поняття про сприйняття і його фізіологічні основи.

Сприйняття і відчуття. Предметність сприйняття. Фізіологічні основи сприйняття. Роль міжаналізаторних зв’язків. Функції другої сигнальної системи.

Сприйняття і дія.

Властивості сприйняття.

Вибірковість. Предмет і фон у сприйнятті. Аперцепція: роль знань, інтересів, нахилів, емоційних станів, поглядів, переконань. Установка і сприйняття. Осмисленість і константність сприймання.

Види сприйняття

Класифікація сприйняття. Сприйняття простору. Сприйняття об’ємності речей (роль бінокулярного зору, акомодація, конвергенція). Сприйняття розміру речей. Ілюзії сприйняття.

Сприйняття часу. Фізіологічні основи сприйняття часу. Залежність від характеру діяльності, ставлення до очікуваних подій, від розміру проміжків часу.

Сприйняття руху. Фізіологічна основа. Дійсні та уявні, у тому числі стробоскопічні рухи.

Тема 8. Пам’ять і мислення.

Поняття про пам’ять та її механізми.

Пам’ять, її роль та місце серед психічних пізнавальних процесів. Теорії пам’яті.

Асоціативна теорія. Прості асоціації (за суміжністю, схожістю, контрастом). Роль складних асоціацій.

Фізичні теорії пам’яті. Нейрофізіологічні теорії.

Біохімічні теорії. Теорії про двохетапний характер запам’ятовування.

Види пам’яті.

Види пам’яті за характером психічної активності (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна). В залежності від мети діяльності (мимовільна та довільна). В залежності від тривалості закріплення й зберігання матеріалу (короткочасна, довгочасна, оперативна).

Процеси пам’яті.

Запам’ятовування. Види замапам’ятовування. Особливості і значення подразників у запам’ятовуванні.

Механічне та смислове запам’ятовування. Настанови, які впливають на запам’ятовування. Раціональні способи запам’ятовування.

Відтворення. Впізнання. Пригадування. Персеверації. Збереження.

Забування. Сучасні погляди на процес забування. Крива забування Г.Ебінгауза.

Індивідуальні особливості пам’яті.

Типи пам’яті в залежності від ведучого аналізатора.

Типи пам’яті в залежності від швидкості запам’ятовування та міцності зберігання інформації.

Об’єм, точність, мобілізаційна готовність, впевненість у вірному відтворенні.

Вікові та професійні особливості пам’яті.

Поняття про мислення. Операції та форми мислення.

Місце серед пізнавальних процесів. Мислення та мовлення. Дискурсивне мислення. Соціальна природа мислення.

Операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.

Форми мислення: поняття, судження, висновок.

Розв’язання розумових завдань.

Детермінація мислення як процес. Три точки зору щодо уявного передбачення невідомого.

Види мислення та якості розуму.

Наочно-дійове, ноачно-образне, абстрактне (словесно-логічне) мислення.

Індивідуальні особливості мислення. Якості розуму: допитливість і цікавість, глибина розуму, гнучкість та рухомість розуму, логічність мислення, критичність розуму, широта мислення. Розумова діяльність та особистість.

Тема 9. Уява та увага. Воля.

Поняття про уяву та її фізіологічні основи.

Виникнення уяви у філогенезі.

Уява та мислення.

Різні точки зору щодо уяви.

Гіпотези відносно механізмів уяви (випадкових знахідок, рекомбінації).

Види та прийоми уяви.

Види уяви. Ненавмисна та навмисна уява. Відтворююча (репродуктивна) та творча уява.

Прийоми творчої уяви (алютинація, аналогія, акцентування, перебільшення та зменшення, типізація).

Мрія.

Індивідуальні відмінності в уяві.Творчість.

Поняття про увагу. Теорії уваги.

Два підходи до уваги. Зовнішні вияви уваги. Рефлекторний характер уваги (І.М.Сеченов, І.П.Павлов). Орієнтовний рефлекс “що таке” і три групи рухів, в яких він виявляється. “Оптимальне вогнище” збудження (І.П.Павлов). Вчення про домінанту (А.А.Ухтомський). Роль ретикулярної фомації.

Моторна теорія (Т.Рібо). Експерименти Д.Е.Бродбента. “Феномен вечірки” (Е.Черрі). Увага як особлива психологічна дія контролю (П.Я.Гальперін).

Види уваги.

Класифікація видів уваги (в залежності від активності, від знаходження об’єкта уваги, від форм навчальної діяльності).

Мимовільна увага, дві групи причин, що лежать в її основі. Довільна увага і умови її підтримки. Післядовільна увага і її роль в навчальній діяльності.

Зовнішня і внутрішня увага, їх взаємозв’язок і взаємовплив.

Колективна, групова, індивідуальна увага.

Властивості уваги.

Об’єм уваги; методи її вивчення, показники об’єму уваги, врахування в практиці.

Розподіл; умови, необхідні для виконання двох і більше діяльностей, індивідуальні відмінності.

Концентрація; методи вивчення, індивідуальні відмінності.

Стійкість. Умови, що сприяють коливанням уваги. Врахування в практиці.

Переключення. Завершене і незавершене. Залежність від характеру попередньої і подальшої діяльності. Зв’язок з типологічними особливостями особистості.

Уважність як властивість особистості. Природа неуважності.

Розвиток і виховання уваги. Управління увагою. Методи дослідження уваги. Поняття про волю. Вольові властивості особистості.

Поняття про волю. Роль праці у формуванні вольових дій.

Теорії волі.

Довільні та мимовільні рухи та дії. Прості та складні вольові дії. Структура складної вольової дії (усвідомлення цілі, планування, виконання).

Вольове зусиля (зовнішня та внутрішня перешкода), залежність від темпераменту та інших властивостей особистості.

Вольові властивості особистості (наполегливість, рішучість, самостійність, дисциплінованість та ін.)

Тема 10. Емоції та почуття.

Поняття про емоції та почуття та їх фізіологічні механізми.

Відмінність понять емоції та почуття. Функції емоцій та почуттів (сигнальна, регулююча). Роль виразних рухів.

Якості емоцій та почуттів (протилежність, двоїстність, невизначеність).

Фізіологічні основи емоцій та почуттів. Роль правої півкулі та ретикулярної формації. Емоційні центри. Досліди Д.Олдза та Д.Дегальдо. Принцип праці “детектора неправди”.

Види почуттів.

Моральні почуття та їх особливості (соціальний характер, складність та багатогранність, дієвість).

Інтелектуальні почуття, діапазон виявлень. Почуття гумору та іронії.

Естетичні почуття, їх соціальний характер.

Захоплення та пристрасті.

Стенічні та астенічні почуття.

Емоційні стани.

Настрій. Чинники, які зумовлюють настрій.

Афекти. Стадії афекту. Зовнішні прояви. Врахування афекту в педагогічній практиці.

Стрес. Праці Г.Сельє. Стрес-фактори. Зміни у організмі. Врахування у різних сферах людської діяльності.

Фрустрація. Форми виявлення. Вимірювання та врахування реакцій людини у стані фрустрації.